УКРАЇНА
Романівський районний суд Житомирської області
290/1075/25
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
30 липня 2026 року селище Романів
Романівський районний суд Житомирської області в складі судді Кірічука М.М., з участю секретаря судового засідання Грінчук-Степанюк З.А., представника позивача - адвоката Крижанівського О.А., представника відповідача - адвоката Врублевського М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності в порядку спадкування та витребування житлового будинку з чужого незаконного володіння, -
В С Т А Н О В И В :
У вересні 2025 року адвокат Крижанівський О.А. звернувся до суду в інтересах ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , в якому зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивача - ОСОБА_3 , внаслідок чого відкрилась спадщина, до складу якої входить житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Посилаючись на те, що позивач являється спадкоємцем ОСОБА_3 , однак, нотаріусом їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на будинок, представник позивача просить визнати за позивачем право власності на спірне майно в порядку спадкування.
Окрім цього, адвокат Крижанівський О.А. зазначив, що на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Харченко А.В., індексний номер: 66421218 від 15 лютого 2023 року, зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 за ОСОБА_2 , враховуючи те, що ОСОБА_2 не являється спадкоємцем ОСОБА_3 , представник позивача просить витребувати із чужого незаконного володіння відповідача на користь позивача спірний житловий будинок.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив позов задовольнити з підстав зазначених в ньому.
Представник відповідача позов не визнав, просив відмовити у його задоволенні, зазначив, що ОСОБА_3 не проживав у спірному житловому будинку та існує рішення суду, яким відмовлено у задоволенні анологічних позовних вимог позивача.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до частини 4 статті 82 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 31 жовтня 2022 року у цивільній справі №290/539/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , після смерті якої відкрилася спадщина. 3 листопада 2010 року секретарем Соболівської сільської ради Романівського району Житомирської області було посвідчено заповіт, згідно якого ОСОБА_4 заповіла усе своє майно, в тому числі хату 70 м?, хлів 63 м?, земельний пай площею 2,8817 державний акт серії ЯА № 112432 від 01 грудня 2004 року та гроші за присвоєння звання «Мати-героїня», у рівних частинах своїм дітям - ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 .
На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_4 разом з нею проживали ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадкова справа після його смерті не заводилася. ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , згідно запису погосподарської книги на день смерті за даною адресою був зареєстрований брат ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Згідно із записами погосподарських книг № 8 на 2016-2023 року, житловий будинок АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку (номер обліку 01-01065), значився за ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . ОСОБА_2 є братом спадкодавця ОСОБА_6 та спадкоємцем за законом відповідно до частини першої статті 1262 Цивільного кодексу України (далі ЦК України). 2 червня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Демецької С.Л. із заявою про прийняття спадщини за законом щодо померлого ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_6 , проте нотаріус відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину на частину житлового будинку, оскільки заява подана із порушенням встановленого законом шестимісячного строку. ОСОБА_1 , яка є дружиною ОСОБА_3 , у встановлений законом строк реалізувала своє право на подання заяви про прийняття спадщини, звернувшись до нотаріальної контори.
Вищевказаним рішенням відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини.
Судом встановлено, що 20 лютого 2023 року приватним нотаріусом Романівського районного нотаріального округу Житомирської області Прогонним Є.М. відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на майно, а саме на житловий будинок АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю документів, які б посвідчували право власності спадкодавця на спірний житловий будинок.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 22 листопада 2023 року, ОСОБА_2 є власником житлового будинку АДРЕСА_1 , підстава виникнення: рішення державного реєстратора виконавчого комітету Житомирської міської ради Житомирської області Харченко А.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 66421218 від 15 лютого 2023 року.
Підставою для реєстрації за відповідачем права власності на спірний житловий будинок стала довідка Соболівського старостинського округу Житомирського району Житомирської області від 05 травня 2022 року № 178, з якої вбачається, що згідно із записами погосподарської книги № 8, ОСОБА_2 є власником спірного нерухомого майна (особовий рахунок - № НОМЕР_1 ).
Водночас в погосподарській книзі №8 на 2016-2023 роки відсутній запис про те, що ОСОБА_2 є власником спірного нерухомого майна (особовий рахунок - № НОМЕР_1 ).
Свідок ОСОБА_7 дала покази про те, що вона довідки Соболівського старостинського округу Житомирського району Житомирської області від 05 травня 2022 року № 178 не видавала, на зввернення відповідача видавала довідку про користування ним спірним житловим будинком. Крім цього зазначила, що відповідач згідно із записами погосподарської книги № 8, не є власником спірного нерухомого майна.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 повідомили, що ОСОБА_3 з 2013-2014 року не проживав у будинку АДРЕСА_1 . Також свідки вказали, що в даному будинку не проживав і відповідач.
Відповідно до цивільного законодавства, чинного на час будівництва спірного будинку, громадяни могли мати у власності житловий будинок. При цьому наявність такого права не пов`язувалась з його обов`язковою державною реєстрацією.
Згідно статті 392 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право власності набувається у порядку, визначеному законом.
Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності (частина перша статті 386 ЦК України).
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Згідно з частинами другою, третьою статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з частиною п`ятою статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).
Як вбачається з матеріалів справи власником спірного житлового будинку була ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спадщину після смерті останньої прийняли ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , спадкова справа після його смерті не заводилася, на день смерті з ним проживав ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 . На день смерті ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , згідно запису погосподарської книги був зареєстрований брат ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла його дружина ОСОБА_1 .
Крім цього матеріали спадкової справи №36/2022, відкритої після смерті ОСОБА_3 , містять свідоцтва про право на спадщину за законом на ім`я позивача на земельні ділянки, що належали батькові спадкодавця ОСОБА_10 та матері спадкодавця ОСОБА_4 , спадкоємцем яких був їх син ОСОБА_3 , який спадщину прийняв, але юридично не оформив своїх спадкових прав.
Доказів того, що ОСОБА_11 на день смерті своєї матері та братів, був зареєстрований разом із ними та у строки визначені законом подав заяву про прийняття спадщини після їх смерті, матеріали справи не містять.
Відповідно до статті 31 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, і щодо зазначених об`єктів нерухомості раніше не проводилася державна реєстрація прав власності, подаються: 1) виписка із погосподарської книги, надана виконавчим органом сільської ради (якщо такий орган не створений - сільським головою), селищної, міської ради або відповідною архівною установою; 2) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку під таким об`єктом, крім випадку, коли таке речове право зареєстровано в Державному реєстрі прав. Для здійснення державної реєстрації прав власності на зазначені об`єкти документом, що посвідчує речові права на земельну ділянку під таким об`єктом, може також вважатися рішення відповідної ради про передачу (надання) земельної ділянки в користування або власність. Для проведення державної реєстрації прав власності на індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди, прибудови до них, що були закінчені будівництвом до 5 серпня 1992 року та розташовані на територіях сільських, селищних, міських рад, якими відповідно до законодавства здійснювалося ведення погосподарського обліку, проведення технічної інвентаризації щодо зазначених об`єктів нерухомості є необов`язковим.
З реєстраційної справи на спірний житловий будинок вбачається, що відповідачем було надано довідку Соболівського старостинського округу Житомирського району Житомирської області від 05 травня 2022 року № 178, з якої вбачається, що згідно із записами погосподарської книги № 8, ОСОБА_2 є власником спірного нерухомого майна (особовий рахунок - № НОМЕР_1 ).
Водночас у погосподарській книзі №8 на 2016-2023 роки відсутній запис про те, що ОСОБА_2 є власником спірного нерухомого майна (особовий рахунок - № НОМЕР_1 ).
Крім цього рішенням Романівського районного суду Житомирської області від 31 жовтня 2022 року у цивільній справі №290/539/22 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини встановлено, що згідно із записами погосподарських книг № 8 на 2016-2023 року, житловий будинок АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці площею 0,25 га для обслуговування житлового будинку (номер обліку 01-01065), значився за ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Згідно частин 1-3 статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 статті 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Позивачем доведено, що вона є єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 та те що право власності на спірний житловий будинок входить до складу спадщини останнього.
Водночас відповідачем не доведено свого права на спірний житловий будинок та законність заволодіння ним.
Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).
Спадкоємець, який прийняв у спадщину нерухоме майно, ще до його державної реєстрації має право витребовувати це майно з чужого незаконного володіння, а з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, також і від його добросовісного набувача.
Такі правові висновки наведені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16.
У спорах про витребування майна суд має встановити обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2023 року у справі № 362/2707/19 (провадження № 14-21цс22) вказано, що: «належна позивачці 1/2 частки нерухомого майна, а саме житлового будинку та земельної ділянки, є майном, яке може бути витребувано від особи, яка заволоділа ним. Власник має право витребувати майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України), незалежно від того, чи заволоділа ця особа незаконно спірним майном сама, чи придбала його в особи, яка не мала права відчужувати це майно.[...] Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України, викладеного у постановах від 02 вересня 2015 року у справі № 6-1168цс15 та від 16 серпня 2017 року у справі № 6-54цс17, а також висновку Верховного Суду у постановах від 21 серпня 2018 року у справі № 757/32440/15-ц (провадження № 61-14437св18), від 05 вересня 2018 року у справі № 723/1983/16-ц (провадження № 61-22402св18) та від 20 січня 2021 року у справі № 2-4440/11 (провадження № 61-5464св20) про те, що витребувати можна лише індивідуально визначене майно або майно, яке виділено в натурі».
В спадкоємця, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини. Такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України. Якщо у складі спадщини, яку прийняв спадкоємець, є нерухоме майно, право розпорядження нерухомим майном виникає у нього з моменту державної реєстрації цього майна (частина друга статті 1299 ЦК України).
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що вимоги позивачки щодо визнання за нею права власності на спірний житловий будинок та про витребування його з чужого незаконного володіння є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 10-13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, статтею 328, 1261 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_3 ) про визнання права власності в порядку спадкування та витребування житлового будинку з чужого незаконного володіння - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_2 ) право власності на житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Витребувати у ОСОБА_2 (адреса місця проживання: АДРЕСА_4 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 (адреса місця проживання: АДРЕСА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків: НОМЕР_2 ) житловий будинок, що знаходиться по АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення в порядку передбаченому підпунктом 15.5 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя М.М. Кірічук