РІШЕННЯ
Іменем України
Справа № 285/2347/26
провадження у справі № 2/0285/1853/26
30 липня 2026 року м. Звягель
Звягельський міськрайонний суд Житомирської області в складі:
головуючої судді………………..........Літвин О. О.,
секретаря…………………………......Клечковської М. М.,
розглянувши цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження
без повідомлення сторін
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Брайт-К»
до ОСОБА_1
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,
на стороні позивача Акціонерне товариство «Креді агріколь банк»
про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Брайт-К» (далі по тексту - ТОВ Брайт-К) звернулося до суду через систему «Електронний суд» з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором №448904 від 01.08.2017 на суму 12492,42 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що між Акціонерним товариством «Креді агріколь банк» (далі по тексту - банк) та відповідачем було укладено кредитний договір, за умовами якого останньому відкрито картковий рахунок, видано кредитну картку та встановлено кредитний ліміт. Банк свої зобов`язання виконав у повному обсязі, натомість відповідач належним чином умови договору не виконував, унаслідок чого утворилась заборгованість. На підставі договору про відступлення права вимоги позивач набув статусу нового кредитора, однак відповідач заборгованість не погасив, у зв`язку з чим позивач просить стягнути з нього заборгованість за кредитним договором та судові витрати.
Ухвалою суду від 28.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення сторін, заперечення проти чого від них не надійшло.
Відзиву на позов або будь-яких заперечень щодо змісту і вимог позовної заяви, а також жодних заяв чи клопотань щодо розгляду справи, відповідачем не подано.
Повідомлення про розгляд справи здійснювалися як рекомендованим листом за місцем реєстрації відповідача так і через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України. Крім того, вказана інформація була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним, цілодобовим і безкоштовним.
Згідно з постановою Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 надіслання листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб говорити про належне повідомлення, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю суду.
Правова позиція Європейського суду з прав людини виходить із принципу належної процесуальної обачності (due diligence): сторона, яка знає або повинна знати про існування судового провадження відносно неї, зобов`язана виявляти розумну уважність до його перебігу та вживати заходів для участі в ньому.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено таке.
Відповідно до ст.ст.3, 626-628 ЦК України договір є домовленістю сторін, які є вільними в його укладенні та визначенні умов.
За змістом ст.ст.1049, 1050, 1054, 1056-1 ЦК України за кредитним договором фінансова установа надає позичальнику кредит на визначених договором умовах, а позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти у встановлені строки.
Договір про відкриття кредитної лінії є різновидом кредитного договору, за яким кредит надається в межах установленого ліміту.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов`язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов`язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Предметом виконання грошового зобов`язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов`язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
У справі встановлено, що 01.08.2017 між ПАТ «Креді Агріколь Банк» (правонаступником якого є АТ «Креді Агріколь Банк») та ОСОБА_1 укладено договір про відкриття поточного (карткового) рахунку, видачу кредитної платіжної картки та її обслуговування №448904, відповідно до якого банк відкрив відповідачу картковий рахунок та надав відновлювальну кредитну лінію з кредитним лімітом 17000 грн.
За умовами договору процентна ставка за користування кредитом становила 34% річних, а позичальник зобов`язувався щомісячно сплачувати мінімальний обов`язковий платіж у розмірі 5% від фактично використаної суми кредиту та нарахованих процентів, а також своєчасно і в повному обсязі погашати заборгованість.
Також 08.02.2016 між сторонами укладено договір про надання банківських послуг №216337/2572194, до якого 12.08.2019 та 19.08.2021 внесено зміни і доповнення, відповідно до яких його умови приведено у відповідність до договору про відкриття поточного (карткового) рахунку № НОМЕР_1 від 01.08.2017, при цьому інші умови договору залишено без змін.
Крім того, 01.08.2017 відповідач підписав заяву-анкету на відкриття поточного (карткового) рахунку та видачу кредитної картки, у якій просив відкрити картковий рахунок і надати відновлювальну кредитну лінію в розмірі 17000 грн строком на 24 місяці зі ставкою 34% річних.
Підписання договору відповідач підтвердив, що з тарифами ознайомлений і згодний; примірник договору отримав, умови йому зрозумілі; з правилами, що розміщені на офіційному сайті банку ознайомлений, приймає та погоджується з їх положеннями (п.6.5).
На підтвердження факту надання кредиту та користування відповідачем кредитними коштами позивачем було надано виписку по рахунку ОСОБА_1 , з якої слідує, що він активно користувався кредитними коштами.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір, є первинні документи, оформлені відповідно до ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Виписки з особових рахунків клієнтів є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.
Банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором (постанова Верховного Суду від 25.05.2021 у справі №554/4300/16-ц).
Отже, виписка є належним доказом щодо заборгованості відповідача за кредитом.
За умовами цього договору відповідач зобов`язався повернути отримані ним грошові кошти у визначений договором строк, однак, свої зобов`язання не виконав, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 20.03.2026 становить 12492,42 грн та складається з заборгованості за кредитом - 8581,11 грн і заборгованості по відсоткам - 3911,31 грн.
На відміну від кредитних договорів, за якими загальний розмір кредиту надається відразу (одноразово), в договорі про надання кредиту у вигляді кредитного ліміту на платіжну картку (за яким позичальник має можливість використовувати ліміт частинами) розмір майбутніх платежів і строки їх сплати не можуть бути встановлені.
Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України).
За змістом ст.ст.634, 638 ЦК України кредитний договір може бути укладений як договір приєднання шляхом приєднання позичальника до визначених кредитодавцем умов, а договір є укладеним у разі досягнення сторонами згоди щодо його істотних умов.
Аналізуючи фактичні обставини справи, суд доходить висновку, що між банком та відповідачем склалися договірні правовідносини. Вони обумовили усі істотні умови договору як то розмір кредиту та відсоткову ставку за користування кредитними коштами, строк дії договору.
Також позивачем доведено факт надання грошових коштів відповідачу та факт неналежного виконання ним своїх договірних зобов`язань та наявності заборгованості за договором.
У ст.629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати.
Оскільки кредитодавець/позикодавець та позичальник у цій справі досягли домовленості згідно з положеннями чинного на момент укладання договору кредиту/позики ЦК України та уклали його, у якому передбачені певні умови, то вони підлягають виконанню.
Після закінчення строку кредитування відповідачем не повернуто грошові кошти та не сплачено обумовлені проценти.
Згідно зі ст.ст.12, 78, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які посилається, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування презумпції правомірності укладеного договору, зокрема таких, які б спростовували факт надання кредиту/позики у визначеному договором розмірі чи правильність проведеного позивачем розрахунку заборгованості. Будь-яких клопотань щодо перевірки чи спростування такого розрахунку відповідачем не заявлено, власного розрахунку також не надано.
Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов`язанні.
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (ст.512 ЦК України). Відступлення права вимоги відбувається на підставі правочину, зокрема, внаслідок укладення договору купівлі-продажу чи міни; дарування; факторингу.
08.12.2025 між банком та позивачем був укладений договір про відступлення права вимоги №2-2025, за умовами якого останній набув право грошової вимоги до відповідача
Отже, позивач набув статусу нового кредитора та право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК). За правилами ст.ст.525, 526, 530 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов`язання має виконуватись відповідно до умов договору та вимог закону.
Встановлення судом обставин неналежного виконання відповідачем кредитного зобов`язання та відсутності доведеності зворотного, дає підстави дійти висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
У силу приписів ст.141 ЦПК України судові витрати стягуються з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позовної заяви позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2662,4 грн. Оскільки судом задоволено позовні вимоги повністю, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача усю суму сплаченого ним судового збору.
Керуючись статтями 76-81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, -
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
на користь товариства з обмеженою відповідальністю «фінансова компанія «Брайт-К» заборгованість за кредитним договором №448904 від 01.08.2017 в розмірі 12492,42 грн та судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.?
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку оскарження, рішення набирає законної сили за результатом апеляційного провадження.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги на нього безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення або з дня його складення, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Головуюча суддя О. О. Літвин