КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
30 липня 2026 року м. Київ
Унікальний номер справи №755/8559/25
Головуючий у першій інстанції - Коваленко І.В.
Апеляційне провадження № 22-ц/824/13789/2026
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Саліхова В.В., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року у справі за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
в с т а н о в и в :
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року позов комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задоволено.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за житлово-комунальні послуги на загальну суму 147 649,37 гривень (сто сорок сім тисяч шістсот сорок дев`ять гривень тридцять сім копійок), яка складається з:
- 1275,74 грн заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення, інфляційної складової боргу у розмірі - 151,81 грн, трьох відсотків річних у розмірі 35,34 грн;
- 34849,30 грн заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого опалення, інфляційної складової боргу у розмірі - 3763,72 грн, трьох відсотків річних у розмірі 965,28 грн;
- 9853,88 грн заборгованості за спожиті з 01.05.2018 по 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води, інфляційної складової боргу у розмірі - 1172,61 грн, трьох відсотків річних у розмірі 272,94 грн;
- 71017,24 грн заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії, інфляційної складової боргу у розмірі - 7157,34 грн, трьох відсотків річних у розмірі 1644,95 грн, пені у розмірі 1130,15 грн.;
- 10810,97 грн заборгованості за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води, інфляційної складової боргу у розмірі - 1127,57 грн, трьох відсотків річних у розмірі 251,79 грн, пені у розмірі 180,68 грн;
- заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання теплової енергії у розмірі 1277,79;
- заборгованості з плати за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 665,50 грн;
- заборгованості з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 44,77 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 514,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 514,00 грн.
Не погодившись з рішенням районного суду, 18 червня 2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу.
23 червня 2026 року витребувано матеріали цивільної справи з суду першої інстанції.
29 липня 2026 року зазначена справа отримана Київським апеляційним судом та 30 липня 2026 року передана судді-доповідачу.
Проте апеляційне провадження не може бути відкрито апеляційним судом у зв`язку з наступним.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України.
Так, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі має бути зазначено ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Проте, апелянтами не виконано вимоги п. 2 ч. 2 ст. 356 ЦПК України, а саме не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у осіб, які подають апеляційну скаргу.
Окрім іншого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили суд про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати, у зв`язку з тим, що сплата судового збору є для них надмірним фінансовим навантаженням та істотно обмежує право на доступ до правосуддя. Вказують, що ОСОБА_1 на даний час не працює та перебуває на обліку у Київському міському центрі занятості як безробітна і її дохід за травень згідно довідки становить 4 250,37 грн. Щодо майнового стану ОСОБА_2 то вона припинила здійснювати підприємницьку діяльність як фізична особа-підприємець з 01.01.2026 року, не працює, стабільного доходу немає та фактично перебуває без засобів постійного заробітку, заощаджень не має. На підтвердження наведеного додано довідку Київського міського центру зайнятості про перебування ОСОБА_1 на обліку як безробітної та розмір її доходу та витяг (довідка) про припинення підприємницькою діяльності ОСОБА_2 з 01.01.2026 року.
Відповідно до ч. 1, 2,5 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Якщо у встановлений судом строк судові витрати не будуть сплачені, заява відповідно до статті 257 ЦПК України залишається без розгляду, або витрати стягуються за судовим рішенням у справі, коли сплата судових витрат була відстрочена або розстрочена до ухвалення цього рішення. Особа, яка заявляє клопотання про відстрочення або розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати, зобов`язана одночасно надати докази, які підтверджують наявність обставин, якими обґрунтоване таке клопотання.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред`явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (пункт 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» (Shishkovv. Russia).
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Втім інформація з довідки Київського міського центру зайнятості про перебування ОСОБА_1 на обліку як безробітної та розмір її доходу та витяг (довідка) про припинення підприємницькою діяльності ОСОБА_2 з 01.01.2026 року не охоплює відомості про суми нарахованого доходу осіб, зокрема, про річний дохід за попередній календарний рік фізичних осіб.
Надані докази жодним чином не характеризує майновий стан апелянтів та не свідчать про відсутність у них доходів на момент подання апеляційної скарги.
Зазначені у клопотанні обставини та надані на їх підтвердження докази, не є безумовними підставами для звільнення від сплати судового збору чи його розстрочення, оскільки заявниками не надано суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження реального майнового стану (наявність рухомого і нерухомого майна, довідки фіскальних органів про доходи, довідки про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо), який перешкоджає виконати вимоги законодавства щодо оплати поданої апеляційної скарги судовим збором.
Враховуючи зазначені обставини, що апелянти не надали до суду належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності коштів на сплату судового збору або доказів наявності пільг, передбачених ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про звільнення чи, відстрочення сплати судового збору.
Виходячи з вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливих судових процедур і рівності учасників судового процесу перед законом, та враховуючи те, що апелянтом не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.
Згідно з ч. 4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додається, зокрема, документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
У ст. 4 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною ставка судового збору становить 1,5 відсоток ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
За подання позовної заяви підлягав сплаті судовий збір у розмірі 3028 грн. Згідно з пп. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
За подання до суду апеляційної скарги на рішення суду передбачена сплата судового збору у розмірі 4542 грн. (3028? 150 % = 4542).
Таким чином, апелянтам за подання апеляційної скарги необхідно доплатити судовий збір у розмірі у розмірі 4542 грн. на реквізити Київського апеляційного суду:
Отримувач коштів ГУК у м. Києві/Соломян.р-н/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача [рахунок приховано]
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Квитанція (платіжне доручення) з підписом відповідального виконавця банку і печаткою установи банку з відміткою про дату надходження та дату виконання платіжного доручення або документи, які підтверджують право апелянта бути звільненим від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір» має бути направлено до Київського апеляційного суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
З огляду на викладене, апелянтам на виконання вимог цієї ухвали слід направити до Київського апеляційного суду нову редакцію апеляційної скарги з зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у особи, яка подає апеляційну скаргу разом зкопіями скарги та доданими письмовими матеріалами відповідно до кількості учасників справи та квитанцію про сплату судового збору в розмірі 4542 грн.
За таких обставин, скарга підлягає залишенню без руху для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст.ст. 185, 357 ЦПК України, -
у х в а л и в :
Відмовити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або його відстрочення за подання апеляційної скарги на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2025 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Попередити апелянтів, що у разі невиконання вказаних вимог суду та неподання доказів їх виконання до Київського апеляційного суду у встановлений строк, апеляційну скаргу може бути визнано неподаною та повернуто її апелянту.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Саліхов