ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
29 липня 2026 року м. Дніпро справа № 160/27426/25
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року (суддя 1-ї інстанції Озерянська С.І.) в адміністративній справі №160/27426/25 за позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
ВСТАНОВИВ:
23.09.2025 Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення, прийняте заступником начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області, за №244/4-1128 від 02 вересня 2025 року про стягнення коштів з рахунків/ електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу з Інгульської шахти Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат".
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що оскаржуваним рішенням №244/4-1128 від 02 вересня 2025 року вирішено здійснити погашення усієї суми податкового боргу ДП "СхідГЗК" відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України. Позивач зауважує, що в оскаржуваному рішенні відповідачем не вказано відомостей про податковий борг, який не сплачений ДП "СхідГЗК" більш ніж 90 днів. Також, з оскаржуваного рішення не вбачається, що на час його прийняття контролюючим органом встановлено відсутність зобов`язань держави щодо повернення платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань. Позивач зазначає, що оскаржуване рішення №244/4-1128 від 02 вересня 2025 року не містить розміру податкового боргу, який підлягає стягненню, період його виникнення, що свідчить про необґрунтованість прийнятого рішення.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року позов задоволено.
Відповідачем на вказане рішення суду подана апеляційна скарга, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В апеляційній скарзі скаржник зазначає, що суд першої інстанції при розгляді справи неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. Так приписами ПК України не встановлено спеціальних вимог до форми чи обов`язкових реквізитів такого рішення, а також не передбачено складання до нього будь-яких додатків чи окремих документів у вигляді детального розрахунку податкового боргу. На відміну від податкової вимоги (ст.59 ПК України), для якої законодавством прямо передбачено зміст та обов`язкові реквізити, у випадку рішень, прийнятих на підставі статті 95.5 ПК України. Спірне рішення керівника контролюючого органу №244/4-1128 від 02 вересня 2025 прийнято на підставі ст. 95.5 ПК України та стосується не всієї суми податкового боргу, а виключно сум податкових зобов`язань, самостійно задекларованих у податкових деклараціях, щодо яких минув строк у 90 календарних днів з дня граничного терміну їх сплати. Згідно розрахунку сум заборгованості, сума податкового боргу, що підлягає стягненню за рішенням №244/4-1128 від 02 вересня 2025 складає 223 442,95 грн.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить відмовити у її задоволенні. У відзиві зазначено, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення, а доводи відповідача, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України щодо грошових зобов`язань визначених платником податків у податкових деклараціях та стосовно сплати яких минув термін 90 календарних дні не підтверджуються змістом вказаного рішення, оскільки воно містить лише посилання на вказану норму Податкового кодексу України та зазначене відповідачем з його змісту не вбачається.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів п.3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що, що Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" зареєстроване у встановленому порядку як юридична особа за ідентифікаційним кодом 14309787, про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вчинено запис про державну реєстрацію №100225107[телефон приховано].
Основним видом підприємницької діяльності є 07.21 Добування уранових і торієвих руд.
Відповідно до частини ІІ пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України, заступником начальника Головного управління ДПС у Кіровоградській області прийнято рішення від 02.09.2025 року за № 244/4-1128 про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу позивача.
Позивач не погоджується із рішенням про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу звернувся до суду із цим позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку про його обґрунтованість.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову з наступних підстав.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (далі ПК України), платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України передбачено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.
У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.
Форма рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу затверджена наказом Державної податкової служби України від 06.12.2019 №199 «Про затвердження примірних форм рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу; журналу реєстрації рішень, прийнятих відповідно до статті 95 Податкового кодексу України».
Затверджена форма рішення про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу не передбачає зазначення конкретної суми стягнення податкового боргу.
Так Верховним Судом в постанові від 17.06.2021 у справі №440/4736/19 сформульовано правовий висновок щодо правових наслідків відсутності суми податкового боргу в рішенні про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.
Верховний Суд у рішенні виснував, що відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України рішення контролюючого органу є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи, а посилання контролюючого органу на наказ, яким затверджена примірна форма рішення не є нормативно-правовим актом, що не спростовує необхідність чіткого і зрозумілого формулювання такого рішення в частині визначення джерела, за рахунок коштів якого буде здійснено погашення податкового боргу, а також конкретної суми, яка підлягає стягненню, та підстави виникнення цього податкового боргу.
Необхідність зазначення суми податкового боргу, а також підстав його виникнення пов`язана, із тим, що у такий спосіб (шляхом самостійного прийняття рішення керівником контролюючого органу) можливе погашення лише податкового боргу, який виник внаслідок несплати грошового зобов`язання та/або пені, визначеного платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки.
Відповідно, у спорах щодо правомірності прийнятих відповідно до пункту 95.5 статті 95 ПК України рішень предметом доказування є дотримання контролюючим органом обов`язкових умов, про які вже зазначалося, в тому числі й щодо розміру податкового боргу, підстав його виникнення, сплив 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати самостійно задекларованих грошових зобов`язань та/або пені.
Аналогічні підходи до правозастосування пункту 95.5 статті 95 ПК України знайшли відображення у постановах Верховного Суду від 16.01.2025 у справі №280/27/22, від 18.02.2025 у справі №440/8447/23, від 27.02.2025 у справі №380/26982/23.
У цих постановах Верховний Суд також зазначив, що принцип правової визначеності як загальний правовий принцип поширюється, в тому числі на етап правозастосування. Органи державної влади повинні дотримуватися цього принципу та забезпечувати правову передбачуваність прийнятих ними рішень, що досягається, зокрема чіткістю визначення правового стану особи, якої стосується індивідуальний акт.
Як свідчать встановлені обставини справи, відповідачем прийнято рішення від 02.09.2025 року за № 244/4-1128 відповідно до частини ІІ пункту 95.5 статті 95 Податкового кодексу України про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей у рахунок погашення податкового боргу позивача.
Так, дійсно форма цього рішення не передбачає зазначення конкретної суми стягнення податкового боргу.
Проте колегія суддів з`ясувала, що спірне рішення контролюючого органу не містить суми боргу та посилань на розрахунок суми боргу з визначеної суми податкового боргу, що стягується.
Апеляційний суд наголошує, що можливість застосування контролюючим органом до платника податків положень пункту 95.5 статті 95 ПК України стосується конкретно визначеного податкового боргу (з урахуванням конкретної суми такого боргу).
Оскільки доказів того, що рішення містить розрахунок суми що стягується, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що спірне рішення містить суттєвий недолік, який свідчить про невідповідність такого рішення вимогам ч.2 ст.2 КАС України.
Відтак, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області залишити без задовольнити.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 березня 2026 року в адміністративній справі №160/27426/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Повне судове рішення складено 29 липня 2026 року.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак