ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
28 липня 2026 року м. Дніпро справа № 280/9845/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач),
суддів: Малиш Н.І., Кругового О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 р. (суддя Сіпака А.В) в адміністративній справі №280/9845/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Запорізькій області щодо не нарахування та невиплати йому компенсації втрати доходу згідно Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів №159 від 21 лютого 2001 р. у зв`язку з несвоєчасною сплатою індексації грошового забезпечення;
- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Запорізькій області здійснити йому нарахування та виплату йому за несвоєчасну виплату індексації грошового забезпечення компенсацію втрати частини доходу за період з 01 червня 2016 р. по 19 вересня 2025 р. - день фактичної виплати індексації грошового забезпечення згідно Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати", затвердженого постановою Кабінету Міністрів №159 від 21 лютого 2001 р.
В обґрунтування позовних вимог вказав, що проходив службу у Головному управлінні Національної поліції в Запорізькій області. На виконання рішення суду у справі №280/1988/25, відповідачем 19 вересня 2025 р. була виплачена йому індексація грошового забезпечення. На його вимогу здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації, відповідач протиправно відмовив.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 р., ухваленим за результатами розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
У поданій апеляційній скарзі Головне управління Національної поліції в Запорізькій області просить скасувати рішення суду першої інстанції в повному обсязі та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що Верховний Суд у постанові від 11 липня 2017 р. у справі № 2а-1102/09/2670 вказав, що коли суми нараховуються за
рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду. На виконання рішення суду у справі №280/1988/25, яке набрало законної сили 19 серпня 2025 р., Головне управління Національної поліції в Запорізькій області 19 вересня 2025 р. нарахувало та виплатило ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у розмірі 2801,65 грн. Спірним може бути визначено період з 19 серпня 2025 р. по 18 вересня 2025 р. - день, що передує дню фактичної виплати. Також вказано, що відсутні порушення строків виплати доходу позивачу з вини Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, тому відсутні підстави для нарахування та виплати йому компенсації.
В письмовому відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив обґрунтовує тим, що за правовими висновками Верховного Суду, право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати, особа набуває незалежно від того, чи були такі доходи попередньо нараховані. Право на компенсацію не ставиться у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку та виникає тоді, коли грошовий дохід особи з вини роботодавця не нараховувався та виплачувався своєчасно, і через це особа зазнала втрат.
Розгляд апеляційної скарги здійснено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, як це передбачено статтею 311 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом першої інстанції встановлено наступні обставини у справі.
ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України та наказом ГУНП в Запорізькій області № 473 о/с від 26 вересня 2017 р. був звільнений зі служби. На виконання рішення суду у справі №280/1988/25, відповідачем 19 вересня 2025 р. здійснено виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період 01 червня 2016 р. по 27 вересня 2017р. в розмірі 2801,65 грн. 15 жовтня 2025 р. позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати та виплатити йому компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати індексації за весь час затримки. 24 жовтня 2025 р. відповідач листом № 221-Ж/05/12-2025 відмовив позивачу у виплаті компенсації.
Не погодившись із даною відмовою, ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом.
Задовольняючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки відповідачем не було своєчасно виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 р. по 27 вересня 2017 р., то він має право на отримання компенсації відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 р.
Здійснюючи перевірку оскарженого рішення суду першої інстанції, колегія суддів керується приписами статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Перевірка оскарженого рішення суду першої інстанції здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги, як це передбачено статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України.
Статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» №2050-III від 19 жовтня 2000 р. (далі - Закон №2050-III) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21 лютого 2001 р. (далі - Порядок № 159) визначено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, сума індексації грошових доходів.
Використане у статті 3 Закону №2050-III формулювання, що компенсація обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення (постанови Верховного Суду від 17 листопада 2021 р. у справі №460/4188/20, від 27 липня 2022 р. у справі №460/783/20, від 11 травня 2023 р. у справі №460/786/20, від 22 травня 2025 р. у справі №160/19149/23).
В апеляційній скарзі відповідач посилається на висновки Верховного Суду, викладенні в постанові від 11 липня 2017 р. у справі № 2а-1102/09/2670 стосовно того, що коли суми нараховуються за рішенням суду, то підстава для виплати компенсації виникає у зв`язку з несвоєчасним виконанням рішення суду.
З цього приводу слід зазначити, що постановою Верховного Суду від 11 лютого 2021р. у справі №1540/3742/18 вказано, що право на компенсацію втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків виплати грошових доходів, особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені. Право на компенсацію не ставиться у залежність від порядку виплати доходу - у добровільному чи судовому порядку та виникає тоді, коли грошовий дохід особи з вини роботодавця не нараховувався та виплачувався своєчасно, і через це особа зазнала втрат.
Отже, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апеляційної скарги відносно того, що період нарахування позивачу компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації, залежить від дати набрання законної сили рішенням суду у справі №280/1988/25, яким було зобов`язано відповідача нарахувати і виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період 01 червня 2016 р. по 27 вересня 2017 р.
Оскільки відповідачем своєчасно не було здійснено нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 червня 2016 р. по 27 вересня 2017 р., то суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що він має право на отримання компенсації відповідно до Закону №2050-III та Порядку № 159 за період з 01 червня 2016 р. по 19 вересня 2025 р. - день фактичної виплати.
Оскільки доводи апеляційної скарги висновки суду першої інстанції на спростовують, відсутні підстави для скасування ухваленого ним рішення, передбачені статтею 317 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Запорізькій області - залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09 січня 2026 р. в адміністративній справі №280/9845/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 28 липня 2026 р. і касаційному оскарженню не підлягає відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий - суддя А.В. Шлай
суддя Н.І. Малиш
суддя О.О. Круговий