ф
УХВАЛА
30 липня 2026 року
м. Київ
справа № 520/33154/25
адміністративне провадження № К/990/32507/26
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шевцової Н.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі № 520/33154/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вулиця Шевченка, 8, місто Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) щодо не підготовки та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 18.06.2025 для перерахунку пенсії з 01.07.2025.
- зобов`язати Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вулиця Шевченка, 8, місто Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 18.06.2025 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, положень «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 13.07.2017 № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 позовні вимоги задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вулиця Шевченка, 8, місто Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) щодо не підготовки та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 18.06.2025 для перерахунку пенсії з 01.07.2025.
Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (вулиця Шевченка, 8, місто Харків, 61013, код ЄДРПОУ 38631015) підготувати і надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 18.06.2025 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, положень «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 13.07.2017 № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання, процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 на відповідний тарифний коефіцієнт, для проведення перерахунку основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.07.2025.
Відповідач, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою.
08.06.2026 постановою Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області задоволено.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.03.2026 у справі № 520/33154/25 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
На вказану постанову суду апеляційної інстанції представниця позивача - адвокат Галан О. О. подала касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 13.07.2026.
Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження, Верховний Суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
У касаційній скарзі скаржник зазначив, що вона подана на підставі пунктів 1, 2 частини четвертої статті 328 КАС України.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
В обґрунтування зазначеної підстави касаційного оскарження заявник стверджує, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо її застосування у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2026 року у справі № 520/5814/24 та від 05 червня 2026 року у справі № 520/12809/25.
Проте представниця позивача в касаційній скарзі не зазначила, яку саме норму права (пункт, частину, статтю) суд апеляційної інстанції застосував без урахування висновків Верховного Суду, викладених у наведених постановах, а також не обґрунтував подібності правовідносин у цій справі та справах № 520/5814/24, № 520/12809/25.
Разом з тим, скаржник зазначає, що Верховний Суд неодноразово розглядав справи, правовідносини в яких виникли у зв`язку з відмовою уповноваженого органу сформувати та видати особі, яка отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії, визначеного станом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43 і 63 зазначеного Закону.
Однак саме лише посилання на наявність практики Верховного Суду в певній категорії справ, без зазначення конкретної норми права, висновку щодо її застосування та обґрунтування подібності правовідносин, не є належним обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд зазначає, що подібність правовідносин означає тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності визначається обставинами кожної конкретної справи.
Так, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.
Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах розуміються такі, де подібними (тотожними, аналогічними) є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Таким чином, для встановлення подібності справ і відносин слід враховувати сукупність таких критеріїв, як подібність фактичних обставин, суб`єктний склад, об`єкт і предмет правового регулювання, а також умови застосування правових норм.
Крім того, у касаційній скарзі скаржником зазначено, що вона подана на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідно до якого підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
Покликаючись на пункт 2 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник не зазначив, від якого саме висновку Верховного Суду, на його переконання, необхідно відступити, а також щодо застосування якої конкретної норми права (пункту, частини, статті) сформульовано такий висновок.
Враховуючи викладене, Суд вважає недоведеним наявність підстав касаційного оскарження, визначених пунктами 1,2 частини четвертої статті 328 КАС України.
Верховний Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального права.
Таким чином, межі касаційного перегляду судових рішень обмежено підставами, на яких подається касаційна скарга, викладеними скаржником, та зазначеними в ухвалі суду підставами для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, зокрема якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Враховуючи приписи пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України та не викладення з належним обґрунтуванням представником позивача у касаційній скарзі підстав для касаційного оскарження судових рішень у цій справі, визначених пунктом 1, 2 частини четвертої статті 328 КАС України, а тому касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.
Керуючись статтею 248, пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі № 520/33154/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Шевцова