УКРАЇНА
Житомирський апеляційний суд
Справа №274/1414/24 Головуючий у 1-й інст. Хуторна І. Ю.
Категорія 60 Доповідач Галацевич О. М.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого Галацевич О.М.,
суддів: Григорусь Н.Й., Панкеєвої В.А.,
за участю секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу №274/1414/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Ковальчук Марина Дмитрівна, про визнання заповіту недійсним,
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Соломонюка Святослава Анатолійовича,
на ухвалу судді Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області, постановлену 26 березня 2026 року суддею Хуторною І.Ю. у м.Бердичеві,
встановив:
У лютому 2024 року представник ОСОБА_1 - адвокат Соломонюк С.А. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив визнати недійсним заповіт, складений за життя ОСОБА_3 , за яким усе належне йому майно, майнові права та обов`язки на випадок смерті заповідано ОСОБА_2 .
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 березня 2026 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Суд першої інстанції виходив із того, що позивачка ОСОБА_1 та її представник Соломонюк С.А., будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, у судові засідання, призначені на 17 березня 2026 року та 26 березня 2026 року, не з`явилися, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник позивачки - адвокат Соломонюк С.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду, оскільки матеріали справи не містять належних доказів повідомлення позивачки. Зокрема, суд не встановив факту отримання ОСОБА_1 судової повістки та не перевірив, чи була вона обізнана про розгляд справи. Також зазначає, що суд, усупереч вимогам частини другої статті 223 ЦПК України, не з`ясував можливості розгляду справи за відсутності позивачки, що, на його думку, є самостійною підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Крім того, вказує, що позивачка не знала про судове засідання, у зв`язку з чим була позбавлена можливості висловити свою позицію, подати докази та заперечення, а постановлення оскаржуваної ухвали призвело до порушення її права на справедливий судовий розгляд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Правом подати відзив на апеляційну скаргу учасники справи не скористалися.
Належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду учасники справи у судове засідання не з`явилися.
Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Соломонюк С.А. повторно подав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на неможливість взяти участь у судовому засіданні у зв`язку з його участю як захисника у кримінальному провадженні, яке перебуває на розгляді Сквирського районного суду Київської області (справа № 376/1893/26), судове засідання у якому призначено на 29 липня 2026 року о 10 год. 30 хв.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення зазначеного клопотання.
Відповідно до частини другої статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи у разі неявки учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення судової повістки, або за його клопотанням, якщо повідомлені ним причини неявки визнані судом поважними. Неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, судове засідання, призначене на 09 червня 2026 року, було відкладено за клопотанням представника позивачки у зв`язку з перебуванням останнього у щорічній відпустці, а наступне судове засідання призначено на 29 липня 2026 року.
Водночас, відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Сквирського районного суду Київської області від 29 червня 2026 року у кримінальній справі №376/1893/26 судове засідання призначено на 29 липня 2026 року о 10 год. 30 хв., тобто після відкладення Житомирським апеляційним судом розгляду цієї справи та призначення її до розгляду на 29 липня 2026 року. При цьому судову повістку про виклик у судове засідання, призначене на 29 липня 2026 року, представник позивачки адвокат Соломонюк С.А. отримав ще 10 червня 2026 року.
Отже, представник позивачки був завчасно повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду, а судове засідання у кримінальному провадженні, на участь у якому він посилається, було призначене пізніше. За таких обставин участь адвоката Соломонюка С.А. у судовому засіданні Сквирського районного суду Київської області не може бути визнана поважною причиною його повторної неявки до суду апеляційної інстанції, оскільки представник позивачки фактично надав перевагу участі у судовому засіданні, призначеному пізніше, перед участю у раніше призначеному судовому засіданні Житомирського апеляційного суду.
Колегія суддів також враховує, що розгляд цієї справи вже відкладався за клопотанням представника позивачки, а неявка учасників справи не перешкоджає перевірці законності та обґрунтованості оскаржуваної ухвали за наявними у справі матеріалами.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для повторного відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим відмовила у задоволенні клопотання представника позивачки та розглянула справу за відсутності учасників справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 22 березня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
Інтереси ОСОБА_1 у суді представляв адвокат Соломонюк С.А. на підставі ордера про надання правничої допомоги від 15 лютого 2024 року.
Представник позивачки був повідомлений про дату, час та місце судових засідань, призначених на 17 березня 2026 року та 26 березня 2026 року, шляхом доставлення судових повісток до його електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», що підтверджується довідками про доставку електронних документів (а.с. 64, 68).
Відповідно до пункту 2 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.
Згідно з частиною п`ятою статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і особі, яку він представляє.
Таким чином, Горєлова Л.П. вважається належним чином повідомленою про дату, час та місце судових засідань.
Незважаючи на це, позивачка та її представник у судові засідання 17 березня 2026 року та 26 березня 2026 року не з`явилися, заяв про розгляд справи за їх відсутності не подали та про причини неявки суд не повідомили.
Статтею 43 ЦПК України передбачено обов`язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Частиною першою статті 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.
Верховний Суд звертав увагу на те, що особа, яка звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, повинна бути активним учасником судового провадження безпосередньо або через свого представника. Саме позивач має бути зацікавлений у розгляді заявлених вимог упродовж розумного строку та вживати заходів для належної участі у судовому процесі (постанова від 22 вересня 2021 року у справі №465/205/17).
Праву особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими процесуальними правами, утримуватися від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати наданих процесуальним законом заходів для скорочення періоду судового провадження, про що зазначено у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Юніон Аліментаріа Сандерс проти Іспанії» від 07 липня 1989 року та «Каракуця проти України» від 16 лютого 2017 року.
Таким чином, враховуючи належне повідомлення представника позивачки про дату, час та місце судових засідань, повторну неявку позивачки та її представника у судові засідання, відсутність заяви про розгляд справи за їх відсутності та неповідомлення суду про причини неявки, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України підстав для залишення позову без розгляду.
Доводи апеляційної скарги про відсутність належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце судових засідань спростовуються наведеними обставинами, оскільки вручення судової повістки представникові учасника справи в силу вимог частини п`ятої статті 130 ЦПК України вважається врученням повістки і особі, яку він представляє.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не з`ясував можливості розгляду справи за відсутності позивачки, апеляційний суд відхиляє, оскільки за встановлених обставин повторної неявки належним чином повідомленої позивачки та відсутності заяви про розгляд справи за її відсутності суд першої інстанції правомірно застосував наслідки, передбачені пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не свідчать про допущення ним порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
При цьому право позивачки на доступ до суду не порушено, оскільки відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України після усунення умов, що стали підставою для залишення позову без розгляду, вона має право повторно звернутися до суду.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив його з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З урахуванням викладеного апеляційний суд дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстав для її скасування немає.
Керуючись ст.ст.258, 259, 367, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України суд,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Соломонюка Святослава Анатолійовича залишити без задоволення, а ухвалу Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 26 березня 2026 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий
Судді: