ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/4198/26 Справа № 243/7536/23 Суддя у 1-й інстанції - Агеєва О. В. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2026 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів: Свистунової О.В., Макарова М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Глущенко О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чередниченко Юрій Валентинович, на рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29 грудня 2025 року у складі судді Агеєвої О.В. у цивільній справі № 243/7536/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" до ОСОБА_1 , третя особа - Акціонерне товариство "ДТЕК Донецькі електромережі" про стягнення заборгованості за надання послуг з енергопостачання, -
ВСТАНОВИЛА:
У грудні 2023 року позивач звернувся через суд з позовом, пред`явленим до ОСОБА_1 , із залученням ухвалою суду від 22 листопада 2024 року третьої особи - АТ "ДТЕК Донецькі електромережі", на предмет стягнення з останньої на свою користь 43 776, 84 грн, де сума основного боргу 41 181,23 грн, 3% річних 768, 68 грн, сума інфляційного збільшення 1 826,92 грн, в обґрунтування якого посилається на те, що між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та ОСОБА_1 було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 3643 на умовах індивідуальної комерційної пропозиції «Періодична» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» за адресою АДРЕСА_1 . Зазначений Договір є публічним договором приєднання, який укладено шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником, з урахуванням ст. 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до цього Договору, згідно із заявою-приєднання, яка є невід`ємним додатком до цього Договору. Початок постачання електричної енергії за Договором здійснюється з дати, зазначеної відповідачем у Заяві-приєднанні, з січня 2019 року. Постачання електричної енергії відповідно умов Договору між позивачем та відповідачем не є комунальною послугою в розумінні ст. 5 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, а є правовідносинами в площині договору купівлі-продажу товару. Для проведення розрахунків позивачем було відкрито відповідачу особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі та поставив відповідачу електричну енергію у травні 2022 року в об`ємі 446 кВт/год, у серпні 2022 року в об`ємі 446 кВт/год, у листопаді 2022 року в об`ємі 5721 кВт/год, у відповідності до інформації про обсяги споживання у листі № 67/9356-вих від 04 липня 2023 року, які надавалися оператором системи розподілу (виконує функції адміністратора комерційного обліку), ТОВ «ДТЕК Донецькі електричні мережі», що узгоджується з вимогами п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IХ, глави п. 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311. Виходячи з фактичних обсягів споживання відповідачем електричної енергії, позивачем сформовано рахунки за розрахункові періоди травень 2022 року на суму 2 203,28 грн, серпень 2022 року на суму 2 594,65 грн, листопад 2022 року на суму 36 383, 30 грн, проте, жодної від споживача не надходило. Споживач рахунки та акти приймання-передавання за травень 2022 року, серпень 2022 року, листопад 2022 року самостійно не сформував в сервісі «Особистий кабінет», в Слов`янському центрі обслуговування клієнтів не отримав, тому позивач 02 лютого 2023 року направив акти приймання-передавання та рахунки за травень 2022 року, серпень 2022 року, листопад 2022 року за адресою, яка зазначена в Заяві-приєднанні. Станом на дату подачі позовної заяви заборгованість за спожиту електричну енергію за Договором становить 41 181, 23 грн. Разом з цим, позивачем нараховані 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по сплаті електроенергії спожитої відповідачем у розрахункові періоди травень, серпень 2022 року, листопад 2022 року в розмірі 768,69 грн. Загальна сума інфляційних, нарахованих за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань по оплаті електроенергії спожитої за розрахункові періоди травень, серпень 2022 року, листопад 2022 року складає 1826,92 грн. Оскільки свої зобов`язання по сплаті отриманої електроенергії за договором поставки відповідач належним чином не виконує, позивач вважає свої майнові права порушеними, захисту яких відшукує по суду.
Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29 грудня 2025 року позовні вимоги ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу електричної енергії - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» заборгованість за спожиту електричну енергію в розмірі 41181,23 грн, 3 % річних у сумі 768,69 та втрати від інфляційних процесів у сумі 1826,92 грн, що в загальному розмірі складає 43776,84 грн, а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2147,20 грн, всього 45924,04 грн (а.с. 148-153).
Рішення суду мотивовано повною доведеністю позивачем наявності заборгованості у відповідача за вказаний період перед позивачем основної суми боргу, у відповідності до умов договору, так і доведено правомірність нарахування 3% річних та інфляції за визначений позивачем період, у відповідності до ст. 625 ЦК України.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 у січні 2026 року через свого представника - адвоката Чередниченка Ю.В. подала апеляційну скаргу (а.с.155-158), посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, не правильно застосовані норми матеріального права. Скаржник наголошує, що суд першої інстанції не врахував фактичних обставин справи щодо відсутності передачі відповідачем показань приладу обліку електричної енергії через її евакуацію з м. Слов`янська з початку запровадження військового стану у 2022 році, а тому скаржник вважає такі обставини форс-мажорними. Крім того, скаржник відзначає, що приміщення цеху відключено від електроенергії, а тому вона не має можливості перевірити показники приладу обліку, який також працює від електроенергії. Зазначає, що кількість електроенергії, зазначеної в актах прийняття-передачі, суттєво перевищує кількість фактично спожитої електроенергії. Зазначені акти було складено у відсутність скаржника, її не було сповіщено про складання таких актів та не повідомлено дату та час, що позбавило її, як споживача, на належну перевірку та узгодження з позивачем усіх відомостей, зазначених в актах. Скаржник відзначає, що за адресою, що вказана у Заяві-приєднанні, що є її місцем проживання, вона була відсутня, коли позивачем направлялись 02 лютого 2023 року акти приймання-передачі та рахунки. Також відзначає, що не користувалась послугами позивача у зв`язку із тривалою відсутністю у м.Словянську. Крім того скаржник наголосила, що у зв`язку із постійними обстрілами м. Слов`янська внаслідок повномасштабної агресії російської федерації її місце проживання за спірною адресою зазнало деяких пошкоджень, та знаходження її у зоні можливих бойових дій, до чого віднесено м. Слов`янський, завдає їй значного стресу, емоційного напруження. На теперішній час її підприємницька діяльність припинена, що позбавило її доходу.
Позивач своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України, не скористався та відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 не подавав, але, в силу ч.3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення за вимогами скарги по суті.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Стаття 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення спору.
Докази мають бути належними, допустимими, достовірними.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст. ст. 76, 77, 78, 79 ЦПК України).
Згідно з вимогами ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем порушено право позивача на отримання своєчасної та повної оплати за надані послуги з електропостачання за положеннями ст. 633,634,638 ЦК України, ст. 4,63 ЗУ "Про ринок електричної енергії" та Правил ПРРЕЕ за травень, серпень, листопад 2022 року на суму 41 181,23 грн, а, враховуючи, що заборгованість не сплачена відповідачем у повному обсязі, позивачем нараховано суму інфляції та 3% річних як відповідальність, передбачена ст. 625 ЦК України, і таке право підлягає захисту на підставі ст. 509, 526, 530 ЦК України.
Колегія суддів повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачам відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.06.2018 № 429, з 01 січня 2019 року виконує функції постачальника універсальних послуг.
30 листопада 2018 року між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та ФОП ОСОБА_1 укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 3643 на умовах Індивідуальної комерційної пропозиції «Періодична» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», що підтверджується Заявою-приєднанням до договору про постачання електричної енергії від 30 листопада 2018 року", яка є Додатком 1 до договору № 3643, та копією "Комерційної пропозиції Періодична", яка є Додатком 2 до договору № 3643.
Договір про постачання електричної енергії № 3643, був укладений сторонами шляхом приєднання відповідача до розробленого позивачем договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, розміщеного на його офіційному веб-сайті, за фактом споживання нею електричної енергії, без оформлення окремого письмового договору на підтвердження існування між сторонами договірних правовідносин, який би містив персоніфіковані дані та особистий підпис відповідача.
Таким чином, відсутність окремого письмово оформленого договору між позивачем ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», як постачальником, та відповідачем ОСОБА_1 , як споживачем, не позбавляє відповідача обов`язку оплатити надані позивачем послуги з постачання електричної енергії.
Такі умови та порядок постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу, постачальником електричної енергії, відповідає статтям 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, та правовим Висновкам, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі №751/3840/15-ц та постанові Верховного Суду від 24 жовтня 2019 року у справі №164/1965/16-ц.
Суд першої інстанції також встановив, що за зазначеним Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п. 2.1 договору).
Датою початку постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до цього Договору, якщо інша дата не визначена комерційною пропозицією (п. 3.1 договору).
Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві приєднанні та сплати рахунку (квитанції) Постачальника. Цей Договір в частині виконання зобов`язань споживача щодо оплати діє до повного виконання Споживачем таких зобов`язань (п. 13.1 договору).
Згідно п. 5.1 договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору.
Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об`єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії (п. 5.2 договору).
У пунктах 5.3, 5.4 договору визначено, що інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному веб-сайті Постачальника в Особистому кабінеті Споживача не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування. Ціна електричної енергії має зазначатися Постачальником у рахунках про оплату електричної енергії за цим Договором.
Пункт 5.5 договору визначає, що розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника. При цьому, Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим Договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу Постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього Договору. Поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника зазначається у платіжних документах Постачальника, у тому числі у разі його зміни (п. 5.6 договору).
У пункті 5.7 договору визначено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.
За умовами пункту 5.8 договору у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором, Постачальник має право вимагати сплату пені.
Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, нарахованої протягом всього періоду прострочення зобов`язання якщо інше не встановлено в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.
Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або Постачальнику в складі вартості (ціни) електричної енергії, або безпосередньо оператору системи, з яким Споживач має діючий договір споживача про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору (п. 5.9 договору).
Згідно пункту 5.10 договору у разі виникнення спірних питань між споживачем та постачальником послуг комерційного обліку (оператором системи розподілу) щодо повноти/достовірності показів розрахункових засобів обліку, Постачальник може надавати Споживачу консультації та іншу допомогу щодо врегулювання спірних питань. У будь-якому випадку інформація постачальника послуг комерційного обліку (оператора системи розподілу) є пріоритетною для здійснення комерційних розрахунків за цим Договором. Наявність заперечень з боку Споживача або спорів щодо показів засобів обліку не є підставою для затримки та/або не повної оплати коштів, згідно виставлених Постачальником рахунків.
Колегія суддів відзначає, що, з`ясовуючи характер спірних правовідносин, суд першої інстанції вірно встановив як предмет спору, так і норми матеріального права, якими цей спір з приводу договірних зобов`язань регулюється, зазначивши, що спірні правовідносини регулюються положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312, з чим погоджується і колегія суддів.
Судом першої інстанції встановлено, що для проведення розрахунків позивачем було відкрито відповідачу особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Згідно з актом прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та фізичною особою ОСОБА_1 від 31 травня 2022 року за травень 2022 за показниками приладів обліку відповідачем спожито 446 кВт/год. В Акті від 31 травня 2022 року відсутній підпис споживача, його підписано лише постачальником.
Згідно з актом прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та фізичною особою ОСОБА_1 від 31 серпня 2022 року за серпень 2022 за показниками приладів обліку відповідачем спожито 446 кВт/год. В Акті від 31 серпня 2022 року відсутній підпис споживача, його підписано лише постачальником.
Згідно з актом прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) між ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» та фізичною особою ОСОБА_1 від 30 листопада 2022 року за листопад 2022 за показниками приладів обліку відповідачем спожито 5721 кВт/год. В Акті від 31 листопада 2022 року відсутній підпис споживача, його підписано лише постачальником.
Згідно рахунку за спожиту електроенергію № 3643 за травень 2022 року від 07 червня 2022 року встановлено, що споживачу ОСОБА_1 було здійснено нарахування: за споживання електроенергії - 2 клас, за тарифом - 4,11675 грн./кВтг, за кількість кВтг - 446 в сумі 1836,07 грн, ПДВ в сумі 367,21 грн, разом нараховано 2203,28 грн.
Згідно рахунку за спожиту електроенергію № 3643 за серпень 2022 року від 06 вересня 2022 року споживачу ОСОБА_1 було здійснено нарахування: за споживання електроенергії - 2 клас, за тарифом - 4.848 грн./кВтг, за кількість кВтг - 446 в сумі 2162,21 грн, ПДВ в сумі 432,44 грн, разом нараховано 2594,65 грн.
Згідно рахунку за спожиту електроенергію № 3643 за листопад 2022 року споживачу ОСОБА_1 було здійснено нарахування: за споживання електроенергії за кількість кВтг - 5721 в сумі 36383,30 грн.
З розрахунку заборгованості 3 % річних та інфляційних втрат встановлено, що позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов`язань по сплаті електроенергії спожитої відповідачем за період з 15 червня 2022 року по 12 липня 2023 року нараховані 3% річних в сумі 768,69 грн та суму інфляційних втрат в розмірі 1826,92 грн.
За змістом ч. 1 ст.4 Закону України «Про ринок електричної енергії» (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин) учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на цьому ринку на договірних засадах. Одним із видів договорів, які укладаються для забезпечення функціонування ринку електричної енергії, є договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно положень ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч. 2 ст. 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.
Відповідно до абз. 5 п.13 розділу ХVІІ Закону України «Про ринок електричної енергії» фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Згідно п. 3.1.7 глави 3.1 розділу ІІІ Правил договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача за заявою-приєднання до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, розміщеної на офіційному вебсайті електропостачальника.
Договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об`єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку (п.3.2.14 глави 3.2 розділу ІІІ Правил).
Отже, договірні відносини з постачання споживачу електричної енергії постачальником універсальних послуг, за відсутності підписаної споживачем заяви про приєднання, виникають шляхом вчинення споживачем законодавчо визначених конклюдентних дій, спрямованих на укладення такого договору - споживання електричної енергії та (або) оплати її вартості.
Відповідно до п. 1.1.2 глави 1.1 розділу І Правил споживання електричної енергії - користування енергією споживачем за допомогою електрообладнання для задоволення потреб споживача відповідно до укладених договорів; споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, яка купує електричну енергію для власного споживання.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом п. 2.1 глави 2 розробленого позивачем та розміщеного на його офіційному веб-сайті договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (в редакції, чинній з 01.01.2019), ТОВ «Донецькі енергетичні послуги», як постачальник, здійснює продаж електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з умовами Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору (п.2.1. Договору).
У відповідності до п.5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Ціна на електричну енергію Визначається в порядку, встановленому п. 2 Комерційної пропозиції.
Відповідно до пункту 5.5. Договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Відповідно до п. 5.1 Комерційної пропозиції (Додаток 2 до Договору) остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду.
Пунктом 6.1 Комерційної пропозиції передбачається, що рахунок на оплату фактично відпущену електричну енергію формується Споживачем самостійно в сервісі «Особовий кабінет», з моменту реєстрації Споживача в сервісі, не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду.
Відповідно п.4.1. ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. У відповідності до п.п.1, 2, п.5.5.5. ПРРЕЕ Споживач електричної енергії зобов`язаний: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів) та сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Згідно п.4.8 ПРРЕЕ, форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору).
Згідно п.5.7 Договору оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п`яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем
Відповідно до п. п. 17 п. 5.2.2 глави 5.2 розділу V Правил постачальник електричної енергії зобов`язаний надавати послуги з постачання електричної енергії споживачам із дотриманням установлених показників якості електропостачання, які характеризують рівень комерційної якості надання послуг з постачання електричної енергії, перелік та величини яких затверджуються Регулятором.
Судом першої інстанції встановлено, з чим погоджується і колегія суддів, що на виконання договірного зобов`язання з безперервного постачання електричної енергії комерційної якості позивачем ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» до об`єкту непобутового споживача ОСОБА_1 здійснювалось постачання електричної енергії, що безпосередньо підтверджується актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), який містить інформацію про обсяги споживання відповідачем електричної енергії, а також даними щодо зняття контрольного показника засобу комерційного обліку (лічильника), встановленого на об`єкті відповідача.
Доводи скаржника щодо її відсутності за місцем проживання та споживання електроенергії, а, відтак, і неможливості передачі нею показників приладу обліку електричної енергії позивачу у зв`язку з початком запровадження військового стану та її евакуацією з міста Слов`янська, колегія суддів відкидає, оскільки будь-яких письмових доказів, як то, довідки про тимчасове перебування в іншій країні, довідку внутрішньо переміщеної особи або інший документ, що підтверджував би її дії щодо невиконання пункту 6.1 Комерційної пропозиції, яким відповідач зобов`язана передавати показання приладу обліку електроенергії позивачеві, скаржник не надавала як суду першої інстанції, так і при розгляді її апеляційної скарги.
Разом з цим колегія суддів відзначає, що зазначені обставини не звільняють споживача послуг та сторони у договорі від виконання цих умов договору, що скаржником не спростовано.
Крім того, колегія суддів наголошує, що доводи скаржника щодо невизнання нею обсягів спожитою електроенергії, які вона не має можливості перевірити внаслідок відключення об`єкту від електропостачання, також не можуть бути прийняті до уваги.
Так, ухвалою суду першої інстанції від 22 листопада 2024 року було зобов`язано АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» надати акт про відключення від 09 листопада 2022 року, акт технічної перевірки та інші документи, у яких зафіксовано покази лічильника фактичного споживання електроенергії на час відключення по договору №3643 споживача ОСОБА_1 .
На виконання вимог ухвали від 22 листопада 2024 року та 04 жовтня 2024 року АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» надали акт про відключення від 09 листопада 2022 року, файли фотофіксації, зроблені з місця відключення.
Судом першої інстанції встановлено, що згідно акту про відключення, о/р НОМЕР_1 від 09 листопада 2022 року, де споживачем зазначена ОСОБА_1 , зафіксовано покази лічильника:
- активна електроенергія: споживання: загальні 041008,53; пік 1500,33; н.пік/день НОМЕР_2 ; ніч 342229,05, аварійні 5,52.
- реактивна електроенергія споживання: 002272,78; генерація 000020,72.
Шафу обліку було запломбовано, лінійний роз`єднувач у відключеному положенні.
Акт підписано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в акті зазначено: «споживач - відсутній».
Доводи скаржника про те, що позивачем не було її повідомлено про дату та час складання акту, знімання показників приладу обліку електроенергії, що позбавило її можливості перевірити дійсність таких показань, колегія суддів відкидає, оскільки відсутність споживача на місці об`єкту споживання, що є також і її місцем проживання, не виключає її зобов`язання за умовами договору та Комерційної пропозиції слідкувати за споживанням електроенергії, передавати своєчасно показання приладу обліку та звіряти з позивачем такі показання.
Інформацію про обсяги споживання надавалися оператором системи АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», у відповідності до вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 ПРРЕЕ, та глави 9.14 Розділу IХ, глави п. 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311, що підтверджується, зокрема, у листі № 67/9356-вих від 04 липня 2023 року.
Згідно цього листа позивач поставив відповідачу електричну енергію у травні 2022 року в об`ємі 446 кВт/год, у серпні 2022 року в об`ємі 446 кВт/год, у листопаді 2022 року в об`ємі 5721 кВт/год, що складає відповідно до сформованих позивачем рахунків, за розрахункові періоди травень 2022 року на суму 2203,28 грн, серпень 2022 року на суму 2594,65 грн, листопад 2022 року на суму 36383,30 грн, що скаржником спростовано не було.
Позивач 02 лютого 2023 року направив акти приймання-передавання та рахунки за зазначений період за адресою, яка зазначена в Заяві-приєднанні: АДРЕСА_1 , а доводи скаржника про її відсутність за місцем проживання у зв`язку із російською агресією та постійними обстрілами не знайшли свого підтвердження.
Скаржник не зверталася до суду з позовом щодо правомірності чи неправомірності дій з відключення електроенергії та оскарження акту відключення. Доказів на спростування обставин споживання поставленої ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» електричної енергії та належності іншій особі на праві користування (власності) об`єкта непобутового споживача, за яким здійснювалось таке електропостачання, також нею не було надано як суду першої інстанції, так і при розгляді апеляційної скарги.
Відповідно до п. 5.1 глави 5 розробленого позивачем та розміщеного на його офіційному веб-сайті договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (в редакції, чинній з 01.01.2019) споживач розраховується з Постачальником за спожиту електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком до цього Договору.
Згідно п. 5.5. вищезазначеного договору ціна на електричну енергію встановлюється з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про ринок електричної енергії» і ПРРЕЕ.
Відповідно до пункту 5.8 розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Ціна (тариф) на електричну енергію має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни (п.5.7 Договору).
Відповідно до п. 2 Комерційної пропозиції постачання електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг здійснюється за регульованими цінами (тарифами) на електроенергію, розрахованими у відповідності до норм чинного законодавства зокрема, на момент публікації цієї комерційної пропозиції відповідно до постанови НКРЕКП від 05.10.2018 №1177.
Колегія суддів доходить висновку, що нарахування позивачем вартості використаної відповідачем електричної енергії здійснювалось відповідно до норм чинного законодавства, зокрема, положень ст. 7 Закону України «Про ринок електричної енергії», яка передбачає здійснення на ринку електричної енергії державного регулювання цін (тарифів) на послуги постачальника універсальних послуг, що скаржником не спростовано.
Розрахунковим періодом за укладеним сторонами договором є календарний місяць, а повна оплата рахунку постачальника мала бути проведена споживачем у строки, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, прийнятій споживачем (п.п.5.8, 5.10 глави 5 Договору).
Згідно умов комерційної пропозиції (п. 5) оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5-ти робочих днів після закінчення розрахункового періоду.
Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно приписів ч. 2 ст.509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.
Тобто, сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) та індексу інфляції не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові. Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другоюстатті 625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що відповідач, порушуючи норми чинного законодавства, як це вірно встановлено судом першої інстанції, не здійснював своєчасно як передачу показань приладу обліку електроенергії, так і повну оплату одержаних послуг позивача, колегія суддів доходить висновку, що суд першої інстанції також правомірно вважав доведеними вимоги щодо стягнення інфляційних збитків та 3% річних.
Отже, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.
Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності - достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача.
Колегія суддів наголошує, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача як основного боргу за послуги з електропостачання, та і сум, нарахованих, як відповідальність боржника, в порядку ст. 625 ЦК України, за не виконання грошового зобов`язання відповідача перед позивачем, з чим повністю погоджується і колегія суддів.
Отже, вирішуючи спір суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов`язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані та підтверджуються письмовими доказами.
Доводи апеляційної скарги щодо незастосування до спірних правовідносин строку позовної давності колегією суддів відхиляються, оскільки такі доводи є безпідставними, враховуючи надання судом першої інстанції повних та обґрунтованих мотивів з цього приводу. Колегія суддів наголошує, що такі доводи не спростовують обґрунтованих висновків суду щодо наявності підстав для часткового задоволення вимог позову, та зводяться до викладення обставин справи із наданням особистих коментарів, особистим тлумаченням норм матеріального права, що має за мету задоволення апеляційної скарги, а не спростування висновків суду першої інстанції.
Скаржник не скористалася наданими їй правами, не обґрунтувала свої доводи апеляційної скарги, не надала суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках, а відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана надати суду докази на підтвердження своїх вимог або заперечень.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Згідно з ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду першої інстанції, яким у досить повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка. Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення - не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст. 263, 264 ЦПК України, і його слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 141, 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Чередниченко Юрій Валентинович - залишити без задоволення.
Рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 29 грудня 2025 року- залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Вступна та резолютивна частини постанови проголошені "21" липня 2026 року.
Повний текст постанови складено "30" липня 2026 року.
Головуючий: В.С. Городнича
Судді: О.В. Свистунова
М.О. Макаров