Справа № 520/19567/26
Україна
ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про повернення позовної заяви
"30" липня 2026 р. м. Харків
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Спірідонов М.О., розглянувши адміністративний позов 15 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області (вул. Бурденко, буд. 24,м. Костянтинівка,Краматорський р-н, Донецька обл.,85102) до Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Українська, буд. 37,с. Добротів,Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл.,78454) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач, 15 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління ДСНС України у Донецькій області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, в якому просить суд:
1. Визнати протиправною бездіяльність Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо не скасування постанов про відкриття виконавчого провадження № 80965300 від 11.05.2026 та № 80965301 від 11.05.2026.
2. Зобов`язати Костянтинівський відділ державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження № 80965300 від 11.05.2026 та № 80965301 від 11.05.2026.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 10.07.2026 позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 6656,00 грн. за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру та заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши підстави для поновлення строку.
На виконання ухвали суду представником позивача 17.07.2026 року було надано квитанцію про сплату судового збору та заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, в якій окрім іншого зазначено, що предметом оскарження у цій справі є відмова відповідача від 01.07.2026 про відмову у скасуванні виконавчих проваджень від 11.05.2026 № 80965300 та № 80965301, а не ці постанови про відкриття виконавчого провадження, перебіг строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною другою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, на думку позивача, розпочався 01.07.2026, тому позовну заяву від 06.07.2026 подано в межах установленого законом десятиденного строку, у зв`язку з чим строк звернення до суду позивачем дотримано.
Розглянувши подану заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Відповідно до частини п`ятої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з цим, процесуальним законом передбачені певні обмеження такого права, зокрема, шляхом встановлення строку звернення до адміністративного суду за захистом порушених прав.
Частинами 1 та 2 статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Варто звернути увагу на те, що строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
У разі звернення до суду поза межами вказаного строку платник податків має право клопотати про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду і в кожному конкретному випадку суд має оцінити наведені у відповідній заяві фактичні обставини щодо неможливості своєчасної реалізації права особою та перелік спрямованих нею на досягнення цієї мети заходів.
Водночас, за змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує відповідне рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Суд вважає, що необхідно зазначити про те, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця визначені приписами статті 287 КАС України, відповідно до якої учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Частиною 2 статті 287 КАС України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду: 1) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; 2) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.
Зі змісту позову судом встановлено, що при зверненні до суду позивачем оскаржуються постанова Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження № 80965300 від 11.05.2026 та № 80965301 від 11.05.2026.
Cуд не вбачає в повідомлених позивачем обставинах того, що предметом оскарження у цій справі є відмова відповідача від 01.07.2026 про відмову у скасуванні виконавчих проваджень від 11.05.2026 № 80965300 та № 80965301, підстав для визнання поважними причини пропуску.
Суд зазначає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що обставини, якими позивач обґрунтовує поважність пропуску строку звернення до суду за захистом своїх прав є неповажними. Позивач не надав доказів існування об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали йому звернутись до суду з дня коли він дізнався, що його права були порушені відповідачем. Позивачем також не було надано доказів існування інших обставин або труднощів, які унеможливили дотримання позивачем строків звернення до суду, встановлених законом.
З урахуванням положень статей 122, 123 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доказування поважності причин пропуску строку звернення до суду покладений на позивача.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме : забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства"; пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії").
Отже, чинне законодавство обмежує строк звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
З огляду на що суд зазначає, що позивачем на виконання вимог ухвали суду від 24.07.2026 року надано заяву про поновлення пропущених строків, однак обставини причин пропуску строку звернення до суду з зазначеним позовом, викладені в заяві від 17.07.2026 року визнані судом неповажними, а отже недоліки позовної заяви усунуті не були.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
Позовну заяву 15 державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області (вул. Бурденко, буд. 24,м. Костянтинівка,Краматорський р-н, Донецька обл.,85102) до Костянтинівського відділу державної виконавчої служби у Краматорському районі Донецької області Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (вул. Українська, буд. 37,с. Добротів,Надвірнянський р-н, Івано-Франківська обл.,78454) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Копію ухвали направити позивачеві разом.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Спірідонов М.О.