ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 320/16553/25
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
29 липня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Говоруна О.В., суддів Попової О.Г., Чуприни О.В., перевіривши апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна служба України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління міністерства юстиції України звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
Статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), визначено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.
Відповідно до ч. 6 ст. 287 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.
З апеляційної скарги вбачається, що оскаржуване рішення ухвалено Київським окружним адміністративним судом 03.06.2026.
Апеляційну скаргу подано апелянтом 20.07.2026 через систему «Електронний суд», тобто після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Також разом з апеляційною скаргою апелянтом подане клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування зазначеного клопотання зазначено, що вперше апеляційна скарга подана вчасно, втім, вказану апеляційну скаргу було повернуто у зв`язку з несплатою судового збору.
Також апелянт зазначає, що 10.07.2026 Відділом на виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.06.2026 про залишення апеляційної скарги без руху було помилково направлено платіжну інструкцію про сплату судового збору від 03.07.2026 (внутрішній номер 520629011) по іншій справі, а тому просить суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 та поновити вказаний строк.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає наступне.
Кодексом адміністративного судочинства України чітко визначено процесуальні строки, у межах яких учасники справи та усі зацікавлені особи можуть реалізувати право на апеляційний перегляд справи, гарантоване статтею 13 цього Кодексу та статтею 14 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів".
Встановлення законом таких процесуальних строків передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поряд із цим процесуальним законом, зокрема й частиною третьою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачена можливість поновлення строку на апеляційне оскарження в разі його пропуску з поважних причин.
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі №9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні відповідного процесуального документу повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне подання апеляційної скарги стає неможливим або утрудненим.
В той же час, правило встановлення обмежень звернення до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
З метою забезпечення принципу правової визначеності та запобігання порушенню принципу верховенства права необхідно досліджувати дотримання строку звернення до суду, причини його пропуску та послідовно застосовувати відповідні правові наслідки його спливу (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №520/109/20).
Право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту
Апеляційний перегляд справи належить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Право на апеляційний перегляд справи гарантується, однак його реалізація повинна відбуватись з дотриманням встановлених процесуальним законом вимог, зокрема, в межах визначеного строку апеляційного оскарження.
Це право повинно реалізовуватись зацікавленими особами добросовісно, без зайвих зволікань, а строк апеляційного оскарження може бути поновлено лише за наявності поважних причин, які обумовлюються існуванням об`єктивних обставин, підтверджених доказами.
Таким чином, відповідач маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинне вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Як вже було зазначено, 17.06.2026 скаржником вперше було подано апеляційну скаргу через систему «Електронний суд». 29.06.2026 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду дану апеляційну скаргу було залишено без руху та надано скаржнику строк для усунення недоліків. 10.07.2026 апелянтом на виконання ухвали Шостого апеляційного адміністративного від 29.06.2026 до суду було помилково направлено платіжну інструкцію про сплату судового збору від 03.07.2026 (внутрішній номер 520629011) по іншій справі. 14.07.2026 ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
При цьому, 20.07.2026 скаржник повторно звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою. До вказаної апеляційної скарги було долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору по справі № 320/16553/25.
Колегія суддів зазначає, що додана при повторній подачі апеляційної скарги платіжна інструкція № 1067 датована 18.06.2026, що свідчить про те, що така платіжна інструкція могла бути подана скаржником у проміжку часу між подачею апеляційної скарги вперше та винесенням Шостим апеляційним адміністративним судом ухвали від 14.07.2026 про повернення апеляційної скарги. Разом з тим, скаржник долучає вказану платіжну інструкцію лише при подачі апеляційної скарги до суду вдруге.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
В той же час, заявником не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про наявність поважних причин, що об`єктивно унеможливили своєчасне подання апелянтом до суду документу на підтвердження оплати судового збору.
За таких обставин, суд визнає неповажними підстави, які зазначені в клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Виходячи з викладеного вище, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст.ст. 169, 287, 295, 298, 321, 325, 328 КАС України
У Х В А Л И ЛА:
Визнати неповажними підстави, які зазначені в клопотанні про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Апеляційну скаргу Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 03.06.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна служба України з безпеки на транспорті, про визнання протиправною та скасування постанови залишити без руху.
Встановити строк і спосіб для усунення недоліків апеляційної скарги - десять днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом звернення до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення пропущеного строку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.
Суддя-доповідач О.В. Говорун
Судді О.Г. Попова
О.В. Чуприна