П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2026 року
м. Рівне
Справа № 569/10532/20
Провадження № 22-ц/4815/538/26
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.,
суддів: Боймиструка С.В., Шимківа С.С.
секретар судового засідання Ковальчук Л.В.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: ОСОБА_2
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Курганської О.В. на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 16 грудня 2025 року ухваленого в складі судді Панас О.В., дата складання повного тексту рішення 16.12.2025 року, у справі № 569/10532/20,
в с т а н о в и в :
У вересні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України. Як на нововиявлені обставини заявник покликається на те, що судом не було з`ясовано: чи будуть зустрічі бабусі з онучкою перебувати у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним.Суд не оцінив цієї обставини, яка існувала на час ухвалення рішення, однак не була відома позивачу, що вплинуло на зміст ухваленого у справі рішення.
У зв`язку із тим, що ОСОБА_1 вчиняє психологічне насильство на дитиною (переслідує її, чатує під під`їздом, навідується до школи, під час побачень з дитиною використовувала нецензурну лексику та сварилась і батьком дівчинки, батько дитини звернувся до Комунального закладу «Денний центр соціально-психологічної допомоги» Рівненської обласної ради.
Відповідно до Висновку психолога за результатами проведення психодіагностичних досліджень та проведеної роботи з ОСОБА_3 від 19.08.2025 р. вбачається, що «Головне для дитини -це безпека, а поруч з бабусею ( ОСОБА_1 ) вона не почуває себе в безпеці. Бо крики та образи зі сторони бабусі, які адресовані ОСОБА_4 та її татові відбуваються в її присутності, погіршують психоемоційний стан дівчинки та є ознакою психологічного насильства над дитиною. Підтверджується це через вербальні і невербальні ознаки та поведінкові реакції дитини: дівчинка негативно реагує на згадувані події про зустрічі з бабусею, уникає розмов про бабусю, коли говорить про неї використовує займенники «вона», «та» «та інша». Розмова про бабусю викликає у дитини роздратування, агресію та метушливість (перебирає пальцями, ходить по кімнаті). Зі слів дівчинки, вона відчуває образу, злість та сором, коли зустрічається з бабусею. Дарина категорично не бажає зустрічатися з бабусею».
Вважає, що вказані у Висновку психолога від 19.08.2025 р. обставини є нововиявленими, і не були оцінені судом, однак мають суттєве значення для справи та спростувують факти, покладені в основу судового рішення, тому просить суд переглянути рішення Рівненського міського суду від 21 березня 2023 року за нововиявленими обставинамиу справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_5 про визначення способу і порядку участі баби у вихованні онуки та спілкуванні з нею та скасувати рішення суду, ухваливши нове рішення про відмову у задоволденні позовних вимог.
Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 16 грудня 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по цивільній справі № 569/10532/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради, ОСОБА_5 про визначення способу і порядку участі баби у вихованні онуки та спілкуванні з нею відмовлено.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що обставини на які посилається заявник, як на нововиявленні, не є підставою для його перегляду за нововиявленими обставинами.
Не погоджуючись із означеним рішенням, представник заявника адвокат Курганська О.В. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що під час перегляду справи суд першої інстанції не надав належної оцінки тій обставині, що ні судом першої інстанції, ні апеляційної не було встановлено: яким чином участь бабусі у вихованні онуки буде впливати на її емоційний стан, розвиток та відчуття благополуччя дитини та яким чином умови виховання дитини бабусею можуть вплинути на психологічнеий стан дитини, а припущення відповідача про можливий негативний вплив бабусі на емоційний стан дитини не міг бути доказом у справі та вважатися відомою відповідачу обставиною, не був підтверджений належним доказом. Вважає, що викладені обставини у Висновку експерта від 19.08.2025 є нововиявленими та є підставою для перегляду судового рішення.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач-відповідач заперечує доводи останньої просить суд, апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення без зміни.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з частинами 1, 3 статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Відповідно до ч.ч.1,2,5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.
Встановлено, що рішенням Рівненського міського суду від 21 березня 2023 року, позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа без самостійних вимог: Служба у справах дітей виконавчого комітету Рівненської міської ради задоволено частково: встановлено для ОСОБА_1 наступний порядок участі бабусі у вихованні онуки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : - у першу і третю неділю місяця з 14-00 год. до 17-00 год. на нейтральній території у м. Рівному у присутності батька дитини ОСОБА_2 за попереднім узгодженням батька і бабусі місця проведення зустрічі бабусі з онукою. - у день народження онуки ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за попереднім узгодженням батька і бабусі місця проведення зустрічі бабусі з онукою для привітання. У разі хвороби дитини, або неможливості у визначений судом час з інших поважних причин організувати зустріч дитини з бабусею, зобов`язати батька дитини своєчасно повідомляти про дану обставину. Рішення суду першої інстанції залишено без змін. Рішення набрало законної сили 28.09.2023 та є чинним.
Рішення суду звернуте до примусового виконання.
Як на нововиявлені обставини ОСОБА_2 подав до суду висновок психолога від 19.08.2025 відповідно до якого, за результатами проведення психодіагностичних досліджень та проведеної роботи з ОСОБА_3 вбачається, що «Головне для дитини -це безпека, а поруч з бабусею ( ОСОБА_1 ) вона не почуває себе в безпеці. Бо крики та образи зі сторони бабусі, які адресовані ОСОБА_4 та її татові відбуваються в її присутності, погіршують психоемоційний стан дівчинки та є ознакою психологічного насильства над дитиною. Підтверджується це через вербальні і невербальні ознаки та поведінкові реакції дитини: дівчинка негативно реагує на згадувані події про зустрічі з бабусею, уникає розмов про бабусю, коли говорить про неї використовує займенники «вона», «та» «та інша». Розмова про бабусю викликає у дитини роздратування, агресію та метушливість (перебирає пальцями, ходить по кімнаті). Зі слів дівчинки, вона відчуває образу, злість та сором, коли зустрічається з бабусею. Дарина категорично не бажає зустрічатися з бабусею».
Перегляд рішень, ухвал та судових наказів у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження в цивільному судочинстві. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати до суду дані про неї.
Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.
Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Згідно з частиною другою статті 423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3)скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Необхідними умовами визнання обставин нововиявленими є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.
Необхідними умовами для кваліфікації обставин як таких, що визначені пунктом 3 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони: 1) існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), 2) спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та 3) мають важливе значення для її розгляду.
Нововиявлені обставини повинні підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 травня 2021 року у справі № 752/4995/17 (провадження № 14-41цс21) дійшла висновку про те, щонововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не саме рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд.
Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
При вирішенні питання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суду слід виходити з визначених частиною другою статті 423 ЦПК України підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частини четверта, п`ята статті 423 ЦПК України).
Обставини, які могли бути встановлені при розгляді справи в разі виконання учасниками справи та судом вимог процесуального закону (змагальність, диспозитивність тощо), не можуть визнаватися нововиявленими (постанова Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 345/1362/20, провадження№ 61-8675св21).
Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.
Крім того, обставини, на які посилається заявник, не впливають на юридичну оцінку фактичних обставин у справі, яка переглядається.
З урахуванням наведеного суд першої інстанції, зробив правильний висновок про відсутність правових підстав для скасування рішення Рівненського міського суду від 21 березня 2023 року року за нововиявленими обставинами, оскільки зазначені заявником обставини як нововиявлені не є такими відповідно до статті 423 ЦПК, а фактично зводяться до незгоди з ухваленими судовими рішеннями та спрямовані на переоцінку доказів.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципуres judicata- принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (рішення від 03 квітня 2008 року у справі PONOMARYOV v. UKRAINE, заява № 3236/03, § 40).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18 листопада 2004 року у справі PRAVEDNAYA v. RUSSIA, заява № 69529/01, § 27, 28).
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 адвоката Курганської О.В. залишити без задоволення.
Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 16 грудня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складений 30 липня 2026 року.
Головуючий : Гордійчук С.О.
Судді : Боймиструк С.В.
Шимків С.С.