КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2026 року м. Київ справа №320/40960/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
в с т а н о в и в:
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення змін до інформаційних баз, а саме в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів в частині включення відомостей про результати проходження медичного огляду на підставі довідки військово-лікарської комісії № 2/673 від 01.04.2022 та виключення ОСОБА_1 з військового обліку;
- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості про непридатність ОСОБА_1 до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі довідки військово-лікарської комісії № 2/673 від 01.04.2022 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
На обґрунтування позовних вимог зазначено, що згідно з довідкою № 14594 від 10.06.2010, виданою військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_4 , 06.02.2009 призовною комісією при Краматорському МВК позивача було визнано непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час за ст. 21-в Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 та знято з військового обліку відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 2006 року № 34.
У подальшому, у зв`язку з військовими діями та необхідністю зміни місця проживання для оновлення облікових даних 01.04.2022 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 для взяття його на облік, де пройшов військово-лікарську комісію (ВЛК).
На підставі висновку ВЛК 01.04.2022 позивачу було видано Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , у якому зазначено, що медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (гр. II ст. 61а Наказу МОУ від 14.08.2008 № 402) та з 01.04.2022 виключено з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Такий статус у особи зберігався до червня 2025 року. Однак під час оновлення застосунку «Резерв+» для отримання військово-облікових документів у електронній формі, позивач виявив, що за даними додатку він помилково перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 та має порушення правил військового обліку.
На думку позивача такі дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 містять ознаки протиправної бездіяльності, що виразилась у невиключенні ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів за наявності достатніх правових підстав для цього, підтверджених рішенням військово-лікарської комісії та відповідними записами у його військово-обліковому документі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 27.08.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Вказаною ухвалою суду встановлено відповідачу десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву, витребуваних документів суду не надав, заяв/клопотань суду не направлено, а відтак враховуючи положення частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд вирішує справу за наявними матеріалами у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Крім того суд зазначає, що згідно з частиною четвертою статті 159 КАС України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 (позивач), ІНФОРМАЦІЯ_8 , є громадянином України, що підтверджується паспортом НОМЕР_2 від 13.11.2008.
Згідно витягу з реєстру територіальних громад Кагарлицької територіальної громади від 31.05.2023 позивач з травня 2023 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до роздруківки з військово-облікового документу «Резерв+», сформованого станом на 16.04.2025, позивач є зобов`язаним, номер в реєстрі Оберіг 291020231464352800249, проживає за адресою АДРЕСА_1 та перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 .
В той же час, з наявних у справі матеріалів судом встановлено, що згідно з довідкою № 14594 від 10.06.2010, виданою військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_4 , 06.02.2009 призовною комісією при Краматорському МВК позивача було визнано непридатним до військової служби у мирний час та обмежено придатним у воєнний час за статтею 21-в Наказу Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402 та знято з військового обліку відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 2006 № 342.
Також як зазначив позивач в позовній заяві, у подальшому, у зв`язку з військовими діями та необхідністю зміни місця проживання для оновлення облікових даних 01.04.2022 він звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_5 для взяття його на облік, де пройшов військово-лікарську комісію (ВЛК).
Згідно наявної в матеріалах справи довідки ВЛК № 2/673 від 01.04.2022 позивачу встановлено діагноз - двобічний посттравматичний гонартроз II-III ст. із значними функціональними порушеннями, та на підставі статті 61а графи II Розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
Вказаний діагноз також підтверджено Актом дослідження стану здоров`я № 299 від 01.04.2022, виданим КНП Кагарлицької міської ради «Кагарлицька багатопрофільна лікарня».
На підставі висновку ВЛК 01.04.2022 позивачу було видано Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , у якому зазначено, що медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (гр, II ст. 61а Наказу МОУ від 14.08.2008 № 402) та з 01.04.2022 року виключено з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Такий статус у особи зберігався до червня 2025 року.
Водночас, відповідно до роздруківки з військово-облікового документу «Резерв+», сформованого станом на 16.04.2025, позивач проживає за адресою АДРЕСА_1 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 та має порушення правил військового обліку.
15.07.2025 позивач звернувся до відповідача з заявою про внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, додавши копії довідки ВЛК та тимчасового посвідчення військовозобов`язаного з проханням привести його облікові дані у відповідність. Проте відповіді відповідачем надано не було.
21.07.2025 представник позивача звернувся до відповідача з адвокатський запитом, в якому просив підтвердити наявність або відсутність відомостей про ОСОБА_1 , перевірити врахування даних про його непридатність до військової служби та внести до реєстру достовірну інформацію про виключення з військового обліку або надати письмове обґрунтування відмови.
Листом-відповіддю від 26.07.2025 № 2/3840 відповідач повідомив, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 як військовозобов`язана особа з 2011 року відповідно до адреси його реєстрації та місця проживання. У відповіді зазначено, що згідно з відомостями паперового військово-облікового документа ОСОБА_1 01.04.2022 у відповідній графі була проставлена відмітка про виключення його з військового обліку. Станом на цю ж дату його статус придатності до військової служби визначався як «непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку». У подальшому рішення військово-лікарської комісії, прийняте при ІНФОРМАЦІЯ_6 , було передано на розгляд ВЛК вищого рівня. Проте, як вбачається з листа, 19.09.2023 це рішення було повернуто назад у зв`язку з необхідністю проведення додаткового медичного обстеження. Таким чином, зазначене рішення ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 не було затверджено компетентними органами вищого рівня, що, на думку відповідача, позбавляє його підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру військовозобов`язаних про непридатність ОСОБА_1 та його виключення з військового обліку. У зв`язку з цим відповідач вказав, що для вирішення питання про внесення змін до реєстру ОСОБА_1 необхідно особисто з`явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 для проходження повторної військово-лікарської комісії, заново взяття його на облік за результатами якої можливо буде вирішувати питання про підтвердження непридатності та подальше внесення відповідних даних до Реєстру, а також про його зняття з військового обліку.
Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 06.12.1991 № 1932-XII «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.
У подальшому Указами Президента України воєнний стан продовжувався. Станом на дату розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Закон України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-XII) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.
Відповідно до частини другої статті 1 Закону № 2232-XII військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Згідно з частинами третьою і четвертою статті 2 Закону № 2232-ХІІ громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями.
Частиною дев`ятою статті 1 Закону № 2232-XII, серед іншого, визначено, що стосується військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Приписами статті 37 Закону № 2232-ХІІ визначено підстави взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.
За положенням пункту 3 частини шостої статті 37 Закону № 2232-XII (в редакції станом на час проходження позивачем ВЛК - довідка № 3/5532 від 17.08.2022) виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які, зокрема, визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.
За змістом пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення № 154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Відповідно до пункту 2 Положення № 154 від 23.02.2022 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Відповідно до п. 30 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 № 921 (далі - Порядок № 921) у разі зняття (виключення) призовників і військовозобов`язаних із військового обліку виконавчими органами сільських, селищних та міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки.
Відповідно до п. 56 Порядку № 921 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на відповідній території; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників і військовозобов`язаних у випадках, передбачених законодавством
Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядок № 1487), визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).
Відповідно до п. 22 Порядку № 1487, взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».
Під час воєнного стану направлення призовників на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду здійснюється лише у разі їх прийняття на військову службу у добровільному порядку.
Відповідно пп.8 п.1 додатку 2 до Порядку №1487 призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
З наведеного слід дійти висновку, що законодавець виокремлює поняття «зняття з військового обліку» та «виключення з військового обліку». При цьому, при знятті з військового обліку, Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік. Отже, різними є як підстави, так і правові наслідки зняття або виключення з військового обліку.
Аналіз змісту відповідних положень Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» дає підстави для висновку, що громадяни які підлягають виключенню з військового обліку втрачають статус військовозобов`язаного, в той же час зняті з військового обліку продовжують перебувати в статусі військовозобов`язаних.
Так, згідно з довідкою військово-лікарської комісії від 01.04.2022 № 2/673 позивачу встановлено діагноз - двобічний посттравматичний гонартроз II-III ст. із значними функціональними порушеннями, та на підставі статті 61а графи II Розкладу хвороб визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
На підставі висновку ВЛК 01.04.2022 позивачу було видано Тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , у якому зазначено, що медичною комісією при ІНФОРМАЦІЯ_6 його визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку (гр, II ст. 61а Наказу МОУ від 14.08.2008 № 402) та з 01.04.2022 виключено з військового обліку на підставі п. 3 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Такий статус у особи зберігався до червня 2025 року.
Отже, станом на 01.04.2022 на підставі довідки військово-лікарської комісії від 01.04.2022 № 2/673 позивача виключено ІНФОРМАЦІЯ_5 з військового обліку військовозобов`язаних.
Щодо посилання відповідача у листі-відповіді на адвокатський запит від 26.07.2025 № 2/3840 на необхідність затвердження довідки ВЛК, суд зазначає наступне.
Наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Відповідно до пункту 1.1 розділу I Положення № 402 (тут і надалі чинного на час проходження позивачем ВЛК - 01.04.2022) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Пунктом 2.1 розділу I Положення № 402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Організація медичного огляду призовників і допризовників покладається на районні (міські) комісії з питань приписки і районні (міські) призовні комісії, в областях - на обласні призовні комісії та призовні комісії Автономної Республіки Крим і міста Києва (пункт 2.1 розділу II Положення № 402).
Згідно з пунктом 2.7 розділу II Положення № 402 під час огляду призовників лікарі визначають стан їх здоров`я та ступінь придатності до військової служби. При цьому враховуються характер захворювання або фізичної вади, ступінь їх розвитку, функціональних порушень, а також освіта, спеціальність, фактична працездатність оглянутого та вимоги, які ставить військова служба до стану здоров`я у тому чи іншому виді Збройних Сил України, роді військ.
Пунктом 2.8 розділу II Положення №402 визначено, що після закінчення огляду кожний лікар записує в облікову картку призовника (на збірному пункті - у Картку медичного огляду призовника на збірному пункті (додаток 8)) висновок про придатність (тимчасову непридатність або повну непридатність) до строкової військової служби, відповідну статтю Розкладу хвороб, дату огляду та підписує висновок із зазначенням свого прізвища та ініціалів і скріплює особистою печаткою. За результатами медичного огляду спеціалістами лікар - член призовної комісії приймає підсумкове рішення щодо придатності призовника за станом здоров`я до військової служби та служби в тому чи іншому роді військ, що скріплюється його підписом та особистою печаткою лікаря.
Відповідно до пункту 2.10 розділу II Положення №402 результати медичного огляду заносяться в книгу протоколів засідань призовної комісії (комісії з питань приписки). Карта медичного огляду та висновки лікарів підшиваються в особову справу призовника як додаток до облікової карти. Крім того, призовникам, які включені до складу команд на відправку у війська, надається довідка Р(М)ВК (додаток 9), яка разом з обліковими документами направляється до військової частини.
Пунктом 3.8 глави 3 розділу II Положення №402 (чинного на час проходження позивачем ВЛК - 01.04.2022) постанови ВЛК військових комісаріатів оформлюються довідкою ВЛК (додаток 4 до Положення) у двох примірниках, яка не підлягає затвердженню штатною ВЛК і дійсна протягом шести місяців з дня медичного огляду. Копія довідки видається на руки особі, яка пройшла медичний огляд.
Отже станом на момент проходження позивачем ВЛК не існувало вимоги щодо затвердження довідки ВЛК на перевірку ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_10 та ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Як наслідок, відповідач протиправно не вніс актуальні зміни до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зокрема відомості про виключення ОСОБА_1 з військового обліку на підставі рішення ВЛК від 01.04.2022 року, у зв`язку з чим позивач і надалі безпідставно значиться на обліку та як особа, що нібито порушила правила військового обліку.
Аналіз встановлених обставин справи та наведених вище норм законодавства України, дає підстави суду дійти висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_12 , на обліку в якому перебував позивач 01.04.2022 та яким у військово-обліковому документі була зроблена відмітка про виключення його з військового обліку на підставі довідки ВЛК № 2/673 від 01.04.2022, було зобов`язане внести відповідні відомості до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг».
Розглядаючи позовні вимоги про зобов`язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення позивача з військового обліку військовозобов`язаних, суд виходить з наступного.
Відповідно до приписів частин першої, другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: […] 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; […] 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, […] від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Згідно із правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 по справі № 21-1465а15 спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Частиною першою статті 34 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16.03.2017 № 1951-VIII (надалі - Закон № 1951-VIII) Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1951-VIII основними завданнями Реєстру є ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України.
Згідно із п.п. 1, 2 частини першої статті 3 Закону № 1951-VIII основними засадами ведення Реєстру є:
обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
повнота та актуалізація відомостей Реєстру про призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
Відповідно до частини восьмої статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) ТЦК та СП, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Пунктом 8 Положення № 154 визначено, що завданнями районних ТЦК та СП є, крім іншого, ведення Реєстру.
Тобто, сам Закон № 1951-VIII визначає та покладає певні права та обов`язки на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Більш того, як і Закон № 1951-VIII так і Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів затверджений Наказом Міністерства оборони України 28 березня 2022 року № 94 покладає обов`язок на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вносити до Реєстру передбачених Законом № 1951-VIII відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Таким чином, відповідач зобов`язаний був внести відомості про позивача, а саме те, що останній, виключений з військового обліку у зв`язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби військово-лікарською комісією та знятий з військового обліку з відміткою «виключено» в Реєстр, що зроблено не було, чим порушив права позивача.
Отже відповідач в супереч приписам закону, своєю протиправною бездіяльністю не завершив процедуру виключення позивача з військового обліку, а саме щодо невнесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку що не узгоджується і порушує вищенаведені норми законодавства.
Обов`язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, створює негативні наслідки для позивача, так як невнесення відомостей у Реєстр про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.
Беручи до уваги наведені приписи суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги позивача і в цій частині - шляхом зобов`язання відповідача виключити з Реєстру відомості про перебування позивача на військовому обліку у статусі військовозобов`язаного.
Частиною першою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із правовою позицією, викладеної у постанові Верховного Суду України від 16.09.2015 по справі № 21-1465а15 спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Враховуючи вищевикладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір на загальну суму 1211,20 грн.
Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 1211,20 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не внесення змін до інформаційних баз, а саме в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів в частині включення відомостей про результати проходження медичного огляду на підставі довідки військово-лікарської комісії № 2/673 від 01.04.2022 та виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
3. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) внести відомості про непридатність ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП) до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі довідки військово-лікарської комісії № 2/673 від 01.04.2022 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ; РНОКПП) судовий збір у сумі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_3 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Я.В. Горобцова
Горобцова Я.В.