справа № 489/1912/26 провадження №2/489/1562/26
РІШЕННЯ
Іменем України
30 липня 2026 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді Коваленка І.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (в порядку письмового провадження) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей
встановив:
У березні 2026 року позивач звернулась до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку передбаченого законодавством України на кожний поточний рік, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і до повноліття кожної дитини.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вони з відповідачем перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва. Від спільного шлюбу мають двох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають з позивачем та перебувають на її утриманні. Забезпечити належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини, позивач одна не може, тому батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти на рівні прожиткового мінімуму, передбаченого законодавством України на кожний поточний рік. Крім того, відповідач інших осіб на утриманні не має, отримує дохід бо має за що жити, має нерухоме майно, його стан здоров`я дозволяє працювати. У зв`язку з викладеним вона змушена звернутись до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 09.03.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Ухвалою Інгульського районного суду міста Миколаєва від 14.04.2026 копію ухвали про відкриття провадження та матеріалів позовної заяви повторно направлено відповідачу, розгляд справи продовжено в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін з урахуванням строку, необхідного для надання відповідачем відзиву.
Клопотань від учасників справи про проведення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін відповідно до частини 5 статті 279 ЦПК України не надходило.
Відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався. Повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось судом шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі, позовної заяви та доданих до неї документів за адресою реєстрації та додатково шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади.
У відповідності до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Виходячи з вимог частини п`ятої статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його складання.
Суд, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявні в ній докази, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Ленінського районного суду міста Миколаєва від 16.04.2020.
Від спільного шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №1636, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миколаївського міського управління юстиції, актовий запис №358.
Зі змісту позовної заяви вбачається, та не заперечується відповідачем, що діти проживають разом з позивачем. Вказані обставини підтверджуються витягами з реєстру територіальної громади №2025/019397978 та 2025/019397888 від 29.12.2025, та № 2025/018540853 від 11.12.2025, відповідно до яких ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
Статтями 8, 11 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що батько та мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
У відповідності до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 181 СК України передбачено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Приписами статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За таких обставин, оцінивши в сукупності наявні в справі докази, враховуючи визнання відповідачем позову, відсутність доказів непрацездатності останнього або наявності на його утриманні інших дітей чи непрацездатних осіб, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання дітей у твердій грошовій сумі .
При визначенні розміру аліментів, суд виходить із засад розумності та справедливості, враховує можливість відповідача надавати допомогу в зазначеному розмірі, якої буде достатньо, з урахуванням утримання дітей з боку позивача, для забезпечення належного матеріального утримання дітей та їх гармонійного розвитку.
В позовні заяві позивач просить стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку передбаченого законодавством України на кожний поточний рік, щомісячно, починаючи стягнення з дати подання позову і до повноліття кожної дитини. При цьому, в прохальній частині не вказано, чи йдеться про аліменти в розмірі прожиткового мінімуму на обох дітей, чи в розмірі прожиткового мінімуму на кожну дитину.
При цьому, суд враховує, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
З аналізу частини другої статті 182 СК України слід дійти висновку, що розмір аліментів на одну дитину, який становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку може бути присуджений судом лише у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Законодавець зазначив, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, при цьому передбачив як мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину так і мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину. Отже, визначаючи мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину в розмірі не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, законодавець таким чином гарантував такий розмір як необхідний та достатній для забезпечення гармонійного розвитку дитини, позаяк визначаючи розмір аліментів вже як мінімальний рекомендований у розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, передбачив, що такий має бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів
Водночас, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який би дав можливість дійти до висновку, що відповідач має достатній заробіток (дохід), який би дав йому можливість сплачувати аліменти в розмірі прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, на кожну дитину.
Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до частини першої, другої статті 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до статті 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 191 СК України передбачено, що суд стягує аліменти від дня пред`явлення позову.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягувати аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на кожну дитину, починаючи з 06.03.2026 і до досягнення ними повноліття.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справі про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
Враховуючи, що позивач звільнена від сплати судового збору за пред`явлення позовної вимоги про стягнення аліментів на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», відповідно до вимоги статті 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
Керуючись статями 12, 13, 259, 263- 265, 268 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі, що дорівнює розміру 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в твердій грошовій сумі, що дорівнює розміру 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 06.03.2026 і до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 коп.).
Рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .
Повний текст судового рішення складено 30.07.2026.
Суддя І.В.Коваленко