Номер провадження: 22-ц/813/2484/26
Справа № 947/4645/25
Головуючий у першій інстанції Гниличенко М. В.
Доповідач Назарова М. В.
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28.07.2026 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Назарової М.В.,
суддів: Коновалової В.А., Кострицького В.В.,
за участю секретаря Булацевської Я.В.,
учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жукова 17»,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в порядку спрощеного позовного провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі свого представника Фоміна Андрія Ігоровича
на рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2025 року, ухвалене Київським районним судом м. Одеси, у складі: судді Гниличенко М.В. в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жукова 17» про встановлення порядку користування житловим приміщенням,
в с т а н о в и в:
У січні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вищевказаним позовом, в якому із посиланням як на правове обґрунтування позовних вимог на положення ст. 319-321, 355-358 ЦК України та ст. 47, 150 ЖК України просила:
1) встановити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 ;
2) виділити ОСОБА_1 в користування одну житлову кімнату, площею 17 кв.м з лоджією 2,7 кв.м, ОСОБА_2 виділити у користування житлову кімнату, площею 10,1 кв.м, інші житлові приміщення, а саме: кухню, площею 6,9 кв.м, ванну кімнату, площею 2,3 кв.м, вбиральню, площею 1,5 кв.м, коридор, площею 5,2 кв.м та 1,7 кв.м - залишити у спільному користуванні;
3) зобов`язати Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жукова 17» розподілити особовий рахунок на ім`я ОСОБА_3 на оплату житлово-комунальних послуг, що надаються у квартиру АДРЕСА_1 , та відкрити два особових рахунки відповідно до часток співвласників з урахуванням встановленого порядку користування квартирою.
В обґрунтування позову зазначила, що на праві спільної часткової власності позивачу та відповідачу, які є рідними братом та сестрою, належить двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , в рівних частках. Загальна площа вказаної квартири становить 45,0 кв.м, житлова 27,1 кв.м, та складається із житлової кімнати, площею 17,0 кв.м, житлової кімнати, площею 10,1 кв.м, лоджії, площею 2,7 кв.м; кухні, площею 6,9 кв.м, ванної кімнати, площею 2,3 кв.м; вбиральні, площею 1,3 кв.м; коридору, площею 5,2 кв.м та 2,7 кв.м.
На теперішній час в житловій кімнаті, площею 17,1 кв.м, мешкає її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зі своєю родиною: дружиною ОСОБА_5 та сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В житловій кімнаті, площею 10,1 кв.м, знаходяться особисті речі відповідача. Вказана кімната зачинена, ключі знаходяться у відповідача. Позивач не має доступу до цієї кімнати.
Особовий рахунок № НОМЕР_1 для сплати житлово-комунальних послуг, що надаються в квартиру АДРЕСА_1 , станом на звернення до суду із позовом відкрито на ім`я ОСОБА_3 , яка є матір`ю сторін по справі і яка померла у 2019 році.
Після смерті ОСОБА_3 , позивач надала голові ОСББ «Жукова 17» документи для виключення ОСОБА_3 із особового рахунку на оплату житлово-комунальних послуг та включення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , як співвласників квартири щодо оплати житлово-комунальних послуг в рівних частках. Проте, ОСББ «Жукова 17» виставляє рахунки на оплату житлово-комунальних послуг виключно на ОСОБА_3 , яка померла у 2019 році, а в претензіях щодо оплати цих послуг зазначає виключно позивача.
Після смерті матері позивач постійно сплачує половину вартості рахунків на оплату житлово-комунальних послуг за особовим рахунком № НОМЕР_1 , що надаються в квартиру АДРЕСА_1 .
На даний час між сторонами склалися складні стосунки, вони не можуть дійти згоди щодо порядку користування спірною квартирою. Крім того, відповідач повністю відмовляється брати участь у витратах з оплати житлово-комунальних послуг за квартиру, а на пропозицію укласти договір про порядок користування спільним майном відповідно до часток - категорично відмовляється (а.с. 1-13).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жукова 17» про встановлення порядку користування житловим приміщенням - задоволено частково.
Встановлено порядок користування двокімнатною квартирою АДРЕСА_1 наступним чином:
- виділити ОСОБА_1 у користування одну житлову кімнату, площею 17,0 кв.м з лоджією 1,8 кв.м;
- виділити ОСОБА_2 у користування житлову кімнату, площею 10,1 кв.м;
- в спільному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити: кухню, площею 6,9 кв.м; ванну кімнату, площею 2,3 кв.м; вбиральню, площею 1,3 кв.м; коридор, площею 5,2 кв.м, вбудовану шафу 0,4 кв.м.
Розподілено особовий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Жукова 17» на ім`я ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , на оплату внеску на управління багатоквартирним будинком між співвласниками квартири АДРЕСА_1 , та ухвалено відкрити два особових рахунку відповідно до часток користування квартирою, зокрема на ім`я ОСОБА_1 на 65/100 частки користування квартири від загальної площі 45,0 кв.м.; на ім`я ОСОБА_2 на 35/100 частки користування квартири від загальної площі 45,0 кв.м.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
В решті позовних вимог - відмовлено (а.с. 90-96).
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 в особі свого представника ОСОБА_7 просить скасувати рішення Київського районного суду м. Одеси від 21.10.2025 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Доводами апеляційної скарги є те, що позивачка на свій розсуд, без погодження із відповідачем, вселила до квартири сім`ю свого повнолітнього сина, яка складається із трьох осіб, а відповідач, у свою чергу, маючи дружину та неповнолітніх сина і доньку, проживає не за адресою власної квартири.
В той же час, позивачка має інше житло в АДРЕСА_2 .
Акт огляду квартири від 07.10.2025, що наданий позивачкою до суду, відповідач вважає таким, що є необ`єктивним, оскільки на вказаний огляд його запрошено не було і він не мав можливості надати будь-які пояснення та висловити свої заперечення під час складання вказаного акту.
Тому, скаржник просить відмовити у встановленні порядку користування майном, що перебуває у спільній частковій власності, запропонований позивачкою, з огляду на кількісний склад його сім`ї та відсутність іншого житла у власності (а.с. 122-123).
Відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4 ст. 367 ЦПК України).
У судовому засіданні 28.07.2026 позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_8 проти задоволення апеляційної скарги заперечували.
Інші учасники справи, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, зокрема, відповідач (скаржник) ОСОБА_2 - у відповідності до ч. 5 ст. 130 ЦПК України, так як його повноважний представник ОСОБА_7 отримав судову повістку-повідомлення на 28.07.2026 в електронному кабінеті підсистеми «Електронний суд» 12.05.2026 о 08:20:35, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а.с. 134), відповідач ОСББ «Жукова 17» - у відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, так як судова повістка-повідомлення на 28.07.2026 надійшла в електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» 12.05.2026 о 08:22:11, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа (а.с. 134зв.), в судове засідання не з`явилися.
Вказане в силу ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, осіб, що з`явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом першої інстанції встановлено та ніким по справі не оспорюється, що квартира АДРЕСА_1 належала в рівних частках кожному - ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тобто по 1/3 частині кожному на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів від 17.02.1994.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 померла, про що Одеським міським відділом ДРАЦС Головного територіального управління юстиції в Одеській області 25 травня 2019 року складено відповідний актовий запис № 5725 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (а.с. 11).
Після її смерті приватним нотаріусом Калінюк Г.О. заведена спадкова справа № 13/20019, номер у спадковому реєстрі 64586988, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 58634185 від 06.12.2019 (а.с. 43-43зв.).
Згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом, посвідченим приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калінюк Г.О. 06 грудня 2019 року та зареєстрованим в реєстрі за № 1221, спадкоємцями майна ОСОБА_3 , 1945 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , є: її син - ОСОБА_2 - в 1/2 частці та дочка - ОСОБА_1 - в 1/2 частці. Спадщина, на яку в указаних частках видано це свідоцтво, складається з: 1/3 частки квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , яка складається в цілому з двох житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 45,0 кв.м, житловою площею 27,1 кв.м. Зазначена частка квартири належала спадкодавцю на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів 17.02.1994 року, зареєстрованого і записаного у реєстровій книзі за № 19-1168. Право власності зареєстровано Одеським міжміським бюро технічної інвентаризації 25.04.1994 року, в реєстровій книзі № 67 пр, номер запису 329, стор. 73 (а.с. 41).
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 423198658, дата, час формування 17.04.2025 14:37:26, квартира, загальною площею 45 кв.м, житловою 27,1 кв.м, яка в цілому складається з двох житлових кімнат та підсобних приміщень, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 198[телефон приховано], належить:
ОСОБА_1 - розмір частки 1/3, документи, подані для державної реєстрації: свідоцтво про право власності на житло, серія та номер 19-1168, виданий 17.02.1994, видавник: Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів, та розмір частки 1/6, документи, подані для державної реєстрації: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер 1221, виданий 06.12.2019, видавник: Калінюк Г.О., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу;
Щербань Олег Іванович - розмір частки 1/3, документи, подані для державної реєстрації: свідоцтво про право власності на житло, серія та номер 19-1168, виданий 17.02.1994, видавник: Управління житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської Ради народних депутатів, та розмір частки 1/6, документи, подані для державної реєстрації: свідоцтво про право на спадщину, серія та номер 1222, виданий 06.12.2019, видавник: Калінюк Г.О., приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу (а.с. 38-39).
Отже, на час розгляду справи у суді позивачу та відповідачу належить кожному по 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до копії технічного паспорту, що міститься в матеріалах справи, на квартиру АДРЕСА_1 , загальна площа становить 45,0 кв.м, житлова площа 27,1 кв.м, та складається із двох ізольованих кімнат, площею 17,0 кв.м та 10,1 кв.м, також квартира обладнана лоджією, площею 1,8 кв.м, вхід до якої здійснюється із житлової кімнати, площею 17,0 кв.м, крім того, є кухня, площею 6,9 кв.м, ванна кімната, площею 2,3 кв.м, вбиральня, площею 1,3 кв.м, коридор, площею 5,2 кв.м, вбудована шафа 0,4 кв.м (а.с. 10, 11).
З Акту обстеження кв. АДРЕСА_1 від 07.10.2025 року, складеного Головою правління ОСББ «Жукова 17» Флорко Л.М. та співвласниками багатоквартирного будинку ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , вбачається, що кімната, житловою площею 10,1 кв.м, закрита на ключ із врізним замком, доступ до кімнати для огляду неможливий, ключ від кімнати - зі слів ОСОБА_1 - знаходиться у її брата ОСОБА_2 (а.с. 67)
Судом першої інстанції встановлено, що особовий рахунок № НОМЕР_1 за оплату внеску на управління багатоквартирним будинком відкрито на ім`я ОСОБА_3 , яка померла у 2019 році.
28.10.2024 року позивач ОСОБА_1 звернулась до ОСББ «Жукова 17» з заявою про проведення розподілу особового рахунку на сплату внеску на управління багатоквартирним будинком № 10[телефон приховано] між співвласниками квартири АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
04.11.2024 року ОСББ «Жукова 17» на звернення ОСОБА_1 надало відповідь, якою відмовило у розподілі особового рахунку, мотивуючи тим, що суттєвим для розподілу рахунку є наявність згоди усіх співвласників квартири, які повинні надати заяви про поділ рахунку. При цьому оплата за комунальні послуги проводиться з урахуванням кількості зареєстрованих мешканців у квартирі. У випадках, якщо такої згоди немає й один із співвласників ігнорує правила співжиття та думку інших мешканців, то в такому випадку виникає необхідність примусового розподілу особових рахунків у судовому порядку (а.с. 7).
Позивачем зазначено, що вона систематично сплачує половину вартості комунальних послуг, проте відповідач ухиляється від сплати половини вартості послуг, внаслідок чого по квартирі склалась заборгованість перед ОСББ «Жукова 17», що вбачається із Рахунку-попередження від 02.06.2025 року, в сумі 16002,80 грн та ОСББ попереджає власника подальшим зверненням з позовом до суду про стягнення заборгованості (а.с. 57).
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що сторонам справи неможливо виділити в користування ті частини спільного майна в натурі, які б точно відповідали їх частці у праві спільної часткової власності, тому суд при встановленні порядку користування квартирою АДРЕСА_1 , вважав за необхідне відійти від відповідності реальних часток ідеальним.
При цьому суд зазначив, що у позові представником позивача частково некоректно було зазначено розміри приміщень квартири, тому суд виходив виключно із розмірів приміщень квартири, зазначених у технічному паспорті, який є невід`ємною частиною свідоцтва про право власності на житло, виданого Управлінням житлово-комунального господарства виконкому Одеської міської ради народних депутатів.
Судом встановлено, що після смерті матері та отримання частки спадщини, фактично з 2019 року відповідач самоусунувся щодо питання спірної квартири, зокрема, не звертався до суду з позовом щодо встановлення порядку користування квартирою або позову щодо усунення перешкод у користуванні квартирою, або позову про поділ майна, або подання заяви про розподіл особових рахунків, а позивач здійснює оплату комунальних платежів та не має можливості розподілити особові рахунки без згоди іншого співвласника, про що зазначено у листі-відмові ОСББ «Жукова 17».
Встановлюючи порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , суд дійшов висновку про необхідність виділити в користування позивача ОСОБА_1 житлову кімнату, площею 17,0 кв.м та лоджію, площею 1,8 кв.м, відповідачу ОСОБА_2 - кімнату, площею 10,1 кв.м. Суд звернув увагу на те, що площа кімнати, яка виділяється в користування позивачу, перевищує її ідеальну частку у спільній частковій власності на квартиру.
Також, суд звернув увагу на той факт, що виділяє позивачу у користування лоджію площею 1,8 кв.м, вихід на яку є лише з кімнати площею 17,0 кв.м, оскільки залишення цієї лоджії у спільному користуванні сторін передбачає постійний та необмежений доступ відповідача до кімнати, яку суд виділяє позивачу, що призведе до втрати приватності та, з урахуванням встановлених у справі обставин, стане підґрунтям для подальших конфліктів між сторонами справи.
Коридор, кухню, ванну, вбиральню та вбудовану шафу суд залишив у спільному користуванні сторін справи.
Разом з тим, суд зауважив, що встановлений порядок користування квартирою в подальшому може бути змінений сторонами та що встановлення співвласниками порядку користування квартирою з виділенням конкретних приміщень у натурі не припиняє право спільної часткової власності, такі частини не перетворюються в об`єкт самостійної власності кожного з них та такі приміщення не завжди можуть точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно.
Що стосується вимоги позивача про зобов`язання ОСББ «Жукова 17» розподілити особовий рахунок на квартиру та відкрити два особових рахунка відповідно до часток співвласників з урахуванням встановленого порядку користування квартирою, суд зазначив, що вони підлягають задоволенню з урахуванням вірної площі приміщень, зазначених у технічному паспорті.
Суд звернув увагу, що у зв`язку з тим, що в даних правовідносинах кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно в цілому, то розподіл особового рахунку можливий лише за умови виділення часток у натурі (визначення конкретної площі за кожним зі співвласників) чи встановлення порядку користування квартирою.
Крім того, встановлені судом обставини та досліджені докази свідчать про те, що між співвласниками встановлено порядок користування належною їм квартирою, при цьому між сторонами у даній справі не укладено договору про участь у витратах на оплату житлово-комунальних послуг, а позивач надав докази, що вона зверталась до ОСББ «Жукова 17» з приводу розподілу особового рахунку, але їй було відмовлено.
Отже, вирішити питання про розподіл особових рахунків, як це передбачено чинним законодавством, можливо лише у випадку визначення конкретної житлової площі, якою користується кожна з осіб, яка має намір оформити особовий рахунок на своє ім`я, та визначення площі приміщень, що перебувають у спільному користуванні цих осіб.
Враховуючи наявність цивільно-правового спору між співвласниками спірної квартири щодо оплати житлово-комунальних послуг, з урахуванням порядку користування квартирою між її співвласниками, виникла необхідність у розділі особового рахунку з оплати житлово-комунальних послуг між позивачем та відповідачем, з оформленням одного особового рахунку - на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на 65/100 частки квартири від загальної площі 45,0 кв.м та другого особового рахунку на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , на 35/100 частки квартири від загальної площі 45,0 кв.м.
Розрахунок часток користування квартири для розподілу особового рахунку складається з наступного. Позивачу ОСОБА_1 виділено в користування житлова кімната, площею 17,0 кв.м та лоджія, площею 1,8 кв.м, усього 18,8 кв.м. Відповідачу ОСОБА_2 виділено в користування житлова кімната, площею 10,1 кв.м. Загальна площа допоміжних приміщень становить - 16,1 кв.м (кухня, площею 6,9 кв.м, ванна кімната, площею 2,3 кв.м, вбиральня, площею 1,3 кв.м, коридор, площею 5,2 кв.м, вбудована шафа 0,4 кв.м =16,1 кв.м). Загальна сума площі особистого користування сторін складає 28,9 кв.м (18,8 кв.м +10,1 кв.м), при цьому відсоток кожного від місць особистого користування складає: позивач користується 18,8 кв.м : 28,9 кв.м. = 0,65%, відповідач користується 10,1 кв.м : 28,9 кв.м = 0,35%, тому місця загального користування повинні складати той же відсоток. Зокрема, загальна площа допоміжних приміщень становить - 16,1 кв.м, тобто позивач користується 16.1кв.м: 0,65=10,5 кв.м, відповідач користується 16,1 кв.м : 0,35 кв.м = 5,6 кв.м. Тобто, у позивача загальний метраж складає 18,8кв.м +10,5 кв.м = 29.3 кв.м, у відповідача 10,1 кв.м+5,6кв.м = 15,7 кв.м, що загалом складає загальну площу квартири 45,0 кв.м (29,3кв.м+15,7 кв.м. = 45,0 кв.м.).
Вимогу позивача про зобов`язання ОСББ «Жукова 17» розподілити особовий рахунок суд першої інстанції вважав передчасною і зазначив, що встановлення порядку користування спірною квартирою та встановлення частки сторін в користуванні квартирою, з метою належної оплати комунальних послуг, становить правову визначеність для сторін у користуванні квартирою на даний час, але не перешкоджає у подальшому вирішити питання поділу спільного майна сторін, з можливою компенсацією відповідно до часток сторін у праві власності на спірну квартиру, або вирішення спору мирним шляхом.
Переглядаючи оскаржуване рішення за доводами апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до частини першої статті 321 ЦК право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України).
Статтями 317, 319 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.
Відповідно до статті 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.
Згідно зі статтею 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
У врегулюванні відносин щодо порядку користування квартирою первинне значення має домовленість учасників цих правовідносин. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном, такий порядок користування може встановити суд.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності.
Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
У справі, що переглядається, суд, встановивши, що сторони є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , яка згідно технічного паспорту загальною площею 45,0 кв.м, житловою площею 27,1 кв.м, та складається із двох ізольованих кімнат, площею 17,0 кв.м та 10,1 кв.м, а також лоджії, площею 1,8 кв.м, вхід до якої здійснюється із житлової кімнати, площею 17,0 кв.м, і кухні площею 6,9 кв.м, ванної кімнати, площею 2,3 кв.м, вбиральні, площею 1,3 кв.м, коридору, площею 5,2 кв.м, вбудованої шафи 0,4 кв.м, та доказів позивачки, що вона фактично займає кімнату площею 17,0 кв.м з виходом на лоджію площею 1.8 кв.м, а відповідач - кімнату площею 10,1 кв.м, з приводу чого наявний спір щодо такого користування, правильно витлумачив спірні відносини, застосувавши до них відповідні правові норми та дійшов висновку про можливість встановлення вказаного порядку користування житловим приміщенням, залишивши у спільному користуванні сторін допоміжні приміщення, при цьому відступивши від рівності ідеальних часток позивачки та відповідача у спірному майні, оскільки вказане не впливає на наявне у сторін право спільної часткової власності.
Встановлення такого порядку користування спільною власністю не позбавляє відповідача його права володіння та користування своєю власністю.
Помилкові доводи апеляційної скарги в наведеній частині не спростовують вказаних висновків суду, а посилання заявника на наявність у позивачки іншого житла не може позбавляти позивачку права користування належною їй часткою квартири, і крім того, відповідач, не визнаючи позов в наведеній частині та оскаржуючи судове рішення, не пропонує іншого варіанту визначення порядку користування спірним житлом.
Його доводи щодо протиправності дій позивачки, через які він не може користуватися своєї власністю, не охоплюються предметом розглядуваної справи.
Посилання на фактичне проживання в квартирі сина позивачки зі своєю сім`єю не підтверджено належними доказами та також не свідчить про необґрунтованість позову в наведеній частині.
Суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи, надав оцінку доводам сторін, дослідив та оцінив всі докази у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів ухвалив правомірне рішення про визначення порядку користування житловими кімнатами, оскільки неможливо виділити в користування ті частини спільного майна в натурі, які б точно відповідали частці сторін у праві спільної часткової власності, тому необхідно відійти від відповідності реальних часток ідеальним.
Натомість, щодо позовних вимог про поділ особових рахунків з оплати комунальних послуг, колегія судів не погоджується з висновком суду про задоволення позову, оскільки цей спір не підлягає розгляду в судовому порядку (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2018 року у справі № 756/9713/16-ц (провадження № 61-18591св18).
Стаття 360 ЦК України передбачає, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.
Згідно зі статтею 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Відповідно до статті 179 Житлового кодексу України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов`язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 «Правил користування приміщеннями жилих будинків і гуртожитків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України № 5 від 14 січня 2009 року) передбачений порядок поділу плати за житлово-комунальні послуги між співвласниками квартир в разі, якщо між ними відсутня згода щодо сплати.
Отже, безпідставними є доводи позивача стосовно того, що без оформлення особового рахунку окремо на себе позивач не зможе виконати своє зобов`язання по оплаті житлово-комунальних послуг.
Крім того, питання поділу особового рахунку вирішується шляхом звернення особи з відповідною заявою та документами на підтвердження права власності на частину квартири до житлово-експлуатаційної організації.
Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суд від 09 вересня 2020 року у справі № 751/1560/19 та від 04 березня 2024 року у справі № 750/7250/22.
Відкриття особових рахунків на кожного зі співвласників на оплату житлово-комунальних послуг можливе тільки після виділення часток кожного зі співвласників в натурі та встановлення окремих обчислювальних приладів щодо окремих видів житлово-комунальних послуг.
Оскільки оскаржуваним рішенням суду між співвласниками встановлено лише порядок користування спірною квартирою, що належить їм на праві спільної часткової власності, без виділення належних їм часток в натурі, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про розподіл особових рахунків на оплату житлово-комунальних послуг, тим паче, з огляду на приписи норм ЦК України про обов`язок власника у спільній частковій власності нести участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном відповідно до розміру своєї частки (ст. 360).
У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації, що і є належним способом захисту таких прав співвласника.
Таким чином, суд першої інстанції зробив помилковий висновок щодо задоволення позовних вимог про здійснення поділу особового рахунку за комунальні послуги та зобов`язання відкрити особові рахунки на ім`я позивача та відповідача.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Повноваження суду апеляційної інстанції визначено статтею 374 ЦПК України, згідно пункту другого частини першої якої за результатами розгляду апеляційної скарги апеляційний суд має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення згідно пункту 4 частини першої статті 376 ЦПК України є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Вказане порушення норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування оскаржуваного рішення в частині позовних вимог про поділ особового рахунку з ухвалення в цій частині нового судового рішення про залишення таких вимог без задоволення.
В іншій частині рішення суду як таке, що в цілому відповідає вимогам ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без змін, оскільки помилкові доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують правильних по суті висновків суду.
Керуючись ст. 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд
п о с т а н о в и в:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі свого представника Фоміна Андрія Ігоровича задовольнити частково.
Рішення Київського районного суду м. Одеси від 21 жовтня 2025 року в частині позовних вимог про розподіл особового рахунку № НОМЕР_1 , відкритого Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Жукова 17» на ім`я ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , на оплату внеску на управління багатоквартирним будинком між співвласниками квартири АДРЕСА_1 та відкриття двох особових рахунків відповідно до часток користування квартирою, зокрема на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , на 65/100 частки користування квартири від загальної площі 45,0 кв.м; на ім`я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , на 35/100 частки користування квартири від загальної площі 45,0 кв.м, скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Жукова 17» про поділ особового рахунку відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Дата складення повного тексту постанови - 30 липня 2026 року
Головуючий М.В. Назарова
Судді: В.А. Коновалова
В.В. Кострицький