г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/2430/26
Номер провадження 2/213/1799/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 липня 2026 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Нестеренка О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення аліментів на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, -
ВСТАНОВИВ:
І. Стислий виклад позицій позивача та відповідача.
Представник позивача звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просив стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, на період встановлення інвалідності дитини, починаючи стягнення з дня подачі позову, а також витрати на правову допомогу у розмірі 7 000,00 грн.
Позов обґрунтовано обставинами:
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2023 року (справа № 213/991/23).
Від шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .
Дитина є дитиною з інвалідністю, має тяжке захворювання: помірну розумову відсталість у ступені не різко вираженої імбецильності внаслідок перинатального ураження ЦНС з порушенням поведінки по аутичному типу, розлад експресивної мови, неорганічний енурез та енкопрез. Відповідно до епікризу дитина потребує постійного стороннього нагляду та догляду.
Позивачка звільнилася з місця роботи по догляду за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку та не має можливості працювати. Єдиним доходом позивачки є державна соціальна допомога на дитину з інвалідністю. Відповідач є військовослужбовцем, отримує стабільний дохід та має можливість надавати матеріальну допомогу, однак добровільно її не надає.
Позиція відповідача
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на наступне.
Відповідач зазначає, що він перебуває на військовій службі, не має інших джерел доходу, крім грошового забезпечення в ЗСУ. Відповідач вказує, що з 12 березня 2026 року перебуває у зареєстрованому шлюбі та утримує дружину. Крім того, відповідач зазначає, що має батьків пенсійного віку, які потребують матеріальної допомоги, не має власного житла та винаймає квартиру.
Відповідач стверджує, що на даний час з нього вже стягуються аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), які він сплачує вчасно та не має заборгованості. Відповідач також зазначає, що до винесення судового наказу він добровільно надавав матеріальну допомогу на дитину, однак позивачка останнім часом відмовляється від будь-якої допомоги та перешкоджає його спілкуванню з донькою.
Відповідач вважає, що розмір аліментів на утримання позивачки у розмірі 1/4 частини від його доходу є завеликим, оскільки він має інші сімейні зобов`язання та витрати. Відповідач просить суд врахувати його матеріальне становище та зменшити розмір аліментів.
Разом з тим, відповідач не заперечує факту, що дитина є особою з інвалідністю та потребує постійного стороннього догляду, однак вважає, що заявлений позивачкою розмір аліментів є необґрунтованим.
II. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
03.06.2026 року представник позивача звернувся до Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з даною позовною заявою.
05.06.2026 судом отримано відповідь про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.
09.06.2026 постановлено ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
15.06.2026 від позивача надійшла заява про усунення недоіків.
Ухвалою судді Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 16.06.2024 року провадження у справі відкрито, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
14.07.2026 відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог та просить врахувати його матеріальне становище.
Будь-яких заяв, клопотань від учасників справи до суду не надходило.
З огляду на те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, на підставі частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними у ній матеріалами.
III. Фактичні обставини, встановлені судом.
Зміст позовних вимог полягає у стягненні з відповідача аліментів на утримання позивачки як особи, яка проживає з дитиною з інвалідністю та опікується нею.
Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Інгулецького районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20 квітня 2023 року (справа № 213/991/23) розірвано. Позивачці відновлено дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 .
Від шлюбу сторони мають малолітню дочку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Відповідно до Акту про фактичне проживання від 14 травня 2026 року, дитина проживає з позивачкою за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з медичними документами (висновок № 37 від 26.03.2026 року, індивідуальна програма реабілітації інваліда № 37 від 26.03.2026 року, епікриз з історії хвороби № 948/2026р.) дитина є дитиною з інвалідністю, має діагноз: помірна розумова відсталість у ступені не різко вираженої імбецильності внаслідок перинатального ураження ЦНС з порушенням поведінки по аутичному типу; супутні захворювання: розлад експресивної мови (ЗНМ-I рівня), неорганічний енурез, неорганічний енкопрез. Дитина потребує постійного стороннього нагляду та догляду.
Позивачка з березня 2026 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області як отримувач державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю.
З відповідача на користь позивачки на утримання дитини стягуються аліменти в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) на підставі судового наказу № 213/3817/24, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 76622891 від 21.11.2024 року.
Відповідач є працездатною особою, отримує дохід (працює), однак не надає добровільно позивачці матеріальної допомоги на її утримання.
IV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до ст. 88 Сімейного кодексу України, якщо один із подружжя, в тому числі і працездатний, проживає з дитиною з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, і опікується нею, він має право на утримання за умови, що другий з подружжя може надавати матеріальну допомогу. Право на утримання триває протягом всього часу проживання з дитиною з інвалідністю та опікування нею і не залежить від матеріального становища того з батьків, з ким вона проживає.
Разом з тим, відповідно до ст. 91 Сімейного кодексу України, жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.
Тобто, ст. 88 СК України застосовується до осіб, які перебувають у шлюбі, а для осіб, шлюб між якими розірвано, застосовується ст. 91 СК України, яка передбачає аналогічне право на утримання для колишнього подружжя.
Відповідно до ст. 80 Сімейного кодексу України, аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі № 466/1479/17, положення ст. 88 СК України застосовуються виключно до осіб, які перебувають у шлюбі. Для осіб, шлюб між якими розірвано, право на утримання виникає на підставі ст. 91 СК України.
Оскільки шлюб між сторонами розірвано, позивачка не є дружиною відповідача у розумінні ст. 88 СК України. Відповідно, вона має право на утримання на підставі ст. 91 СК України.
V. Висновки суду та мотиви прийнятого рішення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України). Частинами 1, 3 статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що позивачка проживає разом з дитиною з інвалідністю, опікується нею та потребує матеріальної допомоги, оскільки позбавлена можливості працювати через необхідність постійного догляду за дитиною. Відповідач є працездатною особою, отримує дохід, а тому має можливість надавати матеріальну допомогу на утримання позивачки.
Оскільки шлюб між сторонами розірвано, правовідносини регулюються ст. 91 СК України, яка передбачає право на утримання колишнього подружжя у разі проживання з ним дитини з інвалідністю.
Суд критично оцінює доводи відповідача, викладені у відзиві, щодо неможливості сплати аліментів на утримання позивачки у зв`язку з наявністю інших сімейних зобов`язань, оскільки відповідно до ст. 91 СК України право на утримання виникає у колишнього подружжя саме у зв`язку з проживанням з ним дитини з інвалідністю. Наявність у відповідача нової сім`ї та зобов`язань перед батьками не є підставою для відмови в задоволенні позову або істотного зменшення розміру аліментів, оскільки пріоритетним є забезпечення потреб дитини з інвалідністю та особи, яка здійснює за нею постійний догляд.
Крім того, суд враховує, що відповідач є військовослужбовцем та отримує стабільне грошове забезпечення, а тому має реальну можливість надавати матеріальну допомогу позивачці. Доводи відповідача про відсутність заощаджень, оренду житла та необхідність допомоги батькам не підтверджені належними доказами (договорами оренди, довідками про доходи батьків, медичними документами тощо), а тому не можуть бути підставою для звільнення від обов`язку сплачувати аліменти або істотного зменшення їх розміру.
Суд також зазначає, що той факт, що відповідач добровільно надавав допомогу на дитину до винесення судового наказу, не спростовує його обов`язку сплачувати аліменти на утримання позивачки, оскільки цей обов`язок виникає з моменту звернення до суду (ч. 1 ст. 191 СК України) та не залежить від добровільних дій відповідача в минулому. Посилання відповідача на те, що позивачка відмовляється від допомоги, не підтверджені жодними доказами та спростовуються самим фактом звернення позивачки до суду з позовом про стягнення аліментів.
Враховуючи наявність у відповідача аліментних зобов`язань на утримання дитини у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу), стан здоров`я дитини, стан здоров`я відповідача, наявність у відповідача інших витрат, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Суд вважає, що розмір аліментів на утримання позивачки у розмірі 1/8 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача є справедливим, пропорційним та враховує інтереси всіх сторін. Такий розмір забезпечить можливість позивачці здійснювати догляд за дитиною з інвалідністю, одночасно не ставлячи відповідача у скрутне матеріальне становище.
Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, ст. 80, 88, 91, 182, 191 СК України, -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання, як особи, яка проживає з дитиною з інвалідністю та опікується нею, у розмірі 1/8 (однієї восьмої) частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 02 червня 2026 року (дня подання позову), протягом всього часу проживання та опікування дитиною з інвалідністю - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 3 500 (три тисячі п`ятсот) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 30 липня 2026 року.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .
Суддя О.М. Нестеренко