Справа № 591/13616/25
Провадження № 2/591/3565/25
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
30 липня 2026 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми у складі головуючого судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в особі представника - адвоката Дрожак Юлії Миколаївни до ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 про поділ спільного майна,
установив:
01.12.2026 до Зарічного районного суду м. Суми надійшла вказана позовна заява.
Позов обґрунтований тим, що 06 жовтня 2007 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 був укладений шлюб. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб між сторонами був розірваний рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 29 листопада 2022 року. Як вказує представник позивача, за час шлюбу, а саме 28 липня 2021 року, сторони за спільні кошти та спільними зусиллями придбали у квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,92 м2, житловою площею 48,5 м2. Добровільно поділити спільну сумісну власність відповідачка не бажає, тому позивач вимушений звернутись до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 09.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу у порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 03.02.2026, яке відкладалося до 28.04.2026.
Ухвалою суду від 28.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу № 591/13616/26 до розгляду по суті на 30.07.2026.
30.07.2026 представник позивача у судове засідання не прибула, однак направила до суду заяву, у якій уточнила прохальну частину позовних вимог, а саме:
- визнати квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,92 м2, житловою площею 48,5 м2, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- у порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,92 м2, житловою площею 48,5 м2, визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності на частину квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,92 м2, житловою площею 48,5 м2.
Також у поданій заяві представник позивача просила розглядати справу за її відсутності, підтримала позов, не заперечувала проти заочного розгляду справи.
Відповідачка відзиву на позовну заяву не подала, у судове засідання не прибула, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася шляхом направлення судової повістки за місцем реєстрації, яка в силу положень частини восьмої статті 128 ЦПК України вважається врученою. Також відповідачка повідомлялась про розгляд справи шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.
Неявка сторін, належним чином повідомлених про дату і місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
За таких обставин, враховуючи згоду позивача на заочний розгляд справи та ухвалення заочного рішення, у судовому засіданні 30.07.2026 постановлено протокольну ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до статей 280, 281 ЦПК України.
У відповідності до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у справі докази, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 06 жовтня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений шлюб. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми у справі № 591/5106/22 шлюб розірвано.
28 липня 2021 року, тобто під час перебування у шлюбі, сторони придбали квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,92 м2, житловою площею 48,5 м2, що підтверджується договором купівлі продажу квартири, серія та номер: 1591, виданий 28.07.2021, посвідчений: приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Рибалка К.Д.
Із змісту вказаного договору вбачається, що під час придбання зазначеної квартири позивач, як чоловік покупця надавав нотаріальну згоду на придбання квартири, про що зазначено в абз. 2 п.п 4.4 п. 4 Договору купівлі-продажу квартири.
Право власності на спірну квартиру, за спільною згодою подружжя, було зареєстровано за відповідачкою, воно ж зареєстровано за відповідачкою і на даний час, що підтверджується інформаційною довідкою з реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.11.2025, реєстраційний номер 2117791159101.
Як зазначено у позові, добровільно поділити спільну сумісну власність, набуту за час шлюбу, відповідачка не бажає.
Своїм правом на участь у розгляді справи та подання доказів відповідачка не скористалася, заперечень щодо обґрунтованості позовних вимог до суду не подавала.
За змістом частин першої та сьомої статті 41 Конституції України, частин першої та п`ятої статті 319 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, і таке використання не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства.
Майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом (частина третя статті 368 ЦК України).
Статтею 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Згідно зі статтею 68 СК України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до ЦК України.
Відповідно до пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частину третю статті 368 ЦК України), відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.
Частиною першою статті 69 СК України визначено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.
Законодавцем визначено, що право на поділ майна, яке перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя, належить кожному з них незалежно від того, в який момент здійснюється поділ: під час шлюбу або після його розірвання. Поділ може бути здійснений як за домовленістю подружжя, так і за судовим рішенням. В основу поділу покладається презумпція рівності часток подружжя, яка може бути спростована домовленістю подружжя або судовим рішенням.
Згідно з частиною першою статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 372/504/17 (провадження № 14-325цс18) зроблено висновок, що у статті 60 СК України закріплено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення містить і стаття 368 ЦК України. Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, в тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує».
Зі змісту пунктів 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.
Відповідно до роз`яснення абзацу 1 пункту 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України та статтею 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди, виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про поділ спільного майна подружжя є обґрунтованими, законними та підлягають задоволенню.
Щодо вирішення питання про судові витрати суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи задоволення позовних вимог, позивачу за рахунок відповідачки підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 4287,50 грн.
Керуючись статтями 5, 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 280-289, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, задовольнити.
Визнати квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,92 м2, житловою площею 48,5 м2, спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
У порядку поділу майна, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 право власності на частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,92 м2, житловою площею 48,5 м2, залишивши у власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 частину квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 77,92 м2, житловою площею 48,5 м2.
Стягнути з ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , 4287,50 грн витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення, учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Ю.О. Зеря