ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
29 липня 2026 року м. Дніпро справа № 160/17658/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши питання про зупинення провадженні у справі за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 квітня 2026 року в адміністративній справі №160/17658/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
17.06.2025 ОСОБА_1 звернувся до суду зі позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 , в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у не нарахуванні та не виплаті в повному обсязі ОСОБА_1 додаткової винагороди встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 у розмірі 100000,00 грн. на місяць за час його стаціонарного лікування та перебування у відпустці за станом здоров`я на підставі висновків військово-лікарських комісій за період з 10.01.2024 по 09.01.2025;
- зобов`язати Військову частину Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 в повному обсязі додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року у розмірі 100000,00 грн. за час його стаціонарного лікування та перебування у відпустці за станом здоров`я на підставі висновків військово-лікарських комісій за період з 10.01.2024 по 09.01.2025 з урахуванням проведених виплат за цей період;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 за період з 06.12.2023 по 24.02.2025 грошового забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, премії, надбавок визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про державний бюджет на 2023 рік» станом на 01.01.2023, встановленого ЗУ «Про державний бюджет на 2024 рік» станом на 01.01.2024, встановленого ЗУ «Про державний бюджет на 2025 рік» станом на 01.01.2025 та на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ № 44 від 15.01.2004;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 за період з 06.12.2023 по 24.02.2025 грошове забезпечення, яке складається з посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, одноразової грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, премії, надбавок визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ЗУ «Про державний бюджет на 2023 рік» станом на 01.01.2023, встановленого ЗУ «Про державний бюджет на 2024 рік» станом на 01.01.2024, встановленого ЗУ «Про державний бюджет на 2025 рік» станом на 01.01.2025 та на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 Постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового та начальницького складу, затвердженого Постановою КМУ № 44 від 15.01.2004;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення щомісячної додаткової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», до складу суми місячного грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 нараховувалась компенсація за невикористану щорічну додаткову відпустку як учасника бойових дій за 2024-2025 роки (загалом 24 календарних дні), яка передбачена п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2023-2025 роки (загалом календарних 75 календарних днів), яка передбачена абзацом 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну додаткову відпустку як учасника бойових дій за 2024-2025 роки (загалом 24 календарних дні), яка передбачена п. 12 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2023-2025 роки (загалом календарних 75 календарних днів), яка передбачена абзацом 3 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 що полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період служби з 01.01.2024 по 24.02.2025 із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) в розмірі в розмірі 4463 гривні 15 копійок, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період служби з 01.01.2024 по 24.02.2025 із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) в розмірі в розмірі 4463 гривні 15 копійок, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 та з одночасною компенсацією сум податку з доходив фізичних осіб, відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходив фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №44 від 15.01.2004.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 у справі №160/17658/25 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 100000 грн за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (включаючи час переміщення до лікарняного закладу, в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого) та за час перебування у відпустках після тяжкого поранення з 21.08.2024 по 20.09.2024, з 23.10.2024 по 31.10.2024, 04.12.2024, з 11.12.2024 по 17.12.2024, 26.12.2024, з 27.12.2024 по 09.01.2025 пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду в розмірі 100000 грн за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (включаючи час переміщення до лікарняного закладу, в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого) та за час перебування у відпустках після тяжкого поранення з 21.08.2024 по 20.09.2024, з 23.10.2024 по 31.10.2024, 04.12.2024, з 11.12.2024 по 17.12.2024, 26.12.2024, з 27.12.2024 по 09.01.2025 пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустках.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає у невключенні до складу грошового забезпечення, з якого ОСОБА_1 обчислена грошова компенсація за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік (15 діб), за 2024 рік (30 діб), за 2025 рік (5 діб) та за не використану додаткову відпустку за 2024, 2025 роки, передбачену ст.16-1 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (24 доби), додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та доплату грошової компенсації за невикористану щорічну основну відпустку за 2023 рік (15 діб), за 2024 рік (30 діб), за 2025 рік (5 діб) та за не використану додаткову відпустку за 2024, 2025 роки, передбачену ст.16-1 Закону України «Про відпустки» та пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (24 доби), обчисливши її розмір із розміру місячного грошового забезпечення з урахуванням сум додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», та з урахуванням проведених платежів.
В іншій частині позовних вимог, у їх задоволенні відмовлено. Розподіл судових витрат у справі не здійснювався.
Позивачем та відповідачем на вказане рішення суду подані апеляційні скарги.
Позивач в апеляційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо нарахування та виплати йому грошового забезпечення за період з 06.12.2023 по 24.02.2025, обчисленого без застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом про Державний бюджет України на 1 січня відповідного календарного року, та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга позивача обґрунтована тим, що суд першої інстанції помилково застосував положення постанови Кабінету Міністрів України №481, які суперечать актам вищої юридичної сили, не врахував правові висновки Верховного Суду щодо незастосування підзаконних нормативно-правових актів, які не відповідають закону, та дійшов помилкового висновку про правомірність визначення посадового окладу й окладу за військовим званням виходячи з фіксованої розрахункової величини 1762 грн.
Відповідач в апеляційній скарзі також зазначає про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга відповідача ґрунтується на тому, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків щодо наявності підстав для виплати позивачу додаткової винагороди у розмірі 100000 грн за період лікування та відпусток, пов`язаних із захворюванням, а не пораненням, безпідставно зобов`язав врахувати додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168, при обчисленні грошової компенсації за невикористані відпустки, хоча така винагорода має тимчасовий характер та не входить до складу щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а також не врахував подані відповідачем докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 01.05.2026, 05.05.2026 відкриті апеляційні провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.04.2026 в адміністративній справі №160/17658/25.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17.06.2026 означену справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 29.07.2026.
Копії вищезазначених ухвал суду разом із повістками-повідомленнями надіслано на адресу учасників справи для відома та виконання.
Водночас, судом встановлено, що в провадженні Верховного Суду перебуває справа №240/401/26, яку ухвалою від 22.05.2026 було передано на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Ухвалою судді Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 26.06.2026 закінчено підготовку справи №240/401/26 до касаційного розгляду та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.
Як вбачається з вищевказаної ухвали Верховного Суду від 22.05.2026 необхідність передачі справи №240/401/26 на розгляд об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду мотивована тим, що колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав та судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду по-різному застосовують норми статті 7 та статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України в частині застосування положень Постанови №481 для обрахунку розміру грошового забезпечення військовослужбовців, із якого, у тому числі, проводить обрахунок розміру пенсії колишніх військовослужбовців, внаслідок чого очевидною є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики з означеного питання.
Так, колегія суддів зазначила, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, яка входить до складу судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян, що спеціалізується на розгляді справ, зокрема, пов`язаних з проходженням публічної служби, сформував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах у постанові від 24.06.2025 у справі №420/5584/24, у силу яких подальше скасування судом пункту 2 Постанови №481 про внесення змін до пункту 4 Постанови №704 не впливає на оцінку дій відповідача щодо обрахунку виплат грошового забезпечення із застосуванням чинної на той час (у період з 20.05.2023 по 18.06.2025) редакції Постанови №704.
Постановою Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 17.02.2026 у справі №520/5814/24 сформульовано правовий висновок про те, що до правовідносин, пов`язаних із оформленням та направленням до органу Пенсійного фонду України довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії позивача, визначеного на 01.01.2024 відповідно до Постанови №704, під час обчислення розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням має застосовуватися пункт 4 Постанови № 704 в первісній редакції, яка передбачала використання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, а не редакція, змінена Постановою №481, якою визначено фіксовану розрахункову величину 1762,00 грн.
З урахуванням наведеного, мають місце різні підходи палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування пункту 4 постанови №704 зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481, у період чинності згаданої постанови з 20.05.2023 по 18.06.2025.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду - до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції.
Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи викладене, колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає за необхідне зупинити апеляційне провадження у цій справі до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №240/401/26.
Керуючись ст.ст.236, 241, 243, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
УХВАЛИВ:
Зупинити апеляційне провадження у справі №160/17658/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії до набрання законної сили судовим рішенням касаційної інстанції у справі №240/401/26.
Копію ухвали про зупинення апеляційного провадження надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання (29.07.2026) відповідно до ч. 2 cт. 325 КАС України та може бути оскаржена у касаційному порядку в строк, визначений cт. 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак