Судові рішення

Рішення № 138625460 у справі № 461/8154/25 від 20.07.2026

Рішення від 20.07.2026 у цивільній справі № 461/8154/25 (категорія «Інших видів кредиту»). Суд: Стрийський міськрайонний суд Львівської області, суддя Писарев О. Ю.

Справа№ 461/8154/25
СудСтрийський міськрайонний суд Львівської області
СуддяПисарев О. Ю.
Форма рішенняРішення
Форма судочинстваЦивільне
КатегоріяІнших видів кредиту
Дата ухвалення20.07.2026
Надійшло до реєстру31.07.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/138625460

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

Справа № 461/8154/25

Провадження № 2/456/1064/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

/заочне/

20 липня 2026 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Писарева О.Ю.,

при секретарі Стасів О.Я.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення авансового платежу, пені та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ :

Підстава позову (позиція позивача). Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 авансовий платіж у розмірі 68 145 грн.; стягнути пеню у розмірі 60 000 грн. за 240 днів прострочення; стягнути моральну шкоду у розмірі 30 000 грн.; стягнути з відповідача судові витрати, у тому числі судовий збір у розмірі 1 581,45 грн.

В обґрунтування позову покликається на те, що 26 серпня 2024 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 було укладено Договір №00052024/78 на виконання проектних робіт. Відповідно до умов договору, позивач виконав свій обов`язок та вніс авансовий платіж у розмірі 68 145 гривень, що становить 50% від вартості пакету послуг 3 300 доларів США (еквівалент 136 290 грн + 5% = 143 104 грн). Оплата здійснена за курсом 41,3 грн/дол. Платіж підтверджується банківськими документами. Згідно з Додатком №1 до Договору, Виконавець повинен був виконати роботи у строк від 1 до 30 робочих днів після отримання авансу. Проте станом на 28 серпня 2025 року роботи не виконані, проект не переданий, що є грубим порушенням умов договору. Позивачем було направлено відповідачу претензію з вимогою повернути аванс, сплатити пеню та моральну шкоду. Претензія була відправлена поштою, проте лист повернувся невручений, що підтверджує ухилення відповідача від отримання. Крім того, текст претензії було продубльовано електронними засобами зв`язку (месенджеp/email). Відповідач не відреагував і кошти не повернув. Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк. Статті 610, 611 та 612 ЦК України визначають, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема сплата неустойки (пеня). Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Відповідно до ст. 638 та 642 ЦК України договір може вважатись укладеним у спрощеній письмовій формі, якщо сторони погодили істотні умови та почали виконання - в даному випадку сплата авансу та фактичні дії є підтвердженням згоди сторін. Розрахунок суми позову: аванс: 68 145 грн, пеня: 250 грн х 240 днів = 60 000 грн; моральна шкода: 30000 грн; загальна сума до стягнення: 158 145 грн.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задоволити, проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення не заперечує. Також пояснив, що ним було укладено договір з дизайнером, яким обсяг робіт не виконано, строків не дотримано. Договір укладався шляхом здійснення переписки через чат. Оригінал договору було підписано сторонами на початку вересня 2024 року або швидше, однак такий у позивача відсутній та наявний у відповідачки. Робота відповідачкою виконана лише частково - є обмірний план і кілька візуалізацій. В позовній заяві пеню позивач розраховував згідно умов договору. Моральна шкода полягає в тому, що роботи зупинені, будинок не завершений.

Позиція відповідача. Відповідач ФОП ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, хоча належним чином повідомлялася про час і місце розгляду справи, зокрема на 03.04.2026, 05.05.2026, 05.06.2026, 25.06.2026 та 20.07.2026 шляхом скерування повісток та ухвал в кабінет електронного суду. Крім того, про призначення судових засідань відповідача повідомлялось шляхом здійснення оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України про виклик відповідача в судові засідання на підставі ст. 128 ЦПК України, а тому суд вважає за можливе проводити розгляд справи у її відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України, проти чого позивач не заперечили.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

Ухвалою судді від 05.03.2026 відкрито провадження у справі та призначено справу до підготовчого судового засідання.

25.05.2026 позивачем подано клопотання про долучення доказів.

Ухвалою суду від 05.06.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 Постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені певні обставини.

Судом встановлено, що позивач здійснював переписку із особою з номером телефону НОМЕР_1 в серпні 2024 року з приводу укладення договору на виконання проектних робіт.

Звертаючись з даним позовом позивач стверджує, що 26 серпня 2024 року між ним та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір №00052024/78 на виконання проектних робіт /а.с. 6-13/.

Згідно пояснень позивача договір укладено шляхом його підписання сторонами, однак примірник договору в нього відсутній.

Відповідно до умов договору, позивач виконав свій обов`язок та вніс авансовий платіж у розмірі 68 145 гривень, що становить 50% від вартості пакету послуг 3 300 доларів США (еквівалент 136 290 грн + 5% = 143 104 грн).

Копією платіжної інструкції від 23.08.2024 року підтверджується сплата позивачем ФОП ОСОБА_2 68145,00 грн, призначення платежу - послуги архітекторні /а.с.14/.

Позивачем скеровувалась ФОП ОСОБА_2 претензія про повернення авансу, сплату пені та відшкодування моральної шкоди, про що свідчить копія претензії, конверта, опису та накладної /а.с. 15-20/.

З переписки, наданої позивачем вбачається, що ним здійснювалось листування із особою, записаною як «Oksana Designer» з приводу невиконання робіт /а.с. 21-27/.

Частина 1, п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України визначає, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1, ч.4 ст.202 Цивільного кодексу України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

За змістом ст.205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами ст.207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч.1 ст.640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

У свою чергу, відповідно до ст.641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

Відповідно до ст.642 Цивільного кодексу України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ст.901 Цивільного кодексу України).

За приписами ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Тобто з наведеного полягає, що чинним законодавством України визначено істотні умови договору про надання послуг, до яких віднесено, зокрема, предмет, ціну та строки, які сторони повинні погодити в будь-якому разі.

У той же час, представлений позивачем до матеріалів справи примірник договору від 26.08.2024 року жодною зі сторін договору не підписаний та не скріплений підписом з боку відповідача.

Відповідно до 2 ст. 100 ЦПК України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис".

Роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», обов`язковий реквізит електронного документа - обов`язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили.

Відповідно до частин першої, другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписування електронного документа іншим суб`єктами електронного документообігу. Накладання електронного підпису завершує створення електронного документа.

Наданий позивачем договір не містить обов`язкових реквізитів, ні підписів сторін, відтак не відповідає вимогам електронного доказу, на який посилається позивач.

Як вбачається з наданої позивачем копії платіжної інструкції від 23.08.2024 року, ним сплачено ФОП ОСОБА_2 68145,00 грн, призначення платежу - послуги архітекторні.

В той же час, з даної платіжної інструкції не вбачається, що оплата була проведена на виконання договору від 26.08.2024 року, платіжна інструкція взагалі датована до дати цього договору. Окрім того, згідно п. 5.2 вказаного договору, його ціна становить 4400 дол. США, а аванс - 2200 дол./євро (три тисячі вісімсот двадцять доларів США). Таким чином, даний не підписаний сторонами договір містить різні та відмінні суми авансового платежу від сплаченої позивачем суми коштів.

Окрім цього, з листування по месенджеру неможливо встановити, що таке здійснювалося саме із відповідачем по справі, а також які саме умови договору було узгоджено в остаточному її варіанті.

Суд вважає, що в жодному з наявних в матеріалах справи документів не міститься конкретних тверджень про укладення між позивачем та відповідачем договору на виконання робіт.

Згідно з частинами 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Враховуючи наведене, оскільки надані позивачем документи не містять жодних конкретних тверджень, які б свідчили про погодження між сторонами істотних умов договору про надання послуг щодо предмету, ціни, строків надання послуг, наявність підписів сторін, суд не приймає означені документи як належні, допустимі та вірогідні докази укладення між сторонами вказаного правочину і, як наслідок, виникнення взаємних прав та обов`язків між сторонами на підставі цього договору.

За цих обставин, відсутні підстави для стягнення з відповідача авансового платежу, пені та моральної шкоди внаслідок невиконання умов договору.

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України,судові витрати необхідно залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ФОП ОСОБА_2 про стягнення авансового платежу, пені та моральної шкоди відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження,якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ФОП ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст судового рішення виготовлено 30 липня 2026 року.

Головуючий суддя О.Ю. Писарев

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
20.07.2026 Рішення № 138338440 Стрийський міськрайонний суд Львівської області
05.06.2026 Ухвала № 137139667 без тексту Стрийський міськрайонний суд Львівської області
05.03.2026 Ухвала № 134596348 без тексту Стрийський міськрайонний суд Львівської області
05.01.2026 Ухвала № 133102529 без тексту Франківський районний суд м. Львова
07.10.2025 Ухвала № 130781539 без тексту Галицький районний суд м. Львова