Справа № 308/7724/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2026 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі: головуючої судді Логойди І.В., за участі секретаря судового засідання Сабо І.Й., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів. Відповідно до змісту позовної заяви 03 жовтня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянську реєстраційної служби Бердянського міскрайонного управління юстиції у Запорізькій області, зареєстровано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , актовий запис №734. Під час шлюбу народилося двоє спільних дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Через деякий час сімейне життя погіршилося, повністю припинилися шлюбні відносини. З лютого 2025 року проживають окремо. З серпня 2025 р. ОСОБА_2 проживає та працює в Польщі. У березні 2026 року ОСОБА_2 подав позов про розірвання шлюбу. 27 березня 2026 року рішенням Бучанського районного суду Тернопільської області розірвано шлюб. Діти на сьогоднішній день проживають разом з позивачкою ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . З моменту виїзду за кордон ОСОБА_2 , незважаючи на встановлений законом обов`язок батьків утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття, фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків. Не бере участі у вихованні малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не цікавився їхнім здоров`ям, навчанням, потребами та розвитком, не бере участі в забезпеченні харчуванням, одягом, лікуванням дітей. Фактично він ухиляється від будь-якої участі у житті своїх дітей, залишивши всі витрати та турботу повністю на позивачку. Усі обов`язки батька, такі як моральні, виховні та фінансові перекладено на неї. Змушена самостійно забезпечувати дітей всім необхідним: харчуванням, одягом, медичними витратами, шкільними потребами, транспортними витратами, дозвіллям та розвитком, що в сучасних економічних умовах створює значний та постійно зростаючий фінансовий тягар. Це створює надмірне та об`єктивно непосильне фінансове навантаження, яке не взмозі самостійно нести без участі батька малолітніх дітей. Батьківський обов`язок щодо участі у витратах на дітей не може бути скасований фактом виїзду батька дітей ОСОБА_2 за кордон, зміною його особистих обставин або небажанням виконувати законні обов`язки.
Разом з тим, позивачка зазначає, що значно зросли ціни на продукти харчування, одяг, медикаменти. Зі слів батька дітей відомо, що він працюєза кордоном, а саме у Польщі, отримує заробіток (дохід) щомісячно приблизно 120000 грн. На утриманні у відповідача ніхто не перебуває, він має достатній заробіток і має можливість сплачувати аліменти на кожну дитину в сумі 10000 грн. З огляду на викладене, враховуючи, що відповідач є працездатним, постійно мешкаючи у Польщі та маючи постійну роботу, має достатній дохід, а також те, що фізичний, розумовий, духовний, моральний і соціальний розвиток дітей, який постійно змінюється, потребує значних матеріальних затрат, просить суд визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі 10000 (десять тисяч) гривень щомісячно на кожну дитину, оскільки саме такий розмір є співмірним та обґрунтованим, виходячи з: потреб дітей, які зростають, навчаються, та потребують відповідного забезпечення. Також звертає увагу, що є вимушено переміщеними особами, не мають власного житла. На даний час проживають в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_2 .
Наразі позивачка тимчасово не працює, оскільки до 29 березня 2026 р. перебувала у відпустці по догляду за дитиною досягнення нею трирічного віку. Наразі в молодшого сина період адаптації до дитячого садочка. Оскільки на теперішній час діти постійно проживають разом з позивачкою, то вважає, що має право на отримання аліментів від батька дітей, який повинен виконувати свій обов`язок щодо утримання дітей належним чином. Розмір аліментів 10000 грн. на кожну дитину відповідає вимогам закону про те, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, адже такий розмір забезпечить необхідний мінімум для існування дитини, загалом надасть можливість дотримання принципу достатнього забезпечення дитини. З врахуванням принципу співмірності, розумності аліменти у розмірі 10000 грн. на кожну дитину відповідатимуть інтересам дітей і не порушуватимуть як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача. Позивач також додала докази перерахування кошті на суму 10000 грн. та 20000 грн.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05.06.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Виклик відповідача ОСОБА_2 постановлено здійснити в порядку ч. 10 ст. 187 ЦПК України через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Позивач у судове засідання не з`явилася, подала заяву про розгляд без її участі.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлений, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Оскільки остання відома зареєстрована адреса місця проживання відповідача знаходиться на тимчасово окупованій території, то виклик відповідача здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, з урахуванням вимог ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у його відсутності.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд доходить наступних висновків.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Бердянським МВ УДМС України в Запорізькій області, РНОКПП НОМЕР_2 , звернулася до суду з даним позовом.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.03.2026 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 03 жовтня 2014 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянську реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис №734.
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Бердянську реєстраційної служби Бердянського міськрайонного управління юстиції у Запорізькій область у позивачки та відповідача народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у позивачки та відповідача народився син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
До матеріалів справи додано також довідки переселенця №2106-5004026613, №2106-5004026615 від 22.04.2026 року; рішення Бучацького районного суду Тернопільської області у справі №595/310/26 від 27.03.2026 року, докази перерахування коштів відповідачем сину на суму 10000 грн. та 20000 грн.
Зі змісту статті 55 Сімейного кодексу України вбачається, що дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20 листопада 1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 р. № 789-XІІ) дитина, з огляду на її фізичну й розумову незрілість вимагає спеціального захисту й турботи, включаючи належний правовий захист, як до так і після народження.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Згідно з ч. 1 ст. 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою (ч. 1 ст. 141 Сімейного кодексу України).
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Згідно з ч. 3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері чи батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Статтею 183 Сімейного кодексу України передбачено, що суд за заявою одержувача визначає частку заробітку (доходу) матері чи батька, яка буде стягуватися, як аліменти на дитину.
Відповідно до частин першої та другої статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Станом на момент пред`явлення позову, у відповідності Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум на один місяць становить: дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривні.
Підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст. ст. 183, 184 СК України.
Разом з тим, суд при визначенні розміру аліментів, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов`язання щодо утримання.
Позивачка стверджує, що сини цілковито перебувають на її утриманні, ростуть і потребують значно більше коштів, ніж вона може дати їм, оскільки збільшуються потреби для оздоровлення, розвитку, виросли витрати на одяг, зросли ціни на харчування.
Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Виключного переліку того, на що повинні витрачатися грошові кошти законом не встановлено, але вони повинні бути спрямовані на забезпечення потреб та інтересів дитини, таких як харчування, лікування, гігієна, одяг, придбання речей необхідних для розвитку і виховання дитини, реалізації її здібностей.
Суд зазначає, що визначення заявленої позивачкою суми аліментів, які потрібно стягувати з відповідача, та посилання, що позивач, працюючи у Польщі, отримує дохід у сумі 120000 гривень не може бути єдиною підставою для стягнення аліментів у заявленому розмірі. При цьому позивачка долучила докази спроможності здійснення проплат на користь дитини у розмірі 30000 грн. Проаналізувавши докази в їх сукупності, виходячи зі встановленого законом обов`язку обох батьків щодо утримання їх неповнолітніх/малолітніх дітей, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на користь позивача на утримання їх малолітніх дітей суми по 8500 гривень заробітку відповідача починаючи з дня подачі позовної заяви до суду і до досягнення дітьми повноліття.
За змістом положень статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження і доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Одночасно, суд вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що відповідно до ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом; а також положення ст.185 СК України щодо обов`язку того з батьків, з кого присуджено аліменти на дитину, брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою тощо).
Відповідно до ст.79 Сімейного кодексу України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Також, суд визнає необхідним застосувати п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Витрати із сплати судового збору у відповідності до ст. 141 ЦПК України слід покласти на відповідача, оскільки позивач в силу вимог п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» звільнена від сплати судового збору при зверненні до суду із позовом про стягнення аліментів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 134, 141, 258, 265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у розмірі по 8500 гривень щомісячно на кожну дитину з дня звернення до суду 27.05.2026 до досягнення дитиною повноліття.
Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Допустити негайне виконання рішення суду, в частині стягнення аліментів, у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 в дохід Державного бюджету України витрати із сплати судового збору в розмірі 1331, 20 (тисячу триста тридцять одну грн. 20 коп.).
Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення (п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України).
Відомості щодо учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення складено 30.07.2026.
Суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області І.В. Логойда