Справа № 344/4370/26
Провадження № 2/344/3954/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Атаманюка Б. М.,
секретаря судового засідання Солонинко С.А.,
за участю
позивача ОСОБА_1 ,
неповнолітнього ОСОБА_2 ,
представника позивача - адвоката Синишина П.Є.,
відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до Міністерства Оборони України, Військової частини НОМЕР_1 , ОСОБА_3 про визнання факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , 04.03.2026 звернулася до Міністерства Оборони України, Військової частини НОМЕР_1 про визнання факту батьківства та внесення змін до актового запису про народження.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 19.03.2026 справа прийнята до розгляду та призначено справу до судового розгляду за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 19.05.2026 до участі у справі залучена співвідповідач ОСОБА_3 .
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10.06.2026 закрито підготовче провадження по справі, призначено справу до судового розгляду.
На обґрунтування позову позивач ОСОБА_1 зазначає, що вона та ОСОБА_4 перебували у фактичних шлюбних відносинах, однак без реєстрації шлюбу. Під час їхнього спільного проживання народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження позивач здійснила державну реєстрацію народження дитини в порядку статті 135 СК України та відомості про його батька до актового запису було внесено з її слів. У їхнього сина ОСОБА_5 прізвище позивача, а по-батькові - його біологічного батька. З ОСОБА_4 вони проживали разом з серпня 2009 року, вели спільне господарство, спільно виховували сина. ОСОБА_4 завжди був присутній у житті сина ОСОБА_5 , як батько, цікавився його успіхами та приймав участь у вихованні, разом вони святкували різноманітні свята, дні народження їхнього сина, відвідували різні місця. Через різні погляди на подальше виховання сина, вона з ОСОБА_4 перестали проживати разом, проте він продовжував постійно брати участь у вихованні сина та створення всіх належних умов для його проживання та розвитку, допомагав матеріально утримувати сина.
Після мобілізації для проходження служби, ОСОБА_4 продовжував матеріально забезпечувати сина ОСОБА_5 та надсилав систематично кошти. Окрім того, певний період часу грошове забезпечення ОСОБА_4 перераховувалось на банківський рахунок позивача.
15.07.2024 року ОСОБА_4 зник безвісти, виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій поблизу населеного пункту Прогрес, Покровського району Донецької області.
08.08.2024 року відомості про кримінальне правопорушення за ст. 115 КК України, на підставі його заяви, були внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань, номер кримінального провадження: 12024091010002142.
Про зникнення ОСОБА_4 їх повідомила його рідна сестра ОСОБА_3 та надала сповіщення сім`ї № 17. Факт зникнення безвісти ОСОБА_4 за особливих обставин підтверджується витягом з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин №20250729-5681.
У зв`язку з тим, що в актовому записі про народження відомості про батька записані зі слів матері, юридично родинні зв`язки між ОСОБА_4 та сином ОСОБА_5 відсутні, що унеможливлює оформлення жодної державної допомоги.
Крім того, оскільки батько їхнього сина ОСОБА_5 вважається зниклим безвісти, а факт їх родинних зв`язків не підтверджується, вони не можуть офіційно подавати заяви, скарги, звернення до військової частини, відсутня можливість ініціювання його пошуки. Визнання батьківства має важливе юридичне значення, так як дозволить реалізувати право на допомогу, отримати можливості користування пільгами, передбаченими для членів сім`ї військовослужбовців, згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Для підтвердження того, що ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_2 ними було проведено молекулярно-генетичне дослідження. Зокрема, було відібрано біологічні зразки ОСОБА_3 , яка є рідною сестрою зниклого безвісти ОСОБА_4 та ОСОБА_2 .
Згідно з висновком спеціаліста № HID25-003128 від 10.12.2025 року, наданого GENECODE diagnostics, встановлено генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Біологічну спорідненість тітки ОСОБА_3 по відношенню до племінника ОСОБА_2 , не виключено, що свідчить про те, що ОСОБА_3 може бути біологічною тіткою ОСОБА_2 . Ймовірність події складає 94,38541661%.
Просила суд встановити факт батьківства ОСОБА_4 відносно дитини ОСОБА_2 . Внести зміни до актового запису № 493 про народження ОСОБА_2 , складеного 03.03.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, зазначивши відомості про батька: « ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець села Хриплин Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області, громадянин України»; змінити прізвище дитини « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що вона та ОСОБА_4 перебували у фактичних шлюбних відносинах, однак без реєстрації шлюбу. Під час їхнього спільного проживання народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження сина позивач здійснила державну реєстрацію народження дитини в порядку статті 135 СК України та відомості про його батька до актового запису було внесено з її слів. У їхнього сина ОСОБА_5 прізвище позивача, а по-батькові - його біологічного батька. Пізніше вони з ОСОБА_4 не проживали, проте підтримували відносини, він допомагав сину, надсилав кошти на його утримання. Просила позов задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснив, що коли його батько ОСОБА_4 жив з ними, то він завжди водив його у садок, школу, проводив час з ними. Коли батько пішов служити, то він дзвонив, інколи бачилися, помагав матеріально. Батько ОСОБА_4 вважав його за свого сина. Просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнала у повному обсязі. Пояснила, що вона є рідною сестрою ОСОБА_4 . ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є дружиною та сином ОСОБА_4 . Вона була у них в гостях. ОСОБА_8 завжди ОСОБА_5 вважав своїм сином, піклувався про нього та утримував його. Просила суд позовні вимоги задовольнити.
Представник відповідача Міністерства Оборони України в судове засідання не прибув,був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Скористався правом подання відзиву на позов, в якому зазначив, що Міністерство оборони України як юридична особа безпосередньо не здійснює заходи щодо виплати грошового забезпечення особам зазначеним у абзаці четвертому пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Данні виплати здійснює військова частина, де проходить службу військовослужбовець. Згідно поданої позовної заяви вбачається, що ОСОБА_4 проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Вважають, що рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов`язки: батьків, інших дітей, сестри - ОСОБА_3 зниклого безвісти за особливих обставин. Просив суд, замінити неналежного відповідача Міністерство оборони України на належних таких, як: батьків, інших дітей, сестру - ОСОБА_3 зниклого безвісти військовослужбовця. Розгляд справи проводити без участі Міністерства оборони України.
Представник відповідача Військової частини НОМЕР_1 в судове засідання не прибув,був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Скористався правом подання відзиву на позов, в якому зазначив, що не визнає заявлені позовні вимоги в повному у зв`язку з їх безпідставністю, необґрунтованістю, недоведеністю та передчасністю і вважає їх такими, що не підлягають до задоволення. Так, вважають висновок спеціаліста неналежним, недостатнім, недостовірним, недопустимим доказом, тому що спеціаліст не попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених на неї обов`язків за статтями 384, 385 КК України. ТОВ «Генкод Діагностик» не несе ніякої відповідальності за походження та/або транспортування зразків до того моменту, як вони потрапили в лабораторію. Зі змісту даного абзацу вбачається, що ні ТОВ «Академіум» ні ТОВ «Генкод Діагностик» не несуть відповідальності за походження та транспортування зразків ДНК. Вказане ставить під сумнів достовірність результатів отриманих висновків на підставі проведеного дослідження. Відповідно до результатів проведеного дослідження було сформовано висновок, що біологічну спорідненість тітки ( ОСОБА_3 ) по відношенню до племінника ОСОБА_2 не виключено, що свідчить про те, що ОСОБА_3 може бути біологічною тіткою ОСОБА_2 . Ймовірність даної події складає 94,3864%. Аналіз вказаного висновку свідчить, що експертом висунуто припущення щодо можливості споріднення племінника з тіткою, але споріднення з батьком не вказано. Згідно свідоцтва про народження дитини ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Фото на яких зображено чоловіка з дитиною датовані 30.10.2011, 31.10.2011, 27.11.2011,16.01.2012, 29.04.2012, 14.10.2012 роках жодним чином не підтверджують перебування у фактичних шлюбних відносинах до та у період зачаття дитини, вагітності та пологів. Перерахування коштів Військовою частиною НОМЕР_2 - призначення платежу заробітна плата на картковий рахунок Позивача у травні 2024 року також не є підтвердженням обставин викладених у позовній заяві. Перерахування коштів Позивачу від ОСОБА_9 у розмірі 1492 гривні в червні 2024 року та 2985 гривень в липні 2024 року без зазначення призначення платежу (аліменти на утримання дитини), також не можуть бути належними та допустимими доказами надання матеріальної допомоги на утримання дитини з огляду і на ту обставину, що дані платежі не носили систематичного характеру. З 2011 року зниклим безвісті ОСОБА_4 не було вчинено жодних дій на підтвердження визнання ним батьківства. Також і позивачем, до зникнення безвісті ОСОБА_4 не було вчинено жодних дій в інтересах дитини, щодо визнання батьківства, стягнення аліментів на утримання дитини тощо. На підставі наведеного, представник просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Вислухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 121 СК України, права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Статтею 125 СК України визначено, що якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини; якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини; 3) за рішенням суду.
Відповідно до ст.128 Сімейного кодексу України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по-батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено), відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 р. №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».
Встановлення батьківства на підставі частини 2 статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.
Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від даної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 лютого 2020 року у справі № 643/9245/18 (провадження № 61-16732св19) зроблено висновок щодо застосування статті 130 СК України та вказано, що закон не встановлює конкретного переліку доказів для встановлення факту батьківства. Верховний Суд у постановах від 11 липня 2023 року в справі № 449/433/22 (провадження № 61-4176св23), від 17 лютого 2021 року в справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 21 березня 2018 року в справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18) виснував, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.
Обставини, що входять до предмету доказування, можуть встановлюватися такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. При вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі вище перераховані докази в сукупності. Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. (постанова ВС від 24 січня 2024 року у справі № 367/4662/22)
Факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.
З матеріалів справи встановлено, що згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками його є ОСОБА_10 та ОСОБА_1 (а.с.4).
Відповідно до копії свідоцтва про народження та витягу із державного реєстру актів цивільного стану громадян ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінив прізвище ІНФОРМАЦІЯ_5 на « ОСОБА_7 » (а.с.16-18).
Відповідно до копії сповіщення сім`ї №17 від 07.08.2024 року ОСОБА_4 зник безвісти 15.07.2024 року поблизу населеного пункту Прогрес Покровського району Донецької області під час виконання бойового обов`язку військової служби при захисті Батьківщини (а.с.19).
Згідно копій свідоцтв про народження ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вони між собою є братом та сестрою (а.с.16, 22-24).
Згідно з висновком спеціаліста № HID25-003128 від 10.12.2025 року, наданого GENECODE diagnostics, встановлено генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Біологічну спорідненість тітки ОСОБА_3 по відношенню до племінника ОСОБА_2 , не виключено, що свідчить про те, що ОСОБА_3 може бути біологічною тіткою ОСОБА_2 . Ймовірність події складає 94,38541661% (а.с.25-49).
Відповідно до витягу із Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник на території бойових дій (під час воєнних дій) (а.с.50-53).
Матеріали справи містять фотокартки на яких зображені ОСОБА_4 із ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (а.с.54-57).
Згідно довідок, витягів із наказу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є учасником бойових дій (а.с.61-68).
Свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона є сусідкою ОСОБА_1 . ОСОБА_15 знає її сім`ю із 2007 року. ОСОБА_16 жила із ОСОБА_17 , у них народився син ОСОБА_5 . Про те, що вони не у шлюбі їй не було відомо, вони жили як сім`я. Вона до них приходила додому, бо ОСОБА_16 шила їй одяг.
Свідок ОСОБА_18 суду показала, що вона є сусідкою ОСОБА_1 , добре знає її сім`ю. ОСОБА_16 жила із ОСОБА_17 , у них народився син ОСОБА_5 .
Свідок ОСОБА_19 суду показала, що вона є рідною сестрою ОСОБА_4 . Їй відомо що брат ОСОБА_20 жив разом із ОСОБА_1 , у них народився син ОСОБА_5 . Вона була присутня на хрестинах у ОСОБА_5 . Брат ОСОБА_8 піклувався про сина ОСОБА_5 , забезпечував його та дружину ОСОБА_16 .
З урахуванням досліджених доказів про справі, показів свідків, висновку спеціаліста, суд прийшов до висновку, що позивач надала достатньо належних та допустимих доказів, які в своїй сукупності дають можливість суду прийти до переконання що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_4 , а тому позов підлягає до задоволення
Відповідно до ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.
Відповідно до абз. 11 п. 20 гл. 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Згідно п. 2.13.1 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства).
Тому, слід внести зміни до актового запису №493 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , складеного 03.03.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, зазначивши:
- в графі відомості про батька - батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин України;
- в графі прізвище змінити з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».
На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 4, 12, 13, 141, 142, 200, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП: НОМЕР_3 , батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП - НОМЕР_4 .
Внести зміни до актового запису №493 про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , складеного 03.03.2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Івано-Франківського міського управління юстиції, зазначивши:
- в графі відомості про батька - батько ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , громадянин України;
- в графі прізвище змінити з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 ».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.07.2026.
Суддя Богдан АТАМАНЮК