н\п 2/490/4528/2026 Справа № 490/6370/26
Центральний районний суд м. Миколаєва
__________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
30 липня 2026 року м.Миколаїв
Центральний районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді Гуденко О.А., при секретарі Романової К.Т., без участі сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулася до суду з даним позовом про стягнення з відповідача аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви до суду.
Позов обґрунтований тим, що позивачка перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 . Зазначає, що від шлюбу у них є малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом зі нею та перебуває на її повному утримані.
Також позивачка стверджує, що наразі між сторонами не досягнуто належного врегулювання питання щодо постійного та достатнього матеріального забезпечення дитини.
Вказує, що метою звернення до суду є не припинення сімейних відносин чи створення конфліктної ситуації між сторонами, а належний захист прав та законних інтересів малолітньої дитини шляхом визначення судом чіткого порядку участі батька у її матеріальному забезпеченні. Встановлення судом обов`язку зі сплати аліментів забезпечить дитині стабільне та гарантоване отримання коштів, необхідних для її повноцінного утримання.
Таким чином, позивачка вказує, що дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Такий рівень вона одна не зможе забезпечити, тому батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), оскільки працює в УСБУ та має постійний дохід, який дозволяє сплачувати аліменти на дитину.
Враховуючи вищевказане, позивачка звернулася до суду з даним позовом, який просить задовольнити та стягнути з відповідача аліменти на утримання їх спільної дитини.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2026 року справу передано на розгляд судді Гуденко О.А.
Ухвалою судді від 17.07.2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
Сторони до судового засідання не з`явилися.
Позивачка надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.
Відповідач надав суду заяву, в якій просив про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги визнав частково, та просив суд призначити стягнення аліментів на утримання доньки в розмірі 1/6 частки всіх його доходів, оскільки рішенням Барського районного суду Вінницької області від 17.03.2017 року з нього вже стягуються аліменти у розмірі 1/4 частки на утримання його неповнолітнього сина.
Судом ухвалено про розгляд справи у відсутності сторін, що відповідає приписам ст. 223 ЦПК України.
Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Обставини справи, встановлені судом.
Встановлено, що часткове визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Сторони у справі перебувають у зареєстрованому шлюбі з 15.09.2018 року, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб Серія НОМЕР_1 .
Від шлюбу сторони мають малолітню доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії НОМЕР_2 , виданого 10.08.2024 року Вінницьким відділом реєстрації актів цивільного стану у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ).
Згідно довідки Управління роботи з особовим складом Служби безпеки України від 07.07.2026 року №11/6-3427, ОСОБА_2 проходить військову службу в СБУ з 31.07.2008 року до теперішнього часу. Його близькими родичами є: дружина - ОСОБА_1 , син - ОСОБА_4 , 2012 р.н., дочка - ОСОБА_5 , 2024 р.н.
З матеріалів справи вбачається, що малолітня донька сторін зареєстрована та проживає з матір`ю ОСОБА_1 , даний факт відповідачем не спростовувався.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону. Доступ суддів до державної таємниці, що міститься в судових рішеннях, забезпечується відповідно до Закону України «Про державну таємницю».
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень», суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
З відомостей, які містяться в ЄДРСР вбачається, що рішенням Барського районного суду Вінницької області від 17.03.2017 року у справі №125/2386/16-ц, яке набрало законної сили 28.03.2017 року, ухвалено стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Вінниця, жителя АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/4 частки всіх видів доходів щомісячно, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 14.02.2017 року i до її повноліття.
Відповідно до ч. 10 ст. 7 Сімейного кодексу України кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно з ч. 2 ст. 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК України.
Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилається позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (постанова Верховного Суду України N 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року).
Згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Частиною 4 ст. 273 ЦПК України передбачено, що якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Таким чином, відповідач ОСОБА_2 має конституційний обов`язок утримувати свою малолітню дитину до досягнення нею повноліття.
Виходячи з визначеного законодавством обов`язку батьків щодо утримання неповнолітніх дітей, мінімального гарантованого розміру аліментів на дитину, суд приходить до висновку про те, що розмір аліментів слід визначити, як того вимагають положення ст. 183 СК України, в єдиній частці від заробітку (доходу) батька.
Частинами 1, 5 ст.183 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач визначила способом стягнення аліментів - їх присудження саме в частині від доходу.
Частинами 1, 2 ст.182 Сімейного кодексу України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Малолітня дитина ОСОБА_2 проживає разом зі своєю матір`ю та знаходяться на її утриманні. Зазначені обставини жодним чином не спростовані відповідачем під час судового розгляду. Оскільки, відповідно до вимог сімейного законодавства дитина має право на отримання матеріальної допомоги з боку обох батьків, суд вважає необхідним покладення на відповідача аліментного зобов`язання щодо утримання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Докази, які свідчать про наявність підстав для звільнення відповідача від обов`язку утримувати дитину в матеріалах справи відсутні, відповідачем заперечень щодо стягнення з нього аліментів не надано.
Разом з тим, при визначенні розміру аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд також враховує, наявність у відповідача неповнолітнього сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання якого рішенням Барського районного суду Вінницької області від 17.03.2017 року у справі №125/2386/16-ц з відповідача стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів доходу, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця і до дня повноліття дитини, починаючи з 14.02.2017 року.
Окрім вказаних обставин при визначення розміру аліментів суд також враховує прожитковий мінімум, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2026 рік» для дітей віком до 6 років, який становить 2817 гривень.
Прожитковий мінімум визначається як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров`я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості (Закон України від:05.10.2000 року №2017-111 «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
За такого, враховуючи стягнення з відповідача аліментів на утримання дитини від попереднього шлюбу в розмірі 1/4 частки від усіх його видів заробітку (доходу), суд визначає стягнення з ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів в розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
На думку суду, вказаний розмір аліментів є співмірним із тими відомостями та доказами, які були надані та повідомлені суду, при цьому такий розмір аліментів забезпечить матеріальні потреби дитини з урахуванням її віку і стану здоров`я та відповідатиме сталій судовій практиці щодо розміру частки доходу платника аліментів на утримання двох дітей за звичайних умов.
Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини його доходу, відповідатиме інтересам дитини, платника аліментів та принципу справедливості.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь Держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 180-182 СК України, 4, 1 2, 13, 141, 258, 259, 264, 265, 274-279, 354, 430 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менш ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 липня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Держави судовий збір в розмірі 1331,20 грн.
Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.А. Гуденко