КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2026 року м. Київ справа №320/29264/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними бездіяльності та відмови, зобов`язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі по тексту також відповідач, ГУ ПФУ у Київській області), в якому просить суд:
- визнати протиправними відмову та бездіяльність відповідача щодо перерахунку позивачу та виплати заборгованості з невиплаченої пенсії з 24.07.2019 по 27.10.2023 як потерпілому від Чорнобильської катастрофи 1 категорії;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивачу та виплатити заборгованість з невиплаченої пенсії за період з 24.07.2019 по 27.10.2023 як потерпілому від Чорнобильської катастрофи 1 категорії із врахуванням виплачених коштів.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач повідомив, що з 1997 року його було взято на облік в ГУ ПФУ у Київській області та призначено пенсію по інвалідності 2 групи (захворювання, пов`язане із впливом аварії на ЧАЕС із відповідними доплатами). В подальшому наказом від 03.07.2019 №17-ОД позивачу призупинено статус потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи та відповідачем з 24.07.2019 переведено позивача на пенсію по інвалідності (2 група, загальне захворювання), у зв`язку з чим зменшено розмір пенсійних виплат.
Позивач пояснив, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 у справі №320/7103/19 було зобов`язано Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Київської області відновити позивачу статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (1 категорія). Після видачі у 2023 році на виконання цього рішення суду посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії відповідач поновив виплату пенсії в належному розмірі. Проте, позивачу не було здійснено перерахунок та виплату різниці у пенсії за період протиправного позбавлення його статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Означені обставини слугували підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що позивачем було подано заяву про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», після чого йому було проведено перерахунок пенсії з 09.11.2023.
Таким чином, на думку відповідача, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
у с т а н о в и в:
ОСОБА_1 є громадянином України, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 20.09.2012.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 10.12.1997, позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії.
Наказом Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Київської області від 03.07.2019 №17-ОД про призупинення статусу потерпілого він наслідків Чорнобильської катастрофи посвідчення позивача серії НОМЕР_2 , видане 10.12.1997, вважається виданим безпідставно.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 у справі №320/7103/19 визнано протиправним наказ №17-ОД від 03.07.2019 Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Київської області, яким призупинено статус ОСОБА_1 як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1).
Зобов`язано Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Київської області відновити статус ОСОБА_1 як постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1).
27.10.2023 позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_3 потерпілого від Чорнобильської катастрофи.
Позивач звернувся до ГУ ПФУ у Київській області із заявою від 01.02.2024 про проведення перерахунку пенсії з 24.07.2019 по 27.10.2023 за час протиправного позбавлення статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи 1 категорії, протягом якого ОСОБА_1 отримував пенсію у розмірі значно меншому.
Листом ГУ ПФУ у Київській області від 23.02.2024 №1000-0202-8/31797 позивача повідомлено, що станом на 01.07.2019 він отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». 24.07.2019 від Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Київської області надійшов лист №01-20/1164 від 23.07.2019 щодо визнання безпідставно виданим посвідчення постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_2 від 10.12.1997, яке є обов`язковим документом для даного виду пенсії. З 24.07.2019 позивача переведено на пенсію по інвалідності за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». 09.11.2023 позивачем подано заяву про переведення на пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», до якої долучено посвідчення потерпілого від Чорнобильскої катастрофи 1 категорії від 27.10.2023 серії НОМЕР_3 . Перерахунок проведено з 09.11.2023. Пенсію нараховано на підставі документів, які містяться в матеріалах пенсійної справи.
Не погоджуючись з правомірністю відмови відповідача у проведенні перерахунку пенсії за період з 24.07.2019 по 27.10.2023, позивач звернувся з даним позовом до суду, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, який ґрунтується на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону, що унеможливлює або істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Згідно з частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Європейська соціальна хартія (переглянута) від 03.05.1996, ратифікована Законом України від 14.09.2006 №137-V, яка набрала чинності з 01.02.2007 (далі - Хартія), визначає, що кожна особа похилого віку має право на соціальний захист (пункт 23 частини І). Ратифікувавши Хартію, Україна взяла на себе міжнародне зобов`язання запроваджувати усіма відповідними засобами досягнення умов, за яких можуть ефективно здійснюватися права та принципи, що закріплені у частині І Хартії.
Отже, право особи на отримання пенсії, як складова частина права на соціальний захист, є її конституційним правом, яке гарантується міжнародними зобов`язаннями України.
Спірні відносини регулюються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII (далі по тексту - Закон №796), який спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території; громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону №796 особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є: учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи; громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт; громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
Положеннями частини четвертої статті 14 Закону №796 визначено, що громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України.
За приписами статей 49, 50 Закону №796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до усталеної правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 27.02.2019 у справі № 362/6281/16-а, від 18.09.2018 у справі №520/9284/17, в ухвалі від 04.09.2015 у справі № 690/23/15-а єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими Законом № 796-XII, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» або «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи».
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач був документований посвідченням серії НОМЕР_2 особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія 1), виданим 10.12.1997, виданим Київською облдержадміністрацією.
Наказом Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Київської області від 03.07.2019 №17-ОД про призупинення статусу потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи посвідчення позивача серії НОМЕР_2 , видане 10.12.1997, вважається виданим безпідставно.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.02.2020 у справі №320/7103/19 визнано протиправним наказ №17-ОД від 03.07.2019 Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Київської області, яким призупинено статус ОСОБА_1 як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1).
Зобов`язано Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Київської області відновити статус ОСОБА_1 як постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорії 1).
27.10.2023 позивачу видано посвідчення серії НОМЕР_3 потерпілого від Чорнобильської катастрофи (Категорія 1).
В силу положень частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Тобто, преюдиційним є факт наявності у позивача статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи Категорії 1, що, в свою чергу, свідчить про наявність у нього права на нарахування та виплату пенсії відповідно до Закону №796.
При цьому, з розрахунків пенсії вбачається, що як до визнання безпідставно виданим посвідчення серії НОМЕР_2 особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (Категорія 1), від 10.12.1997, так і після видачі позивачу нового посвідчення серії НОМЕР_3 потерпілого від Чорнобильської катастрофи (Категорія 1) від 27.10.2023 позивачу нараховувалась та виплачувалась пенсія по інвалідності відповідно до Закону №796.
Суд зазначає, що встановлений рішенням суду, яке набрало законної сили, факт протиправності наказу Управління соціального захисту населення Подільської районної державної адміністрації Київської області від 03.07.2019 №17-ОД свідчить про відсутність правових підстав для позбавлення позивача статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Оскільки саме зазначений наказ став підставою для переведення позивача з 24.07.2019 на інший вид пенсійного забезпечення та припинення виплати пенсії відповідно до Закону №796, визнання такого наказу протиправним означає, що позивач протягом спірного періоду не втрачав відповідного правового статусу та права на пенсійне забезпечення, передбачене Законом №796.
Скасування адміністративного акта як незаконного усуває його юридичні наслідки, а тому права особи підлягають відновленню у тому стані, в якому вони перебували б за відсутності такого протиправного рішення.
При цьому обставина, що відповідач здійснив переведення позивача на інший вид пенсії на підставі повідомлення органу соціального захисту населення, не звільняє його від обов`язку усунути наслідки порушення після набрання законної сили рішенням суду, яким встановлено незаконність припинення статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи.
Поновлення відповідачем виплати пенсії після повторного документування позивача посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи фактично свідчить про визнання відповідачем права позивача на пенсійне забезпечення відповідно до Закону №796-XII.
Такі дії відповідача не відповідають принципу повного поновлення порушеного права, оскільки відновлення виплати пенсії лише на майбутнє не усуває майнових наслідків незаконного позбавлення позивача статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи.
Суд відхиляє посилання відповідача на те, що перерахунок пенсії проведено лише з 09.11.2023 після звернення позивача із відповідною заявою, оскільки предметом цього спору є не правомірність проведення перерахунку з моменту подання нової заяви, а правові наслідки незаконного позбавлення позивача статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи, яке було встановлено рішенням суду, що набрало законної сили.
Враховуючи, що право позивача на відповідний вид пенсійного забезпечення згідно із Законом №796 існувало безперервно, а його порушення стало наслідком протиправного рішення органу державної влади, суд дійшов висновку, що відповідач був зобов`язаний здійснити перерахунок пенсії за весь період, протягом якого позивач недоотримував належні йому суми пенсії, призначеної згідно із Законом №796.
Суд звертає увагу, що рішення у справі №320/7103/19 не створило для позивача нового права на пенсійне забезпечення, а лише підтвердило незаконність позбавлення його статусу потерпілого від Чорнобильської катастрофи. Отже, право позивача на пенсійне забезпечення відповідно до Закону №796-XII існувало протягом усього спірного періоду, а тому підлягає відновленню шляхом виплати недоотриманих сум пенсії.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті позивачу недоотриманої пенсії за період з 24.07.2019 по 27.10.2023 є протиправною, оскільки ґрунтується на правових наслідках адміністративного акта, який у судовому порядку визнано незаконним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною відмови ГУ ПФУ у Київській області щодо здійснення позивачу перерахунку та виплати недоотриманої пенсії за період з 24.07.2019 по 27.10.2023 як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Відповідно, захист порушених прав позивача також потребує зобов`язання відповідача вчинити дії, направлені на поновлення прав позивача, а саме: здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії за спірний період відповідно до Закону №796, з урахуванням виплачених сум.
Інших доводів, що можуть вплинути на правильність вирішення судом спору, що розглядається, матеріали справи не містять.
Таким чином, позов слід задовольнити повністю.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення питання щодо судових витрат відсутні.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає таке.
Згідно з положеннями частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини п`ятої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.
З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, є правом суду, а не його обов`язком, на чому наголошено у постанові Верховного Суду від 25.07.2018 (справа №823/1265/16; адміністративне провадження № К/9901/16261/18).
У пункті 86 постанови від 30.06.2021 у справі №9901/172/20 Велика Палата Верховного Суду зауважила, що закріплені у статті 382 КАС України процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.
Окрім цього, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі №806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що статті 382 і 383 Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.
Таким чином, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічна правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 27.02.2020 у справі №640/3719/18, від 11.06.2020 у справі №640/13988/19 та від 23.12.2020 у справі №704/1167/19.
Суд зазначає, що лише прийняття рішення зобов`язувального характеру не є безумовною підставою для встановлення у справі судового контролю, а наявність передумов для встановлення такого контролю має підтверджуватися належними та допустимими доказами. Однак, такі докази позивачем надані не були, а також позивачем не було наведено обґрунтувань необхідності застосування такого заходу судового контролю як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, внаслідок чого суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю у цій справі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
в и р і ш и в:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, оформлену листом від 23.02.2024 №1000-0202-8/31797, щодо здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати недоотриманої пенсії за період з 24.07.2019 по 27.10.2023 як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.
3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за період з 24.07.2019 по 27.10.2023 як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-XII, з урахуванням виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.