Справа № 752/14137/26
Провадження №: 2/752/11911/26
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
27 липня 2026 року суддя Голосіївського районного суду міста Києва Митрофанова А.О., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадео Право» про повернення коштів за ненадані юридичні послуги та стягнення моральної шкоди,
ВСТАНОВИВ:
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадео Право» про повернення коштів за ненадані юридичні послуги та стягнення моральної шкоди.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Позивач у позовній заяві зазначає, що звільнена від сплати судового збору на підставі посвідчення серії НОМЕР_1 , видане 12.09.2023 згідно якого, пред`явник цього посвідчення має право на пільги, встановлені законодавством України для сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України.
Так, Законом України "Про судовий збір" визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, особи з інвалідністю внаслідок Другої світової війни та сім`ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняні до них у встановленому порядку особи.
Згідно з преамбулою Закону України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей цей Закон відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Підпункт 2 пункту 1 статті 3 встановлює, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців, які стали особами з інвалідністю внаслідок захворювання, пов`язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов`язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.
Згідно ч. 2 ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" ветерани війни та члени сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України отримують безоплатну правничу допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом таких питань.
Аналіз п. 8, 13 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" в сукупності з ч. 2 ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" вказує на те, що члени сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.
Отже, сама по собі наявність статусу члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 у справі №545/1149/17 зроблено правовий висновок про те, що вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" суд має враховувати предмет та підстави позову; перевіряти чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень ст. 12, 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Пільги членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України стосуються випадків звернення до суду за захистом прав, пов`язаних винятково з таким статусом, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин (подібний правовий висновок викладений в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 13.04.2020 у справі № 9901/70/20, постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 640/7310/19та від 12.02.2020 у справі № 640/7310/19).
Суд зазначає, що хоча норми п. 8 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" в сукупності з ч. 2 ст. 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" не містять вичерпного переліку порушених прав, однак порушені права нерозривно пов`язані саме із статусом члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які в свою чергу встановлені Конституцією України та іншими законами.
Як вбачається, предметом спору у даній справі є повернення коштів за ненадані юридичні послуги та стягнення моральної шкоди. Тобто, у цьому спорі не вирішуються питання, пов`язані із соціальним захистом члена сім`ї загиблого Захисника чи Захисниці України, передбачені статтею 22 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Враховуючи предмет та підставу позову, відсутні підстави для застосування положень ст.ст.12,22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, справляється судовий збір в сумі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У частині третій статті 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу з 01 січня 2026 року встановлено у розмірі 3328,00 грн.
Таким чином, з урахуванням того, що позивачем у позовній заяві визначено ціну позову у 136 000,00 грн, ставка судового збору з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження розміру судового збору за звернення до суду з цією позовною заявою становить 1088,00 грн (1360.00*0,8).
Таким чином, позивач повинен надати докази сплати судового збору (оригінал квитанції) в розмірі 1088 грн. 00 коп., або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини другої цієї ж статті в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та надати позивачу п`ятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення виявлених недоліків шляхом подання до суду доказів сплати судового збору, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 258-261, 353 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амадео Право» про повернення коштів за ненадані юридичні послуги та стягнення моральної шкоди - залишити без руху.
Встановити позивачу п`ятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення виявлених недоліків.
Роз`яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у визначений цією ухвалою строк, позовна заява вважається неподаною та підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили згідно статті 261 Цивільного процесуального кодексу України з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя А.О. Митрофанова