ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
29 липня 2026 року Справа № 280/4547/26 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прудивуса О.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовною заявою: Керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави (Код ЄДРПОУ [номер приховано], 69035, м. Запоріжжя, вул. Володимира Грищенка, буд. 26)
до: Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області (код ЄДРПОУ 25483063, 69057, Запорізька обл., Василівський р-н, смт. Степногірськ, вул. Шкільна, буд. 24)
про: визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.
13.05.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави (далі - позивач) до Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням уточнень просить:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не утворення у складі його виконавчих органів служби у справах дітей зі статусом юридичної особи;
- зобов`язати відповідача вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів відповідача служби у справах дітей зі статусом юридичної особи.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги таким.
Рішенням восьмого скликання тринадцятої сесії відповідача від 28.10.2021 № 17 про внесення змін до структури та загальної чисельності працівників апарату Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області та її виконавчого комітету, інших виконавчих органів ради затверджено структуру та штатну чисельність апарату селищної ради та її виконавчих органів, у тому числі відділу - служби у справах дітей.
Рішенням восьмого скликання чотирнадцятої сесії відповідача від 23.12.2021 № 26 було затверджено Положення про службу у справах дітей виконавчого апарату Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області (без статусу юридичної особи).
Позивач стверджує, що станом на 13.04.2026 фактична чисельність відділу - Служби у справах дітей Степногірської селищної ради складає 1 посаду, фактично зайнята 1 посада. Станом на 13.04.2026 на території Степногірської територіальної громади Василівського району Запорізької області зареєстровано 1 039 дітей, фактично проживає - 0. На первинному обліку Служби у справах дітей перебуває: 10 дітей, позбавлених батьківського піклування; 4 дитини - сироти; 1 дитина, яка перебуває в складних життєвих обставинах. Крім цього, 585 дітей, які зареєстровані на території Степногірської територіальної громади, мають статус внутрішньо-переміщених осіб в м. Запоріжжі та Запорізькому районі Запорізької області та ними опікується відповідач.
На переконання позивача, відсутність у Служби у справах дітей, на яку покладено функції із захисту прав дітей, статусу юридичної особи є порушенням вимог чинного законодавства у сфері охорони дитинства та, відповідно, порушенням прав та інтересів дітей, які проживають на території громади, а тому просить суд задовольнити позов у повному обсязі.
Ухвалою судді Запорізького окружного адміністративного суду від 18.05.2026 позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачем було усунуто недоліки позовної заяви у встановлений строк.
Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.05.2026 відкрито провадження у справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження).
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження), про що свідчить наявна у матеріалах справи довідка про доставку електронного листа (а.с.88), у встановлений судом строк не подав відзив на позовну заяву, а також не надіслав суду будь-яких доказів на спростування обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У зв`язку з розглядом даної справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, розглянувши матеріали і з`ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши всі наявні у справі докази у їх сукупності,
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивача зареєстровано як юридичну особу - державну організацію (установу, заклад). Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача зареєстровано як юридичну особу - орган місцевого самоврядування 07.12.1990 (а.с.13-15).
Рішенням восьмого скликання тринадцятої сесії відповідача від 28.10.2021 № 17 про внесення змін до структури та загальної чисельності працівників апарату Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області та її виконавчого комітету, інших виконавчих органів ради затверджено структуру та штатну чисельність апарату селищної ради та її виконавчих органів, у тому числі відділу - служби у справах дітей (а.с.18-20).
Рішенням восьмого скликання чотирнадцятої сесії відповідача від 23.12.2021 № 26 було затверджено Положення про службу у справах дітей виконавчого апарату Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області (без статусу юридичної особи) (а.с.20-23).
На території Степногірської територіальної громади зареєстровано 1 039 дітей, з них: 585 дітей мають статус внутрішньо переміщених осіб в м. Запоріжжі та Запорізькому районі, якими опікується відповідач; 4 дітей - сиріт; 10 дітей які позбавлені батьківського піклування; 1 дитина в сім`ї зі складними життєвими обставинами; 2 дітей, які залишилися без батьківського піклування, що підтверджується листом відповідача від 06.05.2026 № 444 (а.с.36-37).
Оцінюючи наявність правових підстав для визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не утворення у складі його виконавчих органів служби у справах дітей зі статусом юридичної особи, суд виходить із такого.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Нормою ст. 140 Конституції України передбачено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
За приписами ст. 34 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР) до компетенції виконавчих органів місцевого самоврядування, зокрема, належать повноваження щодо вирішення відповідно до законодавства питань про надання пільг і допомоги, пов`язаних з охороною материнства і дитинства; вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування, забезпечення утримання та виховання дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах.
Відповідно до ст. 40 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР виконавчі органи сільських, селищних, міських рад крім повноважень, передбачених цим Законом, здійснюють й інші надані їм законом повноваження.
У ст. 5 Закону України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства» (далі - Закон України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ) закріплено, що місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують: проведення державної політики у сфері охорони дитинства, розроблення і здійснення галузевих та регіональних програм поліпшення становища дітей, підтримки сімей з дітьми, вирішення інших питань у цій сфері; розвиток мережі навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, соціального захисту, а також позашкільних навчальних закладів, діяльність яких спрямована на організацію дозвілля, відпочинку і оздоровлення дітей, зміцнення їх матеріально-технічної бази; вирішення питань щодо забезпечення прав дітей, встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих і майнових прав та інтересів дітей; організацію безкоштовного харчування дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються у спеціальних і інклюзивних класах, та учнів 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України від 01.06.2000 № 1768-ІІІ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям»; можуть забезпечувати пільговий проїзд учнів, вихованців, студентів до місця навчання і додому у порядку та розмірах, визначених органами місцевого самоврядування, та передбачати на це відповідні видатки з місцевих бюджетів; вирішення питань про надання пільг та державної допомоги дітям та сім`ям з дітьми відповідно до законодавства; контроль за дотриманням в ігрових залах, комп`ютерних клубах, відеотеках, дискотеках, інших розважальних закладах та громадських місцях правопорядку та етичних норм стосовно дітей; вжиття інших заходів щодо охорони дитинства, віднесених до їх компетенції законодавством України.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку (ст. 8 Закону України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ).
Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ держава гарантує дитині право на охорону здоров`я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, формуванню навичок здорового способу життя тощо.
Таким чином, дитина, внаслідок її фізичної і розумової незрілості, потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження.
При цьому, обов`язок органів державної влади та місцевого самоврядування полягає у створенні в межах визначених законом повноважень умов для комфортного та безпечного життя дитини, отримання освіти, соціального захисту, всебічного розвитку тощо, у тому числі шляхом створення у своїй структурі відповідних органів, які безпосередньо здійснюють вказані повноваження. При цьому особливий захист гарантується дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування.
Цей висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 822/3692/17 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 77248378), від 15.10.2019 у справі № 810/3894/17 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 85032366), від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 85493166), від 11.08.2020 у справі № 810/2903/18 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 90898858), від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 94511722).
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Правові основи діяльності органів і служб у справах дітей та спеціальних установ для дітей, на які покладається здійснення соціального захисту і профілактики правопорушень серед осіб, які не досягли вісімнадцятирічного віку, визначає Закон України від 24.01.1995 № 20/95-ВР «Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей» (далі - Закон України від 24.01.1995 № 20/95-ВР).
Відповідно до ст. 1 Закону України від 24.01.1995 № 20/95-ВР здійснення соціального захисту дітей і профілактики серед них правопорушень покладається в межах визначеної компетенції, зокрема, на центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері сім`ї та дітей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері сім`ї та дітей, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері сім`ї та дітей, відповідні структурні підрозділи обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів міських і районних у містах рад. У здійсненні соціального захисту і профілактики правопорушень серед дітей беруть участь у межах своєї компетенції інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності, окремі громадяни.
За приписами ч. 7 ст. 4 Закону України від 24.01.1995 № 20/95-ВР штатна чисельність працівників районних, міських, районних у містах служб у справах дітей установлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, які проживають у районі, та не більше ніж на дві тисячі дітей, які проживають у місті, районі у місті. Штатна чисельність працівників служб у справах дітей виконавчих органів сільських, селищних рад відповідних територіальних громад встановлюється з розрахунку один працівник служби не більше ніж на одну тисячу дітей, але не менше одного працівника на об`єднану територіальну громаду.
Разом з тим, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» (далі - Закон України від 13.01.2005 № 2342-IV) органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх компетенції, визначеної законом, забезпечують вирішення питань щодо встановлення опіки і піклування, створення інших передбачених законодавством умов для виховання дітей, які внаслідок смерті батьків, позбавлення батьків батьківських прав, хвороби батьків чи з інших причин залишилися без батьківського піклування, а також для захисту особистих, житлових і майнових прав та інтересів дітей та осіб із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.
При цьому, за правилами ч. 1 ст. 12 Закону України від 13.01.2005 № 2342-IV безпосереднє ведення справ та координація діяльності стосовно дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, покладаються на служби у справах дітей.
У той же час, відповідно до ст. 25 Закон України від 21.05.1997 № 280/97-ВР сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Зокрема, до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать забезпечення школярів із числа дітей-сиріт, дітей з інвалідністю/осіб з інвалідністю I - III групи, дітей, позбавлених батьківського піклування, та дітей із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям», які навчаються в державних і комунальних навчальних закладах, безоплатними підручниками, створення умов для самоосвіти; вирішення відповідно до законодавства питань про повне державне утримання дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, у школах-інтернатах, дитячих будинках, у тому числі сімейного типу, професійно-технічних навчальних закладах та утримання за рахунок держави осіб, які мають вади у фізичному чи розумовому розвитку і не можуть навчатися в масових навчальних закладах, у спеціальних навчальних закладах, про надання громадянам пільг на утримання дітей у школах-інтернатах, інтернатах при школах, а також щодо оплати харчування дітей у школах (групах з подовженим днем) (пп. 6, 8 п. «б» ст. 32 Закону України від 21.05.1997 № 280/97-ВР).
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 800 «Деякі питання соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров`ю» затверджено Порядок взаємодії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, закладів та установ під час забезпечення соціального захисту дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у тому числі таких, що можуть загрожувати їх життю та здоров`ю, та внесені зміни до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» (далі - Порядок № 866), якими визначено органи опіки та піклування, зокрема, виконавчі органи міських, сільських, селищних рад, у тому числі об`єднаних територіальних громад, які провадять діяльність із соціального захисту дітей.
Втім, абз. 3 п. 3 Порядку № 866 передбачена норма іншого змісту, а саме: безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій та збройних конфліктів, покладаються на служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад, сільських, селищних рад.
Для здійснення визначених законом повноважень щодо захисту прав дітей міські, районні у містах (у разі їх утворення), сільські, селищні ради об`єднаних територіальних громад забезпечують, зокрема, утворення служб у справах дітей.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти висновку про те, що держава здійснює захист прав дітей, у тому числі через діяльність служб у справах дітей, які безпосередньо забезпечують реалізацію на території відповідних рад державної політики з питань захисту прав дітей. При цьому передбачено, що безпосереднє ведення справ і координація діяльності стосовно захисту прав дітей, зокрема дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, дітей, які постраждали внаслідок воєнних дій і збройних конфліктів, покладається на служби у справах дітей, зокрема, виконавчих органів міських, сільських, селищних рад.
Отже, питання створення виконавчих органів, до складу яких входять служби у справах дітей, належить до повноважень органу місцевого самоврядування.
При цьому, селищні ради об`єднаних територіальних громад зобов`язані утворити служби у справах дітей, а не сектори, як структурні підрозділи виконавчих органів рад.
За приписами абз. 9 ч. 2 ст. 4 Закону України від 24.01.1995 № 20/95-ВР службам у справах дітей надано право представляти у разі необхідності інтереси дітей в судах, у їх відносинах з підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності.
У ст. 46 Цивільного процесуального кодексу України встановалено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Згідно з ч. 1 ст. 43 КАС України здатність мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві (адміністративна процесуальна правоздатність) визнається, зокрема, за органами державної влади, іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами, підприємствами, установами, організаціями (юридичними особами), адміністратором за випуском облігацій.
Наказом Міністерства соціальної політики України від 14.06.2018 № 890 затверджено Методичні рекомендації щодо організації та забезпечення діяльності об`єднаної територіальної громади у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей, згідно з п. 1.1. яких передбачено, що з метою забезпечення виконання повноважень у сфері соціального захисту населення та захисту прав дітей у виконавчому органі сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади рекомендовано за рішенням сесії відповідної громади, зокрема, утворити (ввести до штатного розпису) службу у справах дітей як юридичну особу, підпорядковану голові сільської, селищної, міської ради.
Із наведеного випливає, що для повної реалізації покладених на них завдань служби у справах дітей повинні мати статус юридичної особи. В іншому випадку вони не зможуть реалізувати надане їм право представництва інтересів дітей у судах.
Аналогічні висновки наведені Шостим апеляційним адміністративним судом у постановах від 06.02.2023 по справі № 320/8878/21 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 108804213), від 15.09.2022 по справі № 320/12962/21 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 106261829) та від 23.11.2022 по справі № 320/14098/21 (№ в Єдиному державному реєстрі судових рішень 107598010).
Наказом Міністерства соціальної політики України № 518 від 16.09.2021 «Про затвердження примірних положень про службу у справах дітей» затверджено Примірне Положення про службу у справах дітей сільської, селищної ради (далі - Примірне Положення).
Відповідно до п.п. 1, 2 Розділу І Примірного Положення Служба у справах дітей сільської, селищної ради (далі - служба) утворюється сільською, селищною радою та є підзвітною, підконтрольною та підпорядкованою сільській, селищній раді та сільському, селищному голові. Служба має право юридичної особи та в межах, визначених законодавством України, приймає самостійні рішення, які оформляються актами та наказами за підписом керівника служби.
У даному випадку, реалізація державної політики у сфері забезпечення прав дитини є безпосереднім обов`язком об`єднаної територіальної громади.
В Указі Президента України від 24.03.2021 № 119/2021 «Про Національну стратегію у сфері прав людини» (далі - Указ Президента України від 24.03.2021 № 119/2021) однією зі стратегічних цілей визначено забезпечення прав дітей. У параграфі 18 зазначається, що права дітей в Україні забезпечуються та захищаються відповідно до загальновизнаних міжнародних, у тому числі європейських, стандартів; враховуються найкращі інтереси та думки дитини під час прийняття рішень, які її стосуються.
При цьому, в Указі Президента України від 24.03.2021 № 119/2021 наголошується, що проблемами, на вирішення яких спрямований стратегічний напрям, визначено, зокрема: недостатня ефективність системи запобігання та протидії порушенням прав дітей, зокрема насильству щодо дітей; неналежне врахування найкращих інтересів та думки дитини (відповідно до її віку та рівня розвитку) під час прийняття рішень, які її стосуються; недостатня доступність публічних, соціальних, медичних, освітніх послуг для дітей та сімей з дітьми.
Завданнями, спрямованими на досягнення цілей стратегії, є, зокрема, посилення спроможності органів місцевого самоврядування щодо забезпечення та захисту прав дитини, підтримки сімей з дітьми.
Указ Президента України від 30.09.2019 № 721/2019 «Про деякі питання забезпечення прав та законних інтересів дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей» передбачає вжиття в установленому порядку вичерпних заходів щодо приведення штатної чисельності служб у справах дітей відповідно до нормативів, установлених законодавством, у тому числі в об`єднаних територіальних громадах.
Так, судом встановлено, що Рішенням восьмого скликання тринадцятої сесії відповідача від 28.10.2021 № 17 про внесення змін до структури та загальної чисельності працівників апарату Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області та її виконавчого комітету, інших виконавчих органів ради затверджено структуру та штатну чисельність апарату селищної ради та її виконавчих органів, у тому числі відділу - служби у справах дітей (а.с.18-20).
Рішенням восьмого скликання чотирнадцятої сесії відповідача від 23.12.2021 № 26 було затверджено Положення про службу у справах дітей виконавчого апарату Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області (без статусу юридичної особи) (а.с.20-23).
Розпорядженням начальника селищної військової адміністрації від 09.07.2025 № 110 було затверджено нову редакції Положення про службу у справах дітей виконавчого апарату Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області (без статусу юридичної особи) (а.с.26-29).
З матеріалів справи вбачається, що на території Степногірської територіальної громади зареєстровано 1 039 дітей, з них: 585 дітей мають статус внутрішньо переміщених осіб в м. Запоріжжі та Запорізькому районі, якими опікується відповідач; 4 дітей - сиріт; 10 дітей які позбавлені батьківського піклування; 1 дитина в сім`ї зі складними життєвими обставинами; 2 дітей, які залишилися без батьківського піклування, що підтверджується листом відповідача від 06.05.2026 № 444 (а.с.36-37).
Отже, аналізуючи вищенаведені положення чинного законодавства, враховуючи факт того, що територія Степногірської територіальної громади Василівського району Запорізької області є територією активних бойових дій та значну кількість дітей зі статусом внутрішньо переміщених осіб, якими опікується саме відповідач, з метою забезпечення повної та ефективної реалізації покладених на службу у справах дітей повноважень щодо захисту прав дітей, суд доходить висновку про необхідність утворення у складі виконавчих органів відповідача служби у справах дітей зі статусом юридичної особи.
Таким чином, позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не утворення у складі його виконавчих органів служби у справах дітей зі статусом юридичної особи, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оцінюючи наявність правових підстав для зобов`язання відповідача вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів відповідача служби у справах дітей зі статусом юридичної особи, суд виходить із такого.
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду.
Отже, суд, із урахуванням обставин, встановлених під час надання правової оцінки бездіяльності відповідача щодо не утворення у складі його виконавчих органів служби у справах дітей зі статусом юридичної особи, з метою захисту інтересів держави, про захист яких просить позивач, вважає за необхідне зобов`язати відповідача вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів відповідача служби у справах дітей зі статусом юридичної особи.
Таким чином, позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів відповідача служби у справах дітей зі статусом юридичної особи, на переконання суду, є обґрунтованими та такими, що також підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 КАС України. Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Позивачем, на переконання суду, обґрунтовано протиправність бездіяльності відповідача щодо не утворення у складі його виконавчих органів служби у справах дітей зі статусом юридичної особи, а також вмотивовано наявність правових підстав для зобов`язання відповідача вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів відповідача служби у справах дітей зі статусом юридичної особи.
У свою чергу, суд зазначає, що відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, як і не надав жодних пояснень та доказів на спростування обставин, якими позивач обґрунтував свої позовні вимоги. Така пасивна поведінка відповідача на підставі ч. 4 ст. 159 КАС України кваліфікована судом як визнання позову.
Таким чином, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем не надано доказів понесення витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 6, 8 - 10, 14, 90, 241 - 246, 250 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Задовольнити повністю адміністративний позов Керівника Василівської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави (Код ЄДРПОУ [номер приховано], 69035, м. Запоріжжя, вул. Володимира Грищенка, буд. 26) до Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області (код ЄДРПОУ 25483063, 69057, Запорізька обл., Василівський р-н, смт. Степногірськ, вул. Шкільна, буд. 24) про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області щодо не утворення у складі виконавчих органів Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області служби у справах дітей зі статусом юридичної особи.
Зобов`язати Степногірську селищну раду Василівського району Запорізької області (код ЄДРПОУ 25483063, 69057, Запорізька обл., Василівський р-н, смт. Степногірськ, вул. Шкільна, буд. 24) вчинити дії, спрямовані на утворення у складі виконавчих органів Степногірської селищної ради Василівського району Запорізької області служби у справах дітей зі статусом юридичної особи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення виготовлено в повному обсязі та підписано 29 липня 2026 року.
Суддя О.В. Прудивус