УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 936/528/22
Провадження № 6/936/42/2026
30.07.2026 селище Воловець
Воловецький районний суд Закарпатської області в складі судді Софілканич О. А., з участю секретаря судового засідання Пензештадлер І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань подання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечі Олександра Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника- фізичної особи ОСОБА_1 ,
ВСТАНОВИВ:
29.07.2026 до провадження судді Софілканич О.А. надійшло вищезазначене подання, мотивоване тим, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечі Олександра Васильовича знаходиться виконавче провадження №75733418 з виконання виконавчого листа №936/528/22, виданого 27.05.2024, про стягнення з фізичної особи боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди, завданої злочином в розмірі 176000,00 гривень.
Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавцем 07.08.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов?язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
Рішення до теперішнього часу не виконано, боржник не вживає заходів щодо виконання рішення, що має наслідком необхідність в обмеженні його у праві виїзду за межі України до виконання зобов`язань, покладених на нього виконавчим листом №936/528/22, виданим 27.05.2024.
Відповідно дост. 441 ЦПК України сторони та інші заінтересовані особи про розгляд подання не повідомлялись.
Приватний виконавець на розгляд подання не з`явився, надав заяву про проведення судового розгляду без його участі.
У зв`язку з неявкою всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у відповідності до вимог ч.2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши подання та письмові докази, додані до такого, суд прийшов наступного висновку.
Судом встановлено, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечі Олександра Васильовича знаходиться виконавче провадження №75733418 з виконання виконавчого листа №936/528/22, виданого 27.05.2024, про стягнення з фізичної особи боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди, завданої злочином в розмірі 176000,00 гривень.
Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавцем 07.08.2024 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов?язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.
На адресу боржника неодноразово надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду.
У процесі здійснення виконавчих дій приватним виконавцем надіслано запити користувачу бази даних «АІС Автомобіль», в управління Держгеокадастру у 3/о, в управління Держпродспоживслужби в З/о, в ДПС України та ПФ України для встановлення майнового стану боржника, можливих джерел доходів, відкритих рахунків у банківських установах.
Згідно відповідей з Державної податкової служби України ОСОБА_1 на обліку в органах ДФС, як фізична особа - підприємець, не перебуває, наявна інформація про отримані доходи у ТОВ «Саламандра-Закарпаття», останній дохід отримано в 1 кварталі 2026 року.
Відповідно до відповідей наданих в системі АСВП (Автоматизована система виконавчого провадження), шляхом електронного документообігу у боржника, як фізичної особи, наявні відкриті рахунки в АТ КБ «Приватбанк».
У вказані фінансові установи було направлено платіжні інструкції про примусове списання коштів з рахунків, які були виконані частково: з рахунків боржника, включаючи відрахування із заробітної плати, було стягнуто суму в розмірі 31 195,10 грн. для погашення заборгованості перед стягувачем.
Відповідно до інформації, що надійшла з ПФ України на запит виконавця, боржник отримав останній дохід в січні 2026 року у ТОВ «Саламандра-Закарпаття».
Згідно з відповіді з Головного управління держгеокадастру у Закарпатській
області земельні ділянки на території Закарпатської області не зареєстровані.
За відомостями ГУ Держпродспоживслужби в З/о - с/г техніка за боржником не зареєстрована.
У відповідності до наданої Західним міжрегіональним управлінням державної служби з питань праці відповіді боржник з приводу реєстрації, перереєстрації, зняття з обліку рухомого майна, що підлягає реєстрації у територіальних органах Держпраці на території Закарпатської області до Управління не звертався.
Згідно відповідей, наданих в системі АСВП (Автоматизована система виконавчого провадження), шляхом електронного документообігу відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об?єктів нерухомого майна щодо суб?єкта за №478082004 від 20.05.2026 за боржником не зареєстровано нерухомого майна.
Згідно відповіді Державної прикордонної служби України від 20.05.2026 щодо перетину боржником державного кордону за період з 07.08.2024 по 20.05.2026 встановлено, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не перетинав державний кордон України.
08.08.2024 року боржником подано до виконавця заяву про визначення рахунку, що свідчить про його обізнаність про наявність відкритого виконавчого провадження.
Рішення суду на сьогоднішній день боржником не виконано, жодної декларації не надано, будь яких дій, спрямованих на його виконання, боржником не здійснено. Боржником також не вживаються заходи щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна та/або доходів, протягом всього часу перебування виконавчого документа на виконанні боржник не здійснив жодного платежу в рахунок добровільного погашення хоча б частини своєї заборгованості. Жодного разу боржник на виклики не з?являлась, що свідчить про ухилення від виконання зобов?язань, покладених на нього рішенням суду та суперечить вимогам частини п?ятої статті 19 ЗУ "Про виконавче провадження", що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.
Докази об?єктивних причин невиконання боржником своїх зобов?язань (хвороба, тощо) відсутні.
Всі ці обставини у своїй сукупності підтверджують, що боржник ухиляється та свідомо уникає виконання своїх обов?язків, рішення суду до теперішнього часу залишається невиконаним.
Статтею 441 ЦПК України передбачено, що тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена судом за місцем виконання відповідного рішення за поданням державного або приватного виконавця. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право на виконання рішення, яке виніс суд, є невід`ємною частиною права на суд, а ефективний захист сторони у справі, а отже і відновлення справедливості, передбачає зобов`язання адміністративних органів виконувати рішення (рішення «Горнсбі проти Греції від 19 березня 1997 року). Європейський суд наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав і обов`язків. Таким чином, одним з аспектів права на суд є право на доступ до нього, тобто право подавати позов з приводу цивільно-правових питань. Однак таке право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із стороні.
Відповідно до статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Частиною другою, третьою вказаної статі Закону визначено обов`язки та повноваження виконавця під час здійснення виконавчого провадження.
Згідно з пунктом 19 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виникає право у державного, приватного виконавця звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Вирішуючи питання про задоволення чи відмову у задоволенні подання, суд має перевірити вчинення державним, приватним виконавцем при примусовому виконанні судового рішення всіх можливих виконавчих дій, та з`ясувати наявність доказів, які б свідчили, що боржник умисно ухиляється від виконання рішення суду.
Відповідно до пункту 5 частини першої, частини другої статті 6 Закону України «Про порядок виїзду і в`їзду в Україну громадян України», громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи) - до виконання зобов`язань.
Отже, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України - це певного виду санкція, яка може застосовуватися у зв`язку з ухиленням особи від виконання зобов`язання, зокрема виконання судового рішення.
Оскільки, відповідно до положень статті 441 ЦПК України подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України розглядається судом негайно, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб, за участю державного виконавця, то саме на останнього покладається тягар доказування. Тим більше, що особа, стосовно обмеження права якої внесено подання, фактично позбавлена можливості довести суду, що нею було вжито усіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання. У зв`язку з цим з метою всебічного і повного з`ясування всіх обставин справи, встановлення дійсних прав та обов`язків учасників спірних правовідносин, суду належить з`ясувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов`язання в повному обсязі або частково.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов`язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об`єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб`єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов`язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Критерій достатності вжитих боржником з метою належного виконання зобов`язання заходів визначається судом.
Юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду передбачені саме за ухилення від виконання зобов`язань, а не за наявність факту їх невиконання.
При цьому, під ухиленням від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням слід розуміти такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні ним таких обов`язків.
На момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду, повинен вже відбутися і бути об`єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
Передбачені у законі обмеження є заходами, які покладаються на боржника з метою заклику до його правосвідомості, якщо останній ухиляється від виконання свого обов`язку, або ж переслідують пасивне та незаборонене примушування боржника до вчинення ним активних дій щоб якнайскоріше задовольнити інтереси кредитора та позбутися обмежувальних заходів.
Отже, тимчасове обмеження боржника в праві виїзду за межі України є винятковим заходом обмеження особистої свободи фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням, має намір вибути за межі України з метою невиконання цього рішення.
Звертаючись до суду із поданням про обмеження виїзду боржника за кордон України, приватний виконавець обґрунтував звернення до суду тим, що у порядку примусового виконання проводяться заходи щодо забезпечення виконання рішення суду, проте боржник, знаючи про виконавче провадження, свідомо ухиляється від виконання покладених на нього законом обов`язків та виконання рішенння, тобто ухиляється від його виконання.
Таким чином, суд приходить висновку, що боржник свідомо ухиляється від виконання зобов`язання, сума боргу залишається несплаченою, і обставини, які склалися, свідчать, що боржник свідомо намагається ухилитися від виконання рішення суду.
Керуючись ст.33 Конституції України, ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України", ст.ст.259, 260, 441 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Подання приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Лукечі Олександра Васильовича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника- фізичної особи ОСОБА_1 - задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , до виконання ним зобов`язань, покладених згідно з виконавчим листом №936/528/22, виданого 27.05.2024 Воловецьким районним судом Закарпатської області.
Ухвалу надіслати до Державної прикордонної служби України для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду в 15-денний строк з дня її проголошення.
Суддя Софілканич О.А.