ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 826/10970/18 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:
Валентина ЯНКІВСЬКА
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 липня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Коротких А.Ю.,
Єгорової Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК КУБ" до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Куб" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС України) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2016 №[номер приховано]; застосування наслідків скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2016 №[номер приховано] та зобов`язання Головного управління ДФС у м. Києві повернути безпідставно списані кошти на електронний рахунок платника податку в системі електронного адміністрування ПДВ позивача у розмірі 125000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган здійснюючи камеральну перевірку своєчасності сплати позивачем єдиного податку з юридичних осіб діяв не у спосіб, передбачений законодавством.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.07.2018 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 14.01.2025 суддя Янківська В.П. прийняла до свого провадження справу №826/10970/19.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 позов задоволено частково, ухвалено:
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 09.12.2016 №[номер приховано].
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС України) на користь товариства з лбмеженою відповідальністю «БК КУБ» судові витрати зі сплати судового збору в сумі у сумі 1500 (одну тисячу п`ятсот) грн 00 коп.
У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись з судовим рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволення позову у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Апелянт вказує, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість таких як, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій.
Згідно із п.3 ч.1 ст.311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Так, судом першої інстанції встановлено і підтверджується матеріалами справи, що Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «БК КУБ» (ЄДРПОУ 34834325).
Перевіркою встановлено порушення позивачем граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за вересень-жовтень 2016 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України.
За результатами проведеної камеральної перевірки, ГУ ДФС у м. Києві складений акт від 02.11.2017 №1737/26-57-12-01-18, за висновками якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.12.2016 №[номер приховано].
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення та акт перевірки протиправним та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду.
Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги виходив з того, що спірне податкове повідомлення-рішення від 09.12.2016 №[номер приховано] прийняте на підставі висновків камеральної перевірки, яка проведена з порушенням вимог законодавства, суд вважає його таким, що підлягає скасуванню.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 20.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення податкової перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність прийнятих за її висновками податкових повідомлень-рішень. При цьому таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
У постанові від 28.09.2022 у справі № 160/2552/21 Верховний Суд зауважив, що ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формального порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Верховний Суд у постанові від 23.11.2023 у справі №160/7797/23 зазначає неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
За змістом п.п.75.1.1 п.75.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.
Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи і яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Отже, предметом камеральної перевірки могла бути лише податкова звітність, тобто відомості, зазначені у відповідній податковій звітності та їх відповідність даним системи електронного адміністрування податку на додану вартість.
При цьому, своєчасність реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних до 01.01.2017 не була та не могла бути предметом камеральної перевірки, а вказана обставина перевірялася шляхом проведення документальних перевірок платників податків, порядок проведення яких відмінний від порядку проведення камеральних перевірок, які за змістом п.76.1 статті 76 ПК України, проводяться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення, а також при яких не обов`язкова згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки.
Законом України від 21.12.2016 № 1797-VIII ,,Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні (набрав чинності з 01.01.2017) підпункт 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України доповнений абзацом другим, відповідно до якого предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Таким чином, законодавець чітко вказав та фактично підтвердив неможливість проведення шляхом камеральних перевірок з питань своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних до набрання чинності Законом № 1797-VIII від 21.12.2016. .
Законом № 1797-VIII статтю 76 ПК України доповнено пунктом 76.3, відповідно до якого, камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.
Відтак, лише з 01.01.2017 контролюючий орган набув права проводити камеральні перевірки дотримання термінів реєстрації податкових накладних, що підлягали наданню платникам податку на додану вартість та розрахунків коригування до таких накладних.
Натомість, події грудня 2015 року неможливо було перевіряти з використанням чи за допомогою прогнозованих змін до законодавства, які згодом були прийняті та фактично вступили в силу з 01.01.2017, адже таких на момент виписки податкових накладних чи станом на дату їх реєстрації в ЄРПН ще не було.
Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно- правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що контролюючим органом камеральна перевірка проведена з порушенням закону, що нівелює її наслідки та свідчить про протиправність те необхідність скасування податкового повідомлення-рішення від 09.12.2016 №[номер приховано].
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Решта доводів учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05.03.2025 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя А.Ю. Коротких
Суддя Н.М. Єгорова