К И Ї В С Ь К И Й А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
16 липня 2026 року місто Київ
справа № 2605/7014/12
апеляційне провадження № 22-ц/824/9274/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Саліхова В.В.,
суддів: Євграфової Є.П., Поливач Л.Д.,
за участю секретаря судового засідання: Зеленчука М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 25 лютого 2026 року, постановлену під головуванням судді Тихої О.О., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярмоленко Катерини Юріївни, стягувач: Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-6»,-
в с т а н о в и в :
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (змінено назву на Оболонський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України) Ярмоленко К.Ю.
В обгрунтування скарги зазначила, що в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 головним державним виконавцем Ярмоленко К.Ю. неправомірно стягнуто грошові кошти у розмірі 6 881,71 грн. з її рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Акцент-Банк», на підставі платіжної інструкції № 70307 від 06.06.2025, що порушує її права.
Так, постанову про примусове стягнення коштів виконавець заявнику не надсилала, в матеріалах виконавчого провадження така постанова відсутня, а отже грошові кошти з її рахунку виконавець примусово стягнула без процесуального оформлення такого свого рішення у вигляді постанови та не довела рішення до її відома.
Також, для примусового стягнення її коштів державний виконавець направила до банку платіжну інструкцію № 70307 від 06.06.2025 з зазначенням конкретного рахунку для стягнення ( НОМЕР_1 ), але в матеріалах виконавчого провадження відсутній запит до банку щодо розкриття банківської таємниці.
Отже, виконавець отримала інформацію про її рахунок у незаконний спосіб, що суперечить вимогам п. 3 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та засадам виконавчого провадження щодо забезпечення верховенства права, законності під час здійснення виконавчих дій.
Крім того, заявник вважає неправомірною постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_2, яку оскаржувала до суду, проте ухвалою Київського апеляційного суду від 02.06.2025 їй було відмовлено у відкритті апеляційного провадження за її скаргою на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 31.01.2025, якою їй було відмовлено у задоволенні скарги. А отже, на сьогодні нею не вичерпано можливості для реалізації права на оскарження неправомірності відкриття виконавчого провадження.
З огляду на наведене ОСОБА_1 просила суд:
визнати неправомірними дії головного державного виконавця Ярмоленко К.Ю. щодо примусового стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 коштів з її рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Акцент-Банк» 06.06.2025;
зобов`язати головного державного виконавця Ярмоленко К.Ю. скасувати свої дії від 06.06.2025 по примусовому стягненню коштів з її рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «Акцент-Банк»;
зобов`язати головного державного виконавця Ярмоленко К.Ю. повернути кошти в сумі 6881,71 грн., які було примусово стягнуто 06.06.2025 з її рахунку № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Акцент-Банк» у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2.
Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 25 лютого 2026 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з такою ухвалою суду, ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду та ухвалити нове судове рішення про задоволення скарги.
Апеляційна скарга обгрунтована тим, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що вимоги скарги вона аргументувала тим, що у результаті вчинених порушень головним державним виконавцем Оболонського ВДВС у місті Києві КМУ МЮ (м. Київ) Ярмоленко К. Ю. (у процесі примусового стягнення коштів 06.06.2025р. було завдано шкоди правам та порушено вимоги Закону України «Про виконавче провадження», в т.ч. засади виконавчого провадження, що робить таке примусове стягнення коштів незаконним та протиправним. У скарзі вказано, що виконавець отримала реквізити рахунку, які зазначила у платіжній інструкція № №70307 у незаконний спосіб, оскільки в матеріалах виконавчого провадження № НОМЕР_2 відсутні документи, що є джерелом такої інформації. А, отже, виконавець отримала інформацію, що є банківською таємницею у не передбачений законодавством спосіб, що суперечить вимогам п. 3 ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність».
Вважає, що твердження суду, що виконавець отримала інформацію про рахунок правомірно та без порушень не відповідає дійсності та необґрунтоване, оскільки це є виключно припущенням суду та не доведеною обставиною на підставі доказів, так як вони фактично відсутні, як, наприклад, відсутня відповідь банку отримана у законний спосіб та, яка містить інформацію про рахунок може бути належним джерелом моєї банківської таємниці.
Також, вважає, що суд необгрунтовано не вбачає порушень закону і прав скаржника у бездіяльності виконавця щодо її обов`язку доведення до відома рішень і дій шляхом надсилання у порядку, передбаченому ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», відповідних процесуальних документів про її рішення і дії щодо примусового стягнення коштів, хоча у суду не було доказів їх надсилання, як і їх існування.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належно, тому, з урахуванням ч. 2 ст. 372 ЦПК України, колегія суддів вважала можливим провести розгляд справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді Саліхова В.В., пояснення скаржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Судом встановлено, що рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 30.08.2012 у цивільній справі №2-3075/12 за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-6» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь Житлово-будівельного кооперативу «Суднобудівник-6» суму заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 7831,53 грн., судовий збір - 94,10 грн. Рішення набрало законної сили 12.12.2012.
Постановою головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярмоленко К.Ю. від 04.10.2024 відкрито виконавче провадження НОМЕР_3 щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-3075, виданого 29.05.2023 про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 солідарно на користь «Житлово-будівельний кооператив «Суднобудівник-6» заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 7831,53 грн, судовий збір 94,10 грн.
08.10.2024 головним державним виконавцем Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярмоленко К.Ю. в межах виконавчого провадження НОМЕР_3 винесено постанову про зміну (доповнення) реєстраційних даних, якою встановлено, що канцелярією відділу, спеціалістом Дмитренко Л.Д. при реєстрації виконавчого документу допущено помилку в частині внесення дати видачі виконавчого листа та поставлено внести зміни (доповнення) в автоматизованій системі виконавчого провадження, а саме: замість Дата видачі: 29.05.2023 зазначити Дата видачі: 29.05.2013.
Постановою головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярмоленко К.Ю. від 04.10.2024 накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, які містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях та належать боржнику ОСОБА_1
22.03.2025 у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 головним державним виконавцем Ярмоленко К.Ю. через АСВП надіслано електронний запит до банків для виявлення відкритих рахунків боржника ОСОБА_1 та отримання інформації про залишки коштів на цих рахунках.
У відповідь на запит головним державним виконавцем Ярмоленко К.Ю. встановлено наявність рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я боржника ОСОБА_1 в АТ «Акцент-Банк», після чого через АСВП до банку надіслано платіжну інструкцію № 70307 від 06.06.2025 на примусове списання коштів у розмірі 6 881,71 грн. з метою виконання виконавчого листа № 2-3075/12, виданого Оболонським районним судом м. Києва 29.05.2013.
За результатами обробки АТ «Акцент-Банк» вказаної платіжної інструкції 09.06.2025 банком відмовлено у списанні коштів у сумі 6 881,71 грн. у зв`язку з відсутністю коштів на рахунку боржника ОСОБА_1 .
Таким чином, під час розгляду скарги судом встановлено, що списання коштів у сумі 6 881,71 грн. на підставі платіжної інструкції № 70307 від 06.06.2025 з рахунку боржника № НОМЕР_1 , відкритого в АТ «Акцент-Банк», не відбулося.
Постановою головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярмоленко К.Ю. від 09.06.2025 виконавче провадження № НОМЕР_2 закінчено у зв`язку з повним виконанням рішення суду.
Також судом встановлено, що ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 31.01.2025, яка набрала законної сили, у задоволенні скарги ОСОБА_1 про визнання неправомірними дій державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярмоленко Катерини Юріївни та зобов`язання вчинити певні дії, стягувач: Житлово-Будівельний кооператив «Суднобудівник -6», відмовлено.
При цьому судом встановлено відсутність передбачених законом підстав для визнання дій головного державного виконавця Ярмоленко Карини Юріївни щодо відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 від 04.10.2024 неправомірними та підстав для зобов`язання головного державного виконавця Ярмоленко К.Ю. скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3 від 04.10.2024 на підставі виконавчого листа №2-3075/12 від 29.05.2013, та усіх постанов, прийнятих в рамках виконавчого провадження НОМЕР_3.
Таким чином, вказаним судовим рішенням, яке набрало законної сили, встановлено правомірність дій головного державного виконавця Оболонського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ярмоленко К.Ю. під час винесення 04.10.2024 постанови про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_3.
Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що передбачені законом підстави для визнання дій головного державного виконавця Ярмоленко К.Ю. щодо примусового стягнення у виконавчому провадженні № НОМЕР_2 коштів з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого на ім`я ОСОБА_1 в АТ «Акцент-Банк», відсутні.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Частиною 1 статті 447 ЦПК України передбачено, що судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Згідно з частиною 1 статті 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 2 квітня 2012 року (у редакції наказу Міністерства юстиції України №2832/5 від 29 вересня 2016 року), під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Частиною 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.
Відповідно до частини 5 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Частиною 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.
Частиною 1 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Встановивши обставини справи, надавши оцінку наявним у справі доказам, суд дійшов висновку обгрунтованого висновку про безпідставність доводів скаржника щодо незаконності відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_3, оскільки питання правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 04.10.2024 було предметом розгляду у справі № 2605/7014/12 (провадження № 4-с/756/11/25) за скаргою ОСОБА_1 , у задоволенні якої було відмовлено ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 31.01.2025, яка набрала законної сили.
З огляду на наведене, колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції необгрунтовано не вбачає порушень закону і прав скаржника у бездіяльності виконавця щодо її обов`язку доведення до відома рішень і дій шляхом надсилання у порядку, передбаченому ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», відповідних процесуальних документів про її рішення і дії щодо примусового стягнення коштів, хоча у суду не було доказів їх надсилання, як і їх існування.
З матеріалів виконавчого провадження НОМЕР_3, судом встановлено, що направленню платіжної інструкції до банку на примусове списання коштів боржника передувало винесення головним державним виконавцем постанови про арешт коштів боржника 04.10.2024, разом з тим кошти у сумі 6 881,71 грн. так і не були списані з зазначеного рахунку через відсутність на ньому коштів.
Відтак, дії головного державного виконавця щодо примусового стягнення коштів з рахунку скаржника не суперечать нормам Закону України «Про виконавче провадження».
Посилання в апеляційній скарзі на те, що твердження суду, що виконавець отримала інформацію про рахунок правомірно та без порушень не відповідає дійсності та необґрунтоване, оскільки це є виключно припущенням суду та не доведеною обставиною на підставі доказів, колегія суддів відхиляє, вони не спростовують висновків суду щодо відсутності підстав для задоволення скарги.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд необгрунтовано не вбачає порушень закону і прав скаржника у бездіяльності виконавця щодо її обов`язку доведення до відома рішень і дій шляхом надсилання у порядку, передбаченому ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.
Частиною 2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що документи виконавчого провадження надсилаються органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в електронній формі. За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження їм додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.
Як встановлено з матеріалів виконавчого провадження, документи виконавчого провадження надсилалися державним виконавцем ОСОБА_1. в електронній формі до електронного кабінету, який остання має.
Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_2 , оскільки державний виконавець не допустив порушень прав скаржника, яка діяв у межах Закону України «Про виконавче провадження».
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки зводяться до переоцінки обставин справи і незгоди заявника з висновками щодо їх оцінки.
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов`язковими підставами для скасування судового рішення, апеляційний суд не встановив.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена із додержанням норм матеріального та процесуального права, тому в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу суду - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд,-
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 25 лютого 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину постанови зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 30 липня 2026 року.
Головуючий:
Судді: