Справа № 932/9767/26
Провадження № 2-а/932/165/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого - судді Петуніна І. В.,
за участю секретаря Христиченко О. О.
представник позивач: Мельник Д. П.
відповідач: ОСОБА_1
представник відповідача: адвокат Скороход А. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, -
В С Т А Н О В И В:
29.07.2026 року Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області звернулося до Шевченківського районного суду міста Дніпра з адміністративним позовом до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що громадянин РФ ОСОБА_1 , паспортний документ НОМЕР_1 виданий г/к Росії у м. Харкові 20.03.2020 року, дійсний до 20.03.2025 року, прибув на територію України 30.12.2021 через пункт пропуску «Гоптівка» та з того часу територію України не покидав, що підтверджено відмітками у паспортному документі.
До органів та підрозділів ДМС України з питання отримання документів на право легального проживання в Україні не звертався.
В`їзд на територію України здійснено на підставі частини 16 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI від 11.09.2011 року, (у редакції закону від 14.08.2021 року).
За обліками ГУ ДМС у Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_1 інформація щодо звернення із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту - відсутня.
Перебуваючи на території України з 30.12.2021 року ухилився від виїзду з України після закінчення терміну тимчасового перебування, проживаючи на її території без документів на право проживання.
Поданням ВнП № 1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 27.07.2026 повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на території України із порушенням законодавства.
За фактом порушення строку перебування в Україні уповноваженою службовою особою Відділу № 18 у місті Синельникове ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 008240 від 27.07.2026, яким зафіксовано порушення міграційного законодавства відповідальність за яке передбачена частиною 2 статті 203 КУпАП.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладання адміністративного стягнення серії ПН МДН № 008228 від 27.07.2026, відповідно до якої на вищезазначеного громадянина РФ накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
Адміністративний штраф сплачено, постанова не оскаржена.
Керуючись нормами статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» уповноваженими службовими особами Відділу № 18 у місті Синельникове ГУ ДМС у Дніпропетровській області, 27.07.2026 відносно вищезазначеного громадянина РФ винесено рішення № 125710[телефон приховано] про примусове видворення з України.
Вищезазначений громадянин з рішенням Відділу № 18 у місті Синельникове ГУ ДМС у Дніпропетровській області № 125710[телефон приховано] від 27.07.2026 ознайомлений, що підтверджено особистим підписом.
Звертають увагу на обставини, що громадянин РФ ОСОБА_1 своїми діями порушує законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме:
-тривалий час перебуває на території України без законних підстав;
-відсутній діючий документ, що дає право на виїзд з України;
-ухиляється від виїзду з України після втрати законних підстав перебування, передбачених ч. 16 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»;
-відсутні законні підстави для працевлаштування в Україні, що унеможливлює забезпечення свого перебування та проживання на території України.
Враховуючи зазначене існують обґрунтовані підстави вважати, що Відповідач перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а також, існує ризик його втечі.
Відсутність документу, що дає право на виїзд з України, також є підставою для подання до суду позовної заяви про застосування судом до іноземця заходів затримання іноземця з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, відповідно до вимог частини 1 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України.
Додатково зазначають, що наявність даних у інформаційних базах ГУ ДМС у Дніпропетровській області, або у інших документах не свідчить про належним чином ідентифіковану особу, яка має документ, що дає право на виїзд з території України, у розумінні положень статті 289 КАС України.
Протермінований паспорт громадянина іноземної держави для виїзду за кордон не дає права іноземцю на перетин державного кордону, тому іноземець не може вважатись належним чином ідентифікованим.
Також, процедура ідентифікації іноземця-нелегального мігранта здійснюється не заради самої ідентифікації, а з чіткою правовою метою подальшого видворення з території України на підставі документів, що дають право легального перетину державного кордону України у напрямку «Виїзд». Організація процедури видворення включає в себе в тому числі ряд заходів з оформлення проїзних документів, пошуку шляхів сполучення з іншими країнами, транспортні витрати тощо.
Отже, наявність вищевикладених обставин, створює підстави для затримання Відповідача з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України, що передбачено положеннями частини 3, частини 4 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773-VI, абзаців першого та другого частини 1, частини 11 статті 289 Кодексу адміністративного судочинства України, а також, положеннями підпунктів «b» та «f» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини від 04.11.1950 року (в чинній редакції Конвенції від 01.08.2021), ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (в чинній редакції Закону від 13.03.2006), у зв`язку з чим, позивач звертається до суду з даною позовною заявою.
У зв`язку з вищезазначеним позивач просить затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, тобто, з врахуванням уточнених вимог, до 29.01.2027 з метою ідентифікації та забезпечення видворення.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та викладені у ньому обставини, просив задовольнити позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві, однак прохав затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина РФ ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, тобто до 29.01.2027 року, оскільки відповідно до протоколу затримання, останнього було затримано 29.07.2026.
Представник відповідача в судовому засіданні пояснила, що відповідач визнає позов, він не встиг виїхати з України, тому що почалася війна. Відповідач намагався влаштуватися на території України, але офіційних документів про це надати не може. Бажає, щоб його швидко депортували.
Відповідач в судовому засіданні пояснив суду, згоден з поясненнями адвоката, просить щоб його депортували до РФ.
Суд, вислухавши представника позивача, представника відповідача, відповідача та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , паспортний документ НОМЕР_1 виданий г/к Росії у м. Харкові 20.03.2020 року, дійсний до 20.03.2025 року, прибув на територію України 30.12.2021 через пункт пропуску «Гоптівка» та з того часу територію України не покидав.
В`їзд на територію України здійснено на підставі ч. 16 ст. 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» № 3773-VI від 11.09.2011.
За обліками ГУ ДМС у Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_1 інформація щодо звернення із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту - відсутня.
Перебуваючи на території України з 30.12.2021 року ухилився від виїзду з України після закінчення терміну тимчасового перебування, проживаючи на її території без документів на право проживання.
Поданням ВнП № 1 Синельниківського РУП ГУНП в Дніпропетровській області від 27.07.2026 повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на території України із порушенням законодавства.
За фактом порушення строку перебування в Україні уповноваженою службовою особою Відділу № 18 у місті Синельникове ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 008240 від 27.07.2026, яким зафіксовано порушення міграційного законодавства відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 203 КУпАП.
За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено постанову про накладання адміністративного стягнення серії ПН МДН № 008228 від 27.07.2026, відповідно до якої на вищезазначеного громадянина РФ накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн. 00 коп.
Адміністративний штраф сплачено, постанова не оскаржена.
Уповноваженими службовими особами Відділу № 18 у місті Синельникове ГУ ДМС у Дніпропетровській області, 27.07.2026 відносно вищезазначеного громадянина РФ винесено рішення № 125710[телефон приховано] про примусове видворення з України.
Вищезазначений громадянин з рішенням Відділу № 18 у місті Синельникове ГУ ДМС у Дніпропетровській області № 125710[телефон приховано] від 27.07.2026 ознайомлений, що підтверджено особистим підписом.
За фактом перебування на території України без документів на право проживання (перебування) в Україні уповноваженою службовою особою Відділу № 18 у місті Синельникове ГУ ДМС у Дніпропетровській області відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ПР МДН № 008236 від 29.07.2026, яким зафіксовано порушення міграційного законодавства відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 203 КУпАП.
Відповідно до відповіді начальника відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Гусєв А. В. із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту не звертався.
Відповідно до протоколу про адміністративне затримання № МДП 000244 ОСОБА_1 29.07.2026 було затримано та поміщено до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в`їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (надалі - Закон № 3773-VI).
За змістом ст. 3 цього Закону іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Згідно п. 14 ст. 1 Закону № 3773-VI нелегальний мігрант-іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.
Пунктом 2 ст. 25 цього Закону передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов`язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв`язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа, можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій.
За приписами ч. 1 ст. 26 Закону №3773-VI, іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров`я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Іноземець або особа без громадянства зобов`язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення (ч. 5 ст. 26 Закону №3773-VI).
Статтею 30 Закону № 3773-VI визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальні органи та територіальні підрозділи, органи охорони державного кордону або органи Служби безпеки України можуть приймати рішення про примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, якщо такі особи затримані за незаконне перетинання (спробу незаконного перетинання) державного кордону України або є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання рішення про примусове повернення, або якщо така особа не виконала у встановлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, а також в інших передбачених законом випадках.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.
Згідно з п. «f» ч.1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод затримання виправдане лише доти, поки провадиться процедура депортації або екстрадиції.
В свою чергу, затримання іноземця з поміщенням у пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, є одним із заходів забезпечення примусового видворення, який застосовується у випадку наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець, ухилятиметься від виконання рішення про його примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії, відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його втечі, а так само, у разі відсутності в нього документів, що дають право на виїзд з України.
Статтею 31 Закону № 3773-VI визначено вичерпний перелік обставин, за яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країни де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров`ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки. Також забороняється колективне примусове видворення іноземців та осіб без громадянства.
Наведений перелік підстав є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Згідно зі статтею 289 КАС України, за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів:
1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України;
2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією;
4) зобов`язання внести заставу.
Відповідно до ч. 11 ст. 289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Враховуючи те, що громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 незаконно перебуває на території України, тривалий час останнім не вчинено дій з легалізації на території України, строк дії його паспорту сплив, а тому є обґрунтовані підстави вважати, що відповідач перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а також, існує ризик його втечі та відсутній документ, що дає право на виїзд з України.
Відтак, позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні підлягає задоволенню, а саме суд вважає необхідним затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 6 (шість) місяців рахуючи з 29 липня 2026 року до 29 січня 2027 року, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 6-11, 72-78, 90, 211, 241-246, 268-272, 289, 372 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
Позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні - задовольнити.
Затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 6 (шість) місяців рахуючи з 29 липня 2026 року до 29 січня 2027 року, з метою ідентифікації та забезпечення видворення за межі території України.
Рішення суду в частині затримання громадянина Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя І. В. Петунін