Справа № 420/22678/26
УХВАЛА
28 липня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Пекний А.С., перевіривши виконання вимог статей 160, 161 КАС України за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Ізмаїльського відділу Державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє представник - Зімірьова О.О., звернувся до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач 1), Ізмаїльського відділу Державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач 2) в якому просить:
визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, щодо винесення Постанови про стягнення виконавчого збору ВП №48092227 від 19.08.2015 та визнати протиправною і скасувати Постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 19.08.2015 №48092227 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 435 908,83 грн;
визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Ізмаїльського МР Відділу Державної виконавчої служби Головного територіального Управління Юстиції Одеської області про відкриття виконавчого провадження від 20.10.2016 №52702027.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Дослідженням позовної заяви та доданих до неї документів встановлено наявність підстав для повернення позовної заяви з огляду на таке.
Предметом спору слугують дії та рішення (у формі постанов) державного виконавця, учинені та прийняті ним при виконанні рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.01.2015 у справі № 2-1350/11 та постанови від 19.08.2015 №48092227 про стягнення з позивача виконавчого збору.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені статтею 287 КАС України.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону № 4833-IX від 07.04.2026) рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Таким чином, будь-які рішення, дії чи бездіяльність державного або приватного виконавця, учинені або прийняті під час виконання судового рішення, оскаржуються виключно до того суду, який видав виконавчий документ.
Виключенням з цього імперативного правила є тільки випадки, якщо оскаржуються рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб).
Як видно із змісту позовної заяви, на виконання рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 21.01.2015 у справі № 2-1350/11, ухваленого в порядку цивільного судочинства, Відділом примусового виконання рішень Управління ДВС ГТУЮ в Одеській області було відкрито виконавче провадження № 48092227, у якому виконавцем винесено оскаржувану постанову від 19.08.2015 №48092227 про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору в сумі 435 908,83 грн.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Таким чином, з огляду на приписи ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції Закону № 4833-IX від 07.04.2026), розгляд вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП №48092227 від 19.08.2015 та визнання протиправною і скасування зазначеної постанови належить до виключної юрисдикції Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області як суду, який видав виконавчий документ, в порядку цивільного судочинства.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою.
Водночас, згідно з ч. 6 ст. 21 КАС України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Цій правовій нормі кореспондують приписи ч. 4 ст. 172 КАС України, відповідно до якої не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Оскільки спір в частині визнання протиправними дій відповідача щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП №48092227 від 19.08.2015 та визнання протиправною і скасування зазначеної постанови підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства судом, який видав виконавчий документ, то об`єднання в одне провадження вказаних вимог з вимогами, що підлягають розгляду в порядку іншого судочинства, у даному випадку - адміністративного, є процесуально недопустимим.
Відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Оскільки позивачем в одній позовній заяві об`єднано вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства (цивільного та адміністративного), що є прямим порушенням імперативної заборони, встановленої ч. 6 ст. 21, ч. 4 ст. 172 КАС України, та враховуючи відсутність підстав для роз`єднання позовів на стадії відкриття провадження (не допускається взагалі об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства), то позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
Отже, враховуючи те, що позивачем порушено імперативну заборону щодо об`єднання в одне провадження вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, така позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Керуючись ст. ст. 169, 172, 243, 248 КАС України,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Ізмаїльського відділу Державної виконавчої служби в Ізмаїльському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - разом з доданими документами повернути позивачу.
Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду в 15-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.С. Пекний