УХВАЛА
30 липня 2026 року
м. Київ
справа №440/16789/25
адміністративне провадження № К/990/34110/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Кашпур О.В., Смоковича М.І.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У грудні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 , в якій просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо невиплати ОСОБА_1 одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану";
- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах у розмірі 1 млн. гривень, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року, у задоволенні позову відмовлено.
15 липня 2026 року засобами поштового зв`язку позивач надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є стягнення одноразової грошової винагороди за тривалість проходження служби в бойових умовах, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 №153 "Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану".
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Полтавським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункти «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Скаржник зазначив, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної право застосовної практики, становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього та інших військовослужбовців які підписали контракт у віці до 25 років та в іншому підпадають під умови, визначені постановою 153.
Також скаржник зазначив наступне: «проаналізувавши ряд ухвал Верховного Суду в яких суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у схожих справах на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України, а також підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України вважаю за можливе просити касаційний суд відкрити касаційне провадження з цих же мотивів, а саме: з огляду на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах».
Верховний Суд відхиляє наведені доводи скаржника, оскільки вони не містять належного обґрунтування наявності підстав, передбачених підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Посилання на те, що оскаржувані судові рішення можуть вплинути на права інших військовослужбовців, які уклали контракт у віці до 25 років та підпадають під дію постанови № 153, саме по собі не свідчить ані про фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, ані про її виняткове значення саме для скаржника, ані про наявність значного суспільного інтересу саме до цієї справи. Такі твердження мають загальний характер та не містять належного обґрунтування існування виключних обставин, які б обумовлювали необхідність касаційного перегляду судових рішень у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Також Верховний Суд не приймає посилання скаржника на ухвали Верховного Суду про відкриття касаційного провадження в інших справах. Вирішення питання щодо відкриття касаційного провадження здійснюється судом у кожній конкретній справі з урахуванням її фактичних обставин, предмета спору, змісту доводів касаційної скарги та наведеного скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження. Надання правової оцінки достатності таких доводів належить до дискреційних повноважень складу суду, який вирішує питання про відкриття касаційного провадження. Отже, сам по собі факт відкриття касаційного провадження в інших справах не свідчить про наявність аналогічних підстав у цій справі та не зумовлює обов`язку Верховного Суду прийняти тотожне процесуальне рішення. Крім того, посилання скаржника на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах стосується підстави касаційного оскарження, визначеної пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, однак саме по собі не підтверджує наявності винятків, установлених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, необхідних для касаційного перегляду справи, розглянутої у порядку спрощеного позовного провадження.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункти а» та «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначених заявником виняткових обставин, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
У Х В А Л И В :
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2026 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
2. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет» (у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку), а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді С.А. Уханенко О.В. Кашпур М.І. Смокович