ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 640/17400/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скупінська О.В.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Компанієць І.Д.,
суддів: Аліменка В.О., Кузьменка В.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі №640/17400/19 (головуючий суддя у 1-й інстанції - Скупінська О.В.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 27.06.2019 №89286-5306-1008.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем на підставі пп.54.3.3 п.54.3 ст.54 ПК України, відповідно до п.286.5 ст.286 ПК України прийнято податкове повідомлення-рішення, яким визначена сума податкового зобов`язання за платежем: «земельний податок з фізичних осіб 18010700 (код виду сплати)» за 2019 рік щодо ОСОБА_1 в розмірі 9 779,65 грн.
При прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення відповідач порушив вимоги п.54.5 ст.54, п.58.1 ст.58 ПК України.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській від 27.06.2019 №89286-5306-1008.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтування апеляційної скарги.
Відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку позивач є власником земельної ділянки площею: 0,3019 га., яка складається з двох ділянок 0.1503 га за кадастровим номером [номер приховано]:02:147:0105 та 0,1516 га за кадастровим номером [номер приховано]:02:147:0104, цільове призначення земельної ділянки-будівництво та обслуговування житлового будинку і знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
Нарахування сум земельного податку позивачу проведено у відповідності до вимог ст. 286 ПК України. Сума податкового зобов`язання за 2019 рік визначена в податковому повідомленні рішенні від 27.06.2019, а саме: - № 89286-5306-1008 на суму 9779,65 грн. із застосуванням ставки земельного податку в розмірі 3 відсотка від нормативно грошової оцінки (323 193,02 х 3%). Ставка податку на 2019 рік встановлена Рішенням Новопетрівської сільської ради від 21.01.2015 року № 912-38-УІ (зі змінами і доповненнями). Нормативно-грошова оцінка земельної ділянки визначена у витязі Головного управління Держгеокадастру у Київській області.
Отже, нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючим органом на підставі даних державного земельного кадастру та з використанням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.
Отже, розмір сум податкового зобов`язання розраховано відповідачем відповідно до вимог законодавства, податкове повідомлення-рішення складене в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу, а також витребувано матеріали справи з суду першої інстанції, які надійшли 13 серпня 2025 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 вересня 2025 року призначено розгляд справи в порядку письмового провадження, строк розгляду справи продовжено.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішенням зборів суддів Шостого апеляційного адміністративного суду від 01 червня 2026 року вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл судових справ, які перебувають у провадженні судді Кучми А.Ю., через тривалу відсутність судді у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2026 року справу №640/17400/19 прийнято до провадження судді-доповідача Компанієць І.Д.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.
Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.
Фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 має статус ветерана війни - учасника бойових дій (а.с.8)
Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД №691017 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею: 0,3019 га., яка складається з двох ділянок 0.1503 га. за кадастровим номером [номер приховано]:02:147:0105 та 0,1516 га. за кадастровим номером [номер приховано]:02:147:0104, цільове призначення земельної ділянки-будівництво та обслуговування житлового будинку, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.47)
Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.06.2019 року №89287-5306-1008, та податкове повідомлення-рішення від 27.06.2019 №89286-5306-1008:
-0,1503 га, за кадастровим номером 3221886001021470105(ППР від 27.06.2019 №89287-5306-1008), яке було предметом оскарження у справі №640/17400/19;
-0.1516 га, за кадастровим номером 3221886001021470104 (ППР від 27.06.2019 №89286-5306-1008), яке позивач оскаржує в справі, що розглядається.
Податковим повідомленням-рішенням від 27.06.2019 року №89286-5306-1008 ОСОБА_1 визначено суму податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік у розмірі 9779,65 грн (а.с.7)
Ставка податку на 2019 рік встановлена рішенням Новопетрівської сільської ради «Про встановлення місцевих податків і зборів та ставки акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів на території територіальної громади села Нові Петрівці» від 27.01.2015 №912-38-VI, зокрема, щодо земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь та земель загального користування), нормативно грошову оцінку яких проведено у розмірі 3% від їх нормативно грошової оцінки (а.с.18-21)
Відповідно до Витягу з технічної документації станом на 22.11.2018 про нормативно грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:147:0105, цільове призначення 02.01, площа земельної ділянки 1503 кв.м, нормативно грошова оцінка ділянки становить 323 193,02 грн (а.с.23)
Відповідачем здійснено наступний розрахунок: 323 988,44 (НГО)*3%= 9779,65 грн. - грошове зобов`язання плати за землю в 2019 році по земельній ділянці з кадастровим номером [номер приховано]:02:147:0104.
Витяг про нормативно грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:147:0104, цільове призначення 02.01, площа земельної ділянки 1516 кв.м відповідачем не надано.
На запит суду першої інстанції надано відповідь №1482405 від 16.06.2025 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність у ОСОБА_1 у власності земельних ділянок. (а.с.82)
Доказів направлення податкового повідомлення-рішення від 27.06.2019 року №89286-5306-1008 на адресу позивача контролюючим органом до суду не надано.
Вважаючи податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 27.06.2019 №89286-5306-1008 протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив з того, що відповідач не надав доказів належності позивачу на праві власності земельної ділянки, щодо якої спірним податковим повідомленням-рішенням позивачу визначена сума податкового зобов`язання за платежем земельний податок з фізичних осіб за 2019 рік. Також відповідачем неправильно визначена сума податкового зобов`язання і не враховано, що позивач має пільги по сплаті податків як учасник бойових дій.
Оцінка суду.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 67 Конституції України закріплено обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
На підставі підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з пунктом 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
На підставі пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування є:
нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Відповідно до пункту 274.1 статті 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Згідно з підпунктом 281.1.4 пункту 281.1 статті 281 ПК України від сплати податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
На підставі підпункту 281.2.2 пункту 281.2 статті 281 ПК України звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більш як 0,25 гектара, в селищах - не більш як 0,15 гектара, в містах - не більш як 0,10 гектара.
Відповідно до статті 284 ПК України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Нові зміни щодо зазначеної інформації надаються до 1 числа першого місяця кварталу, що настає за звітним кварталом, у якому відбулися зазначені зміни.
Якщо право на пільгу у платника виникає протягом року, то він звільняється від сплати податку починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому виникло це право. У разі втрати права на пільгу протягом року податок сплачується починаючи з місяця, що настає за місяцем, у якому втрачено це право.
Якщо платники податку, які користуються пільгами з цього податку, надають в оренду земельні ділянки, окремі будівлі, споруди або їх частини, податок за такі земельні ділянки та земельні ділянки під такими будівлями (їх частинами) сплачується на загальних підставах з урахуванням прибудинкової території (…)
Пунктом 285.1 статті 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Згідно з пунктом 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
Відповідно до пункту 286.5 статті 286 ПК України нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Як визначено пунктом 58.3 статті 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається належним чином врученим платнику податків (крім фізичних осіб), якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.
Відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом х повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
На підставі пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.
Пунктом 287.6 статті 287 ПК України визначено, що при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
Отже, платником земельного податку є особа, яка володіє відповідним речовим правом на земельну ділянку (правом власності або правом користування).
Як свідчать матеріали справи, позивач на час виникнення спірних правовідносин був власником земельної ділянки площею: 0,3019 га., яка складається з двох ділянок 0.1503 га. за кадастровим номером [номер приховано]:02:147:0105 та 0,1516 га. за кадастровим номером [номер приховано]:02:147:0104, цільове призначення земельної ділянки-будівництво та обслуговування житлового будинку, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯД №691017.
Проте, відповідачем не надано доказів проведення нормативно грошової оцінки земельної ділянки 0,1516 га. за кадастровим номером [номер приховано]:02:147:0104 у такому розмірі, як визначено контролюючим органом, а саме в сумі 323988,44 грн.
Наданий витяг з технічної документації станом на 22.11.2018 про нормативно грошову оцінку стосується іншої земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:02:147:0105, площа земельної ділянки 1503 кв.м, і в межах цієї справи не може бути застосована до розрахунку грошового зобов`язання плати за землю в 2019 році по земельній ділянці 0,1516 га. за кадастровим номером [номер приховано]:02:147:0104.
Крім того, відповідачем, при розрахунку грошового зобов`язання плати за землю в 2019 році по земельній ділянці 0,1516 га не враховано, що позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Таким чином, відповідачем здійснено розрахунок суми земельного податку з фізичних осіб для позивача за відсутності відомостей, обов`язкова наявність яких обумовлена нормами Податкового кодексу України.
Наведений відповідачем розрахунок містить складові, правильність визначення яких не підтверджена жодним належним, достатнім та достовірним доказом.
Обставини наявності у відповідача інформації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки, відповідно до якої розраховується земельний податок з фізичних осіб згідно з податковим повідомленням-рішенням, входить до предмету доказування у цій справі, а тому, за обставин цієї справи, розмір суми земельного податку позивачу на підставі спірного податкового повідомлення-рішення, не може вважатися встановленим.
Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.
Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються, а в рішенні від 27.09.2010 по справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» - що ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Як зазначено в пункту 4.1 Рішення Конституційного суду України від 02.11.2004 р. N 15-рп/2004 суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує захист гарантованих Конституцією та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення про визначення ОСОБА_1 грошового зобов`язання з земельного податку у розмірі 9779,65 грн за земельну ділянку 0,1516 га. за кадастровим номером [номер приховано]:02:147:0104, тому податкове повідомлення-рішення від 27.06.2019 №89286-5306-1008 є протиправним і підлягає скасуванню.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.
Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Оскільки в межах доводів апеляційної скарги судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для її задоволення та скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Як визначено пунктом 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 2 частини п`ятої 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже зазначена справа відноситься до справ незначної складності, тому судове рішення за наслідками апеляційного розгляду в цій справі касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі №640/17400/19 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 червня 2025 року у справі №640/17400/19 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення 29 липня 2026 року є остаточною та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, визначених ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 29 липня 2026 року.
Головуючий суддя І.Д. Компанієць
Судді В.О. Аліменко
В.В. Кузьменко