П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 240/26295/25
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстренко Наталія Миколаївна
Суддя-доповідач - Кузьмишин В.М.
29 липня 2026 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Кузьмишина В.М.
суддів: Сапальової Т.В. Сушка О.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
І. Описова частина
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.
1.2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, здійснюючи 06.06.2025 нарахування пенсії на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 240/12824/24, не провів індексацію нарахованої пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115, встановлених постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185, від 25.02.2025 № 209, чим порушено вимоги частини 4 статті 54 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
2. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції
2.1. Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ, маючи статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, віднесеної до І категорії (інвалідність ІІ групи).
2.2. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 240/12824/24, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 грудня 2024 року, відповідача зобов`язано здійснити позивачу з 03.01.2024 перерахунок і виплату пенсії по інвалідності у розмірі не нижче 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше проведених виплат.
2.3. На виконання зазначеного судового рішення відповідач 06.06.2025 здійснив нарахування позивачу пенсії, застосувавши як розрахункову величину прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, встановлений на відповідні дати (2093 грн та 2361 грн), без застосування коефіцієнтів збільшення, передбачених постановами Кабінету Міністрів України № 118, № 168, № 185, № 209.
2.4. Позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення індексації нарахованої пенсії. Листом від 25.09.2025 № 32320-29537/П-02/8-0600/25 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав для проведення такої індексації, зазначивши, що рішенням суду від 23 жовтня 2024 року у справі №240/12824/24 обов`язку щодо проведення індексації на відповідача не покладено.
2.5. Не погоджуючись із правомірністю дій пенсійного органу щодо непроведення індексації нарахованої пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
3. Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
3.1. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
3.2. Обґрунтовуючи своє рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що пенсія позивача розрахована виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних осіб, а не з фактичного заробітку, а тому застосування до такої пенсії коефіцієнтів збільшення, передбачених Порядком проведення перерахунку пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124, спричинило б подвійну індексацію, оскільки зростання прожиткового мінімуму вже враховує інфляційні процеси.
4. Короткий зміст вимог апеляційної скарги
4.1. Позивач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.
4.2. Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Позиція апеляційного суду
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом першої інстанції норм матеріального права та дотримання норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.
1.1. Відповідно до частини 3 статті 54 Закону № 796-ХІІ (у редакції Закону України «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 230/96-ВР) розміри пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для І групи інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; для ІІ групи інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; для ІІІ групи інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям з інвалідністю - 3 мінімальних пенсій за віком.
1.2. Частиною 4 статті 54 Закону № 796-ХІІ передбачено, що розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
1.3. На реалізацію вказаної норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанови від 16.02.2022 № 118, від 24.02.2023 № 168, від 23.02.2024 № 185, від 25.02.2025 № 209, якими встановлено коефіцієнти збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, у розмірах відповідно 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115.
1.4. Перерахунок пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону № 1058-IV визначено Порядком проведення перерахунку пенсій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 (далі - Порядок № 124), пунктом 2 якого встановлено вичерпний перелік пенсій, що підлягають такому перерахунку, а саме: пенсій, призначених відповідно до Закону № 1058-IV, а також пенсій, призначених відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ саме у розмірі відшкодування фактичних збитків, тобто виходячи з фактичного заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження.
1.5. Механізм перерахунку, визначений пунктом 5 Порядку № 124, полягає у збільшенні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, станом на 1 жовтня 2017 року на відповідний коефіцієнт - тобто у збільшенні розрахункової величини, покладеної в основу обчислення пенсії за фактичним заробітком.
1.6. Натомість, як установлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, пенсія позивача розрахована не з фактичного заробітку, а виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка відповідно до статті 28 Закону № 1058-IV дорівнює прожитковому мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеному законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
1.7. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розрахункова величина, яка застосовується для обчислення пенсії позивача (прожитковий мінімум для непрацездатних осіб), за своєю природою є відмінною від показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, до якого застосовуються коефіцієнти збільшення за Порядком № 124. Прожитковий мінімум є динамічною величиною, яка визначається законодавчим органом щороку саме з урахуванням, серед іншого, інфляційних процесів, тоді як індексація за частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV запроваджена з метою компенсації незмінності розрахункової величини, покладеної в основу обчислення пенсій за фактичним заробітком.
1.8. За таких обставин застосування коефіцієнтів збільшення до пенсії, вже перерахованої у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, призвело б до подвійного врахування інфляційної складової при обчисленні одного й того самого показника, що не узгоджується з метою запровадженого законодавцем механізму індексації.
1.9. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що частина 4 статті 54 Закону № 796-ХІІ підлягає застосуванню без будь-яких застережень до всіх розмірів пенсій, визначених частиною 3 цієї статті, незалежно від способу їх обчислення. Зазначена норма встановлює загальний обов`язок держави забезпечити індексацію пенсій, однак порядок і механізм такої індексації визначаються саме Кабінетом Міністрів України, який, приймаючи постанови № 118, № 168, № 185, № 209, послідовно відсилає до Порядку № 124, що прямо обмежує коло пенсій, які підлягають перерахунку із застосуванням коефіцієнта збільшення, пенсіями, обчисленими у розмірі відшкодування фактичних збитків. Встановлення органом виконавчої влади іншого порядку індексації для пенсій, обчислених виходячи з мінімальної пенсії за віком, не покладеного на нього законом, суперечило б меті уникнення необґрунтованого подвійного захисту від знецінення доходів.
1.10. Колегія суддів також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 13.03.2025 у справі № 400/6254/24, за результатами якої надано правову оцінку діям органу Пенсійного фонду України щодо відсутності підстав для проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення після її перерахунку у зв`язку зі зміною розміру прожиткового мінімуму. Хоча зазначена справа стосувалася пенсійного забезпечення іншої категорії осіб, викладений у ній правовий підхід щодо неприпустимості подвійної індексації пенсії, перерахованої від прожиткового мінімуму, має універсальний характер та обґрунтовано застосований судом першої інстанції за аналогією до спірних правовідносин.
1.11. Доводи апеляційної скарги про нерелевантність висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.01.2025 у справі № 160/28752/23, від 27.01.2025 у справі № 620/7211/24, від 28.01.2025 у справі № 400/4663/24, від 16.04.2025 у справі № 200/5836/24, колегія суддів відхиляє, оскільки предметом правової оцінки в цих справах було саме питання застосування показника, до якого мають застосовуватися коефіцієнти збільшення за частиною 2 статті 42 Закону № 1058-IV та Порядком № 124, а відтак сформульовані у них висновки щодо необхідності застосування коефіцієнтів саме до показника середньої заробітної плати, а не до будь-якої іншої розрахункової величини, є застосовними й до спірних правовідносин.
1.12. Інші зазначені позивачем в апеляційній скаргах обставини, крім вищеописаних, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування, що узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, та усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10.02.2010).
2. Висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги
2.1. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, здійснюючи 06.06.2025 нарахування позивачу пенсії на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 23.10.2024 у справі № 240/12824/24 без застосування коефіцієнтів збільшення 1,14; 1,197; 1,0796; 1,115, діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
2.2. Позивач належними та допустимими доказами не спростував висновків суду першої інстанції, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваного рішення.
2.3. Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315, статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В :
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий Кузьмишин В.М.
Судді Сапальова Т.В. Сушко О.О.