Справа № 420/18991/26
УХВАЛА
29 липня 2026 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
До Одеського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення військовослужбовця за період з 30.01.2020 по 03.02.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік", Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік", Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік", Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік", з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період з 30.01.2020 року по 31.12.2020 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період 01.01.2021 року по 31.12.2021 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період 01.01.2022 року по 31.12.2022 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення військовослужбовця за період 01.01.2023 року по 03.02.2023 року із використанням показника прожиткового мінімуму для працездатної особи у відповідному році відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік" з урахуванням раніше виплачених сум та з утриманням належних податків та зборів;
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 11.06.2015 року по 28.02.2018 рік із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 провести перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 11.06.2015 року по 28.02.2018 рік із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації (базового місяця) - січень 2008 року з урахуванням раніше виплачених сум;
визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непроведення перерахунку, ненарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 провести перерахунок, нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022, із застосуванням положень абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.
Частиною 1 ст. 171 КАС України визначено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Частинами 4,5 ст.161, ч.1 ст.79 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, щодо витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Згідно зі ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Статтею 80 КАС України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч.2 та 3 ст. 79 цього Кодексу. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Вимоги позивача щодо порушення його прав ґрунтуються на припущеннях, оскільки жодного доказу порушення його прав до позову не надано.
Не надано також доказів звернення позивача або його представника - адвоката, для отримання відповідних доказів.
Крім того, не надаючи жодного доказу порушення прав позивача щодо ненарахування та не виплати індексації - різниці стверджує, що відповідачем порушено право позивача на отримання вказаного виду індексації. Проте нарахування та виплата індексації-різниці є розміром підвищення доходу в березні 2018 року, якій визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. Таких доказів позивачем не надано.
Між тим, відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Враховуючи, що позивач продовжує службу та під час її проходження позивач не обмежений строком звернення до суду, що на думку суду вимагає від представника - професійного адвоката звертатися до суду в інтересах позивача з відповідними доказами на підтвердження позовних вимог.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважав необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, та роз`яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання належним чином оформленого позову; належних доказів в обґрунтування позовних вимог; заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням інших причин поважності його пропуску.
Позивачу роз`яснено, що інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім`я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, відправляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
Ухвалою суду від 29.06.2026 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.
До суду від представника позивача - адвоката Лихачова Р.Б. надійшла заява про усунення недоліків позову, в якій зазначено, що на підтвердження заявлених позовних вимог разом із позовом долучено копію паспорта позивача, копію ідентифікаційного коду, витяг з послужного списку, посвідчення офіцера та посвідчення УДБ. Позивачем було зазначено, що інших доказів позивач не має, оскільки інші документи відповідач позивачу не надавав. Представник вказує, що існує позиція Верховного Суду, що викладена у постанові від 14.04.2021 р. по справі № 320/2670/20, згідно до якої залишення позовної заяви без руху та подальше повернення через не надання певних доказів може порушувати тягар доказування.
Дослідивши надану заяву про усунення недоліків позову, суд дійшов висновку про наявність підстав для продовження строку на усунення недоліків позову, виходячи з наступного.
Пунктом 5 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом.
В ухвалі від 29.06.2026 року суд звертав увагу на те, що КАС України чітко визначає питання надання та витребування доказів по справі, а саме, що частинами 4,5 ст.161, ч.1 ст.79 КАС України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання та заяви позивача, зокрема, щодо витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо.
Згідно зі ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Статтею 80 КАС України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч.2 та 3 ст. 79 цього Кодексу. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Отже, у разі неможливості отримати відповідні докази на підтвердження заявлених позовних вимог, адвокат, як професійний надавач юридичних послуг позивачу, мав звернутися до відповідача з відповідними адвокатськими запитами.
Лише в разі ненадання відповідачем таких відомостей, позивач може звернутися до суду з клопотанням про витребуванням доказів на підтвердження заявлених позовних вимог.
Крім того, не надаючи жодного доказу порушення прав позивача щодо ненарахування та не виплати індексації - різниці стверджує, що відповідачем порушено право позивача на отримання вказаного виду індексації. Проте нарахування та виплата індексації-різниці є розміром підвищення доходу в березні 2018 року, якій визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року. Таких доказів позивачем не надано.
При цьому, вимоги позивача щодо порушення його прав ґрунтуються на припущеннях, оскільки жодного доказу порушення його прав до позову не надано.
Не надано також доказів звернення позивача або його представника - адвоката, для отримання відповідних доказів.
Між тим, до офіційного з`ясування всіх обставин у справі про що вказує представник позивача у заяві про уточнення позовних вимог суд переходить після відкриття провадження у справі за позовом, якій повинен відповідати вимогам КАС України та представник позивача, якій є професійним адвокатом, повинен виконати ці вимоги.
В ухвалі від 18.06.2025 року по справі №990/266/25 Верховний Суд зазначив, що позовні вимоги мають бути сформульовані чітко, зрозуміло та містити визначений спосіб судового захисту. В ухвалі від 16.04.2025 року у справі №990/160/25м Верховний Суд вказав, що всупереч ст.ст.160,161,79,80 КАС України позивачем письмово не повідомлено про об`єктивну неможливість самостійного подання документів, про витребування яких просить остання, а також не надано доказів, які б підтверджували здійснення усіх залежних від неї дій, спрямованих на отримання відповідних документів для подальшого подання їх безпосередньо до суду. Процесуальне законодавство встановлює вимоги до змісту позовної заяви. Від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Враховуючи викладене суд вважає можливим продовжити строк на усунення недоліків позову та роз`ясняє, що інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
У Х В А Л И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ), третя особа ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху, продовживши строк на усунення недоліків позову.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Справа розглядається в електронній формі. Повідомити учасників справи, що заяви по суті, клопотання та інші заяви необхідно направляти до суду через систему «Електронний суд».
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва