ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про залишення апеляційної скарги без руху
30 липня 2026 року м. Одеса Справа № 916/710/25
Суддя Південно-західного апеляційного господарського суду Філінюк І.Г.,
перевіривши матеріали апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загіну Державної прикордонної служби України)
на рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2026
по справі №916/710/25
за позовом: Державного підприємства «Морський торговельний порт «Чорноморськ»
до відповідача: Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загіну Державної прикордонної служби України)
за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні позивача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях
про стягнення 6 783 510, 30 грн.
суддя суду першої інстанції - Петренко Н.Д.
місце винесення рішення: АДРЕСА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.06.2026 позов задоволено частково.
Стягнуто з Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загіну Державної прикордонної служби України) на користь Державного підприємства "Морський торговельний порт "Чорноморськ" 4 961 242, 40 грн., з яких 2083051, 42 грн. - основний борг, 186325, 06 грн. - 3% річних, 869 658, 02 грн. - інфляційне збільшення, 1, 822 237, 90 грн. - пеня та судовий збір у розмірі 59 535, 27 грн.
17.07.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загіну Державної прикордонної служби України) на рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2026 по справі №916/710/25.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюк І.Г. судді Аленін О.Ю., Принцевська Н.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2026.
На момент надходження апеляційної скарги матеріали справи №916/710/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду не надходили.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 доручено Господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/710/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загіну Державної прикордонної служби України) на рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2026 по справі №916/710/25 до надходження матеріалів справи з суду першої інстанції.
28.07.2026 матеріали справи №916/710/25 надійшли на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наступних підстав.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлено розмір судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру встановлено розмір судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року становить 3028,00 гривень.
Згідно приписів статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання апеляційних скарг на рішення суду встановлена у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Відповідно до частини третьої статті 4 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Судом встановлено, що за подання позовної заяви до суду першої інстанції з врахуванням задоволення позовних вимог підлягав до сплати судовий збір у розмірі 74418,63 грн. Отже, за подання апеляційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 89300, 28 грн. (з застосуванням коефіцієнту 0,8 від 111628, 50 грн.), оскільки апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загіну Державної прикордонної служби України) була подана через електронний суд.
Проте, скаржником до апеляційної скарги не було додано доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку.
Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що розмір ставок судового збору визначений частиною 2 статті 4 Закону України №3674-VІ від 08.07.2011 "Про судовий збір". Але застосування частини 3 статті 4 Закону №3674-VІ щодо коефіцієнту 0,8 по суті є пільгою та застосовується саме до заявника, який звернувся до суду з відповідною заявою в електронній формі, за подання якої ч.2 ст.4 ЗУ "Про судовий збір" передбачено сплату судового збору. В той же час, вказаним Законом не передбачено врахування згаданого коефіцієнту під час визначення самої ставки судового збору. Отже, при розрахунку судового збору за подання апеляційної скарги 150-відсотковий розмір має обчислюватися від повної суми збору, сплаченої при поданні позову без урахування пільгового коефіцієнта, а не від її зменшеного значення.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 06.11.2024 у справі № 910/3881/24.
Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржнику Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загіну Державної прикордонної служби України) за подання апеляційної скарги слід було сплатити судовий збір у розмірі 89300, 28 грн.
Зокрема, суд апеляційної інстанції зазначає, що зі змісту апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загіну Державної прикордонної служби України) вбачається клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі.
Обґрунтовуючи клопотання заявник посилається на те, що апелянт - Військова частина НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загіну Державної прикордонної служби України) - є бюджетною установою та розпорядником бюджетних коштів нижчого рівня, яка повністю утримується за рахунок коштів Державного бюджету України і не має власних джерел доходів для покриття будь-яких непередбачених витрат, у тому числі судового збору.
Отже, на думку скаржника, сплата судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі, зазначеному вище, потребує виділення додаткового бюджетного асигнування, яке на момент подання цієї скарги не передбачене чинним кошторисом Апелянта на поточний бюджетний період. Крім того, Апелянт - військова частина Державної прикордонної служби України - в умовах дії правового режиму воєнного стану виконує завдання із забезпечення охорони державного кордону та обороноздатності держави, а фінансові ресурси спрямовуються передусім на виконання цих першочергових завдань.
Таким чином, скаржник вважає, що наведені обставини у сукупності свідчать про наявність передбачених законом підстав для відстрочення або розстрочення сплати судового збору за подання цієї апеляційної скарги.
Дослідивши вказане клопотання скаржника, проаналізувавши норми чинного законодавства, якими врегульовано порядок відстрочення, розстрочення та звільнення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про його відхилення з огляду на таке.
Згідно статті 8 Закону України Про судовий збір питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.
Аналіз змісту вказаної норм свідчить про те, що відстрочення сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, однак скаржником не наведено обставин, які б мали виключний характер та свідчили б про наявність належних підстав для відстрочення сплати судового збору.
Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що здійснюючи свої конституційні обов`язки, господарські суди повинні дотримуватися принципів здійснення правосуддя, зокрема, принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України "Про судовий збір" господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні розстрочення сплати судового збору.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі Пелевін проти України (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі Ешингдейн проти Сполученого Королівства (пункт 57).
Вимога про сплату судового державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів.
Окрім того, положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 цього Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
До клопотання про відстрочення сплати судового збору не долучено жодних документів, які згідно з приписами статей 74, 76, 77, 78 ГПК України можуть бути належними, допустимими та достовірними доказами підтвердження у скаржника підстав для відстрочення останньому сплати судового збору за Законом України "Про судовий збір".
Таким чином, з урахуванням вимог статті 8 Закону України Про судовий збір, підстав для задоволення клопотання Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загіну Державної прикордонної служби України) про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення по справі не вбачається, оскільки скаржник не є суб`єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір", а предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю, доводи про наявність підстав для відстрочення сплати судового збору відхиляються. Крім того, заявником в клопотанні не зазначається жодних обґрунтованих та мотивованих підстав для відстрочення сплати судового збору та до клопотання заявником не було надано відповідних доказів того, що на час подання апеляційної скарги не може сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Отже, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в ухвалі суду від 07 лютого 2024 року по справі № 904/220/22.
Згідно із частиною другою статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
З врахуванням викладеного, відповідно до вимог статті 260 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для залишення апеляційної скарги Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загіну Державної прикордонної служби України) на рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2026 по справі №916/710/25 без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 174, ст. 234, п.п.2,3 ч. 3 ст. 258, ст. п. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. У задоволенні клопотання Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загіну Державної прикордонної служби України) по відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2026 по справі №916/710/25 - відмовити.
2.Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загіну Державної прикордонної служби України) на рішення Господарського суду Одеської області від 19.06.2026 по справі №916/710/25 - залишити без руху.
3. Встановити Військовій частині НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загіну Державної прикордонної служби України) строк для надання Південно-західному апеляційному господарському суду доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 89300, 28 грн. - протягом 10 днів з дня вручення копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
4. Попередити скаржника Військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонного загіну Державної прикордонної служби України), що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання згідно статті 235 ГПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: І.Г. Філінюк