Справа № 524/13828/25
Провадження №2/524/1564/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.07.2026 м. Кременчук
Автозаводський районний суд міста Кременчука у складі
головуючого судді Мельник Н. П.,
з участю секретаря судового засідання Шаполової К. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , подану та підписану представником (адвокатом) Гусачем Сергієм Юрійовичем, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,
УСТАНОВИВ:
До суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 , поданим представником, до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя. Просили стягнути з відповідача на користь позивача 968,96 грн судового збору.
На обґрунтування позову зазначено, що сторони перебувала у зареєстрованому шлюбу, який 02.12.2019 розірваний рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука. Сторони мають спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
15.06.2019 за час перебування у шлюбі відповідачем ОСОБА_2 за спільні кошти подружжя придбано 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 (договір купівлі-продажу від 15.06.2019, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом Д.О.).
Згідно з п. 15 зазначеного договору купівлі-продажу придбані 2/3 частки квартири являються предметом спільної сумісної власності, згоду на придбання яких надав чоловік ОСОБА_2 - ОСОБА_1 .
Сторони не можуть дійти згоди щодо розподілу спільного майна.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем зареєстровано право власності на нерухоме майно загальною площею 62 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 647991153104. Вид спільної власності - спільна часткова; розмір частки - 2/3.
Згідно довідки про оціночну вартість об`єкта нерухомості від 21.10.2025 № 201-20251021-[телефон приховано] оціночна вартість зазначеного нерухомого становить 79731,00 грн.
Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.
За принципом рівності часток подружжя у спільній сумісній власності, визнається, що вказане майно, яке є об`єктом спільної сумісної власності, належить кожному з подружжя нарівні, і у разі поділу такого майна частки кожного з подружжя є рівними.
Спірні 2/3 частини квартири є об`єктом спільної сумісної власності подружжя та підлягають поділу, тому просять розділити спільну сумісну власність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , визнавши за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину від 2/3 частки цієї квартири, що складає 1/3 частину, залишивши у власності ОСОБА_2 1/3 частину вказаної квартири. Зазначене на думку позивача буде справедливим по відношенню до відповідача та відповідатиме інтересам осіб, не порушуючи їх права.
04.11.2025, 19.11.2025 судом отримана інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.
04.11.2025 ухвалою суду позов залишений без руху.
10.12.2025 до суду надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої 05.12.2025 складено висновок експерта № 11/8-25 про те, що ринкова вартість спірної квартири 925086,00 грн. Оскільки спір виник щодо 1/3 частини зазначеної квартири, ціна позову підлягає уточненню та становить 308362,00 грн (925086,00 грн х 1/3). Як наслідок, доплачено суму судового збору в сумі 1497,94 грн.
16.12.2025 ухвалою суду відкрито загальне позовне провадження у справі відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України.
20.01.2026 судове засідання відкладене у зв`язку із письмовими заявами представника відповідача від 20.01.2026 з метою ознайомлення із матеріалами справи та зайнятістю в іншому судовому засіданні.
25.02.2026 судове засідання відкладено у зв`язку з відсутністю електропостачання у приміщенні суду.
26.03.2026 від представника відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання, оскільки відповідач має намір вирішити спірне питання мирним шляхом із позивачем.
27.03.2026 судове засідання не відбулося у зв`язку із перебуванням головуючого судді на лікарняному.
24.04.2026 від представника відповідача надійшли письмові пояснення, згідно яких позов не підтримують. Договір купівлі-продажу зазначеної квартири укладений 15.06.2015. Власником 2/3 частин квартири є ОСОБА_2 , власником 1/3 частини - син сторін ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (неповнолітній на момент укладення договору).
Представник відповідача зазначає, що при підписанні договору купівлі-продажу від імені сина сторін діяли мати ОСОБА_2 та батько ОСОБА_1 , відтак позивач був обізнаний про те, що квартира була оформлена на дружину та сина, на своє ім`я оформити частку квартири на той час бажання не виявив.
Представник відповідача зазначає, що до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука про розірвання шлюбу набрало законної сили 03.01.2020, тому з моменту розірвання шлюбу та припинення спільного проживання пройшло понад три роки.
Протягом зазначеного часу позивач не вчиняв жодних дій щодо поділу майна, що свідчить про усвідомлення ним відсутності порушення його прав або небажання звертатися до суду протягом встановленого законом строку. Позов поданий до суду 23.10.2025. Позовну давність відновлено 04.09.2025.
Просять застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні позову.
24.04.2026 від представників сторін надійшли заяви про розгляд справи за відсутності учасників справи.
24.04.2026 ухвалою суду закрито підготовче провадження у справі.
03.06.2026 судове засідання відкладене у зв`язку із першою неявкою відповідача.
29.07.2026 у судове засідання не з`явилися учасники справи, повідомлені належним чином.
Від представника позивача надійшла письмова заява від 24.07.2026 про розгляд справи за їх відсутності. Позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просять задовольнити.
Від представника відповідача надійшла письмова заява від 29.07.2026 про розгляд справи за їх відсутності, просять врахувати надані раніше письмові пояснення.
Позивачем на виконання ухвали суду від 16.12.2025 не надано для огляду в судовому засіданні оригінали документів, долучених до позову.
Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позивача та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд приходить до таких висновків.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2018 у справі № 369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі № 575/476/16-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (п. 73), від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (п. 80), від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (п. 61), № 522/2201/15-ц (п. 62), № 522/2110/15-ц (п. 61), від 07.08.2019 у справі № 2004/1979/12 (п. 71), від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 (п. 134), від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц (п. 51).
Судом установлено, що згідно рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука у справі № 524/3399/19 від 02.12.2019, що набрало законної сили 03.01.2020, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 28.04.2001 відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого Бабичівською сільською радою Глобинського району Полтавської області, актовий запис № 2. Мають спільних дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Зазначеним рішенням суду шлюб між сторонами розірваний.
Під час перебування у шлюбі сторін у справі, 15.06.2015 укладений договір купівлі-продажу спірної квартири між продавцями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та покупцями ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що повідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом Д. О. за № 821.
Зазначений договір купівлі-продажу підписаний від імені малолітнього ОСОБА_5 його матір`ю ОСОБА_2 та батьком ОСОБА_1 .
Пунктом 8 зазначеного договору купівлі-продажу ОСОБА_9 та ОСОБА_1 є батьками малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діють за взаємною згодою та на підставі рішення виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука Полтавської області № 236 від 11.06.2015 «Про надання дозволу на вчинення правочинів від імені малолітнього ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та житла, право користування яким має малолітній ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 » і свідчать, що вчинення цього правочину не суперечить правам та інтересам малолітніх, неповнолітніх непрацездатних дітей.
Згідно п. 9 зазначеного договору купівлі-продажу, право користування придбаною квартирою матиме малолітній ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі вказаного рішення виконавчого комітету Автозаводської районної ради міста Кременчука Полтавської області.
Відповідно до п. 5 договору купівлі-продажу придбані 2/3 частки квартири будуть являтись предметом спільної сумісної власності, згоду на придбання яких надав чоловік ОСОБА_2 ОСОБА_1 , згідно заяви справжність підпису на якій засвідчено Прокопом Д. О., приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області, 12.05.2015 за реєстровим № 601.
З інформації, наявної у Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням https://reyestr.court.gov.ua/Review/86152962, слідує, що 03.01.2020 набрало законної сили заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука про розірвання шлюбу між сторонами.
У Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості про звернення ОСОБА_1 до суду першої інстанції щодо перегляду заочного рішення, а також до суду апеляційної інстації щодо оскарження судового рішення № 524/3399/19.
Статтею 60 СК України закріплена презумпція спільності майна, набутого подружжям за час шлюбу. За цією статтею майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя (ст. 61 СК України).
Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (ст. 63 СК України).
Пунктами 23, 24 цієї постанови Пленуму Верховного Суду України вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.
Згідно п. 30 цієї постанови Пленуму Пленуму Верховного Суду України рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст.63, ч.1 ст. 65 СК.
Таким чином, судом установлено, що сторонами у справі під час перебування у шлюбі набуто на праві спільної сумісної власності 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , що стверджується п. 5 договору купівлі-продажу від 15.06.2019, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом Д.О.
Відповідно до вказаного пункту 5 договору придбані 2/3 частки квартири будуть являтись предметом спільної сумісної власності, згоду на придбання яких надав чоловік ОСОБА_2 ОСОБА_1 , згідно заяви справжність підпису на якій засвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом Д. О. 12.05.2015 за реєстровим № 601.
Судом не встановлено придбання вказаного майна за особисті кошти одного з сторін у справі. Зазначене майно не визнане особистою приватною власністю одного з подружжя.
З урахуванням наведеного, 2/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 , є спільною сумісною власністю сторін у справі згідно ст. 60 СК України.
Разом з тим, суд погоджується із доводами сторони відповідача, що до вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, підлягає застосуванню позовна давність у три роки, перебіг якої тривав три роки з 03.01.2020.
На вказаний період не поширюються норми Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» від 08.11.2023 № 3450-IX, що набрав чинності 30.01.2024, яким зупинявся перебіг позовної давності, визначений ЦПК України.
На вказаний період не поширюються норми Закону України № 4434-IX від 14.05.2025 «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності»,що набрав чинності 04.09.2025, яким п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України виключено.
Про укладення договору купівлі - продажу зазначеного спірного майна, укладеного під час шлюбу, позивачу було достемпенно відомо, оскільки він підписував договір від імені неповнолітнього сина.
Відомостей про те, коли позивач ОСОБА_1 дізнався або міг дізнатися про порушення свого права, матеріали справи не містять, суду не надано.
03.01.2020 набрало законної сили заочне рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука у справі № 524/3399/19 про розірвання шлюбу між сторонами.
У Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні відомості про звернення ОСОБА_1 до суду першої інстанції щодо перегляду вказаного заочного рішення, а також до суду апеляційної інстації щодо оскарження судового рішення № 524/3399/19.
Відповідно до ч. ч. 3 - 5 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Згідно ч. ч. 1 -3 ст. 72 Сімейного кодексу України (далі - СК України) позовна давність не застосовується до вимог про поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, якщо шлюб між ними не розірвано. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання шлюбу, застосовується позовна давність у три роки. Позовна давність обчислюється від дня, коли один із співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права власності.
Відтак, з урахуванням наведеного, враховуючи заявлене клопотання сторони відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності, а також відсутності будь-яких заперечень сторони позивача щодо зазначеного, судом не встановлено поважних причин пропуску строків звернення до суду із позовними вимогами. Протилежного суду стороною позивача не доведено, доказів на спростування не надано.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у зв`язку із спливом строків позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, які судом не встановлено та стороною позивача не заявлено.
Судовий збір слід залишити за позивачем відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 4 - 13, 141, 174 - 181, 209 - 250, 258, 259, 263, 264, 265, 354 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.
Понесені судові витрати залишити за позивачем.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне найменування сторін:
позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя Н. П. Мельник