ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 539/303/26 Номер провадження 22-ц/814/3216/26 Головуючий у 1-й інстанції Пилипчук М. М. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 липня 2026 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати
з розгляду цивільних справ:
головуючого Пікуля В.П.,
суддів Карпушина Г.Л., Панченка О.О.,
за участю секретаря судового засідання Філоненко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування майнової шкоди, моральної (немайнової) шкоди та шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
В С Т А Н О В И В:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, моральної (немайнової) шкоди та шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
У поданій позовній заяві позивачка просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь матеріальну шкоду у розмірі 1 958 226,00 грн, з них 1 957 771,00 грн - матеріальної шкоди завданої майну, 455,00 грн - шкоди завданої здоров`ю, а також стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн.
Короткий зміст клопотання про призначення експертизи
26 березня 2026 року представник ОСОБА_2 - адвокат Таращук О.В. подала до суду клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи та просила доручити її проведення Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, яке в подальшому уточнила.
Клопотання обґрунтоване тим, що наявний у матеріалах справи висновок експерта від 30 червня 2025 року № СЕ-19/107-25/7849-АВ викликає сумніви щодо його правильності.
На вирішення автотоварознавчої експертизи було запропоновано поставити наступні питання:
яка ринкова вартість транспортного засобу AUDI Q8, державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент настання ДТП, а саме 08 грудня 2024 року;
яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу AUDI Q8, державний номерний знак НОМЕР_1 без урахування коефіцієнту фізичного зносу складників, у зв`язку із ДТП, що мала місце 08 грудня 2024 року;
який розмір величини коефіцієнту фізичного зносу складників та його грошовий вираз;
яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу AUDI Q8, державний номерний знак НОМЕР_1 з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників, у зв`язку з ДТП, що мала місце 08 грудня 2024 року;
який розмір матеріального збитку (шкоди), що заподіяний власнику автомобіля AUDI Q8, державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок ДТП від 08 грудня 2024 року;
який розрахунок вартості пригідних залишків автомобіля AUDI Q8, державний номерний знак НОМЕР_1 внаслідок ДТП від 08 грудня 2024 року (у разі підстав на це);
чи є відновлювальний ремонт автомобіля AUDI Q8, державний номерний знак НОМЕР_1 економічно доцільним;
яким є реальний розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля, з урахуванням фактичної ціни реалізації пошкодженого транспортного засобу за договором купівлі-продажу транспортного засобу від 24 грудня 2025 року.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 31 березня 2026 року до участі у справі, як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено Моторне (транспортне) страхове бюро України.
Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2026 року клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Таращук О.В. про призначення судової експертизи задоволено.
Призначено у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування майнової шкоди, моральної (немайнової) шкоди та шкоди, заподіяної ушкодженням здоров`я, судову автотоварознавчу експертизу, на розгляд якої поставлено питання:
- Яка ринкова вартість транспортного засобу AUDI Q8, державний номерний знак НОМЕР_1 , на час настання ДТП, а саме 08 грудня 2024 року?
- Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу AUDI Q8, державний номерний знак НОМЕР_1 , без урахування коефіцієнту фізичного зносу складників, у зв`язку із ДТП, що мала місце 08 грудня 2024 року?
- Який розмір величини коефіцієнту фізичного зносу складників та його грошовий вираз?
- Яка вартість відновлювального ремонту транспортного засобу AUDI Q8, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників, у зв`язку з ДТП, що мала місце 08 грудня 2024 року?
- Який розмір матеріального збитку (шкоди), що заподіяний власнику транспортного засобу AUDI Q8, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП, що мала місце 08 грудня 2024 року?
- Який розрахунок вартості пригідних залишків транспортного засобу AUDI Q8, державний номерний знак НОМЕР_1 , внаслідок ДТП , що мала місце 08 грудня 2024 року (у разі підстав на це)?
- Чи є відновлювальний ремонт транспортного засобу AUDI Q8, державний номерний знак НОМЕР_1 , економічно доцільним?
- Яким є розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу AUDI Q8, державний номерний знак НОМЕР_1 , з урахуванням фактичної ціни реалізації пошкодженого транспортного засобу за договором купівлі-продажу транспортного засобу від 24 грудня 2025 року?
Проведення експертизи доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (03057, місто Київ, вулиця Бродських Сім`ї, 6; ЄДРПОУ - 02883096).
Попереджено експерта (експертів) про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього (них) обов`язків, що передбачена статтями 384, 385 КК України.
Витрати за проведення експертизи покладено на ОСОБА_2 .
Експертизу доручено провести на підставі письмових доказів, наявних у матеріалах цивільної справи № 539/303/26, яку вирішено надати у розпорядження експерта (експертів).
Роз`яснено сторонам наслідки ухилення від участі в експертизі, передбачені статтею 109 ЦПК України, а саме, що у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також, яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.
Провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
З ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2026 року не погодилася позивачка та оскаржила її в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2026 року у справі № 539/303/26, постановити судове рішення про відмову у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Таращук О.В. про призначення судової автотоварознавчої експертизи.
Позиція учасників справи
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
На думку особи, яка подала апеляційну скаргу, ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального права, а також такою, що за своїм змістом свідчить про недотримання судом першої інстанції вимог повного з`ясування обставин, що мають значення для справи в частині вирішення клопотання відповідача про призначення експертизи та про невідповідність висновків суду обставинам справи, які суд першої інстанції невмотивовано поклав в основу оскаржуваного рішення.
Звертає увагу, що судом в оскаржуваній ухвалі необґрунтовано необхідності призначення по суті повторної експертизи, а вирішення спору можливо без її проведення, оскільки питання поставлені на вирішення експертам, за своїм змістом, збігаються з предметом вже наявного у справі висновку експерта від 30 червня 2025 року № СЕ-19/107-25/7849-АВ.
Зауважує, що суд без належного мотивування зупинив провадження у справі.
Щодо відзиву на апеляційну скаргу
Відзив на апеляційну скаргу з дотриманням вимог ЦПК України до Полтавського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції
В судовому засіданні в режимі відеоконференції позивачка доводи апеляційної скарги підтримала та просила скасувати ухвалу, у задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовити, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Представник відповідача - адвокат Таращук О.В., прийнявши участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила залишити без змін ухвалу суду.
Інші учасники процесу, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивачки та представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до такого висновку.
Позиція апеляційного суду
Відповідно до частини першої статті 102 ЦПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.
Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права (частина друга статті 102 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Частиною першою статті 104 ЦПК України визначено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Необхідність у призначенні експертизи має бути обумовлена обставинами, викладеними у позовній заяві, запереченнях інших учасників справи чи поданими доказами з метою отримання докладного опису проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, що можуть бути використані для вирішення спору.
Згідно частин першої, п`ятої та шостої статті 106 ЦПК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (стаття 12 ЦПК України).
Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справа. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, що мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша, друга статті 77 ЦПК України).
Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України «Про судову експертизу»).
Відповідно до статті 110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.
Звертаючись до суду з клопотання про призначення експертизи представник ОСОБА_2 - адвокат Таращук О.В. обґрунтовувала його тим, що наявний у справі висновок викликає сумніви щодо його правильності, зроблений з порушенням методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, транспортний засіб не оглянутий, експерту не постановлено всі питання, на які необхідно відповісти для вирішення заявленого спору.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд виходив з того, що до предмета доказування в цій справі належать, зокрема, встановлення дійсної вартості завданої позивачці майнової шкоди, а відповідач оспорює визначений позивачкою розмір майнової шкоди, відповідно до висновку експерта від 30 червня 2025 року № СЕ-19/107-25/7849-АВ і тому суд дійшов переконання про наявність підстав для призначення судової автотоварознавчої експертизи.
З таким висновком місцевого суду колегія суддів не погоджується з огляду на таке.
Так, виходячи зі змісту частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу за наявності таких умов: по-перше: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; по-друге:коли сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Відсутність будь-якої з цих умов виключає призначення експертизи.
Як вбачається із матеріалів справи позивачка просила стягнути з відповідача на її користь 1 957 771,00 грн матеріальної шкоди завданої майну.
На підтвердження вказаного розміру збитку, на замовлення позивачки, було проведено експертизу № СЕ-19/107-25/7849-АВ від 30 червня 2025 року, в якій було визначено розмір збитків, ця експертиза була надана суду першої інстанції із позовною заявою, тобто у строки визначені статтею 83 ЦПК України.
Оскаржена ухвала суду не містить мотивів, з яких, із урахуванням наданого позивачкою висновку експерта, неможливо встановити обставини, якими ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги в частині відшкодування збитків, завданих пошкодженням транспортного засобу.
Щодо другої умови, то, як уже зазначалося, на замовлення позивачки, було проведено експертизу та у висновку експерта від 30 червня 2025 року № СЕ-19/107-25/7849-АВ було визначено розмір збитків, які позивачка (з урахуванням страхового відшкодування) просила стягнути з відповідача.
Відносно сумнівів правильності висновку експерта від 30 червня 2025 року № СЕ-19/107-25/7849-АВ, то суд у своїй ухвалі не зазначив, з яких підстав він не погоджується із висновком наданим стороною позивачки.
В той же час, сама по собі незгода сторони із висновком експерта, який надала інша сторона, не може бути підставою для автоматичного призначення експертизи судом, за відсутності перевірених та обґрунтованих для цього підстав.
Крім того, відповідно до частини третьої статті 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Колегія суддів звертає увагу, що ЦПК не встановлює додаткової переваги між поданим стороною висновком експерта та висновком експерта підготовленим на підставі ухвали суду.
Тобто, висновок експерта виготовлений на замовлення учасника справи має всі підстави вважатися первинною експертизою, а призначення експертизи судом за наявності висновку наданого стороною може мати місце за наявності виключно обґрунтованих сумнівів у правильності наданого висновку.
Відповідно до статті 113 ЦПК України, якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).
Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).
Первинною є експертиза, при проведенні якої об`єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку, шляхом допиту експерта, неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим, суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.
Такий висновок викладений Верховним Судом в постанова від 29 вересня 2021 року у справі № 569/4688/15-ц та постанові від 21 квітня 2021 року у справі 201/1519/14-ц.
Тобто, оскільки висновок експерта виготовлений на замовлення учасника справи має всі підстави вважатися первинною експертизою, то повторна чи додаткова експертиза призначається у випадках, визначених статтею 113 ЦПК України.
При цьому, за наявності первинної експертизи, суд повинен визначити, яку експертизу призначає, які допущені порушення при проведенні первинної експертизи чи які недоліки наявні у первинній експертизі, що не дають можливість вирішити спір за даним доказом.
У постанові Верховного Суду від 29 грудня 2022 року у справі 686/15304/19-ц висловлена правова позиція, що процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності.
Як уже зазначалося, ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом та просила, зокрема, стягнути з відповідача на її користь 1 957 771,00 грн матеріальної шкоди завданої майну.
На підтвердження розміру збитку, на замовлення позивачки, було проведено експертизу та у висновку експерта від 30 червня 2025 року № СЕ-19/107-25/7849-АВ було визначено розмір збитків, які позивачка (з урахуванням страхового відшкодування) просила стягнути з відповідача.
Вищевказаний висновок експерта від 30 червня 2025 року № СЕ-19/107-25/7849-АВ був складений з дотриманням вимог частини шостої статті 106 ЦПК України, тобто експертом зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду та те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Отже, в матеріалах справи вже міститься висновок експерта, складений щодо тих самих питань, для з`ясування яких суд першої інстанції призначив судову автотоварознавчу експертизу, проте суд першої інстанції не вказав, яка експертиза призначена додаткова чи повторна.
Не міститься посилання, яку саме слід призначити експертизу додатково чи повторну і у клопотанні про її призначення, а доводи наведені у клопотанні щодо призначення експертизи, на її час призначення судом першої інстанції, не перевірені, отже відсутні підстави вважати їх об`єктивними та такими, що дають підстави для призначення іншої експертизи.
Колегія суддів наголошує, що суд першої інстанції не зазначив мотивів з яких наявний у справі висновок експерта не може бути оцінений як доказ відповідно до статті 89 ЦПК України та покладений в основу судового рішення. Не здійснивши належної оцінки цьому доказу, суд безпідставно призначив експертизу, при цьому не визначився, яка це експертиза - додаткова чи повторна, чим переклав на експерта виконання процесуальної функції, яка, відповідно до закону, належить виключно суду, а саме - оцінку доказів.
Крім того, постановляючи ухвалу про призначення експертизи, суд першої інстанції не обґрунтував, чому встановлення розміру матеріальної шкоди, завданої транспортному засобу AUDI Q8, державний номерний знак НОМЕР_1 , є неможливим на підставі вже наявного у справі висновку експерта.
Ухвала не містить висновків про недостатню обґрунтованість цього доказу, його суперечність іншим матеріалам справи або існування інших обставин, які, відповідно до статей 103, 113 ЦПК України, могли б бути підставою для призначення експертизи чи призначення повторної чи додаткової експертизи.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України, апеляційний суд за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення та ухвалити нове.
Підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (пункт 4 частини першої статті 379 ЦПК України).
За таких обставин колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції не встановив передбачених статтями 103 та 113 ЦПК України правових підстав для призначення судової автотоварознавчої експертизи, отже, оскаржувана ухвала постановлена з неправильним застосуванням норм процесуального права.
Крім того, оскільки колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для призначення експертизи, підлягає скасуванню також ухвала в частині зупинення провадження у справі.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Таращук О.В. про призначення судової автотоварознавчої експертизи - відмовити, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Щодо судових витрат
Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки справа направляється для продовження розгляду, то апеляційний суд не вирішує питання розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 04 травня 2026 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні клопотання представника ОСОБА_2 - адвоката Таращук Ольги Володимирівни про призначення судової автотоварознавчої експертизи - відмовити, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30 липня 2026 року.
Головуючий В.П. Пікуль
Судді Г.Л. Карпушин
О.О. Панченко