Справа № 703/3163/26
2/703/2259/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2026 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого-судді Прилуцького В.О.
секретаря судового засідання Тимошенко Д.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ротмістрівської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Ротмістрівської сільської ради в якому просить поновити їй термін для подання заяви про прийняття спадщини, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Ротмістрівка Черкаського району Черкаської області померла ОСОБА_2 . Місце проживання ОСОБА_2 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано в АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_2 була власником житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 27 червня 2013 року склала заповіт, відповідно до якого все своє майно заповіла ОСОБА_1 . ОСОБА_1 із спадкодавцем ОСОБА_2 в родинних відносинах не перебували. 19 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Таран Г.В. про оформлення нею спадкових прав за заповітом після смерті ОСОБА_2 , де була заведена спадкова справа. 19 травня 2026 року постановою приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Таран Г.В. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 , оскільки нею пропущений встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 . ОСОБА_1 є особою похилового віку та проживає в м.Харкові на значній відстані від місця відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 , але своєчасно звернутися до нотаріуса не змогла із-за частих повітряних тривог, а тому просила суд надати додатковий термін для прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 терміном в два місяці.
Представник позивача в письмовому клопотанні просив розглядати справу без його та позивача участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в письмовому клопотанні просив розгляд справи проводити у його відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Ротмістрівка Черкаського району Черкаської області померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_1 , видане Смілянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Черкаському районі Черкаської області Київської міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.
Місце проживання ОСОБА_2 на день її смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 , було зареєстровано в АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки № 61 від 18 травня 2026 року виданої Виконавчим комітетом Ротмістрівської сільської ради.
ОСОБА_2 була власником житлового будинку та земельної ділянки, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на будинок від 13 червня1990 року та державним актом на право приватної власності на земелю від 27 червня 2002 року.
За життя ОСОБА_2 склала 27 червня 2013 року заповіт, відповідно до змісту якого «Все моє майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, на що я за законом матиму право», заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який посвідчений секретарем Ротмістрівської сільської ради 27 червня 2013 року, зареєстрований в реєстрі за №99.
19 травня 2026 року постановою приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Таран Г.В. відмовлено у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 , оскільки нею пропущений встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 .
З повідомлення приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Черкаської області Таран Г.В. від 02 червня 2026 року №171/01-16 вбачається, що після смерті ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини за заповітом звернулася позивач ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкуваннявиникає в день відкриття спадщини. Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
У відповідності до положень ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
В зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого неодноразово продовжено.
Відповідно до ст.17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини Конвенція призначена для гарантування не теоретичних або ілюзорних прав, а прав практичних та ефективних (п. 24 рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справі «Ейрі»; п. 32 рішення ЄСПЛ від 30.05.2013 у справі «Наталія Михайленко проти України»).
У розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції «майном» визнаються активи, включаючи права вимоги, стосовно яких заявник може стверджувати, що він має принаймні «законне сподівання» на отримання можливості ефективно здійснити майнове право (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі «Стретч проти Сполученого Королівства»). «Законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов`язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має «законне сподівання», якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (рішення у справі «Копецький проти Словаччини»).
Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв`язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
У рішеннях Європейського суду з прав людини «Спадея і Скалабріно проти Італії» від 1 вересня 1995 року (справа № 12868/87) та «Іммобільяре Саффі проти Італії» від 28 липня 1999 року (справа № 22774/93) зазначено, що втручання у право власності допустиме лише тоді, коли воно переслідує легітимну мету в суспільних інтересах. Але, окрім того, втручання, особливо коли воно має розглядатися в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має забезпечити «справедливу рівність» між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту основних прав людини. Має бути розумне співвідношення між засобами, що використовуються, і поставленою метою.
У відповідності до вимог ст.1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Відповідно до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
З огляду на викладене, судом встановлено, що ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , та пропустила строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті спадкодавця з поважних причин через введення воєнного стану в Україні, та беручи до уваги, що наслідки пропущення ним строку для прийняття спадщини будуть непропорційними, оскільки остання втратить право на спадкування майна, яке залишилося після смерті ОСОБА_2 , а втрата спадкового майна буде для неї занадто надмірним тягарем, і при цьому буде порушено баланс між інтересами держави та фізичної особи.
Отже, проаналізувавши зазначені вимоги закону, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 1268, 1270, 1272 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76, 81, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Ротмістрівської сільської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , додатковий строк в два місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, яка відкрилась після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Ротмістрівка Черкаського р-ну Черкаської області, з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення (з дня складання повного тексту).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: В. О. Прилуцький