ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 553/5498/25 Номер провадження 22-ц/814/3494/26 Головуючий у 1-й інстанції Тимчук Р. І. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 липня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого (судді-доповідача): Карпушина Г.Л., суддів Обідіної О.І., Панченко О.О., при секретарі судового засідання: Буйновій О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Полтави від 29 квітня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,-
В С Т А Н О В И В :
29.12.2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивач та відповідач мають спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Також позивач вказує, що 27.05.2021 року Подільським районним судом міста Полтави було прийняте заочне рішення у справі № 553/689/21 та видано виконавчий лист № 553/689/21 від 27.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 2000 грн на кожну дитину, загальна сума 4000 грн щомісячно, починаючи з 26.03.2021 року та до досягнення дітьми повноліття. Зазначає, що доньки проживають разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . З урахуванням збільшення розміру прожиткового мінімум на дитину відповідного віку у 2023 році, швидкими темпами росту цін, значного зростання цін на оздоровлення, харчування, лікування, утримання дітей, попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам не відповідає, тому з вказаних підстав вважає, що аліменти підлягають збільшенню. Позивачу відомо, що на даний час відповідач працює, інших неповнолітніх дітей, окрім їхніх доньок, не має, тому просить суд змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються на підставі виконавчого листа № 553/689/21 від 27.05.2021 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 2000 грн на кожну дитину, загальна сума 4000 грн щомісячно, починаючи з 26.03.2021 року та до досягнення дітьми повноліття, шляхом стягнення з нього аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 (однієї третьої) частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до повноліття дитини. Виконавчий лист № 553/689/21 від 27.05.2021 року, виданий Ленінським районним судом м. Полтави, про стягнення аліментів в розмірі по 2000 грн на кожну дитину, загальна сума 4000 грн щомісячно, на утримання доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати таким, що не підлягає виконанню.
Рішенням Подільського районного суду м. Полтави від 29 квітня 2026 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів було відмовлено.
З вказаним рішенням суду не погодилась ОСОБА_1 та подала апеляційну скаргу, в якій прохає скасувати рішення Подільського районного суду м. Полтави від 29 квітня 2026 року та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позов про зміну способу стягнення аліментів, що стягуються із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі по 2000 грн на кожну дитину, а загалом 4000 грн на 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
В обґрунтуваннях доводів апеляційної скарги вказує, що рішення суду першої інстанції було ухвалене з порушення норм матеріального та процесуального права, встановлені судом обставини не відповідають фактичним обставинам справи, суд не надав належної оцінки наявним доказам і прийшов до помилкового рішення про відмову у задоволені позовних вимог.
Вказує, що сам факт наявності ще одного утриманця без доведення погіршення майнового стану чи погіршення здоров`я, що призвело до втрати працездатності платника аліментів, у зв`язку з чим він не може сплачувати аліменти в більшому розмірі, не може слугувати перешкодою для задоволення позову щодо збільшення аліментів.
Акцентує увагу суду, що суд першої інстанції взагалі не звернув увагу на обставини існування заборгованості по аліментам, як і не надав належної оцінки цим доказам, помилково ототожнив сплату боргу по аліментам із добровільною сплатою аліментів відповідачем у більшому розмірі, і нібито не довеною позивачем з цих підстав необхідності стягнення з відповідача аліментів у більшому розмірі.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 прохає апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін, оскільки вважає апеляційну скаргу необґрунтованою та такою, що не містить передбачених законом підстав для скасування рішення.
Судове засідання в суді апеляційної інстанції проводилося в порядку спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи. На момент розгляду справи були присутні позивач та її представник, інші особи, які брали участь в розгляді справи будучи належним чином та завчасно повідомленими про час і місце слухання справи, в судове засідання не з`явилися. .
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що позивач та відповідач мають спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с. 9-10). Шлюб між сторонами не розірвано, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб (а.с. 11).
27.05.2021 року Ленінським районним судом м. Полтави було прийняте заочне рішення у справі № 553/689/21 та видано виконавчий лист № 553/689/21 від 27.05.2021 року про стягнення з ОСОБА_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти в твердій грошовій в розмірі по 2000,00 грн. на кожну дитину, загальна сума 4000,00 грн. щомісячно, на користь ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_3 , на утримання доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , починаючи з 26 березня 2021 року та до досягнення дітьми повноліття (а.с. 12).
Доньки на момент подачі позову проживають разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками про місце реєстрації дітей (а.с. 14-15).
01.08.2025 року в м. Лодзь, Республіка Польща, між сторонами був укладений Договір про утримання дітей, за умовами якого ОСОБА_2 зобов`язується щомісячно сплачувати на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 2000,00 злотих (а.с. 96).
На виконання вказаного договору ОСОБА_2 регулярно здійснює банківські перекази на рахунок позивачки з призначенням платежу «аліменти», «харчування», «школа», що підтверджується платіжними дорученнями.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено наявності передбачених законом підстав для зміни способу стягнення аліментів, оскільки матеріалами справи підтверджується належне та систематичне виконання відповідачем обов`язку щодо утримання дітей шляхом добровільної сплати грошових коштів у розмірі, який забезпечує їх належне утримання. При цьому позивач не надала належних і допустимих доказів недостатності таких коштів для забезпечення потреб дітей, істотного збільшення витрат на їх утримання чи інших обставин, які б свідчили про необхідність зміни способу стягнення аліментів. Крім того, суд врахував наявність у відповідача іншої неповнолітньої дитини, яку він також зобов`язаний утримувати, що є істотною обставиною для правильного вирішення спору.
Із таким висновком місцевого суду колегія суддів погоджується, зважаючи на наступне.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання іншою особою.
Згідно зі ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Згідно статей 12, 13, 81ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем не наведено обґрунтованих підстав та не надано достатніх доказів того, що спосіб стягнення аліментів визначений рішенням суду підлягає заміні, та це забезпечить інтереси малолітніх дітей.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки останній правильно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав для зміни способу стягнення аліментів. Матеріалами справи підтверджується, що відповідач добровільно та систематично виконує обов`язок щодо утримання дітей, здійснюючи регулярні платежі на їх користь, а також оплачуючи витрати, пов`язані з їх навчанням та утриманням, при цьому загальний розмір сплачених коштів істотно перевищує суму аліментів, визначену судовим рішенням. За таких обставин висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову є законним, обґрунтованим та відповідає встановленим обставинам справи.
Що стосуються доводів апеляційних скарг, колегія суддів не бере до уваги, оскільки доводи викладені в апеляційних скаргах не знайшли свого підтвердження при перегляді його в апеляційному порядку.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Подільського районного суду м. Полтави від 29 квітня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 27 липня 2026 року.
Головуючий суддя: ___________________ Г.Л. Карпушин
Судді: ___________________ О.І. Обідіна _________________ О.О. Панченко