ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 524/4447/25 Номер провадження 22-ц/814/3390/26 Головуючий у 1-й інстанції ХІНЕВИЧ В. І. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Карпушина Г.Л., суддів: Одринської Т.В., Пікуль В.П., при секретарі судового засідання Буйновій О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Сотник Ірини Леонідівни, яка діє в інтересах Полтавського обласного комунально виробничого підприємства "Полтаватеплоенерго" на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 квітня 2026 року у справі за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,-
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2025 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» звернулося до Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії надані за адресою опалювального об`єкта: АДРЕСА_1 , у сумі 49114,92 грн., інфляційних втрат у сумі 6291,17 грн, трьох відсотків річних в сумі 1831,84 грн, пені в сумі 152,44 грн, а також прохало стягнути понесені судові витрати у сумі 3028 грн.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 квітня 2026 року в задоволені позову Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії було відмовлено.
З вказаним рішенням суду не погодилась Сотник І.Л., яка діє в інтересах ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та подала апеляційну скаргу, в якій прохає рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24.05.2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
В доводах апеляційної скарги, зазначає, що Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» не може погодитися з висновками суду першої інстанції та вважає оскаржуване рішення таким, що не ґрунтується на вимогах закону, воно не є законним та обґрунтованим, так як суд при його ухваленні неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, у зв`язку з чим зробив помилкові висновки, які не відповідають дійсним обставинам справи, судом порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права.
Стверджує, що, з листопада 2022 року надає послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення відповідачу. Тарифи на послугу з постачання теплової енергії та їх формування і встановлення здійснювалися уповноваженими органами на підставі рішень Полтавської обласної ради. Позивачем здійснювались нарахування відповідачу за двоставковими тарифами, які встановлені рішеннями Полтавської обласної ради.
Акцентує увагу суду, що помилковим є висновок суду щодо недоведеності розрахунку підприємством грошової вимоги. Надані підприємством пояснення щодо обсягів теплової енергії на потреби опалення приміщення на прикладі одного місяця відображений чіткий механізм розрахунку заборгованості, який не досліджений судом першої інстанції належним чином.
Крім того, зазначає, що для верифікації грошової вимоги, математичної перевірки в матеріалах справи наявні: Інформація щодо обсягів теплової енергії, відпущеної на потреби опалення приміщення, Інформація про розмір опалювальних площ приміщень житлового будинку, Копії актів зняття показників приладів обліку теплової енергії в житлових будинках.
У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - адвокат Рудницька А.В. прохає апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін.
Судове засідання проводилось в порядку письмового провадження за відсутності сторін по справі, з дотриманням принципу гласності судового процесу та забезпеченням сторонам права на своєчасне та повне отримання інформації про хід та результати розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно вимог ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ч.1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 42,10 м2.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,10 м2 належить ОСОБА_1 .
Взаємовідносини між співвласниками багатоквартирного будинку за адресою за адресою: АДРЕСА_1 та ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» починаючи з 01.11.2022 врегульовано Індивідуальними договорами про надання послуги з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води, які є публічними договорами приєднання і опубліковані на офіційному сайті підприємства: http://te.pl.ua/.
Виходячи з викладеного, взаємовідносини між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та фізичною особою ОСОБА_1 , як із власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку врегульовано Індивідуальним Договором №5355 про надання послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,10 м2.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивач не довів належними, допустимими та достатніми доказами факту споживання відповідачем теплової енергії у заявленому до стягнення обсязі та правильності здійсненого розрахунку заборгованості. Суд зазначив, що надані позивачем розрахунки, зведені таблиці та інші документи не містять вихідних даних, необхідних для перевірки правильності нарахувань, зокрема не підтверджено документально загальну площу будинку та інші базові величини, використані при застосуванні Методики розподілу між споживачами обсягів спожитої теплової енергії. За таких обставин суд дійшов висновку про неможливість перевірити обґрунтованість заявленої до стягнення суми, а відтак визнав позовні вимоги недоведеними та необґрунтованими, що стало підставою для відмови у їх задоволенні.
Колегія суддів вважає такий висновок районного суду вірним з наступних підстав.
Нормами Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Відповідно до п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 6 вказаного Закону №2189-VІІІ ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго є виконавцем послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води.
Відповідно до п. 6 ст. 1 Закону №2189-VІІІ індивідуальний споживач фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України договір про надання послуг з постачання теплової енергії є публічним договором приєднання, укладається шляхом акцепту його умов та є обов`язковим для сторін.
Згідно з частиною третьою статті 631 Цивільного кодексу України сторони вправі поширити дію договору на правовідносини, які виникли між ними до моменту його укладення.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальні договори про надання житлово-комунальних послуг можуть укладатися як публічні договори приєднання, а споживачам щомісячно нараховується плата за абонентське обслуговування.
Відповідно до частини другої статті 10 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» розподіл обсягів спожитої комунальної послуги між споживачами здійснюється з обов`язковим урахуванням показань вузлів розподільного (індивідуального) обліку.
Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2021 року № 1022), визначено порядок надання послуги, її обліку, здійснення розрахунків та права й обов`язки виконавця і споживача.
Позивач, обраховуючи обсяги теплової енергії, послався на Методику розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затверджену наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2018 року № 315, яка встановлює порядок розподілу між споживачами обсягів комунальних послуг, визначених за допомогою вузлів комерційного обліку або розрахунковим способом.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Методики № 315 загальний обсяг спожитої у будинку теплової енергії у кожному розрахунковому періоді підлягає розподілу на обсяг теплової енергії, спожитої на забезпечення загальнобудинкових потреб, та обсяг теплової енергії, спожитої безпосередньо на опалення житлових і нежитлових приміщень.
Відповідно до пункту 8 розділу IV Методики № 315 обсяг теплової енергії, спожитої на забезпечення загальнобудинкових потреб, визначається у встановленому Методикою порядку.
Відповідно до пункту 12 розділу IV Методики № 315 обсяг теплової енергії, спожитої на забезпечення загальнобудинкових потреб, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) житлових та нежитлових приміщень пропорційно загальній (опалюваній) площі відповідних приміщень.
З матеріалів справи вбачається, що як вбачається, Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства «Полтаватеплоенерго» надає послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 42,10 м2.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,10 м2 належить ОСОБА_1 .
Взаємовідносини між ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» та фізичною особою ОСОБА_1 , як із власником нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку врегульовано Індивідуальним Договором №5355 про надання послуг з постачання теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 42,10 м2.
Згідно статей 12,13,81ЦПК України обов`язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки він ґрунтується на повному та всебічному дослідженні зібраних у справі доказів і правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали можливість встановити фактичний обсяг спожитої відповідачем теплової енергії та перевірити правильність здійснених позивачем нарахувань. Наданий позивачем розрахунок не містить підтверджених вихідних даних, необхідних для перевірки його достовірності, що унеможливлює встановлення обґрунтованості заявленої до стягнення суми заборгованості. За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недоведеність позовних вимог, а доводи апеляційної скарги зазначених висновків не спростовують, зводяться до переоцінки доказів та не містять належного обґрунтування помилковості оскаржуваного рішення.
Що стосуються доводів апеляційних скарг, колегія суддів не бере до уваги, оскільки доводи викладені в апеляційних скаргах не знайшли свого підтвердження при перегляді його в апеляційному порядку.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення районного суду без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу Сотник Ірини Леонідівни, яка діє в інтересах Полтавського обласного комунально виробничого підприємства "Полтаватеплоенерго" - залишити без задоволення.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 24 квітня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлено 28 липня 2026 року.
Головуючий суддя : __________________________ Г.Л. Карпушин
Судді: __________________ Т.В. Одринська _________________ В.П. Пікуль