РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 липня 2026 року справа № 580/5456/26
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рідзеля О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови і зобов`язання вчинити дії
ВСТАНОВИВ:
25.05.2026 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відповідач), в якому позивач просить:
визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про відкриття виконавчого провадження ВП № 87988420 від 12.05.2026;
зобов`язати Відділ державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України закрити виконавче провадження № 87988420 та скасувати накладені в межах виконавчого провадження арешти та інші заходи примусового виконання.
Позов мотивовано тим, що підставою для відкриття виконавчого провадження стала постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2553 від 24.08.2025, відповідно до якої з ОСОБА_1 на користь держави підлягав стягненню штраф.
Про існування зазначеної постанови позивачу відомо не було, копію постанови він не отримував, а тому був позбавлений можливості реалізувати свої права, зокрема права на її оскарження та добровільне виконання.
Лише після відкриття виконавчого провадження та накладення арештів у його межах позивач дізнався про існування постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Постанову про відкриття виконавчого провадження позивач отримав 14.05.2026.
Під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження позивач вперше ознайомився і з постановою ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2553 від 24.08.2025, на підставі якої було відкрито виконавче провадження.
Зазначену постанову позивач до цього часу не отримував, а тому не міг знати про накладення на нього штрафу та про необхідність його сплати у строки, визначені законом.
Після фактичного отримання інформації про існування постанови позивачем було сплачено 50% розміру штрафу, як це передбачено самою постановою та чинним законодавством.
У постанові прямо зазначено, що постанова вважається виконаною у разі сплати не менше 50% розміру штрафу протягом 10 календарних днів з дня набрання постановою законної сили.
Оскільки позивач не був належним чином повідомлений про винесення постанови та не отримував її, строк для добровільного виконання постанови фактично не розпочинався, а тому відкриття виконавчого провадження та застосування заходів примусового виконання є передчасним та протиправним.
Відповідач подав суду пояснення на позовну заяву, в якому розгляд справи просив провести на розсуд суду.
Позивач подав заперечення, в якому вказано, що з наданих відповідачем пояснень та доданих до них документів не вбачається наявності доказів належного вручення ОСОБА_1 постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2353 від 24.08.2025 до моменту відкриття виконавчого провадження.
Відповідачем до матеріалів справи додано копію постанови про відкриття виконавчого провадження, копію супровідного листа ІНФОРМАЦІЯ_2 , копію постанови ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2353 від 24.08.2025 року та доручення на представництво інтересів. Однак жодного належного та допустимого доказу того, що вказана постанова була вручена саме ОСОБА_1 до її направлення на примусове виконання, матеріали справи не містять.
До 14.05.2026 позивач постанову ІНФОРМАЦІЯ_2 № 2353 від 24.08.2025 не отримував, про її існування не знав, у зв`язку з чим був позбавлений можливості своєчасно реалізувати свої права, зокрема право на її оскарження та право на добровільне виконання постанови у встановлений законом строк.
Дослідивши письмові докази та надавши їм правову оцінку, суд встановив таке.
24.08.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 виніс постанову №2353 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17000,00 грн.
У постанові вказано, що вона вважається виконаною у разі сплати не менше 50% розміру штрафу протягом 10 календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили.
Також вказано, що вона набирає законної сили 04.09.2025.
Заявою від 04.05.2026 №55/2819 ІНФОРМАЦІЯ_1 направив вказану постанову Відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
12.05.2026 старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Сміла Черкаського району Черкаської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мандрикою О.А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №80988420 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ІНФОРМАЦІЯ_3 штрафу в сумі 34000 грн.
Не погоджуючись із постановою про відкриття виконавчого провадження, позивач звернувся в суд з цим позовом.
Надаючи оцінку спірному рішенню, суд врахував ч.2 ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VІІІ «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VІІІ).
Згідно з ч.1 ст.1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною ст.5 Закону №1404-VІІІ визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Частиною 1 ст.18 Закону №1404-VІІІ на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
На підставі п.6 ч.1 ст.3 Закону №1404-VІІІ відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Отже, постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.08.2025 №2353 у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі 17000,00 грн є виконавчим документом.
Ст.4 Закону №1404-VІІІ визначено вимоги до виконавчого документа.
Так, відповідно до ч.1 цієї норми у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред`явлення рішення до виконання. У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти.
Суд врахував, що вищевказана постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.08.2025 №2353 вказаним вимогам Закону №1404-VІІІ відповідає.
На підставі ч.1 п.1 ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно з п.1 ч.1 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до ч.5 ст.26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
З аналізу наведених норм вбачається, що виконавець зобов`язаний відкрити виконавче провадження у разі отримання ним виконавчого документа, що відповідає вимогам ст.4 Закону №1404-VIII.
Суд для вирішення спору також врахував висновки Верховного Суду у постанові від 06 травня 2020 року у справі №815/6844/17 відповідно до яких отримавши виконавчий документ, державний виконавець обтяжений обов`язком винести постанову про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня.
Стосовно доводів позивача, що вказана постанова не набрала законної сили, суд зазначає таке.
Розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку та порушенням законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву визначений статтею 279-9 КУпАП.
Відповідно до вказаної норми, у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста.
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов`язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У постанові про накладення адміністративного стягнення керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки, начальник Служби мобілізації та територіальної оборони, регіонального органу Служби безпеки України, посадова особа уповноваженого Головою Служби зовнішньої розвідки України підрозділу Служби зовнішньої розвідки України визначають розмір штрафу на рівні мінімального розміру штрафу, передбаченого санкцією статті (частиною статті) цього Кодексу за вчинення такого правопорушення.
Розгляд справ про адміністративне правопорушення, коли особа не заперечує щодо притягнення його до адміністративної відповідальності не передбачає складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 300-3 КУпАП, визначено порядок виконання постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію у випадках, якщо особа не оспорює допущене порушення, згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності та подала про це відповідну заяву.
Так, відповідно до вказаної норми, у разі якщо постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу за правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, винесена в порядку, передбаченому статтею 279-9 цього Кодексу, та особа протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили сплатила не менше ніж 50 відсотків розміру штрафу за постановою про накладення адміністративного стягнення, така постанова вважається виконаною.
У разі несплати штрафу особою, яка вчинила правопорушення, передбачене статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення така постанова підлягає примусовому виконанню.
Отже, вказаними нормами встановлено спеціальний (пільговий) порядок виконання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, який встановлює право військовозобов`язаного сплатити штраф не менше ніж 50 відсотків протягом десяти календарних днів з дня набрання такою постановою законної сили.
Суд враховує, що ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
На підставі ст.291 КУпАП постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксованого за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, постанов у справах про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1 цього Кодексу.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Отже, за загальним правилом, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, який закінчується через 10 днів після її винесення, окрім постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі.
Так, у постанові ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.08.2025 №2353 вказано, що вона набирає законної сили 04.09.2025, тобто після 10 дів після її винесення, що відповідає вимогам ст.ст.289, 291 КУпАП.
При цьому з її змісту вбачається, що ОСОБА_1 вину визнав. Пояснив, що не знав про необхідність проходження медичного огляду.
У зв`язку із цим, суд дійшов висновку, що позивач був присутній під час складання постанови від 24.08.2025 №2353, був обізнаний із її змістом.
Однак, штраф у розмірі 8500,00 грн - 50% штрафу за вказаною постановою сплачений позивачем лише 19.05.2026, тобто після відкриття виконавчого провадження спірною постановою ДВС.
Згідно зі статтею 308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк постанова про його накладення надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного постановою.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах державним виконавцем було дотримано вимог Закону №1404-VIII, тому спірна постанова про відкриття виконавчого провадження є законною та не підлягає скасуванню.
Отже, позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, а судові витрати - розподілу.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 287, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
1. Відмовити повністю у задоволенні позову ОСОБА_1 .
2. Судові витрати розподілу не підлягають.
3. Копію рішення направити учасникам справи.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його отримання.
Суддя Олексій РІДЗЕЛЬ