Справа № 307/2208/17
П О С Т А Н О В А
Іменем України
21 липня 2026 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
Головуючого - судді Фазикош Г. В.
суддів Собослой Г.Г., Мацунича М. В.
з участю секретаря Савинець В. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Розман Сергій Юрійович, на рішення Тячівського районного суду від 21 квітня 2023 року, ухвалене суддею Бобрушко В.І., по справі за позовом ОСОБА_2 до Нересницької сільської ради, Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації нерухомого майна, скасування кадастрового номеру нерухомого майна,-
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до Ганичівської сільської ради, правонаступником якої є Нересницька сільська рада Тячівського району Закарпатської області, Головного Управління Держгеокадастру в Закарпатській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання протиправним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, скасування державної реєстрації нерухомого майна, скасування кадастрового номеру нерухомого майна.
Просила визнати незаконним та скасувати рішення 9-ої сесії 7-го скликання Ганичівської сільської ради від 27.06.2017 року №294, згідно якого затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1259 га, яка розташована АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та передано у власність останній земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1259 га, яка розташована АДРЕСА_1 .
Скасувати у державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,1259 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0048, яка розташована в АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Скасувати кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0048 земельної ділянки, площею 0,1259 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Вимоги мотивовані тим, що починаючи з 2001 року вона постійно проживає по АДРЕСА_1 . З 1998 року в її користуванні, а також у користуванні її чоловіка - ОСОБА_5 , перебувала земельна ділянка, площею 0,07 га, по АДРЕСА_1 , яка використовувалася для будівництва та обслуговування житлового будинку, як присадибна земельна ділянка. ІНФОРМАЦІЯ_1 її чоловік помер.
Зазначала, що рішенням другої сесії двадцять третього скликання Ганичівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 23 травня 1998 року ОСОБА_5 було передано у приватну власність земельну ділянку, площею 0,07 га, по АДРЕСА_2 (на сьогоднішній день - АДРЕСА_1 для будівництва житлового будинку.
Згідно з державним актом на право приватної власності на землю від 8 квітня 2001 року їй було передано у власність земельну ділянку, площею 0,07 га, по АДРЕСА_2 (на сьогоднішній день АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку. Однак рішенням Тячівського районного суду Закарпатської області від 19 листопада 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Закарпатської області від 16 травня 2013 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до неї, Ганичівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області, третя особа - управління Держкомзему у Тячівському районі Закарпатської області, про скасування державного акта на право приватної власності на землю та зобов`язання знести огорожу визнано незаконним та скасовано державний акт на право приватної власності на землю, виданий на підставі рішення Ганичівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 23 травня 1998 року на ім`я ОСОБА_6 .
Підставою для скасування державного акту на землю послужили ті обставини, що при виготовленні державного акту на право приватної власності на землю було порушено норми діючого законодавства, оскільки вона із заявою про передачу їй у приватну власність земельної ділянки не зверталася, рішення про передачу у власність земельної ділянки, на підставі якого видавався державний акт, надавалося її чоловікові ОСОБА_5 а не їй, державний акт виданий з технічними помилками у частині визначення меж. Суд апеляційної інстанції при розгляді справи також зазначив, що державний акт виготовлений з технічними помилками, внаслідок чого ОСОБА_1 не може оформити своє право на суміжну з нею земельну ділянку. Оскільки виданий на її ім`я державний акт на право приватної власності на землю було визнано недійсним та рішення суду про це набуло законної сили, вона вирішила заново оформити право власності на земельну ділянку, площею 0,07 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, для чого зверталася до Ганичівської сільської ради з заявами про надання дозволу на виготовлення проекту відводу зазначеної земельної ділянки у власність.
Вказувала на те, що вона неодноразово зверталась до Ганичівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області із заявою про надання дозволу на виготовлення проекту відводу земельної ділянки, площею 0,07 га, по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, однак у вирішенні даної заяви було відмовлено у зв`язку з тим, що на той час виданий на її ім`я державний акт на право власності на землю від 8 квітня 2001 року не був скасований. Крім того, їй також було відмовлено з тих мотивів, що фактичні межі земельної ділянки накладаються на межі сусідньої земельної ділянки ОСОБА_1 .
Згодом їй стало відомо, що рішенням чотирнадцятої сесії шостого скликання Ганичівської сільської ради Тячівського району Закарпатської області від 27 вересня 2013 року № 818 ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту відведення у власність земельної ділянки, площею 0,1259 га, розташованої по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.
У червні 2014 року ОСОБА_2 звернулася до Тячівського районного суду Закарпатської області з позовом до Ганичівської сільської ради, ОСОБА_1 про скасування рішень та зобов`язання вчинити певні дії.
У цивільній справі №307/2325/14-ц (провадження 2/307/11/16) нею заявлені позовні вимоги про визнання незаконними та скасування рішення 14-ої сесії 6-го скликання Ганичівської сільської ради від 27.09.2013 року №818 про надання ОСОБА_1 , мешканці АДРЕСА_1 дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею 0,1259 га, розташованої по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, рішення 14-ої сесії 6-го скликання Ганичівської сільської ради від 04.11.2013 року №854 «Про затвердження акту комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та розвитку села», рішення 13-ої сесії 6-го скликання Ганичівської сільської ради від 26.06.2013 року про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відводу земельної ділянки, площею 0,07 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 та зобов`язання відповідача Ганичівську сільську раду Тячівського району Закарпатської області розглянути на черговій сесії питання про надання їй ОСОБА_2 , дозволу на розробку проекту відведення щодо надання у власність земельної ділянки площею 0,07 га, розташованої по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку.
Рішенням Тячівського районного суду від 29.09.2016 року у задоволенні позову відмовлено. Зазначене рішення нею оскаржено у апеляційному порядку.
Крім цього, у липні 2016 року вона звернулася до Тячівського районного суду з позовом до Ганичівської сільської ради, ОСОБА_7 про скасування рішень та зобов`язання вчинити дії.
У цивільній справі №307/1916/16-ц нею заявлені позовні вимоги про визнання незаконним та скасування рішення 22-ої сесії 6-го скликання (друге пленарне засідання) Ганичівської сільської ради від 26 червня 2015 року №1242, згідно якого було надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, мешканці АДРЕСА_1 ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 , площею 0,0400 га та зобов`язання відповідача - Ганичівську сільську раду Тячівського району Закарпатської області розглянути на черговій сесії питання про надання позивачці ОСОБА_2 , мешканці АДРЕСА_1 , дозволу на розробку проекту відведення щодо надання у власність земельної ділянки площею 0,07 га, розташованої по АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку.
Рішенням Тячівського районного суду від 29.09.2016 року у задоволенні її позовних вимог відмовлено, зазначене рішення оскаржено нею у апеляційному порядку, а відтак, не набуло законної сили. Заходи забезпечення продовжують діяти.
Однак, ухвалою Тячівського районного суду від 13.06.2014 року у цивільній справі №307/2325/14-ц у порядку забезпечення позову було заборонено вчинення будь-яких дій щодо оформлення, погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,1259 га, розташованої по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку на ім`я ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , та заборонено реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 0,1259 га, розташовану по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку на ім`я ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 до набрання рішенням суду у даній цивільній справі законної сили. Ухвалу було надіслано судом, в тому числі і до Ганичівської сільської ради.
Всупереч ухвалі Тячівського районного суду від 13.06.2014 року про забезпечення позову відповідач Ганичівська сільська рада своїм рішенням від 27.06.2017 року №294 затвердила проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1259 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1259 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0048, яка розташована в АДРЕСА_1 .
Поряд з цим, рішенням 9-ої сесії 7-го скликання Ганичівської сільської ради від 27.06.2017 року за №294 було затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1259 га, яка розташована в АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1259 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0048, яка розташована в АДРЕСА_1 . Вважає, що рішення 9-ої сесії 7-го скликання Ганичівської сільської ради від 27.06.2017 року №294 є незаконним і підлягає скасуванню, виходячи з наступних підстав.
Рішенням Тячівського районного суду від 29.09.2017 року її позовні вимоги задоволені повністю. Зазначене рішення оскаржено відповідачем Ганичівською сільською радою у апеляційному порядку. Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 24.07.2018 р. апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
Постановою апеляційного суду Закарпатської області від 27.11.2017 апеляційну скаргу задоволено частково, рішення суду першої інстанції в частині скасування рішень Ганичівської сільської ради - скасовано, визнано незаконними та скасовано рішення 14 сесії 6 - го скликання Ганичівської сільської ради Тячівського району від 27.09.2013 р. №818 про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ; рішення 14 сесії 6 - го скликання Ганичівської сільської ради Тячівського району від 04.11.2013 р. №854 «Про затвердження акту комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та розвитку села» щодо земельного спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; рішення 13 сесії 6 - го скликання Ганичівської сільської ради Тячівського району від 26.06.2013 р. про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 .
Факт користування ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,07 га по АДРЕСА_1 стверджується належними і допустимими доказами, які містяться у матеріалах цивільної справи, а саме: згідно записів по господарських книгах виконкому Ганичівської сільської ради за дворогосподарством по АДРЕСА_1 /а рахується земельна ділянка площею 0,07 га., обліковою карткою об`єкта по господарського обліку на 2011-2015 роки Ганичівської сільської ради.
Відповідно до листа державної інспекції сільського господарства у Закарпатській області від 10.09.2014 року за №04/К-557 за результатами обстеження земельної ділянки площею 0,07 га за адресою АДРЕСА_1 /а встановлено, що дана земельна ділянка зі сторони земель суміжного землекористувача ОСОБА_1 обгороджена залізобетонною огорожею (сталева сітка та бетонні стовпчики), при здійсненні топографо-геодезичних робіт щодо обмірів земельної ділянки суміжного землекористувача ОСОБА_1 землевпорядною організацією було включено частину земельної ділянки. Тобто, площа земельної ділянки ОСОБА_1 не відповідає фактичним межам землекористування та збільшена за рахунок земельної ділянки, що перебувала у її користуванні. Факт визнання недійсними і скасування зазначеного державного акту у судовому порядку жодним чином не спростовує факт, що її користуванні знаходилася земельна ділянка саме площею 0,07 га, оскільки державний акт був скасований не з підстав порушення права ОСОБА_1 на землекористування, а внаслідок того, що рішення сільської ради, яке послужило підставою для видачі державного акту, видавалося на ім`я її чоловіка ОСОБА_5 , а не на її ім`я та у зв`язку з допущенням технічної помилки при виготовленні державного акту - неправильним зазначенням опису меж земельної ділянки у державному акті, у зв`язку з чим суміжні землекористувачі, в том числі ОСОБА_1 не мали змоги оформити правовстановлюючі документи на власні земельні ділянки. А саме, у державному акті було зазначено наступний опис меж земельної ділянки: від А до Б - землі загального користування ( АДРЕСА_2 ), від Б до В - землі ОСОБА_8 , від В до Г - землі під водою (струмок), від Г до А - землі ОСОБА_1 , хоча виходячи з фактичного розташування земельної ділянки опис меж повинен зазначатися іншим чином: від А до Б - землі ОСОБА_1 , від Б до В - землі загального користування ( АДРЕСА_2 ), від В до Г - землі ОСОБА_8 , від Г до А - землі під водою (струмок). Згідно кадастрової справи по виготовленню державного акту на право приватно власності на землю, зокрема плану земельної ділянки, опис меж земельної ділянки площею 0,07 га по АДРЕСА_3 ) зазначений правильно: від А до Б - землі ОСОБА_1 , від Б. до В - землі загального користування ( АДРЕСА_2 ), від В до Г - землі ОСОБА_8 , від Г до А - землі під водою (струмок).
Факт наявності технічної помилки при виготовленні державного акту на право власності на землю стверджується також листом управління Держкомзему у м. Тячів і Тячівському районі від 14.06.2012 року за №193. Дані обставини доводять, що визнання недійсним виданого на її ім`я державного акту на право власності на землю мало місце саме через технічну помилку.
На даний час, відповідачкою ОСОБА_1 виготовлено план земельної ділянки по АДРЕСА_1 , згідно якого площа її земельної ділянки складає 0,1259 га, а її земельної ділянки - лише близько 0,04 га, внаслідок чого її земельна ділянка згідно вказаного плану не межує зі струмком, а з боку струмка межує з земельною ділянкою ОСОБА_1 . З даного плану чітко вбачається, що при здійсненні топографо-геодезичних робіт щодо обмірів земельної ділянки ОСОБА_1 землевпорядною організацією було включено частину земельної ділянки по АДРЕСА_1 , що знаходиться у її користуванні, тобто площа земельної ділянки ОСОБА_1 не відповідає фактичним межам землекористування та збільшена за рахунок земельної ділянки, що перебувала в її користуванні. Крім цього, на користованій нею земельній ділянці зі сторони струмка знаходиться об`єкт нерухомого майна - будівля погребу, яка показана як надвірна споруда у технічному паспорті на житловий будинок по АДРЕСА_1 , тобто є частиною належного їй домоволодіння. Вказаний погріб не є власністю відповідачки ОСОБА_1 , що підтверджується матеріалами інвентарної справи на житловий будинок по АДРЕСА_1 , згідно яких до переліку будівель і споруд вказаного домоволодіння погріб не відноситься.
Представник позивача зазначає, що виходячи з наведеного рішення 9-ої сесії 7-го скликання Ганичівської сільської ради від 27.06.2017 року №294 прийнято з порушенням її прав на користування земельною ділянкою, оскільки при здійсненні обмірів земельної ділянки ОСОБА_1 землевпорядною організацією було включено частину земельної ділянки, що знаходиться у її користуванні, а тому площа земельної ділянки ОСОБА_1 не відповідає фактичним межам землекористування та збільшена за рахунок земельної ділянки, що перебувала у її користуванні, а відтак вказане рішення прийнято всупереч вимогам ч.5 ст. 116, ст.. 141-143 ЗК України з порушенням її прав у сфері землекористування.
02 липня 2018 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог де зазначив, що відповідно до рішення апеляційного суду Закарпатської області від 27 листопада 2017 року та рішення Тячівського районного суду від 29 вересня 2016 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання незаконними та скасування рішень Ганичівської сільської ради Тячівського району скасовано, позовні вимоги в цій частині задоволено, визнано незаконними та скасовано рішення чотирнадцятої сесії 6-го скликання Ганичівської сільської ради Тячівського району від 27.09.2013 року за №818 про надання ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0.1259 га в АДРЕСА_1 ; рішення чотирнадцятої сесії 6-го скликання Ганичівської сільської ради від 04.11.2013 р. №854 «Про затвердження акту комісії з питань агропромислового комплексу, земельних ресурсів та розвитку села» щодо земельного спору між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; рішення тринадцятої сесії 6-го скликання Ганичівської сільської ради від 26.06.2013 р. про відмову ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 ; решту рішення залишено без змін. (Т.1 а.с. 200-201).
У заяві представник позивача посилається на те, що постановою Верховного Суду від 12 квітня 2018 року рішення апеляційного суду Закарпатської області від 27 листопада 2017 року залишено без змін. Зазначеними рішеннями судів встановлено, що позивач ОСОБА_2 є користувачем земельної ділянки, площею 0,07 га. по АДРЕСА_1 , факт накладання земельної ділянки ОСОБА_1 як суміжного землекористувача установлений і доведений, рішення Ганичівської сільської ради про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 0,1259 га, а також решта оспорених рішень як похідних, порушують земельні права ОСОБА_2 . Таким чином, факт наявності права ОСОБА_2 на земельну ділянку, площею 0,07 га. по АДРЕСА_1 , незаконність рішення Ганичівської сільської ради про надання ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 0,1259 га, та порушення цим рішенням земельних прав ОСОБА_2 , будучи встановленням рішенням суду, яке набуло законної сили, не підлягає доказуванню у даній цивільній справі.
Остаточно позивач просив :
- визнати незаконним та скасувати рішення 9-ої сесії 7-го скликання Ганичівської сільської ради від 27.06.2017 року №294, згідно якого затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1259 га, яка розташована АДРЕСА_1 ОСОБА_1 та передано у власність останній земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1259 га, яка розташована АДРЕСА_1 ;
- скасувати у державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,1259 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0048, яка розташована в АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд;
- скасувати кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0048 земельної ділянки, площею 0,1259 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.
Відповідачка ОСОБА_1 надіслала до суду першої інстанції відзив на позовну заяву, в якому зазначила, що твердження позивачки є безпідставними і такими, що порушують її право на володіння спадщиною, якою є зазначений погріб і включення чи не включення в технічний паспорт нерухомого майна не є підставою для набуття на нього права, бо такий спосіб набуття права власності на нерухоме майно не передбачений законом.
Зазначає, що позивачкою неправильно обрано спосіб захисту, оскільки вона не вимагає визнання прав як користування земельною ділянкою так і володіння чужим майном - будівлею погребу, який вона не створювала, не придбавала. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_9 , а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її батько ОСОБА_10 , які постійно проживали в АДРЕСА_1 (колишня АДРЕСА_4 ). Після їх смерті вона продовжила проживати у спадковому будинку, прийняла спадщину шляхом вступу в управління спадковим майном, разом з чоловіком провела реконструкцію спадкового батьківського будинку і в 2010 році ними було оформлено право власності на цей будинок. Крім спадкового будинку, серед інших надвірних споруд є збудований батьком в 1974 році погріб, на який ОСОБА_2 претендує без належних підстав, бо це нерухоме майно є для неї чужим, вона не була його забудовником, не отримувала цей погріб за договором відчуження, проте включила його у технічний паспорт на свій житловий будинок, який самочинно збудувала на не відведеній для цього земельній ділянці. Сам по собі технічний паспорт на домоволодіння не є правовстановлюючим документом і виготовляється за зверненням замовника на об`єкти нерухомості, які він сам визначить, без надання виконавцю підтверджень належності майна. Крім того, для обслуговування зазначеного спадкового нерухомого майна необхідна земельна ділянка, яка по суті передана їй у власність оспорюваним ОСОБА_2 рішенням сільської ради від 27.06.2017 року про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення і передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 0,1259 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських споруд, яка розташована в АДРЕСА_1 , кадастровий номер 212441200:05:001:0048.
За довідкою Ганичівської сільської ради №442/02-34 від 13.11.2017 року забудову спірного погребу як окремої споруди було здійснено її батьком ОСОБА_10 у 1974 році і з часу відкриття спадщини (після смерті батька) ця споруда (погріб) належить їй як спадкове майно. Технічним паспортом на домоволодіння в АДРЕСА_1 стверджено, що погріб є складовою частиною їхнього з чоловіком домоволодіння. Зазначений погріб належить їй як спадкове нерухоме майно, яке не підлягає окремій реєстрації, про те його належність стверджується положеннями ч.5 ст. 1268 ЦК України Глави 24 ЦК України. Саме ця обставина і спонукала в 2015 році земельну комісію Ганичівської сільської ради при вирішенні земельного спору надати ОСОБА_2 дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки меншої площі, за виключенням тої, де розташоване чуже для неї нерухоме майно - погріб. Ці обставини вказують на набуття у порядку правонаступництва (спадкування) нею прав власника, в т.ч. і права на подання позову з приводу порушення (оспорювання) ОСОБА_2 права на спадкове майно (погріб та земельну ділянку для його обслуговування).
Відповідач просив відмовити у задоволенні позову позивача (Т.1, а.с. 120-123).
Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області надіслав до суду першої інстанції відзив на заяву про збільшення позовних вимог, в якій зазначив, що згідно з державним актом на право приватної власності на землю ІІ-ЗК №005156 від 08.04.2001 року позивачці передано у власність земельну ділянку, площею 0,07 га по АДРЕСА_3 для будівництва та обслуговування житлового будинку, однак, рішенням Тячівського районного суду від 19.11.2012 року в цивільній справі №711/8922/2012, яке набрало законної сили та є чинним, визнано незаконним і скасовано державний акт на право приватної власності на землю серії 11-ЗК №005156, виданий на підставі рішення Ганичівської сільської ради від 23.05.1998 року.
Просив у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Ганичівської сільської ради про скасування реєстрації земельної ділянки - відмовити. (Т.2 а.с. 218-227).
Рішенням Тячівського районного суду від 21 квітня 2023 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та таким що підлягає скасуванню рішення дев`ятої сесії сьомого скликання Ганичівської сільської ради Тячівського району від 27 червня 2017 року за №294 «Про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку», згідно якого затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1259 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , мешканцям АДРЕСА_1 ; передано у власність земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1259 га, кадастровий номер - [номер приховано]:05:001:0048, яка розташована в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , мешканцям АДРЕСА_1 .
В решті позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про судові витрати (Т.3, а.с.244-260).
На це рішення ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Розман Сергій Юрійович, подала апеляційну скаргу. Вона не погоджується з таким рішенням суду в частині задоволення позову посилаючись на неповно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, викладені у рішенні висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовані норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
Вважає, що єдиною підставою для визнання протиправним та скасування рішення сільради є те, що Тячівський районний суд визнав факт скасування судом рішення 14-ї сесії 6-го скликання Ганичівської сільської ради Тячівського району від 27.09.2013 року №818 про надання апелянтці ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1259 га в АДРЕСА_1 (Т.4, а.с.1-3).
Посилаючись на інформаційну довідку від 30.05.2023 № 333995652 апелянтка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_4 (її чоловік) з 19 жовтня 2010 року є співвласниками (по частині кожен) домоволодіння (житлового будинку) АДРЕСА_1 . Таким чином, відповідно до частини 9 статті 55 Закону України «Про землеустрій» для розробки технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі апелянту та її чоловікові не потрібно було отримувати дозвіл органу місцевого самоврядування. Тобто, скасоване рішення Сільради від 27.09.2013 року №818 про надання апелянтці ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1259 га в АДРЕСА_1 не було обов`язковим, а скасування судом такого рішення не свідчить про незаконність набуття апелянтом земельної ділянки у власність і про протиправність оскаржуваного рішення (Т.4, а.с.5-6).
Просить скасувати рішення Тячівського районного суду від 21 квітня 2023 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення сільської ради й ухвалити у цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову (Т.4, а.с.1-3).
У червні 2023 року відповідач Головне управління Держгеокадастру в Закарпатській області подало відзив на апеляційну скаргу, в якій зазначає, що у відповідності із частиною 6 статті 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є : розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів не в повному обсязі;невідповідність поданих документів вимогам законодавства; знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини.
Зазначає, що проект відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 погоджений експертом державної експертизи та пройшов перевірку Державним кадастровим реєстратором, який перевіряє документацію на предмет відповідності вимогам законодавства, а тому підстав для скасування рішення Ганичівської сільської ради 9 сесії 7 скликання від 27.06.2017 №294 немає.
Вважає, що рішення Тячівського районного суду від 21 квітня 2023 року є незаконним та необґрунтованим, винесене із порушенням норм матеріального та процесуального права.
Просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від 21 квітня 2023 року - задовольнити, рішення Тячівського районного суду від 21 квітня 2023 року в частині задоволення позову ОСОБА_2 скасувати (Т.4, а.с.29-35).
З матеріалів вбачається, що призначення розгляду справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тячівського районного суду від 21 квітня 2023 року Закарпатським апеляційним судом відбувалось близько десяти разів, учасники справи кожного разу були належним чином повідомлені про дату, час і місце цього засідання.
У судове засідання 21 липня 2026 року в апеляційній інстанції учасники справи не з`явилися, хоча були повідомлені про час та місце розгляду належним чином.
Представник апелянтки ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Розман С.Ю. подав клопотання про відкладення розгляду справи, яка була призначена на 21 липня 2026 року. З огляду на наявність попередніх заяв про відкладення розгляду справи, колегія суддів прийшла до висновку, що причина повторної неявки представника апелянти є неповажною. Інша сторона про причини неявки не повідомляла.
Згідно частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Дослідивши зібрані у справі матеріали, колегія суддів прийшла до висновків, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення виходячи з таких підстав.
Судом в рамках справ №307/2325/14-ц, 307/1916/16-ц та №307/2208//17 встановлено що ОСОБА_2 є користувачем земельної ділянки, площею 0,07 га, по АДРЕСА_1 , а тому факт накладення земельної ділянки ОСОБА_1 як суміжного землекористувача установлений і доведений, тому рішення Ганичівської сільської ради про надання останній дозволу на розробку проекту із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, площею 0,1259 га, а також решта оспорених рішень як похідних, порушують земельні права ОСОБА_2 і такі підлягають судовому захисту способом, обраним позивачем. Частина земельної ділянки від ОСОБА_2 у встановленому законом порядку не вилучалася й остання від неї не відмовлялася (Т.3, а.с.244-260).
Крім цього, Ухвалою Тячівського районного суду від 13.06.2014 року були встановлені заходи забезпечення позову, а саме: заборона вчинення будь яких дій щодо оформлення, погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1259 га, розташованої АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку на ім`я ОСОБА_1 , мешканки АДРЕСА_1 , та заборонити реєстрацію права власності на вказану вище земельну ділянку до закінчення провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про скасування рішення сільської ради та зобов`язання вчинити дії (Т.1, а.с.9).
Всупереч ухвалі Тячівського районного суду від 13.06.2014 року про забезпечення позову відповідач Ганичівська сільська рада своїм рішенням від 27.06.2017 року №294 затвердила проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1259 га, яка розташована в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1259 га, кадастровий номер [номер приховано]:05:001:0048, яка розташована в АДРЕСА_1 (Т.1, а.с.8).
Рішенням 14-ї сесії 6-го скликання Ганичівської сільської ради Тячівського району від 27.09.2013 року №818 надано ОСОБА_1 дозвіл на виготовлення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, площею 0,1259 га в АДРЕСА_1 . Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку встановленому ст.. 186-1 ЗК України. Проект відведення земельної ділянки у приватну власність ОСОБА_1 погоджений експертом державної експертизи та пройшов перевірку Державним кадастровим реєстратором, який перевіряє документацію на предмет відповідності вимогам законодавства.
Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та прийняття в подальшому рішення про затвердження такого проекту і надання земельної ділянки у власність є нерозривно пов`язаними етапами процедури набуття особою права власності на земельну ділянку. Цільове призначення земельної ділянки по суті визначається ще на етапі надання дозволу на розроблення проекту землеустрою за відповідним видом використання та цільовим призначенням земельної ділянки. Особа, якій надано такий дозвіл, розробляє проект землеустрою на підставі чинного та обов`язкового рішення органу місцевого самоврядування і поза будь-яким сумнівом управі розраховувати на законність такого рішення, відповідність цільового призначення земельної ділянки вимогам, які до цього ставляться.
Так само особа, яка набуває у власність земельну ділянку за результатом завершення вищевказаної процедури, в якій вона належно виконала покладені на неї офіційно обов`язки, передбачає та вправі розраховувати на законне рішення органу місцевого самоврядування щодо результату процедури та, відповідно, на цілком законне отримання у власність земельної ділянки. Оспорюване рішення органу місцевого самоврядування прийнято з порушенням всупереч ухвалі іншого районного суду.
Щодо твердження відповідачки, що позивачкою неправильно обрано спосіб захисту, оскільки вона не вимагає визнання прав як користування земельною ділянкою так і володіння чужим майном варто зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є правомірним та ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 22 лютого 2022 року у справі № 761/36873/18.
Застосований судом спосіб захисту має бути правомірним - таким, що відповідає правовій природі відносин, що виникли між сторонами спору, тобто відповідати праву; тоді як ефективність характеризує спосіб захисту відповідно до критерію його дієвості у відновленні порушеного права та інтересу.
Згідно із частиною другою статті 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
У цій справі порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково, обраний позивачем спосіб захисту права узгоджується з вимогами статті 16 ЦК України.
Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.
За цих обставин підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 апеляційним судом не встановлено.
Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Розман Сергій Юрійович, - залишити без задоволення.
Рішення Тячівського районного суду від 21 квітня 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Складання повного судового рішення відкладено на строк не більше як десять днів з дня закінчення розгляду справи.
Головуючий
Судді