ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/15175/20 Суддя (судді) першої інстанції: Гаврилко С.Є.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Оксененка О.М.,
суддів: Говоруна О.В.,
Попової О.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2020 року № [номер приховано], яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у сумі 139088,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем протиправно застосовано санкції за невиконання позивачем податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві від 12 лютого 2020 року № [номер приховано] щодо виправлення помилок під час зазначення обов`язкових реквізитів податкових накладних протягом граничного строку, передбаченого статтею 120-1пунктом 120-1.3 абзацом другим Податкового кодексу України.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 січня 2026 року позовні вимоги - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 25 березня 2020 року № [номер приховано].
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскільки згідно із статтею 120-1пунктом 120-1.1 ПК України платниками податку на додану вартість порушено граничний строк для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), та таке порушення тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів.
Згідно п.3 частини першої ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) також у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 19 листопада 2019 року по 09 грудня 2019 року посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві проведено документальну планову виїзну документальну перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2018, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2018, за результатами якої 16 грудня 2019 року складено акт за № 796/26-15-42-04-30/2161914454.
Актом перевірки з питань, що оскаржуються позивачем, зафіксовано, зокрема, порушення позивачем: пункту 198.5 статті 198, пункту 189.1 статті 189, статті 200 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 278175 грн, у тому числі: за січень 2017 року в сумі 2349 грн, лютий 2017 року в сумі 19051 грн, березень 2017 року в сумі 3130 грн, квітень 2017 року в сумі 12487 грн, травень 2017 року в сумі 27580 грн, червень 2017 року в сумі 9428 грн, липень 2017 року в сумі 34712 грн, серпень 2017 року в сумі 15845 грн, вересень 2017 року в сумі 22274 грн, жовтень 2017 року в сумі 2752 грн, листопад 2017 року в сумі 15455 грн, грудень 2017 року в сумі 3160 грн, січень 2018 року в сумі 8818 грн, лютий 2018 року в сумі 18644 грн, березень 2018 року в сумі 15180 грн, квітень 2018 року в сумі 4888 грн, травень 2018 року в сумі 7567 грн, червень 2018 року в сумі 4883 грн, липень 2018 року в сумі 11085 грн, серпень 2018 року в сумі 8115 грн, вересень 2018 року в сумі 5345 грн, жовтень 2018 року в сумі 4888 грн, листопад 2018 року в сумі 9728 грн, грудень 2018 року в сумі 10811 грн. Також встановлено порушення позивачем: пункту 198.5 статті 198, пункту 201.10 статті 201 ПК України, не виписано та не зареєстровано податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних за 2017 - 2018 року на загальну суму податку на додану вартість 278176,84 грн, в тому числі за: січень 2017 року в сумі 2349 грн, лютий 2017 року в сумі 19051 грн, березень 2017 року в сумі 3130 грн, квітень 2017 року в сумі 12487 грн, травень 2017 року в сумі 27580 грн, червень 2017 року в сумі 9428 грн, липень 2017 року в сумі 34712 грн, серпень 2017 року в сумі 15845 грн, вересень 2017 року в сумі 22274 грн, жовтень 2017 року в сумі 2752 грн, листопад 2017 року в сумі 15455 грн, грудень 2017 року в сумі 3160 грн, січень 2018 року в сумі 8818 грн, лютий 2018 року в сумі 18644 грн, березень 2018 року в сумі 15180 грн, квітень 2018 року в сумі 4888 грн, травень 2018 року в сумі 7567 грн, червень 2018 року в сумі 4883 грн, липень 2018 року в сумі 11085 грн, серпень 2018 року в сумі 8115 грн, вересень 2018 року в сумі 5345 грн, жовтень 2018 року в сумі 4888 грн, листопад 2018 року в сумі 9728 грн, грудень 2018 року в сумі 10811 грн.
У зв`язку із зазначеними порушеннями на підставі акта перевірки від 16 грудня 2019 року за № 796/26-15-42-04-30/2161914454 - 12 лютого 2020 року Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкові повідомлення-рішення:
- № [номер приховано] про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість на 347718,75 грн, у тому числі: 278175 грн - за податковими зобов`язаннями та 69543,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;
- № [номер приховано] про застосування штрафу на підставі статті 1201 ПК України в сумі 139088 грн.
Не погодившись із рішенням контролюючого органу, у тому числі, й за №[номер приховано] від 12 лютого 2020 року, позивач 24 лютого 2020 року звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із відповідним позовом.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2021 року, що ухвалене у справі № 640/6918/20 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12 лютого 2020 року № [номер приховано] та № [номер приховано].
Також, 25 березня 2020 року на підставі того ж акта перевірки від 16 грудня 2019 року за № 796/26-15-42-04-30/2161914454, відповідачем 25 березня 2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення № [номер приховано], яким до позивача застосовано штраф у розмірі 139088 грн у зв`язку із відсутністю реєстрації протягом граничного строку передбаченого статтею 120-1 пунктом 120-1.1 абзацом 2 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування на суму 278176 грн, після отримання податкового повідомлення-рішення № [номер приховано] від 12 лютого 2020 року.
Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки для ухвалення відповідного рішення контролюючого органу із встановленням відсутності реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 120-1 пунктом 120-1.2 абзацом 2 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування після отримання відповідного податкового повідомлення-рішення є необхідним проведення відповідної перевірки за результатами якої буде встановлене таке порушення, а рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2021 року, що ухвалене у справі №640/6918/20 визнано протиправним та скасовано, зокрема, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12 лютого 2020 року № [номер приховано], тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Відповідно до статті 54 пункту 54.3 підпункту 54.3.3 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема: згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до статті 120-1 пункту 120-1.1 ПК України, порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу.
Відповідно до статті 120-1 пункту 120-1.2 ПК України, відсутність реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою), що зазначена у податковому повідомленні - рішенні, складеному за результатами перевірки контролюючого органу, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної у такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено.
У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних згідно з пунктом 201.16 статті 201 цього Кодексу штрафні санкції, передбачені цим пунктом, не застосовуються на період зупинення такої реєстрації до прийняття відповідного рішення щодо відновлення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 цього Кодексу.
Відсутність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, після спливу 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, - тягне за собою накладення на платника податку штрафу в розмірі 50 відсотків суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зазначеної в такій податковій накладній та/або розрахунку коригування до податкової накладної або від суми податку на додану вартість, нарахованого за операцією з постачання товарів/послуг, якщо податкову накладну на таку операцію не складено. У разі реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної, зазначених в абзаці першому цього пункту, протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання платником податку податкового повідомлення-рішення, штрафні санкції, передбачені абзацом другим цього пункту та пунктом 120-1.1 цієї статті, не застосовуються.
Як свідчать матеріали справи, 25 березня 2020 року на підставі того ж акта перевірки від 16 грудня 2019 року за № 796/26-15-42-04-30/2161914454, відповідачем 25 березня 2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення № [номер приховано], яким до позивача застосовано штраф у розмірі 139088 грн у зв`язку із відсутністю реєстрації протягом граничного строку передбаченого статтею 120-1 пунктом 120-1.1 абзацом 2 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування на суму 278176 грн, після отримання податкового повідомлення-рішення № [номер приховано] від 12 лютого 2020 року.
Тобто, позивач притягнутий до відповідальності у зв`язку з невиконанням позивачем попереднього податкового повідомлення-рішення від 12 лютого 2020 року за № [номер приховано].
У силу вимог статті 75 пункту 75.1 підпунктом 75.1.1 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального. Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Згідно статті 58 пункту 58.1 абзацу 5 ПК України, податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов`язання та/або зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, або заниження чи завищення суми податкових зобов`язань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов`язань платника податків; суму грошового зобов`язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного бюджетного відшкодування та/або зменшення від`ємного значення результатів господарської діяльності або від`ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов`язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про необхідність складення та реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування до неї або про необхідність виправлення помилок, допущених під час зазначення реквізитів податкової накладної, у випадках, передбачених цим Кодексом; попередження про наслідки несплати грошового зобов`язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.
Таким чином, законодавцем встановлено, що своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних може бути предметом лише камеральної перевірки.
Однак, як вірно відзначено судом першої існтанції, спірне рішення було прийняте відповідачем саме за результатами документальної планової виїзної перевірки.
Відтак, відповідач, здійснюючи дослідження питання відсутності реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 120-1 пунктом 120-1.2 абзацом 2 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування після отримання податкового повідомлення-рішення від 12 лютого 2020 року за № [номер приховано], вийшов за межі предмету документальної (планової або позапланової; виїзної або невиїзної) перевірки, у зв`язку з чим прийняті за результатами такої перевірки податкові повідомлення-рішення щодо застосування штрафу є протиправними.
Разом з тим, акт перевірки був реалізований відповідачем, шляхом ухвалення податкових повідомлень-рішень, зокрема, від 12 лютого 2020 року за №№ [номер приховано] та [номер приховано], які в свою чергу були предметом дослідження у справі № 640/6918/20.
Таким чином, для ухвалення відповідного рішення контролюючого органу із встановленням відсутності реєстрації протягом граничного строку, передбаченого статтею 120-1 пунктом 120-1.2 абзацом 2 ПК України податкових накладних/розрахунків коригування після отримання відповідного податкового повідомлення-рішення є необхідним проведення відповідної перевірки за результатами якої буде встановлене таке порушення.
Ращом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 жовтня 2021 року у справі № 640/6918/20 позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.
Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 12 лютого 2020 року № [номер приховано] та № [номер приховано].
Згідно з частиною четвертою статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, враховуючи факт скасування у судовому порядку податкового повідомлення-рішення від 12 лютого 2020 року № [номер приховано], на підставі якого позивач притягнутий до відповідальності шляхом винесення спірного рішення від 25 березня 2020 року № [номер приховано], наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на висновки суду, викладені в оскаржуваному судовому рішенні.
За таких обставин, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, і доводи апелянта, викладені у скарзі, не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до неправильного вирішення справи.
Отже при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,
УХВАЛИВ :
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві - залишити без задоволення.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 січня 2026 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню, відповідно до п. 2 частини п`ятої ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.М. Оксененко
Судді О.В. Говорун
О.Г. Попова