Справа №180/1819/25 2/760/7808/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року місто Київ
Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Майстренка О.М., за участі секретаря судового засідання Ситніка Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу,
встановив:
У вересні 2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника ОСОБА_3 , звернулась до Марганецького міського суду Дніпропетровської області із позовом до ОСОБА_2 , про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Вимоги позову обґрунтовані тим, що позивач, проживала разом з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з 2004 року по 14.07.2024 як дружина та чоловік, шлюб між ними не був зареєстрованим
За період проживання позивача та ОСОБА_4 у них народилося двоє дітей ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 батьком не був записаний у зв`язку з проблемами з документами, тому він не є в графі батько, проте по батькові діти ОСОБА_7 .
За час проживання однією сім`єю як чоловіка та дружина позивач та ОСОБА_4 вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм будинку, а саме робили ремонт, купували меблі та інші предмети домашнього побуту; купували дітям особисті речі, витрати на їх утримання та виховання, разом обробляли город.
З 2005 року по 2021 рік позивач та ОСОБА_4 проживали разом з дітьми як чоловік та дружина у батьків останнього по АДРЕСА_1 .
Батьком цивільного чоловіка ОСОБА_8 було написано заповіт на дітей.
21 травня 2024 року ОСОБА_4 мобілізовано до Збройних сил України.
Під час перебування ОСОБА_4 в зоні бойових дій позивач забезпечувала його продуктами харчування, ліками, одягом та всіма необхідними речами.
15 липня 2024 року позивач отримала сповіщення від 15.07.2024 № 1/3150 районного ІНФОРМАЦІЯ_5 про те, що ОСОБА_4 зник безвісти 14.07.2024.
У зв`язку з тим, що ОСОБА_4 зник безвісти позивач звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_6 щодо виплат грошового забезпечення сім`ям зниклих безвісти під час захисту Батьківщини військовослужбовців.
У вказаних виплатах позивачу було відмовлено, з огляду на те, що в чинному законодавстві України, що регулює відповідні питання соціального захисту членів сімей зниклих безвісти захисників Відчизни, поняття цивільної дружини відсутнє.
З огляду на викладене позивач просить суд встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу в період з 2004 року по травень 2024 року.
Ухвалою Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 10.09.2025 передано на розгляд за підсудністю до Солом`янського районного суду міста Києва.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Майстренка О.М.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 22.10.2025 вказану справи прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання на 09.12.2025, встановлено строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
В підготовче судове засідання учасники справи не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку. 09.12.2025 до суду від представника позивача надійшла зава про розгляд підготовчого судового засідання за відсутності позивача та його представника, зазначила, що не заперечує проти призначення справи до розгляду по суті.
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києві від 09.12.2025 закрито підготовче судове засідання та призначено розгляд по суті на 14.01.2026.
09 січня 2026 року до суду надійшов відзив Міністерства оборони України в якому представник останнього заперечував проти задоволення позову вважає, що міністерство є неналежним відповідачем.
У судовому засідання, яке відбулося 20.02.2026 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
Позивач підтримала позицію свого представника.
Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання не з`явилися про дату, час та місце судового засідання повідомлялися у встановленому законом порядку.
11 березня 2026 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив у якій останній підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.
У судове засідання яке відбулося 23.03.2026 з`явився позивач та її представник інші учасники справи у судове засідання не з`явилися про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
За клопотанням представника позивача були допитані свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_2
16 червня 2026 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про заміну первісного відповідача на належного відповідача ОСОБА_2 .
Ухвалою Солом`янського районного суду від 18.06.2026 замінено первісного відповідача у справі Міністерство оборони України на належного відповідача ОСОБА_2 .
Від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява, в якій остання просить проводити судові засідання за її відсутності, повідомила, що проти задоволення позовних вимог не заперечує.
21 липня 2026 року сторони у судове засідання не з`явиись, про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.
У судовому засіданні було завершено дослідження доказів, які знаходяться в матеріалах справи, після чого суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та призначено дату оголошення повного тексту рішення суду - 30.07.2026.
Заслухавши доводи учасників справи, свідків, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
У матеріалах справи міститься копія довідки від 29.08.2025, складена квартальним комітетом № 35 Марганецької міської ради, де зазначено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 дійсно проживали разом, вели спільне господарство та виховували дітей за адресою АДРЕСА_1 з 07.01.2005 по 01.07.2021.
Судом досліджено копією анкети військовослужбовця ОСОБА_4 , яка знаходиться у матеріалах його особової справи у військовій частини НОМЕР_1 від 29.06.2024, де у графі 20 "Дружина/чоловік" ОСОБА_4 зазначив цивільну дружину ОСОБА_1 та в графі 21 "Діти" зазначив дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
В матеріалах справи міститься Сповіщенням сім`ї № 1/3150 від 15.07.2024, складене ІНФОРМАЦІЯ_8 на ім`я позивача ОСОБА_1 про те, що солдат ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_10 зник безвісти 14.07.2024 поблизу н.п. Нью-Йорк, Донецької області.
Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 05.04.2013 судом встановлено, що батько ОСОБА_4 ОСОБА_8 заповів у рівних частинах дітям ОСОБА_6 та ОСОБА_5 будинок АДРЕСА_1 .
Допитана в судовому засідання свідок ОСОБА_9 повідомила суд, що вона є матір`ю ОСОБА_1 , покійний ОСОБА_4 є їй зятем з 2004 року її донька ОСОБА_1 та ОСОБА_4 проживали разом в селищі Максимівка (стара назва Енгельс) та в м. Марганець. Крім того повідомила, що вели спільне господарство, за час проживання у них народилось двоє дітей, обидва приймали участь у їх вихованні та забезпеченні дітей.
На питання представника позивача чи відомо їй як ставились батьки чоловіка до дітей та чи відомо їй що батьки ОСОБА_4 чи складали заповіт свідок ОСОБА_9 повідомила, що батьки ОСОБА_4 ставились до дітей добре та заповіли дітям будинок та землю.
Допитаний у судовому засіданні 23.03.2026 ОСОБА_10 повідомив суд, що він є рідним братом позивача та з ОСОБА_4 був знайомий протягом 20 років, зазначив, що його сестра та ОСОБА_4 проживали з 2004 року разом у селищі Максимівка (стара назва Енгельс), що біля ОСОБА_12 . Повідомив, що неодноразово їх відвідував, підтвердив, що позивач та ОСОБА_4 проживали разом, вели спільне господарство, разом виховували дітей. Після мобілізації ОСОБА_4 позивач проживає в тому будинку, де і проживали разом з ОСОБА_4 .
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_11 повідомила суд, що ОСОБА_4 це її двоюрідний брат, з 2004 року позивач та ОСОБА_4 почали проживати разом у селищі Максимівка (стара назва Енгельс). Зазначила, що була у них у гостях, за час відвідування вони вели спільне господарства, виховували свої дітей. Позивач та ОСОБА_4 проживали у будинку батьків ОСОБА_4 .
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_2 повідомила суд, що ОСОБА_4 це її двоюрідний брат, а позивач ОСОБА_1 , являється її невісткою, з 2004 року позивач та ОСОБА_4 почали проживати разом у будинку батьків ОСОБА_4 , зазначила що часто бувала у них вдома. ОСОБА_4 та позивач вели спільне господарство, виховували разом дітей, проживали в будинку батьків приблизно 17 років потім переїхали в інший будинок в інше місто, разом святкували свята. Зазначила, що ОСОБА_4 дуже любив своїх дітей, батьки ОСОБА_4 визнавали своїх онуків.
У матеріалах справи також міститься копія рішення Марганецького міського суду від 02.08.2005у справі № 2-263/05 відповідно до якого розірвано шлюб укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_13 . На вказаному рішенні суду проставлена відмітка, що рішення набрало законної сили 02.09.2005.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд звертає увагу на таке.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Відповідно ч. 2, 4 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі - СК України), сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Поняття сім`ї, сформульоване в ст. 3 СК України, не містить такої обов`язкової ознаки сім`ї як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім`я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім`я є первинним та основним осередком суспільства.
Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, що й є ознаками сім`ї.
Відповідно до Хартії прав сім`ї, сім`я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя.
Статтею 8 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено право кожного на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. При цьому органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров`я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну «сімейне життя» та вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини» суд визначив, що «поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші «сімейні» de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом».
Обов`язковою умовою для визнання осіб членами однієї сім`ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт, наявність інших обставин, які підтверджують реальність сімейних відносин (рішення Конституційного Суду України від 03.06.1999 № 5-рп/99 у справі про офіційне тлумачення терміну «член сім`ї»).
Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити факти: спільного проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (статті 3, 74 СК України).
Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них прав та обов`язків.
Для встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу потрібно враховувати у сукупності всі ознаки, що притаманні наведеному визначенню.
Під час встановлення факту наявності у осіб спільного побуту доцільно враховувати ознаки, визначені у понятті домогосподарства.
Домогосподарством є сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні або його частині, забезпечують себе всім необхідним для життя, ведуть спільне господарство, повністю або частково об`єднують та витрачають кошти.
Взаємність прав та обов`язків передбачає наявність як у жінки, так і у чоловіка особистих немайнових і майнових прав та обов`язків, які можуть випливати, зокрема, із нормативно-правових актів, договорів, укладених між ними, звичаїв. Для встановлення цього факту важливе значення має з`ясування місця і часу такого проживання.
Підтвердженням цього може бути їх реєстрація за таким місцем проживання, пояснення свідків, представників житлово-експлуатаційної організації. Щодо часу проживання слід зазначити, що за своєю природою проживання однією сім`єю спрямоване на довготривалі відносини.
Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання (постанова Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 686/8440/16-ц).
Встановлення факту проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу передбачає доведення перед судом факту спільного їх проживання, наявності у них спільного побуту, виникнення між ними у зв`язку із цим взаємних прав та обов`язків, притаманних подружжю. Під спільним проживанням слід розуміти постійне фактичне мешкання чоловіка та жінки за однією адресою, збереження ними у такому житлі переважної більшості своїх речей, зокрема щоденного побутового вжитку, сприйняття ними цього місця проживання як свого основного, незалежно від того, що будь-хто із них за особливістю своєї роботи/служби зумовлений тривалий час бути відсутнім за цим місцем проживання (несення військової служби, вахтовий метод роботи). Спільний побут, в свою чергу, передбачає ведення жінкою та чоловіком спільного господарства, наявність спільного бюджету, витрат, придбання майна для спільного користування, в тому числі за спільні кошти та внаслідок спільної праці, спільна участь в утриманні житла, його ремонт, спільне харчування, піклування чоловіка та жінки один про одного/надання взаємної допомоги тощо.
Як встановлено судом позивач проживала разом з ОСОБА_4 в будинку батьків ОСОБА_4 , що підтверджується допитом в судовому засіданні свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які повідомили, що сім`я проживала у вказаному будинку довгий час.
Також свідки, які були допитані в судовому засіданні, повідомили, що позивач ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , з 2004 року і до мобілізації ОСОБА_4 до Збройних сил України проживали разом як сім`я, вели спільне господарство, мали спільний побут, бюджет та виховували спільних дітей.
Крім цього ОСОБА_4 після мобілізації до Збройних сил України також у анкеті військовослужбовця від 29.06.2024, у графі 20 "Дружина/чоловік" ОСОБА_4 зазначив ОСОБА_1 як цивільну дружину та в графі 21 "Діти" зазначив дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .
Натомість судом встановлено, що шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_13 розірвано 02.08.2005 рішенням Марганецького міського суду , зазначене рішення набрало законної сили 02.09.2005.
За вказаного позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 у період з 03.09.2005 по травень 2024 року проживали разом однією сім`єю без реєстрації шлюбу.
Вказані обставини підтверджені належними та достатніми доказами, дослідженими судом під час розгляду справи.
Враховуючи викладене, а також те, що для встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу як жінки та чоловіка, про який просить позивач та який породжує юридичні наслідки для неї, чинне законодавство не передбачає інший порядок його встановлення, суд вважає наявними правові підстави для задоволення цього позову частково.
За клопотання позивача судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Встановити факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 однією сім`єю як чоловіка та дружини без реєстрації шлюбу у період з 03 вересня 2005 року до травня 2024 року.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторони:
позивач ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя О. Майстренко