ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/5789/26 Справа № 203/4193/25 Суддя у 1-й інстанції - Приваліхіна А.І Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 липня 2026 року Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю.
суддів - Свистунової О.В., Пищиди М.М.,
за участю секретаря - Усенко Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі цивільну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 18 лютого 2026 року,-
В С Т А Н О В И В:
19 червня 2025 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідачки ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту №300013434 від 09 грудня 2021 року в розмірі 47801,72 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 09 грудня 2021 року між АТ «БАНК ФОРВАРД» та ОСОБА_1 було укладено Договір про банківське обслуговування фізичних осіб, шляхом підписання Анкети-заяви № 300013434 про акцепт Публічної пропозиції АТ «БАНК ФОРВАРД», відповідно до умов якого відповідачці було відкрито поточний рахунок та надано кредит у сумі 37 119,85 грн, які остання зобов`язалася повернути та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов Договору. Банк свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, а саме було відкрито рахунок та перераховано грошові кошти в обсязі та у строк визначені умовами кредитного договору шляхом перерахування в безготівковій формі на рахунок позичальниці. 25 липня 2024 року АТ «БАНК ФОРВАРД» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір №GL1N426202/1 про відступлення прав вимоги згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, позивач набув статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором №300013434 від 09 грудня 2021 року. Термін повернення кредиту у повному обсязі настав, а заборгованість за кредитним договором у встановлений строк не була погашена. Тому, станом на дату відступлення права вимоги заборгованість відповідачки перед позивачем за кредитним договором №300013434 від 09 грудня 2021 року становить 47 801,72 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 36 602,93 грн.; заборгованості за сумою відсотків у розмірі 11 198,79 грн; заборгованості за комісією - 0 гривень, яку позивач прохає стягнути з відповідачки разом із судовим збором у сумі 2 422,40 грн. та витратами на професійну правничу допомогу у сумі 7 000,00 грн. (а.с.1-4зв).
Рішенням Чечелівського районного суду міста Дніпра від 18 лютого 2026 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит Капітал» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» заборгованість за кредитним договором №300013434 від 09 грудня 2021 року у розмірі 47 801,72 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 36 602,93 грн.; заборгованості за сумою відсотків у розмірі 11 198,79 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит Капітал» витрати на судовий збір в сумі 2422,40 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 3 000,00 грн. (а.с. 86-90).
Не погодившись з рішенням суду, представник ОСОБА_3 адвокат Гуревич М.Г. звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на необґрунтованість рішення та невідповідність висновків обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог (а.с.96-100).
У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив її залишити без задоволення через те, що аргументи, наведені в апеляційній скарзі, є безпідставними та такими, що спрямовані на уникнення відповідальності за невиконання зобов`язання за кредитним договором.
Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог.
Судом першої інстанції встановлено, що 09 грудня 2021 року ОСОБА_1 підписала власноруч Анкету-заяву №300013434 про акцепт Публічної пропозиції АТ «Банк Форвард» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Банк Форвард», в якій прохає відкрити поточний рахунок на її ім`я (а.с. 11зв-13зв).
Підписавши Анкету-заяву, відповідачка, відповідно до п. 2.1.1 вказаної Анкети-заяви, беззастережно підтвердила, що приймає Публічну пропозицію АТ «БАНК ФОРВАРД» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, яка розміщена на Сайті АТ «БАНК ФОРВАРД» https://www.forward-bank.com, в повному обсязі, з урахуванням умов надання всіх послуг, як обраних безпосередньо при прийнятті ДБО, так і послуг, що можуть бути надані в процесі обслуговування (з урахуванням всіх змін) і погоджується з тим, що може обирати будь-які передбачені ДБО послуги. Також, відповідно до п. п. 2.1.2, 2.1.3, 2.1.4 даної анкети-заяви, відповідачка підтвердила, що ця Анкета -заява разом з Публічною пропозицією АТ «Банк Форвард» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб та Тарифами складають Договір про надання банківських послуг, укладання якого підтверджує і зобов`язується виконувати його умови; ознайомлена з даними документами (згідно з вимогами діючого законодавства) та отримала їх примірники у мобільному додатку, які їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення, а також підтвердила, що в день підписання цього Акцепту отримала примірник Договору та всіх додатків до нього, самостійно отримала Публічну пропозицію (а. с. 11 на звороті- 13 та на звороті).
Відповідно до розділу 3. «Заяви на укладання угод» Анкети-заяви №300013434, підписавши Анкету-заяву відповідачка пропонує укласти Угоду №300013434 про надання кредиту, яка є невід`ємною частиною Договору про банківське обслуговування фізичних осіб, а Акціонерне товариство «БАНК ФОРВАРД», у свою чергу акцептує таку Заяву на укладання Угоди про надання кредиту. Підставою для укладення Угоди є Договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Банк Форвард», що укладений між ОСОБА_1 та Банком.
Відповідно до умов заяви на укладання Угоди №300013434, відповідачка прохала відкрити рахунок НОМЕР_1 у валюті гривні, що буде використовуватись для надання, повернення та обліку кредитних коштів та заборгованості за Угодою, а також надати кредит у сумі 37119,85 грн., строком 1858 днів (з 09 грудня 2021 року по 09 січня 2027 року), із ставкою по кредиту (на строкову частину основного боргу) - 30,00% річних та ставкою по кредиту (на прострочену частину основного боргу) - 0,00001% річних.
Згідно з п. 6 розділу 3 ««Заяви на укладання угод» Анкети-заяви №300013434, підписанням цієї заяви ОСОБА_1 підтвердила, що складовою та невід`ємною частиною Угоди будуть являтися: дана Заява, Паспорт споживчого кредиту (що містить окрім іншого інформацію про кількість і розмір платежів, періодичність внесення), Договір, які розміщені Банком в місці, в якому було оформлено дану Заяву, в мережі Інтернет на сайті Банку https://www.forward-bank.com, y підрозділах Банку, з якими ознайомлена, повністю згодна, примірники яких має, їх зміст розуміє та положень яких зобов`язується неухильно дотримуватись.
09 грудня 2021 року відповідачка підписала паспорт споживчого кредиту, що є додатком до Угоди №300013434, в кому були узгоджені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтованої річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інші додаткову інформацію (а.с. 14).
Крім того, відповідачкою був підписаний 09 грудня 2021 року Графік платежів, яким було узгоджено суму кредиту, реальну річну процентну ставку, види платежів, загальну вартість кредиту (а.с. 15-16).
АТ«БАНК ФОРВАРД» зобов`язання за договором № 300013434 від 09 грудня 2021 року виконало в повному обсязі, шляхом переказу на рахунок відповідачки грошових коштів в сумі 37 119,85 грн, що підтверджується випискою по особовим рахункам угоди № 300013434 від 09 грудня 2021 року (а.с. 17-22).
Також, з вказаної виписки по особовим рахункам угоди № 300013434 від 09 грудня 2021 року, відповідачка здійснювала часткові погашення за договором №№ 300013434 від 09 грудня 2021 року.
25 липня 2024 року між АТ «Банк Форвард» та ТОВ «ФК «Кредит Капітал» було укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL1N42620281 (а. с. 25-27 та на звороті), відповідно до якого Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників та/або заставодавців, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи право вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)) та/або договорами: застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку № 1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку та Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором (а.с. 25-27зв).
На підтвердження набуття права вимоги за вказаним договором до відповідачки, позивачем надано копію Витяг з Реєстру договорів, права вимоги за якими підступаються, та боржників за такими договорами станом на 25 липня 2024 року, що є додатком № 1 до Договору про прав вимоги № GL1N42620281, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит Капітал» набуло право вимоги до відповідачки за кредитним договором №300013434 від 09 грудня 2021 року у загальній сумі 47 801,72 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 36 602,93 грн; заборгованості за сумою відсотків у розмірі 11 198,79 грн. (а.с. 28).
Крім того, на підтвердження набуття права вимоги за вказаним договором до відповідачки, позивачем надано платіжну інструкцію № 4170 від 23 липня 2024 року, ТОВ «ФК «Кредит Капітал» сплачено АТ «Банк Форвард» плату за призначення прав вимоги за договором відступлення прав вимоги № GL1N42620281 у розмірі 70 122 419 гривень 74 копійки (а.с. 28зв).
Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ФК «Кредит Капітал» за кредитним договором від 09 грудня 2021 року, станом на 09 червня 2025 року за ОСОБА_1 рахується заборгованість у сумі 47 801,72 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту - 36 602,93 грн; заборгованості за сумою відсотків у розмірі 11 198,79 грн. (а.с. 17зв).
Задовольняючи позовні вимоги, суд 1 інстанції виходив з їх доведеності та обґрунтованості.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції у зв`язку з наступним.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частиною 1 статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Як передбачено ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України).
За змістом ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).
У ч. 2 ст. 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
У постанові від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст.ст.12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження викладених у позові обставин АТ«БАНК ФОРВАРД» зобов`язання за договором № 300013434 від 09 грудня 2021 року виконало в повному обсязі, шляхом переказу на рахунок відповідачки грошових коштів в сумі 37 119,85 грн. Відповідачка ж, в свою чергу, зобов`язання за договором в повному обсязі не виконує.
Згідно з вимогами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами частини 1 статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Доводи апеляційної скарги щодо неукладення кредитного договору спростовуються тим, що на підтвердження викладених у позові обставин АТ«БАНК ФОРВАРД» в рамках угоди №[номер приховано] оформлено реструктуризацію на погашення первісного кредитного договору №200290340 від 28.08.2020 року шляхом переказу на рахунок споживчого кредиту [рахунок приховано], сума заборгованості: 37 119,85 грн.
Окрім того, в подальшому відповідачкою вчинялись дії щодо зазначеного договору, а саме: 15 грудня 2021 року позивачкою подано заяву про внесення змін до договору №[номер приховано] від 09.12.2021 року щодо внесення виправлень щодо зміни адреси місця проживання клієнта, де зазначено уточнені дані: АДРЕСА_1 (а.с. 24зв).
Не є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і доводи скарги про те, що досудову вимогу направлено на іншу адресу, а саме: АДРЕСА_2 , оскільки з відповіді Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради вбачається, що згідно реєстру територіальної громади ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 з 30.08.2004 року по час надання відповіді на запит Центрального районного суду м. Дніпро від 24.06.2025 року (а.с. 41).
Щодо тверджень апелянта про наявність у відповідачки як дружини військовослужбовця, що проходить військову службу під час мобілізації та є учасником бойових дій, пільг, встановлених ч.15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» з 18.05.2024 року, як вбачається матеріалів справи, ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про шлюб, виданого 28 червня 2022 року Голосіївіським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністрества юстиції (м. Київ) серія НОМЕР_2 (а.с. 70). Довідкою від 13.04.2023 року №1306 підтверджується, що ОСОБА_4 з 13.04.2022 року по теперішній час перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України (а.с. 65), НОМЕР_4 від 18 травня 2016 року (а.с. 62). Тобто, відповідачка є дружиною військовослужбовця і відповідно на неї поширюється дія п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Однак, враховуючи те, що кредитний договір укладено відповідачкою 09.12.2021 в даному випадку відсутні підстави для її звільнення від сплати процентів за користування кредитом на підставі п.15 ст.14 Закону України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» оскільки позивачем заявлено про стягнення відсотків, які відповідно до виписки по особовим рахункам угоди №300013434 від 09.12.2021 року було нараховано станом на 10.03.2023 року (а.с. 21зв).
Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такі доводи є безпідставними, не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо задоволення позовних вимог, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, висвітлення цих обставин у спосіб, що є зручним для апелянта, власним тлумаченням норм права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції. Крім того, вказані доводи були предметом розгляду у суді першої інстанції та судом першої інстанції їм було надано обґрунтовану оцінку, а тому вони додатковому правовому аналізу не підлягають.
Крім того, апелянт не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої позовні вимоги та доводи апеляційної скарги, не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч.3 ст.12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясувавши обставини справи, оцінивши надані сторонами докази, дійшов вірного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Оскаржуване рішення як таке, що відповідає нормам матеріального та процесуального права повинне бути залишене без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Чечелівського районного суду міста Дніпра від 18 лютого 2026 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Повний текст постанови складено 30 липня 2026 року.
Судді: