Справа №591/6956/24
Номер провадження 22-ц/816/2362/26
Категорія - 53
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року м. Суми
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Петен Я.Л. (суддя-доповідач), суддів: Замченко А.О., Черних О.М.,
з участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.
у присутності:
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Кругляка Володимира Вікторовича,
представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Скородєда Сергія Івановича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кругляком Володимиром Вікторовичем,
на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 травня 2026 року, ухвалене у складі судді Ніколаєнко О.О. у м. Суми, повне судове рішення складено 01 травня 2026 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Страхової компанії «Інтер-Поліс», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди
в с т а н о в и в:
Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції
У липні 2024 року ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Кругляка В.В., звернувся до суду з позовом.
Свої вимоги мотивував тим, що 25 грудня 2023 року о 13-00 год у м. Суми по вулиці Володимирській, 16, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Renault Koleos, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, скоїв наїзд на автомобіль, що стояв на узбіччі - Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 . Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження.
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 09 січня 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 станом на день ДТП була застрахована в ПрАТ «СК «Інтер-Поліс», поліс № 214876050.
Згідно з висновком експертного дослідження вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 74933 грн 21 коп., а вартість ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_2 - 196067 грн 46 коп.
Згідно з авто товарознавчим висновком ВАТ «УСК «Гарант-Авто» розмір страхового відшкодування власнику автомобіля Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_2 , складає 62862 грн 76 коп., яке 21 березня 2024 року було сплачено ОСОБА_1 .
Таким чином різниця між вартістю ремонтно-відновлювальних робіт та вартістю матеріального збитку складає 121134 грн 25 коп. (196067 грн 46 коп. - 74933 грн 21 коп.).
Посилаючись на вказані обставини, просив суд: стягнути з ПрАТ «СК «Інтер Поліс» 12 070 грн 45 коп.; стягнути з ОСОБА_2 різницю між вартістю ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля та вартістю матеріального збитку, завданого власнику автомобіля в сумі 121134 грн 25 коп., витрати на послуги евакуатора в сумі 2400 грн, витрати за проведення експертного дослідження в сумі 4543 грн 70 коп., витрати на друк копій для подання позовної заяви в сумі 938 грн, витрати на поштові повідомлення до страхової компанії та винної особи в сумі 285 грн, витрати на правову допомогу в сумі 10000 грн, всього 139300,95 грн.
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 01 травня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПрАТ Страхової компанії «Інтер-Поліс» на користь ОСОБА_1 11846,62 грн страхового відшкодування та судові витрати у розмірі 532,35 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на послуги евакуатора в розмірі 2400 грн та судові витрати в розмірі 107,85 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено у зв`язку з необґрунтованістю.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з висновком експерта від 25 вересня 2025 року розмір матеріального збитку (з урахуванням зносу) становить 74709,38 грн, а страховою компанією було виплачено позивачу лише 62862,76 грн. Таким чином, сума недоплаченого страхового відшкодування, що підлягає стягненню зі страховика на користь позивача становить 11846,62 грн. (74709,38 - 62862,76).
Відмовляючи у стягненні різниці між вартістю ремонтно-відновлювальних робіт автомобіля та вартістю матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, в сумі 121134 грн 25 коп., суд першої інстанції виходив з того, що тягар відшкодування шкоди в межах страхової суми несе страховик, проте позивачем не доведено, що пред`явлені до ОСОБА_2 вимоги виходять за межі страхового ліміту. Суд вважав, що з ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню витрати на послуги евакуатора по переміщенню автомобіля у розмірі 2400 грн., які є реальними збитками та не покриваються страховкою. Пропорційно до задоволеної частини позовних вимог до кожного з відповідачів судом здійснено розподіл судових витрат.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 , діючи через свого представника - адвоката Кругляка В.В., подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити в частині відмови у стягненні різниці між вартістю ремонтно-відновлювальних робіт та матеріальним збитком, стягнувши з ОСОБА_2 121134 грн 25 коп., а також витрати на послуги евакуатора в сумі 2400 грн, витрати на експертне дослідження в сумі 4543 грн 70 коп., витрати на друк копій позову та поштові повідомлення, інші витрати відповідно до позову, та вирішити питання розподілу судових витрат.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні вимог до ОСОБА_2 щодо стягнення різниці між вартістю ремонтно-відновлювальних робіт та матеріальним збитком, не врахувавши надані докази щодо фактичних витрат на ремонт автомобіля позивача.
На думку скаржника, відсутність копії страхового полісу або інших доказів щодо страхового ліміту не може бути підставою для відмови у задоволенні вимог до винної особи, оскільки це формальний недолік, який можливо усунути під час апеляційного розгляду або шляхом допиту свідків/запиту доказів.
Зауважує про не врахування судом, що відповідальність ОСОБА_2 , як винної особи за заподіяну шкоду, не обмежується лише страховою сумою, а включає різницю як компенсацію понесених реальних збитків. Вказує, що суд залишив без уваги положення ст. 1194 ЦК України.
Рішення суду в частині стягнення з ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» страхового відшкодування не оскаржується, а тому, відповідно до положень ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не прибув, його представник, адвокат Кругляк В.В., доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Від представника ОСОБА_2 - адвоката Скородєда С.І., надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Вважає правильним рішення суду першої інстанції про врахування суми матеріального збитку і стягнення саме зі страхової компанії недоплаченої суми в межах страхового відшкодування.
Вказує, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження ремонтно-відновлювальних робіт по автомобілю та понесених позивачем фактичних збитків.
Зауважує що автомобіль Renault Koleos, р.н. НОМЕР_1 , мав діючий на час ДТП поліс ОСЦПВ страхової компанії ПрАТ «СК «Інтер-Поліс». Таким чином, уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик, на випадок виникнення деліктного зобов`язання, бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди.
Також не підлягають відшкодуванню витрати на правничу допомогу в сумі 10000 грн, оскільки із наданої позивачем копії договору від 02 квітня 2024 року №53 не вбачається у зв`язку з чим надана правнича допомога та відсутнє підтвердження про понесені витрати позивачем на правничу допомогу.
У судове засідання апеляційного суду ОСОБА_2 не прибув, його представник, адвокат Скородєд С.І., заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення.
Представник ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» у судове засідання апеляційного суду не прибув, про місце, дату та час розгляду справи товариство повідомлено належним чином.
Фактичні обставини, встановлені судом першої та апеляційної інстанції
ОСОБА_1 є власником транспортного засобу Opel Astra, д.н.з НОМЕР_2 .
25 грудня 2023 року о 13-00 год у м. Суми по вулиці Володимирській, 16, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем Renault Koleos, д.н.з. НОМЕР_1 , не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, скоїв наїзд на автомобіль, що стояв на узбіччі - Opel Astra, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 .
Постановою Зарічного районного суду м. Суми від 09 січня 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 грн.
05 та 17 січня 2024 року ТОВ «ЕК «Фаворит Ассистанс» оглянуто транспортний засіб ОСОБА_1 та складено акт огляду транспортного засобу № 37467 (дефектна відомість).
Відповідно до замовленого ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» звіту від 18 січня 2024 року ТОВ «ЕК «Фаворит Ассистанс» про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_1 складає 168793,84 грн., ринкова вартість транспортного засобу - 254460,57 грн, вартість матеріального збитку, заподіяного власнику після аварійного пошкодження КТЗ, з урахуванням ПДВ на запасні частини, але без врахування ВТВ - 68 851,49 грн.
Згідно з повідомленням від 11 січня 2024 року, ОСОБА_1 повідомив ОСОБА_2 про запланований на 17 січня 2024 року огляд транспортного засобу. Докази направлення такого повідомлення ОСОБА_2 відсутні.
Відповідно до висновку експертного дослідження Сумського НДЕКЦ МВС від 06 лютого 2024 року, проведеного на замовлення ОСОБА_1 , вартість ремонтно-відновлювальних робіт легкового автомобіля «Opel Astra Н», 2005 року виготовлення, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1598 см3, станом на 25 грудня 2023 року, може складати 196067,46 грн. Вартість матеріального збитку, завданого власнику легкового автомобіля «Opel Astra Н», 2005 року виготовлення, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1598 см3, внаслідок ДТП, з урахуванням зносу, станом на 25 грудня 2023 року, може складати 74933,21 грн.
21 березня 2024 року ПрАТ «СК «Інтер-Поліс» сплатило ОСОБА_1 страхове відшкодування у розмірі 62 862,76 грн.
Згідно з висновком експерта Сумського НДЕКЦ МВС від 25 вересня 2025 року, на виконання ухвали суду про призначення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 23 липня 2025 року, вартість матеріального збитку, завданого власнику легкового автомобіля «Opel Astra Н», 2005 року виготовлення, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1598 см3, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, станом на 25 грудня 2023 року, становила 74 709,38 грн, вартість відновлювального ремонту легкового автомобіля «Opel Astra Н», 2005 року виготовлення, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1598 см3, станом на 25 грудня 2023 року - 192179,99 грн.
Відповідно до рахунків № 68 від 25 грудня 2023 року та № 2 від 17 січня 2024 року ФОП ОСОБА_3 (замовник ОСОБА_1 ) загальна вартість послуг з подачі евакуатора, завантаження, транспортування автомобіля Опель Астра д/н НОМЕР_2 , становить 2400 грн без ПДВ, які ОСОБА_1 оплачені згідно з наявними квитанціями.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд та застосовані норми права (в редакції на час виникнення спірних правовідносин)
За положеннями статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної шкоди) та моральної шкоди іншій особі.
Частиною першою статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частинами першою, другою статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 988 ЦК України страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.
Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.
При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснено, що якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Отже, відшкодування майнової шкоди в розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу без урахуванням фізичного зносу його складових (деталей) є можливим виключно за умови належного документального підтвердження факту реального проведення такого ремонту, під час якого, зокрема були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих з виробництва однорідних виробів.
За відсутності в матеріалах справи доказів фактичного виконання ремонтних робіт, понесення витрат на придбання нових деталей, розмір реальних збитків, що підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдану шкоду, має визначатись обов`язково з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу пошкодженого майна, оскільки протилежне призведе до безпідставного поліпшення стану речі та збагачення потерпілого за рахунок правопорушника.
Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).
Відповідно до змісту висновку експерта Сумського НДЕКЦ МВС від 25 вересня 2025 року вартість відновлювального ремонту автомобіля «Opel Astra Н», 2005 року виготовлення, сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 , об`єм двигуна 1598 см3, станом на 25 грудня 2023 року, становила 192179,99 грн. При цьому вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу - 74709,38 грн. Розмір матеріального збитку (74709,38), заподіяного власнику колісного транспортного засобу, розрахований експертом як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових колісного транспортного засобу (74709,38) та величини втрати товарної вартості (0,00).
ОСОБА_1 , всупереч положенням статей 12, 81 ЦПК України, не надав суду належних та допустимих доказів проведення ремонту пошкодженого автомобіля після ДТП та понесених фактичних витрат на такий ремонт і вони в матеріалах справи відсутні.
Тому розрахунок розміру відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення ДТП, що підлягає стягненню з особи, відповідальної за завдану шкоду, має визначатись з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу пошкодженого майна.
Враховуючи, що судом першої інстанції стягнуто зі страхової компанії різницю між виплаченим страховим відшкодуванням та сумою матеріального збитку, який дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, що не оскаржувалося страховою компанією, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази проведення ОСОБА_1 ремонту пошкодженого автомобіля після ДТП та понесенням ним у зв`язку з цим фактичних витрат, колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість та недоведеність доводів апеляційної скарги в частині вимог про стягнення з ОСОБА_2 121134,25 грн.
Суд першої інстанції правильно відмовив позивачу у задоволенні вимог в цій частині. Водночас колегія суддів вважає, що основним мотивом відмови є саме відсутність в матеріалах справи доказів та не доведення позивачем факту проведення ним ремонту пошкодженого автомобіля і понесення у зв`язку з цим фактичних витрат на заявлену суму. І лише у випадку доведення позивачем зворотного, суду необхідно було встановлювати ліміт відповідальності страховика і різницю, у розумінні статті 1194 ЦК України.
Таким чином суд першої інстанції, мотивуючи відмову в цій частині відсутністю в матеріалах справи страхового полісу, що позбавило його можливості визначити ліміт відповідальності страховика та встановити чи виникає у даному випадку різниця, передбачена статтею 1194 ЦК України і чи перевищує заявлена до стягнення сума обсяг шкоди, за який несе відповідальність страхова компанія, не врахував відсутність в матеріалах справи доказів понесення позивачем витрат на ремонт пошкодженого автомобіля. Тому колегія суддів вважає за необхідне змінити в цій частині оскаржуване рішення щодо мотивів відмови.
Посилання в апеляційній скарзі на норми статті 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» колегія суддів вважає безпідставним, оскільки ОСОБА_2 , станом на день ДТП, мав діючий страховий поліс у ПрАТ «СК «Інтер-Поліс».
Також колегія суддів вважає безпідставним посилання в апеляційній скарзі на висновок Верховного Суду у постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 359/2309/17, оскільки він не є релевантним до спірних правовідносин.
У справі № 359/2309/17 Верховний Суд визнав помилковим посилання судів на правовий висновок Верховного Суду України, відповідно до якого право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована. Верховний Суд вказав, що з урахуванням того, що цивільно-правова відповідальність, пов`язана з експлуатацією автомобіля була застрахована, майнова шкода повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду лише у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком (франшиза, втрата товарної вартості, страховий ліміт). Водночас не було встановлено, що різниця між страховою виплатою та загальною сумою завданої шкоди, яка підлягала стягненню, виникла саме внаслідок зазначених законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком.
Також нерелевантним до спірних правовідносин є висновок Верховного Суду України у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15, на який посилається скаржник і який зазначений у вище вказаній постанові Верховного Суду у справі № 359/2309/17.
Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги щодо прохання стягнути з ОСОБА_2 витрати на послуги евакуатора в сумі 2400 грн, оскільки оскаржуваним рішенням така вимога ОСОБА_1 задоволена і ОСОБА_2 не оскаржувалась.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення (частина перша статті 374 ЦПК України).
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 1 та 4 частини першої статті 376 ЦПК України).
Висновки суду апеляційної інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги за результатами апеляційного перегляду рішення, свідчать про те, що доводи апеляційної скарги є частково обґрунтованими, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині мотивів відмови у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 .
Висновки суду щодо судових витрат
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина 1 та 2 статті 141 ЦПК України).
За подання до суду першої інстанції позову сплачено 1356,04 грн судового збору.
Витрати ОСОБА_1 по оплаті експертного дослідження в сумі 4543,70 грн підтверджуються наявною в матеріалах справи квитанцією до платіжної інструкції від 10 січня 2024 року.
Наявний фіскальний чек від 02 квітня 2024 року про роздруківку 268 аркушів паперу на суму 938,00 грн не підтверджує витрат позивача у цій справі, оскільки у ньому відсутні відомості хто та у зв`язку з чим здійснив таке роздрукування.
Витрати на поштові повідомлення у цій справі частково підтверджуються наявними в матеріалах справи фіскальними чеками та рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на загальну суму 194 грн, що встановлено судом першої інстанції і з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Стосовно витрат на правничу допомогу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для їх стягнення, оскільки зі змісту наданого договору про надання правової допомоги № 53 від 02 квітня 2024 року неможливо встановити чи пов`язані витрати у заявленому розмірі з розглядом цієї справи. Будь-які інші докази понесення витрат на професійну правничу допомогу позивачем не надані.
У зв`язку з частковим задоволенням вимог позивача до ОСОБА_2 , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо розподілу підтверджених матеріалами справи судових витрат пропорційно до задоволеної частини.
Оскільки ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги по суті вимог відмовлено, то підстави для розподілу судових витрат в суді апеляційної інстанції відсутні.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 259, 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , яка подана його представником - адвокатом Кругляком Володимиром Вікторовичем, задовольнити частково.
Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 01 травня 2026 року в оскаржуваній частині змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
В іншій частині залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повне судове рішення складено 30 липня 2026 року.
Головуючий - Я.Л. Петен
Судді: А.О. Замченко
О.М. Черних