Справа № 148/2320/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року м. Тульчин
Суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Саламаха О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , про забезпечення позову, -
ВСТАНОВИВ:
До Тульчинського районного суду Вінницької області звернулася ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Овчарук Олена Олександрівна, із позовною заявою про встановлення факту родинних відносин, визнання заповіту недійсним, усунення від права на спадкування.
Разом з тим, із вищевказаним позовом подано заяву про забезпечення позову, яка мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , яка була двоюрідною племінницею (по лінії матері) позивачки ОСОБА_1 , а саме: мати позивачки - ОСОБА_4 , була рідною сестрою бабусі ОСОБА_3 - ОСОБА_5 ).
Позивачка прийняла спадщину після смерті племінниці ОСОБА_3 , подавши відповідну заяву до приватного нотаріуса Сухомлин О.А., встановивши, що з такою ж заявою звернувся відповідач ОСОБА_2 .
Також, ОСОБА_1 дізналась, що за життя ОСОБА_3 , начебто, вчинила заповіт на ім`я відповідача, яким йому заповіла все належне їй майно, де б воно не знаходилась та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і що буде належати їй на момент смерті.
Даний заповіт, як і право відповідача на спадкування оскаржується, оскільки підпис від імені заповідача поставлений у заповіті, не відповідає підписам, зробленим особисто ОСОБА_3 в інших документах, що дає можливість дійти обґрунтованого сумніву, що підпис від імені спадкодавиці ОСОБА_3 у заповіті від 29.03.2021, складеного приватним нотаріусом Овчарук О.О., виконані не нею, а іншою особою та вказує на відсутність вільного волевиявлення заповідача і не відповідало її волі.
Враховуючи наведене, після 15.07.2026 відповідач, який 05.03.2026 звернувся до нотаріуса за прийняттям спадщини, вже матиме право звернутися до приватного нотаріуса з метою отримання свідоцтва про право на спадщину на підставі заповіту, який підлягає визнанню недійсним та усунення ОСОБА_2 від права на спадкування у справі за позовом ОСОБА_1 .
Без вжиття заходів забезпечення позову, в приватного нотаріуса Сухомлин О.А. будуть відсутні підстави для відмови у вчиненні нотаріальних дій щодо видачі ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину, а також щодо вчинення реєстраційних дій з метою здійснення державної реєстрації права приватної власності майна спадкодавці на ОСОБА_2 .
У випадку, якщо право приватної власності на спадкове майно буде зареєстроване на ОСОБА_2 та коли він дізнається про те що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою про визнання заповіту недійсним та усунення його від права на спадкування, останній матиме можливість і зможе вчиняти дії з метою відчуження спірного спадкового майна на користь третіх осіб, задля ухилення від виконання можливого рішення суду в справі, утруднення виконання такого рішення та створення перешкод ОСОБА_1 у набутті спадкових прав на спадкове майно.
На підставі вищенаведеного, позивачка просить забезпечити позов та заборонити приватному нотаріусу Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Сухомлин О.А. видавати свідоцтво про право на спадщину за законом, щодо майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (спадкова справа №54/2026) до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі.
Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та матеріалами позовної заяви, вважаю, що заяву слід задовольнити, з огляду на наступне.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Згідно із ч. 1 - 2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Тобто, однією із причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення.
При цьому закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч. 1 ст. 149 ЦПК України.
Так, ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Згідно п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, пересвідчитися, зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про відповідача, а також відповідність забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 видного 19.01.2026 Тульчинською міською радою, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Тульчин (а.с. 19).
Згідно копії заповіту від 29.03.2021, номер у реєстрі № 290, посвідченого приватним нотаріусом Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Овчарук О.О., ОСОБА_3 все належне їй майно, де б воно не знаходилась та з чого б воно не складалось, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право і що буде належати їй на момент смерті, заповіла ОСОБА_2 (а.с. 10).
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Судом встановлено, що між сторонами по справі дійсно виник спір з приводу спадкового майна та існує реальна загроза істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а також ефективного захисту та поновлення порушених прав позивачки, за захистом яких вона звернулася до суду.
З урахуванням встановлених обставин справи та беручи до уваги предмет спору і зміст позовних вимог, вважаю, що в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а тому вбачає підстави для задоволення заяви про забезпечення позову та приходить до висновку про необхідність забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись ст. 149, 150, 153 ЦПК України, -
ПОСТАНОВИВ:
Заяву - задовольнити.
В порядку забезпечення позову заборонити приватному нотаріусу Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Сухомлин Оксані Анатоліївні видавати свідоцтво про право на спадщину за законом, щодо майна ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 (спадкова справа №54/2026) до моменту набрання законної сили рішенням суду у даній цивільній справі.
Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи у порядку ст. 158 ЦПК України.
Копію ухвали для виконання направити приватному нотаріусу Тульчинського районного нотаріального округу Вінницької області Сухомлин Оксані Анатоліївні (вул. М. Леонтовича, 84/2, м. Тульчин, Вінницька область, 23600), а також до відома іншим учасникам справи.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання шляхом подачі апеляційної скарги. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: