Справа 524/6660/26
Провадження № 2/524/5905/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року м. Кременчук
Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі:
головуючого судді Колеснікової О.М.,
секретар судового засідання Мирошніченко А.В.,
учасники справи та їх представники:
позивачка - ОСОБА_1 ,
представник позивача - адвокат Олійник Лілія Михайлівна,
відповідач - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
встановив:
21.05.2026 до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана в її інтересах адвокатом Олійник Лілією Михайлівною, до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилалась на те, що сторони з 23.08.2017 перебувають у зареєстрованому шлюбі. Подружні стосунки між сторонами припинені. Основна причина розпаду сім`ї - це конфлікт характерів, відсутність між подружжям взаєморозуміння та спільних інтересів. Спільне господарство сторони не ведуть, проживають окремо. Вважає, що збереження сім`ї неможливе, просить шлюб розірвати.
Ухвалою судді Автозаводського районного суду м. Кременчука від 27.05.2026 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивачка в судове засідання не прибула. Представник позивача надала до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та її представника, в якому позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув. Надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, в якому позов визнав.
На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.
Суд встановив, що 23.08.2017 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області між сторонами зареєстровано шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 23.08.2017, актовий запис №3201. Дошлюбне прізвище позивачки - « ОСОБА_3 ».
Відповідно достатті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.
За ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За ст.113 Сімейного кодексу України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Згідно з ч.3 ст.115 Сімейного кодексу України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Сторони припинили сімейно-шлюбні відносини, ведення спільного господарства, відновлювати які не бажають. Примирення між подружжям не можливе. Шлюб між сторонами носить формальний характер, сторони не мають наміру продовжувати подальші шлюбні відносини, збереження шлюбу суперечить інтересам як позивача, так і відповідача. Суд ураховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою (стаття 51 Конституції України), дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
За ч.1, п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Відповідно до ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
За ч.1 ст.142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, понесені позивачкою документально підтверджені витрати зі сплати судового збору у розмірі 665,60 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки та 665,60 грн. підлягають поверненню позивачці із державного бюджету.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.105 ч.3,112,113,114 ч.2 Сімейного кодексу України, ст.ст.223,229,247,263,265,268,354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , що був зареєстрований 23.08.2017 Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис №3201.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп.
Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого нею при подачі позовної заяви відповідно до квитанції ID: 6349-0802-8254-1637 АТ «Таскомбанк» від 21.05.2026 в розмірі 665 грн. 60 коп.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду, яке набрало законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції в 30-денний строк з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 30 липня 2026 року.
Головуючий суддя О.М. Колеснікова