ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 948/2039/23 Номер провадження 22-ц/814/1196/26 Головуючий у 1-й інстанції Косик С. М. Доповідач ап. інст. Одринська Т. В.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді Одринської Т.В.,
суддів Панченка О.О., Пікуля В.П.,
за участю секретаря Сальної Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава у режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради, ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Довгань Анна Михайлівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Жури Наталії Володимирівни на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 14 жовтня 2025 року,
В С Т А Н О В И В :
У листопаді 2023 року позивач звернулась до суду першої інстанції із вказаним позовом, у якому у подальшому збільшивши позовні вимоги, просила суд:
визначити їй додатковий строк тривалістю в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті її батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину щодо спадкового майна спадкодавця ОСОБА_3 , що видані 31.08.2023 приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Довгань А.М. та зареєстровані в Спадковому реєстрі за номерами: № 71168644 від 31.08.2023, номер в реєстрі нотаріальних дій 686: № 71168685 від 31.08.2023, номер в реєстрі нотаріальних дій 687; № 71168772 від 31.08.2023, номер в реєстрі нотаріальних дій 688;
припинити право власності на земельну ділянку площею 4,4401 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ряськівської сільської ради Полтавського (до зміни адміністративно-територіального поділу - Машівського) району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:00:002:0151, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право: №51557896 від 31.08.2023) за власником ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину №687 від 31.08.2023, виданого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Довгань А.М.;
припинити право власності на земельну ділянку площею1,9423 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Ряськівської сільської ради Полтавського (до зміни адміністративно-територіального поділу-Машівського) району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:00:004:0174, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право: № 51557571 від 31.08.2023 року) за власником ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину №686 від 31.08.2023 року, виданого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Довгань А.М.
Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено відповідний актовий запис №106 від 16.12.2022. Оскільки запис про батька у свідоцтві про народження позивачки здійснений у порядку ст.135 СК України, вона була змушена звернутися із заявою про встановлення батьківства.
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 25.07.2023, яке набрало законної сили та підлягало до виконання з 25.08.2023, встановлено факт того, що ОСОБА_3 є її батьком, після чого вона звернулася до Карлівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану на підставі якого внесено зміни до актового запису про її народження.
Вказувала, що встановивши факт родинних відносин із спадкодавцем, отримавши свідоцтво про народження та паспорт з врахуванням внесених змін, вона набула права на звернення до нотаріуса стосовно відкриття спадкової справи та успадкування майна свого померлого батька ОСОБА_3 , проте їй було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, так як позивач пропустила встановлений законом строк відкриття спадщини.
Крім того, із Витягу із Спадкового реєстру №74647573 від 08.11.2023 їй стало відомо, що 31.08.2023 приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Довгань А.М. здійснено видачу трьох свідоцтв про право на спадщину щодо спадкового майна спадкодавця ОСОБА_3 , та оскільки вона являється донькою померлого ОСОБА_3 та відповідно спадкоємцем його спадкового майна по закону відповідно до першої черги спадкування, наведені нею обставини пов`язані з об`єктивними, непереборними труднощами для вчинення нотаріальних дій, що є поважними та свідчать про наявність підстав для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, а тому нею заявляється як похідна вимога про скасування свідоцтв про право на спадщину до майна померлого батька ОСОБА_3 (а.с.2-7, 149-152 т.1).
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 14 жовтня 2025 року позов задоволено.
Визначено ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю в два місяці після набрання рішенням суду законної сили для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області.
Визначено недійсними видані 31 серпня 2023 року приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Довгань Анною Михайлівною свідоцтва про право на спадщину щодо спадкового майна спадкодавця ОСОБА_3 , що зареєстровані у Спадковому реєстрі зі слідуючими номерами:
№71168644 від 31.08.2023, номер в реєстрі нотаріальних дій - 686;
№71168685 від 31.08.2023, номер в реєстрі нотаріальних дій - 687;
№71168772 від 31.08.2023, номер в реєстрі нотаріальних дій - 688.
Припинено право власності на земельну ділянку площею 4,4401 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Ряськівської сільської ради Полтавського (до зміни адміністративно-територіального поділу - Машівського) району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:00:002:0151, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право: №51557896 від 31.08.2023) за власником ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину №687 від 31.08.2023, виданого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Довгань А.М.
Припинено право власності на земельну ділянку площею 1,9423 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Ряськівської сільської ради Полтавського (до зміни адміністративно-територіального поділу - Машівського) району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:00:004:0174, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право: № 51557571 від 31.08.2023) за власником ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину №686 від 31.08.2023, виданого приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Довгань А.М.
Стягнуто із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3368,40 грн та судовий збір за забезпечення позову в розмірі 615,60 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач з поважних причин пропустила строк на подання заяви про прийняття спадщини.
Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржила представник ОСОБА_2 - адвокат Жура Наталія Володимирівна, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просила скасувати рішення суду та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
В обгрунтування апеляційної скарги вказувала, що суд безпідставно послався у своїх висновках на Постанову КМУ № 164, а висновок суду про обґрунтовані сподівання є лише припущенням, оскільки позивач обґрунтовувала пропуск строку виключно необхідністю судового встановлення батьківства, а не дією Постанови КМУ № 164.
Вказувала, що протягом усього строку на подання заяви про прийняття спадщини, позивачка користувалася послугами адвоката, була обізнана про строки звернення до нотаріуса та правові наслідки їх пропуску. Судове встановлення родинних зв`язків не перешкоджало їй вчасно подати первинну заяву про прийняття спадщини нотаріусу для збереження строку.
Вважає, що звернення до суду протягом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини для встановлення факту батьківства не свідчить про вчинення дій про прийняття спадщини та не є підставою для поновлення судом строку для прийняття спадщини.
Зазначає, що відсутність свідоцтва про народження чи рішення про батьківство не перешкоджала позивачу вчасно подати заяву нотаріусу для збереження строку. Очікування рішення суду чи свідоцтва від ДРАЦС не є поважною причиною пропуску строку.
Вважає, що висновок суду про те, що право на звернення виникло лише після отримання свідоцтва, суперечить ст. 1270 ЦК України, Закону «Про нотаріат» та сталій практиці Верховного Суду.
Від представника ОСОБА_1 - адвоката Бульбах Н.М. надійшов відзив, який обгрунтовано тим, що суд першої інстанції надав об`єктивну та обґрунтовану оцінку всім доказам, які мають значення для правильного вирішення справи, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 16.12.2022р. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Кліщіївка Бахмутського району Донецької області (а.с.12 т.1).
Як убачається з довідки Виконавчого комітету Михайлівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 16.12.2022 року за 305-27/106, ОСОБА_4 здійснював поховання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.139 т.1).
Сповіщенням про загибель брата №19 від 11.12.2022 ОСОБА_4 повідомлено про загибель ОСОБА_3 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 поблизу с.Кліщіївка Бахмутського р-ну Донецької обл. при захисті Батьківщини (а.с.140 т.1).
Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №74647573 від 08.11.2023 р., приватним нотаріусом Довгань А.М. за заявою ОСОБА_2 заведено спадкову справу №24/2023 після смерті ОСОБА_3 та видано 3 свідоцтва про право на спадщину (а.с.16, 38-80 т.1).
Зі спадкової справи до майна померлого ОСОБА_3 вбачається, що 31.08.2023 року приватним нотаріусом Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Довгань А.М. на ім`я ОСОБА_2 видано свідоцтво про право на спадщину щодо спадкового майна спадкодавця ОСОБА_3 : на земельну ділянку площею 1,9423 га для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Ряськівської сільської ради Полтавського (Машівського) району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:00:004:0174, що зареєстровано в Спадковому реєстрі за № 71168644 від 31.08.2023, номер в реєстрі нотаріальних дій 686; земельну ділянку площею 4,4401 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Ряськівської сільської ради Полтавського (Машівського) району Полтавської області, кадастровий номер земельної ділянки: [номер приховано]:00:002:0151, що зареєстровано в Спадковому реєстрі за № 71168685 від 31.08.2023, номер в реєстрі нотаріальних дій 687; грошові вклади в АТ КБ «Приватбанк» в розмірі 647,76 грн, 250 292,17 грн та 0,00 грн, з відсотками, укладених на ім`я ОСОБА_3 , що зареєстровано в Спадковому реєстрі за № 71168772 від 31.08.2023, номер в реєстрі нотаріальних дій 688 (а.с.66- 80 т.1).
25.07.2023 рішенням Машівського районного суду Полтавської області задоволено заяву ОСОБА_1 та встановлено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.14,15 т.1). Вказане рішення 25.08.2023 р. набрало законної сили, але в наступному було скасоване за постановою Полтавського апеляційного суду від 28.05.2024р. (а.с.177-179 т.1).
18.10.2023 року на ім`я ОСОБА_1 видано повторно свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , за яким батьками ОСОБА_1 записані ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , а 31.10.2023 позивачу ОСОБА_1 видано паспорт за № НОМЕР_3 (а.с.10,11 т.1).
Рішенням Машівського районного суду від 04.11.2024 року у справі 3948/523/24, яке залишено без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 18.03.2025 року встановлено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.214-218 т.1)
09.11.2023 приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Довгань А.М. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, в якій відмовила ОСОБА_1 у прийнятті заяви для прийняття спадщини за законом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 батька ОСОБА_3 (а.с.13 т.1).
Оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому шестимісячний строк, визначений статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини, сплив 08 червня 2023 року.
Позивач ОСОБА_1 на підставі ст. 1261 ЦК України відноситься до спадкоємців першої черги за законом після померлого ОСОБА_3 , оскільки є його донькою, але звернулася до нотаріуса в листопаді 2023 року, тобто пропустила шестимісячний строк, визначений статтею 1270 ЦК України.
Як видно з матеріалів справи запис про батька ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 , в книзі записів народжень проведено за вказівкою матері.
Із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення - встановлення батьківства ОСОБА_3 відносно ОСОБА_1 , позивач звернулася до суду у червні 2023, тобто до закінчення як 06 місяців та відповідно 10 місяців з часу смерті ОСОБА_3 - батька позивача ОСОБА_1 .
Ця заява була задоволена рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 25 липня 2023 року та встановлено факт батьківства ОСОБА_3 відносно заявника ОСОБА_1 .
18 жовтня 2023 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про народження, де в графі батько зазначено ОСОБА_3 , тобто саме із ІНФОРМАЦІЯ_7 позивач набула прав і обов`язків доньки померлого ОСОБА_3 , зокрема й права на спадкування.
З цим позовом ОСОБА_1 звернулася 24.11.2023 року, тобто фактично одразу після набуття прав спадкоємця померлого батька.
Задовольняючи позовні вимоги, місцевий суд виходив з того, що позивачем вчинялися активні дії, спрямовані на прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 - батька позивача ОСОБА_1 , зокрема набуття статусу його спадкоємця відповідно до закону.
Ухвалюючи рішення, місцевий суд посилався на те, що ОСОБА_1 розпочала вживати протягом строку на подання заяви про прийняття спадщини, але об`єктивно не мала можливості до закінчення цього строку отримати свідоцтво про народження із зазначенням померлого ОСОБА_3 у графі «батько» як умови набуття ним прав і обов`язків спадкоємця першої черги за законом.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що вказана обставина є поважною причиною пропущення позивачем строку на подання заяви про прийняття спадщини.
Колегія суддів не може погодитись із такими висновками першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її (частина перша статті 1272 ЦК України).
Частиною третьою статті 1272 ЦК України передбачено, що за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Отже, правила частини третьої статті 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Верховний Суд у постанові від 20 жовтня 2021 року у справі № 405/7111/19-ц (провадження № 61-10591св21) виклав правовий висновок, згідно з яким при оцінці наявності поважних причин для визначення додаткового строку на прийняття спадщини, суди повинні розмежовувати два періоди та оцінювати наявність об`єктивних, непереборних перешкод для реалізацією особою права на прийняття спадщини. Перший період період визначений законом для прийняття спадщини (6 місяців від дня відкриття спадщини), а другий період від дня закінчення шестимісячного строку для прийняття спадщини до дня звернення до суду із позовом при визначенні додаткового строку для прийняття спадщини.
Оцінка поважності причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини повинна, у першу чергу, стосуватися періоду від моменту відкриття спадщини й до спливу шестимісячного строку, встановленого законом для її прийняття. Саме протягом цього періоду мають існувати об`єктивні та істотні перешкоди для прийняття спадщини. Інші періоди досліджуються, якщо ці перешкоди почали існувати протягом шестимісячного строку та тривали до моменту звернення до нотаріуса або до суду.
У постанові Верховного Суду України від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15 зазначено, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні. Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 26 вересня 2012 року (справа № 6-85цс12). Отже, місцевий суд, з яким погодився касаційний суд, дійшов помилкового висновку про те, що незнання про смерть спадкодавця є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини, а відтак є підстави для визначення додаткового строку для подання позивачкою заяви про прийняття спадщини. Разом з тим слід погодитися з висновком суду апеляційної інстанції про те, що причина пропуску строку для прийняття спадщини не може бути визнана поважною, оскільки саме по собі незнання про смерть спадкодавця без установлення інших об`єктивних, непереборних, істотних труднощів на вчинення дій щодо прийняття спадщини не свідчить про поважність пропуску зазначеного строку».
У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 вказано, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Матеріалами справи встановлено, шо ОСОБА_1 звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини із пропуском шестимісячного строку.
Обгрунтовуючи підстави поважності пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини, ОСОБА_1 посилалась на те, що нею вчинялися дії щодо встановлення батьківства ОСОБА_3 відносно неї.
Вказувала, що після набуття прав і обов`язків доньки померлого ОСОБА_3 , зокрема й права на спадкування, вона звернулась із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса.
Верховний Суд у постанові від 13 квітня 2023 року у справі №522/17537/18 погодився із висновками апеляційного суду про те, що незнання про смерть та відсутність документів, які підтверджують родинний зв`язок, народження та смерть спадкодавця, не є поважними причинами у розумінні статті 1272 ЦК України.
Таким чином, необхідність встановлення у судовому порядку факту родинних відносин чи батьківства не визнається поважною причиною для пропуску строку на прийняття спадщини.
Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини визнаються лише такі, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Необхідність судового встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, не свідчить про наявність непереборних перешкод для подачі первинної заяви про прийняття спадщини.
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 року за № 282/20595, яким не передбачено необхідності подання разом із заявою про прийняття спадщини документів, які підтверджують родинні зв`язки спадкоємця зі спадкодавцем.
Сам по собі факт відсутності у спадкоємця документів, що підтверджують родинні зв`язки, не позбавляє його можливості звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у встановлений законом шестимісячний строк.
Оскільки позивачем не доведено наявність об`єктивних, непереборних та істотних труднощів, які перешкоджали їй звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини у визначений законом шестимісячний строк, у суду першої інстанції не було законних підстав для задоволення позову про визначення додаткового строку.
У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення основної вимоги про визначення додаткового строку, похідні вимоги про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину та припинення права власності на земельні ділянки також задоволенню не підлягають.
Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції необхідно скасувати, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Відповідно до частини 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
За подання апеляційної скарги сплаті підлягав судовий збір у розмірі 4042,08 грн.
Оскільки, у задоволенні позовних вимог відмовлено, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 4042,08 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 383, апеляційний суд
П О С Т А Н О В И В :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Жури Наталії Володимирівни - задовольнити.
Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 14 жовтня 2025 року - скасувати, ухвалити нове.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради, ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Полтавського районного нотаріального округу Полтавської області Довгань Анна Михайлівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір у розмірі 4042,08 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27 липня 2026 року.
Головуючий Т.В. Одринська
Судді О.О. Панченко
В.П. Пікуль