УХВАЛА
30 липня 2026 року місто Київ
Справа № 756/262/26
Апеляційне провадження № 22-ц/824/12550/2026
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-доповідач), суддів: Поліщук Н.В., Соколової В.В.,
вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 травня 2026 року (ухвалено у складі судді Шевчука А.В., без виклику сторін)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
ВСТАНОВИВ
15 грудня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кошельок» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з цим позовом.
Оболонський районний суд міста Києва рішенням від 18 травня 2026 року позов задовольнив та стягнув із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кошельок» заборгованість за кредитним договором № [номер приховано]-360609 від 04 червня 2021 року у розмірі 13 013 грн, судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 грн.
Не погодившись із таким рішенням, відповідач 22 травня 2026 року подала апеляційну скаргу, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове з урахуванням поданого нею відзиву і застосуванням позовної давності.
Апеляційна скарга разом із матеріалами справи надійшла до Київського апеляційного суду 26 травня 2026 року.
Київський апеляційний суд ухвалою від 28 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без руху у зв`язку з несплатою судового збору, надавши їй п`ятиденний строк із дня отримання копії ухвали для подання доказів сплати судового збору у розмірі 4 542 грн.
Копію ухвали від 28 травня 2026 року суд направив відповідачці рекомендованим поштовим відправленням за адресою, зазначеною нею в апеляційній скарзі: АДРЕСА_1 (трекінг № R067185626218). Поштове відправлення повернулося до суду неврученим із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Одночасно копію цієї ухвали було направлено на зазначену відповідачкою електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 та доставлено 28 травня 2026 року о 14 год 03 хв, що підтверджується відповідним звітом про доставку електронного листа.
Уже 29 травня 2026 року, тобто наступного дня після доставлення ухвали на електронну пошту та до її оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 02 червня 2026 року, ОСОБА_1 направила до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, а в разі відмови - про зменшення його розміру або відстрочення сплати. Зміст і час подання цього клопотання однозначно свідчать про те, що відповідачка фактично ознайомилася з ухвалою про залишення апеляційної скарги без руху саме з електронного листа, отриманого 28 травня 2026 року.
Київський апеляційний суд ухвалою від 05 червня 2026 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення, зменшення або відстрочення сплати судового збору відмовив, оскільки заявниця не надала доказів, які б давали змогу встановити її майновий стан та підтверджували неможливість сплати судового збору. Цією ж ухвалою відповідачці продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів із дня вручення ухвали та повторно роз`яснено необхідність подати докази сплати судового збору у розмірі 4 542 грн і наслідки невиконання вимог суду.
Копію ухвали від 05 червня 2026 року суд направив відповідачці тими самими засобами зв`язку. Електронний лист на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 доставлено 05 червня 2026 року о 13 год 30 хв, а рекомендоване поштове відправлення, направлене на адресу: АДРЕСА_1 (трекінг № R067195096527), повернулося до суду неврученим із відміткою «за закінченням терміну зберігання».
02 липня 2026 року суд повторно направив відповідачці копії ухвал від 28 травня та 05 червня 2026 року на електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 , електронний лист доставлено того ж дня о 13 год 06 хв.
Крім того, обидві ухвали повторно направлено рекомендованим листом на адресу, яку сама ОСОБА_1 зазначила при відправленні клопотання про звільнення від сплати судового збору: АДРЕСА_2 (трекінг № R067217346379). Це поштове відправлення повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».
Того ж дня за номером телефону НОМЕР_1 , зазначеним відповідачкою під час направлення до суду клопотання про звільнення від сплати судового збору, доставлено SMS-повідомлення такого змісту: «У справі № 756/262/26 (22-ц/824/12550/2026) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кошельок» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості 26.05.2026 постановлено ухвалу про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без руху для надання доказів сплати судового збору в розмірі 4 542 грн. 05.06.2026 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення, зменшення або відстрочення сплати судового збору відмовлено, продовжено строк для усунення недоліків на 10 днів. Якщо у визначений судом строк ОСОБА_1 не усуне недоліки своєї апеляційної скарги, апеляційна скарга буде вважатися неподаною і повернута».
Наведене SMS-повідомлення, попри технічну описку щодо дати постановлення першої ухвали, містило номер справи та апеляційного провадження, найменування сторін, зміст обох постановлених ухвал, точний розмір судового збору, наданий строк і процесуальні наслідки невиконання вимог суду, а тому не залишало сумнівів щодо того, які саме дії мала вчинити відповідачка для усунення недоліків апеляційної скарги.
Відповідно до частини одинадцятої статті 272 ЦПК України, якщо учасник справи не має електронного кабінету, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, повернення поштового відправлення № R067217346379 із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» підтверджує вручення їй копій ухвал у день проставлення такої відмітки.
Саме по собі повернення попередніх поштових відправлень із відмітками «за закінченням терміну зберігання» не є достатнім для висновку про належне вручення судового рішення. Водночас надсилання копій ухвал на електронну адресу, з якої відповідачка ознайомилася із першою ухвалою про залишення скарги без руху, та SMS-повідомлення на вказаний нею номер телефону були додатковими засобами комунікації, спрямованими на фактичне доведення до її відома змісту судових рішень.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 10 квітня 2024 року у справі № 454/1883/22 звернула увагу, що надсилання судового рішення на звичайну електронну адресу учасника справи не замінює його належного вручення у порядку, встановленому статтею 272 ЦПК України, однак таке надсилання не заборонене та може використовуватися як додатковий спосіб повідомлення.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що вжив усіх передбачених законом та об`єктивно доступних заходів для вручення ОСОБА_1 (доведення до її відома) постановлених у справі ухвал і повідомлення її про необхідність сплати судового збору.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Учасник справи, який ініціював апеляційний перегляд, зобов`язаний проявляти належну процесуальну сумлінність, цікавитися рухом поданої ним скарги та виконувати законні вимоги суду у визначені строки.
Право на доступ до суду не є абсолютним і може бути предметом процесуального регулювання, зокрема шляхом установлення вимог до форми та змісту апеляційної скарги, строків усунення її недоліків і сплати судового збору. Такі вимоги не становлять непропорційного обмеження доступу до правосуддя, якщо особі надано реальну можливість їх виконати. У цьому випадку суд розглянув клопотання відповідачки щодо судового збору, навів мотиви відмови в його задоволенні, продовжив строк для усунення недоліків та неодноразово повідомив заявницю про необхідні дії.
Відповідно до частини другої статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, оформленої з порушенням вимог статті 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
Згідно з частиною третьою статті 185 ЦПК України, якщо особа не усунула недоліки заяви у строк, установлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Ухвалами від 28 травня та 05 червня 2026 року ОСОБА_1 було попереджено, що в разі неусунення недоліків апеляційної скарги у визначений судом строк скарга буде вважатися неподаною та повернута.
Станом на 30 липня 2026 року, тобто після спливу продовженого судом строку, ОСОБА_1 недоліків апеляційної скарги не усунула, доказів сплати судового збору в розмірі 4 542 грн не надала, повторного обґрунтованого клопотання про звільнення, зменшення або відстрочення сплати судового збору з належними доказами свого майнового стану не подала.
За наведених обставин апеляційна скарга відповідно до статей 185, 357 ЦПК України підлягає визнанню неподаною та поверненню особі, яка її подала.
Повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою після усунення обставин, що стали підставою для її повернення, з дотриманням вимог щодо строку апеляційного оскарження.
Керуючись статтями 44, 185, 260, 261, 272, 357, 389 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18 травня 2026 року - визнати неподаною та повернути її скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач О.В. Желепа
Судді: Н.В. Поліщук
В.В. Соколова