125/1362/26
2-н/125/35/2026
У Х В А Л А
про відмову у видачі судового наказу
28.07.2026 м. Бар Вінницької області
Суддя Барського районного суду Вінницької області Питель О.В., розглянувши заяву заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини,
УСТАНОВИЛА:
Заявник ОСОБА_1 звернулася до Барського районного суду Вінницької області з заявою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дослідивши вказану заяву та долучені до неї документи, судом встановлено таке.
Заява надійшла до суду в електронному вигляді за допомогою системи «Електронний суд» 17.06.2026.
Згідно з частиною першою статті 163 ЦПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником. Частиною четвертою статті 163 ЦПК України визначено, якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом його заяви, виключно в електронній формі.
Системний аналіз вказаних вище правових норм свідчить про те, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі, а в разі, якщо боржник має зареєстровану офіційну електронну адресу, то стягувач вправі подати заяву за допомогою підсистеми Електронний суд та у подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом його заяви, виключно в електронній формі.
Дослідивши відомості з Електронного кабінету ЕСІТС, заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, судом встановлено, що боржник ОСОБА_2 не має офіційної електронної адреси та зареєстрованого електронного кабінету в підсистемі Електронний суд ЄСІТС.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Ураховуючи викладене, вважаю, що дана заява про видачу судового наказу подана із порушенням вимог статті 163 ЦПК України, а тому у видачі судового наказу за нею належить відмовити.
Роз`яснити заявнику, що відповідно до частини першої статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Тобто заява про видачу судового наказу може бути подана до суду повторно з дотриманням вимог статті 163 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу, внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження, сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.
Керуючись ст. 10, 161, 163, 165, 167, 258-261, 353-355 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИЛА:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду в 15-денний строк з для складення повного тексту ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя